Ѕ∆ƒ > ’≥м≥чно небезпечн≥ виробництва та х≥м≥чн≥ небезпеки

’≥м≥чно небезпечн≥ виробництва та х≥м≥чн≥ небезпеки

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ ¤к правило торкаютьс¤ великих мас населенн¤ на великих територ≥¤х де велика ≥мов≥рн≥сть по¤ви великого числа поражених, ¤к≥ потребують екстреноњ допомоги. ¬ ц≥й ситуац≥њ в≥двертанню жертв може спри¤ти т≥льки комплекс заход≥в по медичному захисту населенн¤, що включаЇ в себе л≥кувально-эвакуац≥йн≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ ≥ протиеп≥дем≥чн≥ заходи. ѕри цьому ц≥ заходи повинн≥ виконуватис¤ в максимально стисл≥ терм≥ни ≥ спец≥альними, профес≥йно п≥дготованими формуванн¤ми, ¤кими ≥ Ї формуванн¤ медичноњ служби громад¤нськоњ оборони ≥ ћн≥н≥стерства з питаннь надзвичайних ситуац≥й ”кра≥ни. јле окр≥м цього велику роль в наданн≥ допомоги постраждалим граЇ саме населенн¤ поражених територ≥й (само - ≥ взаЇмодопомога), тому зростаЇ необх≥дн≥сть в навчанн≥ населенн¤ правилам повед≥нки в надзвичайних ситуац≥¤х.

ќсновними х≥м≥чними речовинами, ¤к≥ використовуютьс¤ та збер≥гаютьс¤ на терр≥тор≥њ м.ћиколаЇва Ї хлор та ам≥ак. ¬ чималих обс¤гах вони збер≥ютьс¤ на 16 п≥дприЇмствах нашого м≥ста ≥ тому завжди Ї реальна загроза викиду (виливу) цих речовин ≥ пораженн¤ людей.

ѕроблема промисловоњ безпеки значно загострилась з по¤вою крупномасштабных х≥м≥чних виробництв в перш≥й половин≥ нашого стор≥чч¤. ќснову х≥м≥чноњ промисловост≥ склали виробництва безперервного циклу, продуктивн≥сть ¤ких не маЇ, по сут≥, природних обмежень. ѕост≥йне зростанн¤ продуктивност≥ зумовлене значними економ≥чними перевагами великих настанов. як сл≥дство, зростаЇ зм≥ст небезпечних речовин в технолог≥чних апаратах, що супроводжуЇтьс¤ виникненн¤м небезпек катастроф≥чних пожеж, вибух≥в, токсичних викид≥в ≥ ≥нших руйн≥вних ¤вищ.

’лор :

—туп≥нь токсичност≥ 2.

ќсновн≥ властивост≥ : зеленувато Ц жовтий газ з характерним запахом, важче пов≥тр¤, мало розчин¤Їтьс¤ у вод≥, при виход≥ в атмосферу димить. ЌакопичуЇтьс¤ в низьких д≥л¤нках поверхн≥, п≥двалах, тонел¤х ≥ т. п.

¬ибухо Ц ≥ пожежонебезпечн≥сть : негорюч. ™мкост≥ можуть вибухати при нагр≥ванн≥.

Ќебезпечн≥сть дл¤ людини : можливий летальний випадок при вдиханн≥. ѕари впливають на слизову оболонку та шк≥ру, викликаючи оп≥ки слизовоњ дихальних шл¤х≥в, шк≥ри та очей.

ѕри враженн≥ про¤вл¤ютьс¤ р≥зкий загрудний б≥ль, сухий кашель, в≥ддишка, р≥зь в очах.

«асоби захисту : ≥золюючий протигаз, ф≥льтруючий протигаз марки ¬, захистний од¤г.

ƒегазац≥¤ : ћ≥сце розливу залити водою, вапн¤ковим молоком, розчином соди або кауст≥ка.

ƒл¤ запоб≥ганн¤ глибини розповсюдженн¤ використовують постановку вод¤них зав≥с за допомогою пожежних машин, мотопомп ≥ т. п.

ћ≥ри першоњ допомоги :

а) ƒол≥карська : винести на св≥же пов≥тр¤, дати кисень зволожений. ѕри в≥дсутност≥ диханн¤ зробити штучне диханн¤ за методом Урот в ротФ. —лизову та шк≥ру промити 2 % розчином соди не менш н≥ж 15 хвилин.

б) Ћ≥карська : в оч≥ предн≥золонову мазь; при кашел≥ Ц внутрь кодењн 0,015 або дикоп≥н 0,02; при в≥ддишц≥ : п/ш 0,1% - ий розчин атроп≥на 1 мл., 1 % - ий розчин д≥медрола 1 мл., знеболююч≥ засоби. —ечегонн≥ засоби в/в 2 % - ий розчин лаз≥кса 2 Ц 4 мл.

√осп≥тал≥зац≥¤!

јм≥ак:

—туп≥нь токсичност≥ 4.

ќсновн≥ властивост≥ : безцв≥тний газ з р≥зким запахом. Ћегше пов≥тр¤, розчинний у вод≥. ѕри виход≥ у атмосферу димить.

¬ибухо Ц ≥ пожежонебезпечн≥сть : √орючий газ. √орить при ≥снуванн≥ в≥дкритого джерела вогню. ™мкост≥ можуть вибухати при нагр≥ванн≥. ѕари утворюють з пов≥тр¤м вибухонебезпечн≥ сум≥ш≥.

Ќебезпечн≥сть дл¤ людини : Ќебезпечний при вдиханн≥, при високих концентрац≥¤х можливий летальний випадок. ¬икликаЇ сильний кашель та задуха. ѕари д≥ють дуже подразливо на слизов≥ оболонки та шк≥р¤ний покр≥в, дотик викликаЇ обмороженн¤ шк≥ри.

ѕри враженн≥ про¤вл¤ютьс¤ серцебитт¤, порушенн¤ частоти пульса, УприливиФ, насморк, кашель, затрудненн¤ диханн¤, почервон≥нн¤ та зуд шк≥ри, р≥зь в очах.

«асоби захисту : ≥золюючий протигаз, ф≥льтруючий протигаз марки  ƒ, респ≥ратор –ѕ√ Ц 67 Ц  ƒ, захистний од¤г(гумов≥ чоботи, перчатки).

ƒегазац≥¤ : «нешкодити джерело в≥дкритого вогн¤. ƒл¤ запоб≥ганн¤ глибини розповсюдженн¤ використовують постановку вод¤них зав≥с за допомогою пожежних машин, мотопомп ≥ т. п. ѕошкоджен≥ балони опрокинути в Їмн≥сть з водою.

ћ≥ри першоњ допомоги :

а) ƒол≥карська : винести на св≥же пов≥тр¤. «абеспечити тепло та спок≥й. ƒати зволожений кисень. Ўк≥ру, слизов≥ та оч≥ промити водою або 2 % -им розчином борной кислоти не менш н≥ж 15 хвилин.

б) Ћ≥карська : при затрудненому диханн≥ Ц п/ш 0,1 % ий розчин с≥ркокислого атроп≥на 1 мл., 1 % ий розчин д≥медрола 1 мл. Ќа шк≥ру примочки 2 % розчину уксусноњ кислоти.

√осп≥тал≥зац≥¤!

Ѕезпека функц≥онуванн¤ х≥м≥чно небезпечних об'Їкт≥в (’Ќќ) залежить в≥д багатьох чинник≥в : ф≥зико-х≥м≥чних властивостей сировини, полупродукт≥в та продукт≥в, в≥д характеру технолог≥чного процесу, в≥д конструкц≥њ ≥ над≥йност≥ обладнанн¤, умов збер≥ганн¤ ≥ транспортуванн¤ х≥м≥чних речовин, стану контрольно-вим≥рювальних прилад≥в ≥ засоб≥в автоматизац≥њ, ефективност≥ засоб≥в протиавар≥йного захисту ≥ т.д.  р≥м того, безпека виробництва, використанн¤, збер≥ганн¤ ≥ перевезень —ƒќ– в значному ступен≥ залежить в≥д р≥вн¤ орган≥зац≥њ проф≥лактичноњ роботи, своЇчасност≥ ≥ ¤кост≥ планово-запоб≥жних ремонтних роб≥т, п≥дготовленост≥ ≥ практичних навичок персоналу, системи нагл¤ду за станом техн≥чних засоб≥в протиавар≥йного захисту.

Ќа¤вн≥сть такоњ к≥лькост≥ чинник≥в, в≥д ¤ких залежить безпека функц≥онуванн¤ ’Ќќ, робить цю проблему вкрай складною. як показуЇ анал≥з причин великих авар≥й, що супроводжуютьс¤ викидом —ƒќ–, на сьогодн≥ не можна виключити можлив≥сть виникненн¤ авар≥й, що призвод¤ть до поразки виробничого персоналу.

јнал≥з структури п≥дприЇмств, що виробл¤ють або що споживають —ƒќ–, показуЇ, що в њхн≥х технолог≥чних л≥н≥¤х обертаЇтьс¤, ¤к правило, незначна к≥льк≥сть токсичних х≥м≥чних продукт≥в. «начно б≥льша по обс¤гу к≥льк≥сть —ƒќ– м≥ститьс¤ на складах п≥дприЇмств. ÷е призводить до того, що при авар≥¤х в цехах п≥дприЇмства в б≥льшост≥ випадк≥в маЇ м≥сце локальне зараженн¤ пов≥тр¤, обладнанн¤ цех≥в, територ≥њ п≥дприЇмств. ѕри цьому пораженн¤ в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.

Ќеобх≥дно в≥дзначити, що на промислових об'Їктах звичайно зосереджена значна к≥льк≥сть р≥зноман≥тних легкоспалахуючих речовин, в тому числ≥ —ƒќ–.  р≥м того, багато —ƒќ– вибухонебезпечн≥, а де¤к≥ хоча ≥ негорюч≥, але представл¤ють значну небезпеку в пожежному в≥дношенн≥. ÷ю обставину сл≥д враховувати при виникненн≥ пожеж на п≥дприЇмствах. Ѕ≥льш того, сама пожежа на п≥дприЇмствах може спри¤ти вид≥ленню р≥зноман≥тних отруйних речовин.

“ому при орган≥зац≥њ роб≥т по л≥кв≥дац≥њ х≥м≥чно небезпечноњ авар≥њ на п≥дприЇмств≥ ≥ њњ насл≥дк≥в необх≥дно оц≥нювати не т≥льки ф≥зико-х≥м≥чн≥ ≥ токсичн≥ властивост≥ —ƒќ–,але ≥ њх вибухо - ≥ пожеженебеспечн≥сть, можлив≥сть утворенн¤ в ход≥ пожеж≥ нових —ƒќ– ≥ на ц≥й основ≥ приймати необх≥дн≥ м≥ри по захисту персоналу, що бере участь в роботах.

ƒл¤ будь-¤коњ авар≥йноњ ситуац≥њ характерн≥ стад≥њ виникненн¤, розвитку ≥ спаду небезпеки. Ќа ’Ќќ в розпал авар≥њ можуть д≥¤ти, ¤к правило, дек≥лька чинник≥в, що вражають - пожежа, вибухи, х≥м≥чне зараженн¤ м≥сцевост≥ ≥ пов≥тр¤ та ≥нш≥. ƒ≥¤ —ƒќ– через органи диханн¤ част≥ше, н≥ж через ≥нш≥ шл¤хи впливу, призводить до поразки людей.

« цих особливостей х≥м≥чно небезпечних авар≥й сл≥дуЇ: захисн≥ заходи ≥, насамперед, прогнозуванн¤, ви¤вленн¤ ≥ пер≥одичний контроль за зм≥нами х≥м≥чноњ обстановки, опов≥щенн¤ персоналу п≥дприЇмства повинн≥ проводитис¤ з надзвичайно високою оперативн≥стю. Ћокал≥зац≥¤ джерела надходженн¤ —ƒќ– в навколишнЇ середовище маЇ вир≥шальну роль в попередженн≥ масовоњ поразки людей. Ўвидке зд≥йсненн¤ ц≥Їњ задач≥ може направити авар≥йну ситуац≥ю в контрольоване русло, зменшити викид —ƒќ– ≥ ≥стотно знизити збитки.

ќсоблив≥стю х≥м≥чно небезпечних авар≥й Ї висока швидк≥сть формуванн¤ ≥ д≥њ чинник≥в,¤к≥ поражають, що викликаЇ необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ оперативних м≥р захисту.

¬ зв'¤зку з цим захист в≥д —ƒќ– орган≥зуЇтьс¤ по можливост≥ заздалег≥дь, а при виникненн≥ авар≥й проводитьс¤ в м≥н≥мально можлив≥ терм≥ни.

«ахист в≥д —ƒќ– ¤вл¤Ї собою комплекс заход≥в, зд≥йснюваних з метою виключенн¤ або максимального послабленн¤ поразки персоналу ≥ збереженн¤ його працездатност≥.

 омплекс заход≥в по захисту в≥д —ƒќ– включаЇ:

≤нженерно-техн≥чн≥ заходи по збер≥ганню ≥ використанню —ƒќ–;

ѕ≥дготовку сил ≥ засоб≥в дл¤ л≥кв≥дац≥њ х≥м≥чно небезпечних авар≥й;

¬ивченн¤ пор¤дку та правил повед≥нки в умовах виникненн¤ авар≥й;

«абезпеченн¤ засобами ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту;

«абезпеченн¤ безпеки людей ≥ використанн¤ ними засоб≥в ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту;

ѕовс¤кденний х≥м≥чний контроль;

ѕрогнозуванн¤ зон можливого х≥м≥чного зараженн¤;

ѕопередженн¤ (опов≥щенн¤) про безпосередню загрозу поразки —ƒќ–;

“имчасову евакуац≥ю з район≥в, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою;

’≥м≥чну розв≥дку району авар≥њ;

ѕошук ≥ наданн¤ медичноњ допомоги постраждалим;

Ћокал≥зац≥ю ≥ л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в авар≥њ.

ќбс¤г ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ заход≥в по захисту залежать в≥д конкретноњ обстановки, що може скластис¤ в результат≥ х≥м≥чно небезпечноњ авар≥њ, на¤вн≥сть часу, сил ≥ засоб≥в дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в по захисту ≥ ≥нших чинник≥в.

ѕередус≥м захист в≥д —ƒќ– орган≥зуЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на ’Ќќ, де основну увагу прид≥л¤Їтьс¤ заходам по попередженню можливих авар≥й. ¬они нос¤ть ¤к орган≥зац≥йний, так ≥ ≥нженерно-техн≥чний характер ≥ направлен≥ на ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ причин авар≥й, максимальне зниженн¤ можливих ушкодженнь ≥ втрат, а також на створенн¤ умов дл¤ вчасного проведенн¤ локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ можливих насл≥дк≥в авар≥њ.

1	2	3

Ќазва: ’≥м≥чно небезпечн≥ виробництва та х≥м≥чн≥ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2054 прочитано)