≤стор≥¤ ”крањни > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

«ал≥зниц≥ створили необх≥дн≥ умови дл¤ швидкого зростанн¤ металург≥њ на п≥вдн≥ ”крањни, забезпечили широкий збут вуг≥лл¤ ƒонбасу. ” 1870Ч1874 pp. зал≥зниц≥ ”крањни щороку перевозили близько 121 млн пуд≥в вантаж≥в, а в 1895Ч1899 pp. Ч понад 1414. якщо в 1878Ч1882 pp. м≥неральне паливо становило 13,1 % вантаж≥в, то в 1899Ч 1901 pp. Ч вже 28,9 %.

” 1901Ч1911 pp. вантажооб≥г на зал≥зниц¤х ”крањни зр≥с на 81,6 %, причому темпи зростанн¤ зернових (103,6 %) ≥ вуг≥льних (96 %) перевезень були випереджаючими. Ќа зерно ≥ вуг≥лл¤ припадала майже половина вантажообороту, що в≥дбивало характер розвитку економ≥ки ”крањни в загально≥мперському масштаб≥. ” 1913 p. украњнськ≥ зал≥зниц≥ перевезли 104 млн т вантаж≥в ≥ 49 млн пасажир≥в.

ѕевний вплив на розвиток промисловост≥ й транспорту в ”крањн≥ мав ≥ноземний кап≥тал, приплив ¤кого зб≥льшивс¤ з 80-х рок≥в XIX ст. ќсобливо великий пот≥к бельг≥йських, французьких, англ≥йських ≥ американських кап≥тал≥в ринув у г≥рничу промислов≥сть. « 1888 по 1894 p. тут було створено 22 ≥ноземн≥ компан≥њ.

ћонопол≥стичн≥ об'Їднанн¤ в ”крањн≥, особливо велик≥, були т≥сно пов'¤зан≥ з ≥ноземним кап≥талом. ѕонад 25 % ус≥х ≥ноземних кап≥тал≥в, вкладених у промислов≥сть –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ на початку XX ст., припадало на ”крањну. “ак, у вуг≥льн≥й промисловост≥ ≥ноземц¤м належало 63 % основного кап≥талу, в металург≥њ Ч 90 %. ≤ноземний кап≥тал приваблювали в ”крањну висок≥ прибутки, ¤к≥ майже повн≥стю йшли за кордон.

¬еличезна роль у розвитку украњнськоњ промисловост≥ належала акц≥онуванню. ѕерш≥ акц≥онерн≥ компан≥њ в ”крањн≥ виникли в 70-х роках. ÷ей процес набув широкого розмаху в 90-х роках, п≥д час кризи 1900Ч1903 pp., ¤ку зм≥нило промислове п≥днесенн¤ 1910Ч1913 pp. ¬оно було зумовлене врожайними роками, посиленн¤м у зв'¤зку з проведенн¤м столип≥нськоњ реформи кап≥тал≥зац≥њ села, зростаючим попитом на с≥льськогосподарську техн≥ку. ѕриплив в≥льних кап≥тал≥в у промислов≥сть спри¤в зб≥льшенню основних кап≥тал≥в приватних акц≥онерних комерц≥йних банк≥в ≥ торгово-промислових п≥дприЇмств, зростанню акц≥онерних товариств. Ќа масштаби промислового п≥днесенн¤ чималий вплив мало значне зб≥льшенн¤ замовлень державноњ скарбниц≥, пов'¤заних з п≥дготовкою царизму до першоњ св≥товоњ в≥йни.

—творенн¤ акц≥онерних товариств певною м≥рою вир≥шувало проблему об'Їднанн¤ ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в ≥ компенсувало нестачу грошей у п≥дприЇмц≥в. јкц≥онерн≥ компан≥њ були Їдиною формою орган≥зац≥њ ф≥нансового та монопол≥стичного кап≥талу ≥ проникненн¤ ≥ноземного кап≥талу в украњнську промислов≥сть.

” 70Ч80-х роках виникли перш≥ акц≥онерн≥ компан≥њ. „имало њх було створено в 90-х роках. —еред них √олуб≥вське Ѕерестово-Ѕогодух≥вське г≥рничопромислове товариство (1890), –ос≥йське-ƒонецьке товариство кам'¤новуг≥льноњ та заводськоњ промисловост≥ (1895), акц≥онерне товариство Ѕр¤нських кам'¤новуг≥льних копалень та рудник≥в (1896),  атерин≥вське г≥рничопромислове товариство (1896), “аганрозьке металург≥йне товариство (1896). ” 1896 p. утворюЇтьс¤ також ƒонецько-ѕетровеньк≥вське г≥рничозаводське товариство дл¤ розробки кам'¤новуг≥льних та ≥нших поклад≥в в  атеринославськ≥й губерн≥њ. ” 1898Ч1899 pp. виникли ѕ≥вденне ≥ ¬оскресенське г≥рничопромислов≥ товариства,  римське-ƒонецьке товариство кам'¤новуг≥льноњ та г≥рничоњ промисловост≥, акц≥онерне товариство  атеринославського трубо≥ зал≥зопрокатного заводу. ѕ≥вденнорос≥йське металург≥йне товариство. “овариство  ерченських металург≥йних завод≥в ≥ рудник≥в,  раматорське металург≥йне товариство.

јкц≥онерн≥ компан≥њ з'¤вл¤лис¤ також в ≥нших галуз¤х промисловост≥ п≥вдн¤ ”крањни: “овариство рудник≥в ƒубовоњ Ѕалки в  ривому –оз≥ з видобутку зал≥зноњ руди (1892), –ос≥йське паровозобуд≥вне ≥ механ≥чне товариство (1895), –ос≥йське товариство машинобуд≥вних завод≥в √артмана (1896), “овариство ѕ≥вденно-рос≥йського машинобуд≥вного заводу (1896) тощо. ¬ руках найб≥льших акц≥онерних товариств зосереджувалас¤ б≥льша частина кап≥тал≥в.

ѕоказовими Ї дан≥ про частку великих компан≥й в акц≥онерному кап≥тал≥ найважлив≥ших галузей промисловост≥. ” 1870Ч1890 pp. к≥льк≥сть найб≥льших товариств, основний кап≥тал ¤ких становив в≥д 1 млн крб. ≥ б≥льше, зросла в 11 раз≥в, а њхн≥й кап≥тал Ч у 8 раз≥в. ѕри цьому загальний основний кап≥тал товариств з кап≥талом менше н≥ж 1 млн крб. зб≥льшивс¤ т≥льки у 6 раз≥в пор≥вн¤но з њхньою к≥льк≥стю. ƒо того частка акц≥онерних товариств з кап≥талом менше н≥ж 1 млн крб. зменшилас¤ в 1,6, а з основного кап≥талу Ч в 1,33 раза.

ѕравом вир≥шального голосу в акц≥онерних товариствах користувалис¤ т≥льки велик≥ та найб≥льш≥ п≥дприЇмц≥. ¬ статутах цих товариств зазначалос¤, що кожен акц≥онер маЇ право бути присутн≥м на загальних зборах ≥ брати участь в обговоренн≥ питань, але право вир≥шального голосу надавалось акц≥онеру, ¤кий мав не менше н≥ж 12 акц≥й. ¬ласник 24 акц≥й мав два голоси, 48 Ч три.

јкц≥онерна промислов≥сть ”крањни, ¤к ≥ монарх≥њ –оманових в ц≥лому, характеризувалас¤ великою прибутков≥стю. ” друг≥й половин≥ 90-х рок≥в норма прибутку в н≥й коливалас¤ м≥ж 11,5 ≥ 15,6 % на кап≥тал, що становило в середньому 13 %, майже вдвоЇ перевищуючи прибутков≥сть зах≥дноЇвропейських п≥дприЇмств. √≥рничопромислов≥ п≥вденноукрањнськ≥ ф≥рми, використовуючи систему державних замовлень ≥ забороненого митного протекц≥он≥зму, дос¤гали небачених надприбутк≥в. ÷е, зокрема, стосувалос¤ металург≥йних завод≥в, прибуток ¤ких у 1897 p. дос¤гав в середньому 50 % на кап≥тал, а ёз≥вського заводу Ч 100 %. ƒив≥денди ѕ≥вденно-–ос≥йського ƒн≥провського металург≥йного товариства ≥ “овариства Ѕр¤нського рейкопрокатного зал≥зоробного ≥ рейкового виробництва становили «ќЧ40 % на кап≥тал. ” 1897Ч1898 операц≥йному роц≥ товариство ƒн≥провського заводу отримало близько 4 млн крб., тобто 80 % чистого прибутку на кап≥тал, видавши з ц≥Їњ суми 2 млн крб., або 40 % див≥денд≥в.

ƒив≥денди акц≥онерних товариств коксового виробництва дос¤гали «ќЧ35, а вуг≥льних Ч 9Ч12 % на кап≥тал. ѕ≥вденноукрањнськ≥ г≥рничопромисловц≥ наживали багатом≥льйонн≥ багатства.

ѕо¤ва значноњ к≥лькост≥ акц≥онерних товариств у найважлив≥ших галуз¤х промисловост≥ ”крањни св≥дчила про те, що розпочавс¤ новий етап становленн¤ великоњ ≥ндустр≥њ. Ќагромадженн¤ кап≥талу невеликою к≥льк≥стю акц≥онерних компан≥й у пров≥дних галуз¤х украњнськоњ промисловост≥ стало важливою умовою дл¤ створенн¤ тут монопол≥й.

ѕереломним моментом процесу зростаючоњ концентрац≥њ виробництва була економ≥чна криза 1900Ч1903 pp. ¬она безпосередньо призвела до краху сотень невеликих ≥ слабких п≥дприЇмств та створенн¤ р¤ду великих монопол≥стичних об'Їднань.

«а концентрац≥Їю виробництва в основних галуз¤х промисловост≥ ”крањна займала перше м≥сце в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ. “ак, у 1901 p. на 12 великих металург≥йних заводах (з 16 д≥ючих) було зосереджено 96 % ус≥х роб≥тник≥в металург≥њ ѕ≥вдн¤ ”крањни. Ќа кожному з них працювало понад 1 тис. роб≥тник≥в, ¤к≥ виплавл¤ли 87 % чавуну в цьому рег≥он≥.

¬исокий р≥вень концентрац≥њ був характерний також дл¤ вуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу. “ут частка 25 акц≥онерних товариств (з 26 д≥ючих у ц≥й галуз≥) у 1912 p. становила 95,4 % видобутку вс≥х акц≥онерних товариств ≥ понад 70 % видобутку вуг≥лл¤ в ƒонбас≥.

¬ажливим фактором у монопол≥зац≥њ промисловост≥ ”крањни в ц≥лому ≥ вуг≥льноњ зокрема була орган≥зац≥¤ в 1904 p. синдикату "ѕродвуг≥лл¤", ¤кий об'Їднав майже весь видобуток ≥ продаж кам'¤ного вуг≥лл¤ в ƒонбас≥. ÷е був один з найб≥льших синдикат≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ƒо нього входило 18 великих акц≥онерних вуг≥льних товариств, п≥дприЇмства ¤ких зосереджували майже 75 % усього видобутку вуг≥лл¤ в ƒонбас≥. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни на п≥дприЇмствах "ѕродвуг≥лл¤" працювало 64 тис. роб≥тник≥в.

” 1902 p. в ”крањн≥ засновано найб≥льший у металург≥њ синдикат "ѕродамет". …ого мета Ч торг≥вл¤ виробами завод≥в цього об'Їднанн¤. ” синдикат входило 12 п≥дприЇмств (товариств), серед ¤ких були ѕ≥вденно-рос≥йське ƒн≥провське металург≥йне товариство "ѕров≥дане" та ≥н. Ќа початок 1908р. "ѕродамет" зосередив у своњх руках дв≥ третини всього виробництва зал≥за ≥ стал≥ ѕ≥вденноњ ”крањни. —ин дикат продавав зал≥зо р≥зного гатунку, балки, рейки, бандаж≥, ос≥ в ≥мпер≥њ –оманових.

” харчов≥й промисловост≥ найб≥льшим був синдикат цукрозаводчик≥в, заснований у 1887 p., бюро ¤кого знаходилос¤ в  иЇв≥. Ќайвпливов≥ша роль у ньому належала цукровим магнатам Ѕобринським, Ѕраницьким, Ѕереденкам, ’р¤ковим. —початку синдикат об'Їднував 78 %, а в 1892Ч1893 pp. Ч 91 % ус≥х цукрових завод≥в ”крањни. ќсновним його завданн¤м було регулюванн¤ ц≥н на цукор ≥ забезпеченн¤ п≥дприЇмц¤м високого монопольного прибутку на внутр≥шньому ринку. ¬сього в середин≥ 90-х рок≥в в ”крањн≥ д≥¤ло 153 цукрових заводи, ¤к≥ виробл¤ли 23,9 млн пуд≥в цукру. як ≥ в перш≥ роки ≥снуванн¤ цукрового синдикату, п≥дприЇмц≥ скорочували продаж цукру на внутр≥шньому ринку ≥ зб≥льшували його експорт. ¬ивоз¤чи частину цукру за кордон, вони штучно п≥дтримували висок≥ ц≥ни на нього в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ.

ћонопол≥њ охопили своЇю д≥¤льн≥стю й ≥нш≥ галуз≥ народного господарства. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни в ”крањн≥ вже не було жодноњ важливоњ галуз≥ промисловост≥, в ¤к≥й т≥Їю чи ≥ншою м≥рою виробництво не було б монопол≥зовано. якщо в 1901 p. працювало лише 17 п≥дприЇмств, на кожному з ¤ких було зайн¤то понад 1 тис. роб≥тник≥в, то в 1913 p. њх нал≥чувалос¤ вже 42. ” 1900 p. 5 великих металург≥йних завод≥в виплавл¤ли 49 % усього чавуну в ”крањн≥, забезпечивши понад 25 % його загально≥мперського виробництва. ¬ 1913 p. на ц≥ сам≥ п≥дприЇмства припадало вже 55 % виплавленого чавуну ѕ≥вдн¤ ”крањни ≥ 37 % виробництва його у –ос≥њ в ц≥лому. ”с≥ монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤, що д≥¤ли в ”крањн≥, з самого початку мали не рег≥ональне, а загально≥мперське значенн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2078 прочитано)