Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

Ѕ∆ƒ > √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства


√лобальнi eкологичн≥ проблеми людства

—тор≥нка: 1/6

¬ступ
–озд≥л 1. —уть еколог≥чних проблем св≥ту
–озд≥л 2. ѕричини ≥ фактори виникненн¤ глобальних еколог≥чних проблем св≥ту
–озд≥л 3. ќсновн≥ еколог≥чн≥ проблеми св≥ту
–озд≥л 4. Ќапр¤мки вир≥шенн¤ основних еколог≥чних проблем св≥ту
¬исновки
ƒодатки
—писок л≥тератури

ћи живемо на самому дн≥ блакитного пов≥тр¤ного океану «емл≥ - њњ атмосферного шару. «емл¤ - це наш д≥м. ј ¤кий в≥н? ‘ранцузький
географ ≈л≥зе –еклю дуже влучно сказав: "Ћюдина створюЇ
навколишнЇ середовище по своЇму образу ≥ подоб≥". “обто ми маЇмо те
навколишнЇ середовище, ¤ке заслужили.

Ќебачено активна й здеб≥льшого непродумана д≥¤льн≥сть людини,
супроводжувана знищенн¤м природних ресурс≥в ≥ забрудненн¤м
навколишнього середовища, призвела до того, що нин≥ б≥осфера
планети перебуваЇ в критичному стан≥, коли до глобальноњ катастрофи
залишилис¤ л≥чен≥ кроки.

¬иникли еколог≥чн≥ проблеми не сьогодн≥ й не вчора. як св≥дчать
стародавн≥ л≥тописи, ще близько 4 тис¤ч рок≥в тому вав≥лонський цар
’аммурат≥, а п≥зн≥ше - китайськ≥ й монгольськ≥ ≥мператори та
Ївропейськ≥ монархи вже дбали про збереженн¤ природи й видавали
накази про охорону л≥с≥в, трав`¤ного покриву степ≥в, водних джерел.
”крањнська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство
нашоњ природи тих час≥в, теж убол≥вала за збереженн¤ довк≥лл¤ й
видавала р¤д наказ≥в ≥ документ≥в про охорону придн≥провських л≥с≥в ≥
лук, заборону спалюванн¤ л≥с≥в, браконьЇрства, хижацького знищенн¤
зв≥р≥в та риби.

≤з розвитком цив≥л≥зац≥њ та науково-техн≥чного прогресу,
бурхливим зростанн¤м к≥лькост≥ населенн¤ на «емл≥, обс¤г≥в
виробництва та його в≥дход≥в проблеми стосунк≥в м≥ж природою та
сусп≥льством дедал≥ загострюютьс¤. —трашною д≥йсн≥стю стали голод,
отруЇн≥ р≥чки та мор¤, задушливе шк≥дливе пов≥тр¤ у великих
промислових центрах, загублен≥ л≥си, сотн≥ зниклих вид≥в тварин ≥
рослин, загроза кл≥матичних аномал≥й, ероз≥¤ та майже повне
виснаженн¤ грунт≥в у аграрних районах.

≈колог≥чна криза гр≥зно нависла над ус≥м св≥том, вона вже
"схопила нас за горло". "≈колог≥чна бомба" упов≥льненоњ д≥њ, ¤ку ми, вс≥
крањни ≥ народи, посилено начин¤Їмо "вибух≥вкою" ≥з в≥дход≥в
виробничоњ д≥¤льност≥, здатна спустошити наш сп≥льний д≥м - планету
«емл¤, перетворити њњ на безлюдну пустелю.

Ќаше покол≥нн¤ практично в ус≥х куточках планети безсоромно
грабуЇ в коморах природи те, що належить д≥т¤м ≥ онукам.
Ћ≥кв≥дац≥¤ глобальноњ еколог≥чноњ кризи Ї на сьогодн≥
найважлив≥шим завданн¤м людства. ћи - люди к≥нц¤ XX стол≥тт¤ -
майже ненароком дл¤ себе раптом опинились у подв≥йн≥й рол≥ св≥дк≥в ≥
винуватц≥в катастроф≥чних зм≥н у навколишньому середовищ≥. ћи
бачимо це, розум≥Їмо, що це дуже серйозно, але чому ж тод≥ не
припин¤Їтьс¤ цей страшний "марафон", що неминуче приведе людство
до загибел≥?

” своњй робот≥ ¤ маю за мету проанал≥зувати еколог≥чн≥ уроки
минулого ≥ тепер≥шнього, розкрити суть глобальних еколог≥чних
проблем ≥ можлив≥ вар≥анти њх вир≥шенн¤.

¬ 90-х роках ’’ стол≥тт¤ немаЇ необх≥дност≥ доводити гостроту ≥
масштабн≥сть, а значить, ≥ небезпечн≥сть еколог≥чноњ ситуац≥њ, що
склалас¤ в св≥т≥.

Ќа ¬сесв≥тню конференц≥ю по навколишньому середовищу (1992
р≥к, –≥о-де-∆анейро) з`њхалис¤ 10 тис¤ч делегат≥в ≥з 150 крањн св≥ту.
ћинула конференц≥¤, з ¤коњ почавс¤ ћ≥жнародний рух за збереженн¤
навколишнього середовища, в≥дбулас¤ 20 рок≥в тому в —токгольм≥.
„и знайдутьс¤ сили, що здатн≥ зупинити руйн≥вн≥ процеси ≥
в≥дродити над≥ю на майбутнЇ?

¬ останн≥ роки слово "еколог≥¤" отримало виключну
попул¤рн≥сть. ќднак зовс≥м недавно, ще в 1960-т≥ роки, воно було
в≥доме лише вузькому колу вчених, в основному б≥олог≥в. ёридично
винах≥дником терм≥ну "еколог≥¤" Ї посл≥довник „арльза ƒарв≥на ≈рнст
√еккель, що в к≥нц≥ минулого стол≥тт¤ визначив еколог≥ю "¤к загальну
науку про в≥дношенн¤ орган≥зм≥в та навколишнього середовища".

Ќауков≥ дос¤гненн¤ ’’ стол≥тт¤ створили ≥ллюз≥ю про майже
повну керован≥сть св≥том, однак господарська д≥¤льн≥сть людського
сусп≥льства, екстенсивне використанн¤ природних ресурс≥в, величезн≥
масштаби в≥дход≥в - все це входить в протир≥чч¤ з можливост¤ми
планети (њњ ресурсним потенц≥алом, запасами пр≥сних вод, здатн≥стю
самоочищенн¤ атмосфери, вод, р≥чок, мор≥в, океан≥в).

ћожна вид≥лити два аспекти еколог≥чноњ проблеми:
- еколог≥чн≥ кризи, що виникають внасл≥док природн≥х процес≥в;
- ≥ кризи, що визван≥ антропогенною д≥Їю ≥ нерац≥ональним
природокористуванн¤м.

Ќаступанн¤ льодовик≥в, виверженн¤ вулкан≥в, утворенн¤ г≥р,
паводки - все це земн≥ природн≥ фактори. ¬они н≥би законом≥рн≥ на
наш≥й динам≥чн≥й планет≥. ¬ середньому щор≥чно на земн≥й кул≥
в≥дбуваЇтьс¤ один катостроф≥чний землетрус, 18 сильних, 120 середн≥х
≥ близько м≥льйону слабких поштовх≥в.

ƒек≥лька раз≥в в дес¤тил≥тт¤ сейсм≥чн≥ под≥њ привод¤ть до
катостроф. Ќаприклад, “¤нь-Ўаньський землетрус в  итањ в 1976 роц≥
забрав (за р≥зними оц≥нками) в≥д 240 тис¤ч до 600 тис¤ч житт≥в. ¬  итањ
ж в 1556 роц≥ в≥дбувс¤ один ≥з самих страшних за всю ≥стор≥ю людства
землетрус Ц тод≥ загинуло 800 тис¤ч чолов≥к. « 60-х до 80-х рок≥в
нашого стол≥тт¤ в 5 раз≥в виросла частота крупних стих≥йних лих ≥
втрич≥ зб≥льшились загальн≥ економ≥чн≥ втрати. ¬ир≥шенн¤ такого роду
проблем в де¤к≥й м≥р≥ криЇтьс¤ у вм≥нн≥ њх прогнозувати, а ≥нод≥ ≥
використовувати на користь люд¤м.

јле виникали ≥ ≥нш≥ еколог≥чн≥ кризи. Ќа прот¤з≥ стол≥ть людина
безконтрольно брала все, що даЇ њй природа. јле, здаЇтьс¤, природа
хоче Ђпомститис¤ї за кожний нев≥рний, необдуманий крок. ƒосить
згадати лише приклади з житт¤ –ос≥њ та найближчих њњ сус≥д≥в: озеро
Ѕайкал, јральське море, Ћадожське озеро, „орнобиль, Ѕјћ, мел≥орац≥¤
та ≥нш≥.

“е, що людина зробила з навколишньою природою, вже по своњм
масштабам катастроф≥чно. ¬ результат≥ вода забруднюЇтьс¤ вже в
пов≥тр≥, забруднена ≥ сама атмосфера, знищен≥ м≥льйони гектар≥в
родючих грунт≥в, ¤дох≥м≥катами ≥ рад≥оактивними в≥дходами заражена
планета, величезних розм≥р≥в дос¤гло обезл≥сненн¤ ≥ опустелюванн¤ та
багато, багато ≥ншого.

√оловн≥ проблеми в можливост¤х планети справитис¤ з
в≥дходами людськоњ д≥¤льност≥, з функц≥Їю самоочищенн¤ ≥ ремонту.
–уйнуЇтьс¤ б≥осфера. ƒосить великий ризик самознищенн¤ людства в
результат≥ власноњ життЇд≥¤льност≥.

ѕрирода переживаЇ вплив сусп≥льства по наступним напр¤мкам:
- використанн¤ компонент≥в навколишнього середовища в ¤кост≥
ресурсноњ бази виробництва;

- д≥¤ виробничоњ д≥¤льност≥ людей на навколишнЇ природнЇ
середовище (њњ забрудненн¤);

- демограф≥чний тиск на природу (с≥льськогосподарське
використанн¤ земель, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤, р≥ст крупних
м≥ст).

“ут перепл≥таютьс¤ в одне багато глобальних проблем людства Ц
ресурсна, продовольча, демограф≥чна Ц вс≥ вони мають в т≥й чи ≥нш≥й
м≥р≥ вих≥д на еколог≥чну проблематику. јле вона маЇ великий вплив на
ц≥ та ≥нш≥ проблеми людства.

Ћюдина Ч частина природи, й найб≥льш небезпечн≥ дл¤ нашоњ
планети катастрофи й забрудненн¤ навколишнього середовища
пов'¤зан≥ саме з нею.

≈волюц≥¤ людини була спр¤мована не на розвиток грубоњ сили чи
придушенн¤ слабк≥ших. Ћюдина н≥коли б не вид≥лилас¤ з тваринного
св≥ту, ¤кби њњ розвитком керував славнозв≥сний закон ƒарв≥на про
природний доб≥р. Ќа в≥дм≥ну в≥д вимог цього закону, зм≥ст ¤кого
пол¤гаЇ в тому, щоб за будь-¤ку ц≥ну зберегти максимально здорових,
ф≥зично м≥цних ≥ витривалих ≥ндив≥д≥в, людина докладаЇ багато зусиль
дл¤ догл¤ду за ≥нвал≥дами, тими, хто неспроможний жити без
сторонньоњ допомоги. “обто людина керуЇтьс¤ не лише рац≥ональним
п≥дходом, а й почутт¤ми, ¤к≥ Ї складовою частиною морального
кодексу вищого представника тваринного царства. як св≥дчить ≥стор≥¤,
сусп≥льство, що байдуже ставилос¤ до своњх член≥в або б≥льше того,
застосовувало насильство, було приречене.

Ќайстрашн≥ша наруга над люд¤н≥стю Ч це в≥йна. Ќа в≥дм≥ну в≥д
будь-¤ких зв≥р≥в, людина здатна з неймов≥рною жорсток≥стю вбивати
под≥бних до себе. ¬ченими п≥драховано, що за останн≥ 6 тис. рок≥в
люди пережили 14513 воЇн, у ¤ких загинуло 3640 млн чолов≥к.
¬думайтес¤ в цю страшну цифру: по сут≥, було вбито майже дес¤ту
частину населенн¤ планети (нин≥ на «емл≥ живе понад 5 млрд людей).
—в≥това термо¤дерна в≥йна в л≥чен≥ хвилини може знищити все
людство. јдже потужн≥сть ¤дерних зар¤д≥в, накопичених людством, у
1980 р. становила 8 тис. ћт трин≥тротолуолу (по дв≥ тони на кожного
жител¤ «емл≥).

≤стор≥¤ людства сповнена жахливих приклад≥в геноциду, зв≥р¤чоњ
жорстокост≥ завойовник≥в, загибел≥ в пожежах спустошливих в≥йн
м≥ст, храм≥в, б≥бл≥отек, ¤к≥ створювалис¤ стол≥тт¤ми. ¬чен≥-археологи
витратили безл≥ч зусиль, щоб розшифрувати асир≥йськ≥ клинописн≥
тексти, половина ¤ких ви¤вилас¤ хвалькуватими рел¤ц≥¤ми цар≥в-
завойовник≥в про своњ Ђгеройстваї.

≤стор≥¤ зберегла до наших час≥в висл≥в кривавого „инг≥схана:
ЂЌайб≥льша рад≥сть дл¤ чолов≥ка Ч перемогти своњх ворог≥в,
пересл≥дувати њх ≥ позбавити всього, що вони маютьї. ” своњх
граб≥жницьких походах орда „инг≥схана планом≥рно знищувала все:
спалювала врожай, засипала колод¤з≥, викрадала худобу, щоб т≥, хто
вц≥л≥в в≥д р≥зн≥, загинули в≥д голоду. ¬дершись в ћесопотам≥ю,
„инг≥схан знищив зрошувальну систему, що розпод≥л¤ла воду р.“≥гр.
 анали, що будувалис¤ прот¤гом тис¤ч рок≥в, були зруйнован≥, родюча
земл¤ перетворилас¤ на пустелю, ≥ з того часу землеробство в цих
крањнах не змогло в≥дновитис¤.

Ќазва: √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21246 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.135 seconds
BoomLive
Хостинг от uCoz