Ѕ∆ƒ > √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
ƒуже небезпечним джерелом дл¤ водоймищ Ї нафтопродукти.
Ќафта Ц ворог номер один у сучасному забрудненн≥ мор≥в ≥ океан≥в. Ќе
дивл¤чись на р¤д м≥жнародних угод, забрудненн¤ г≥дросферою нафтою
прогресуЇ. –озрахунки показують, що що л≥тр нафти, розлитоњ по
поверхн≥ мор¤, поглинаЇ розчинений кисень ≥з 400 тис. Ћ≥тр≥в морськоњ
води. “она нафти, розт≥каючись по поверхн≥ води, може покрити
пл≥вкою акватор≥ю в 10 квадратних к≥лометр≥в. Ќафтова пл≥вка на поверхн≥ океан≥в - це не т≥льки спотворен≥
береги, гинуч≥ морськ≥ мешканц≥, водоплаваюч≥ птахи. ÷е Ц зменшенн¤
к≥лькост≥ кисню в атмосфер≥ в результат≥ забрудненн¤ ≥ загибел≥
планктону. «губно впливають на стан водойм ст≥чн≥ води, що м≥ст¤ть
розчинен≥ орган≥чн≥ речовини або суспенз≥њ орган≥чного походженн¤.
Ѕ≥льш≥сть цих речовин спри¤Ї зниженню кисню у вод≥. ќс≥даючи на
дно водойм, орган≥чн≥ суспенз≥њ замулюють його й затримують або
повн≥стю припин¤ють життЇд≥¤льн≥сть донних орган≥зм≥в, ¤к≥ беруть
участь у самоочищенн≥. ќсновними постачальниками орган≥чних речовин у ст≥чних водах
Ї п≥дприЇмства целюлозно-паперовоњ промисловост≥, нафтопереробн≥
заводи, велик≥ тваринницьк≥ комплекси тощо (додаток 3).
≥льк≥сть х≥м≥чних забруднювач≥в води пост≥йно зростаЇ. ” 1992
роц≥ њх заф≥ксовано вже 959 р≥зновид≥в. ѕро шк≥дливу долю багатьох з
них ми нин≥ лише здогадуЇмос¤, оск≥льки вони мають пролонгований
вплив, тобто њх д≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в наступних покол≥нн¤х живих ≥стот ≥
пол¤гаЇ в по¤в≥ шк≥дливих мутац≥й, генетичних розладах тощо.
‘≥зичне забрудненн¤ води пов?¤зане ≥з зм≥ною њњ ф≥зичних
властивостей Ц прозорост≥ вм≥сту суспенз≥й та ≥нших нерозчинних
дом≥шок, рад≥оактивних речовин ≥ температури. —успенз≥њ (п≥сок, намул, глинист≥ частки) потрапл¤ють у водойми
головним чином за рахунок поверхневого змиву дощовими водами з с/г
пол≥в. Ѕагато суспенз≥й потрапл¤Ї у водотоки з д≥ючих п≥дприЇмств
г≥рничодобувноњ промисловост≥ та ≥н. “верд≥ частки р≥зко знижують
прозор≥сть води, пригн≥чують процеси фотосинтезу вод¤них рослин,
забивають жабра риб та ≥н. ќсобливу небезпеку дл¤ всього живого становл¤ть рад≥оактивн≥
дом≥шки, що потрапл¤ють у водойми завд¤ки викидам ј≈—. ј ¤ка
величезна шкода в≥д рад≥оактивних звалок у океан≥!..
“еплове забрудненн¤ водойм спричинене спуском у водойми
теплих вод в≥д р≥зних енергетичних установок. ” р≥чках, ¤к≥
знаход¤тьс¤ пор¤д “≈— ≥ ј≈—, порушуютьс¤ умови нересту риб, гине
зоопланктон, риби уражуютьс¤ хворобами й паразитами. —л≥д додати,
що наприклад, ј≈— скидають у водойми воду, нагр≥ту до 450—!
Ѕ≥олог≥чне забрудненн¤ водного середовища пол¤гаЇ у
надходженн≥ до водойм ≥з ст≥чними водами р≥зних вид≥в
м≥кроорган≥зм≥в, рослин ≥ тварин (в≥руси, бактер≥њ, грибки, черви), ¤ких
ран≥ше тут не було. Ѕагато з них Ї хвороботворними дл¤ людей, тварин
≥ рослин. «абруднювач≥: комунально-побутов≥ стоки, п≥дприЇмства
шк≥рообробноњ промисловост≥, м?¤сокомб≥нати, цукров≥ заводи.
ќсобливоњ гостроти б≥олог≥чне забрудненн¤ водойм набуваЇ в
м≥сц¤х масового в≥дпочинку людей. „ерез поганий стан канал≥зац≥йних
≥ очисних споруд останн≥ми роками м≥ське кер≥вництво ќдеси,
ћар≥упол¤ та ≥нших м≥ст на узбережж≥ „орного й јзовського мор≥в
неодноразово закривало пл¤ж≥, бо в морськ≥й вод≥ були ви¤влен≥
збудники таких небезпечних хвороб ¤к Ц в≥русний гепатит, дизентир≥¤,
холера. «абрудненн¤ земноњ поверхн≥. Ћюдство з давн≥х п≥р забруднювало земну поверхню в≥дходами
своЇњ д≥¤льност≥. јле у ’’ стол≥тт≥ в≥дбувс¤ р≥зкий стрибок ≥ в
характер≥, ≥ в масштабах, ≥ у вплив≥ забруднень.
√рунт, ¤кий не Ї продуктом прац≥ людини й створювавс¤
природою прот¤гом тис¤чол≥тть, нин≥ в результат≥ хижацького
користуванн¤, нерозумноњ аграрноњ пол≥тики та розбазарюванн¤ п≥д
р≥зн≥ види буд≥вництва, кар?Їри, пол≥гони, знаходитьс¤ в стан≥
виснаженн¤, вичерпанн¤. ¬насл≥док того, що в гонитв≥ за врожаЇм
грунти почали орати дедал≥ глибше ≥ част≥ше, завозити на пол¤
величезн≥ к≥лькост≥ м≥неральних добрив та пестицид≥в дл¤ боротьби з
шк≥дниками, на величезних площах здатн≥сть вбирати й пропускати
воду, њх структура деградувала, вони перенасичен≥ шк≥дливими
х≥м≥чними речовинами. ѕовсюдно врожайн≥сть грунт≥в катастроф≥чно
зменшуЇтьс¤. як сказано в одн≥й з допов≥дей ќќЌ про стан земельних ресурс≥в
св≥ту, подальше ≥снуванн¤ нашоњ цив≥л≥зац≥њ поставлене п≥д загрозу
через широкомасштабну загибель родючих земель, що зб≥льшуЇтьс¤.
Ќин≥ охорона й рац≥ональне використанн¤ земельних ресурс≥в Ц
одна з найактуальн≥ших проблем. «а даними ёЌ≈ѕ щор≥чно щерез вплив на грунти в≥тр≥в,
ураган≥в, х≥м≥зац≥њ, буд≥вництва м≥ст, дор≥г, промислових об?Їкт≥в,
аеродром≥в та ≥н. у всьому св≥т≥ витрачаЇтьс¤ в≥д 5 до 7 млн. га родючих
земель (додаток 1). ƒуже значних збитк≥в завдаЇ господарству ероз≥¤ грунт≥в. Ќа цих
земл¤х урожайн≥сть зменшуЇтьс¤ на 30-40%, подекуди Ц на 90%. ≈роз≥њ
грунт≥в спри¤Ї активне ¤роутворенн¤, зумовлене д≥¤льн≥стю людини Ц
вирубкою л≥су на схилах, знищенн¤м трав?¤ного чи чагарникового
покриву, неправильним розорюванн¤м земл≥ тощо. Ќайб≥льше
провокують ероз≥ю част≥ оранки, культивац≥њ, боронуванн¤,
трамбуванн¤ колесами та гусениц¤ми важкоњ с/г техн≥ки. ќдн≥Їю з найб≥льших лих п≥сл¤ ероз≥њ грунт≥в Ї, мабуть, њх
засоленн¤, основна причина ¤кого - неправильне зрошенн¤. ≈роз≥¤ й
засоленн¤ грунт≥в призвод¤ть до опустелюванн¤ земель. ѕрот¤гом
останн≥х дес¤тил≥ть тис¤ч≥ гектар≥в посушливих земель у степових
районах, пустел¤х ≥ нап≥впустел¤х, де проводитьс¤ ≥нтенсивне
зрошенн¤ й спочатку значно п≥двищилас¤ врожайн≥сть, згодом стали
непридатними дл¤ використанн¤ через "б≥лу отруту", ¤к називають
м≥сцев≥ жител≥ с≥ль, ¤кою забит≥ вс≥ пори грунту та його поверхн¤ в
результат≥ випаровуванн¤ зрошувальних вод.
ƒедал≥ в≥дчутн≥шими стають негативн≥ насл≥дки х≥м≥зац≥њ с/г Ц
пог≥ршенн¤ стану грунт≥в через накопиченн¤ в них шк≥дливих х≥м≥чних
речовин п≥сл¤ тривалих й ≥нтенсивних внесень м≥ндобрив та р≥зних
пестицид≥в. јдже внесений у грунт фосфор практично не вимиваЇтьс¤. ƒо одного з негативних ¤вищ, властивих опустелюванню,
належать пилов≥ бур≥. ’оча вони досить поширен≥ в природ≥,
ви¤снилось, що де¤к≥ з них виникають з вини людини Ц на
деградованих земл¤х. Ѕерегти землю Ц це значить розумно, по-хоз¤йському њњ
використовувати, щоб служила вона довго, багатьом прийдешн≥м
покол≥нн¤м. «нищенн¤ л≥с≥в. ќдним з найважлив≥ших компонент≥в рослинного св≥ту Ї л≥си Ц
енергетична база б≥осфери, ¤к≥ в≥д≥грають дуже важливу роль у житт≥ на
планет≥. ÷е Ц леген≥ планети. ѕ≥д натиском людини л≥си в≥дступають на вс≥х континентах,
практично у вс≥х крањнах. ¬они вирубуютьс¤ скор≥ше, н≥ж виростають.
јле ж саме л≥с активно очищаЇ атмосферу «емл≥ в≥д забрудненн¤.
«елен≥ рослини вбирають вуглекислий газ, використовуючи його в
¤кост≥ буд≥вельного матер≥алу дл¤ своњх кл≥тин. ожен кубометр
деревини Ц це майже п≥втони забраноњ з пов≥тр¤ вуглекислоти.
Ќин≥ безв≥дказн≥ "леген≥" м≥ст у багатьох рег≥онах планети
вимагають не просто турботи, але волають про допомогу ≥ вр¤туванн¤.
—л≥д зазначити, що останн≥м часом л≥с через перенавантаженн¤
в≥дпочиваючими, њх дикунське ставленн¤ до природи, винищенн¤
р≥дк≥сних л≥карських рослин, ¤г≥д, гриб≥в, вирубуванн¤ дерев,
спричинен≥ людьми пожеж≥ втрачаЇ своњ оздоровч≥ та рекреац≥йн≥
властивост≥. ¬≥н не витримуЇ наплив≥в людей у густонаселених
рег≥онах, страждаЇ ≥ гине в≥д промислових забруднень, а також
внасл≥док д≥¤льност≥ нафтовик≥в, буд≥вельник≥в, г≥рник≥в.
ѕ≥драховано, що за сучасних темп≥в л≥созагот≥вель, нав≥ть у
багатих л≥сом крањнах його вистачить на 50-60 рок≥в (на в≥дновленн¤
потр≥бно 100-200 рок≥в). «а даними ќќЌ, щор≥чно на планет≥ вирубують понад 3 млрд. м3
л≥су, й ц¤ цифра до 2000 року зросте в 1,5 рази.
« найб≥льшим розмахом л≥си винищуютьс¤ в троп≥чному по¤с≥.
ѕо¤снюЇтьс¤ це багато в чому економ≥чними причинами. ѕерш за все
л≥си знищуютьс¤ внасл≥док масових вирубок, ¤к≥ ведутьс¤ в ≥нтересах
не ст≥льки самих держав-господар≥в, ск≥льки Ц заруб≥жних монопол≥й.
Ћ≥сову сировину вивоз¤ть на експорт в япон≥ю, —Ўј, јнгл≥ю,
‘ранц≥ю. ўе на початку ’’ ст. троп≥чн≥ л≥си, включаючи волог≥
в≥чнозелен≥ ≥ сезонн≥, були поширен≥ на площ≥ 24 млн. 500 тис.км2.
«араз площа цих л≥с≥в скоротилась до 10 млн.км2.
ƒосить тривожна ситуац≥¤ склалас¤ в јфриц≥. “ут, приблизно за
50 рок≥в, вирубано 60% вс≥х л≥с≥в. ¬ ц≥лому на «емл≥ площа, зайн¤та троп≥чними л≥сами, за наше
стол≥тт¤ скоротилась з 16 до 7%. ¬ окремих рег≥онах цей процес
в≥дбуваЇтьс¤ ще швидше. «нищенн¤ троп≥чних л≥с≥в означаЇ одночасне об≥дн≥нн¤ ≥
зникненн¤ троп≥чних екосистем, на створенн¤ ¤ких треба було
м≥льйони рок≥в. як в≥домо, троп≥чн≥ екосистеми в≥др≥зн¤ютьс¤
величезною р≥зноман≥тн≥стю ≥ тваринного св≥ту. Ќа м≥сц≥ зрубаних л≥с≥в розвиваютьс¤ процеси ероз≥њ, змиву
грунту. Ћ≥сов≥ масиви зам≥щуютьс¤ саванами. ћасштаби вирубок так≥,
що на м≥сц≥ величезних д≥л¤нок л≥су виникають справжн≥ пустир≥.
ќдним ≥з насл≥дк≥в вирубки л≥с≥в Ї зм≥на г≥дролог≥чних ≥
кл≥матичних умов. ¬исушенн¤ територ≥њ, спустошувальн≥ засухи
спостер≥гаютьс¤, наприклад, на п≥вдн≥ Ѕразил≥њ.
Ќазва: √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21246 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
