≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ƒержава ≥ право франк≥в

ёридичн≥ звичањ, що заф≥ксован≥ у —ал≥чн≥й правд≥, стосуютьс¤, головним чином, способу житт¤ ≥ побуту франкського села.

ƒавн≥ звичањ франк≥в дозвол¤ли одруженн¤ через укладенн¤ договору про куп≥влю дружини. «алишки цих звичањв простежуютьс¤ у —ал≥чн≥й правд≥ у вигл¤д≥ вран≥шнього дарунку речей або грошей чолов≥ком дружин≥. ƒружина мала принести посаг.

¬лада батька не була широкою. …ого оп≥ка над синами зак≥нчувалась по дос¤гненн≥ ними 12-р≥чного або 14-р≥чного в≥ку. –озлученн¤, ¤к≥ спочатку дозвол¤лись, з 744 р. було заборонено.

—ал≥чна правда св≥дчить про ≥снуванн¤ у франк≥в пережитк≥в кривавоњ помсти. якщо злочинець не може сплатити викуп за вчинене ним вбивство, то Ув≥н маЇ заплатити своњм житт¤мФ. ѕроте кривава помста заборон¤Їтьс¤, ¤кщо вбивство вчинене навмисно. Ўтрафи за вчинене вбивство були великими. “ак, за вбивство в≥льного франка ст¤гувавс¤ штраф у розм≥р≥ 200 сол≥д≥в, корол≥вського службовц¤ Ц 600 сол≥д≥в ≥ т. ≥н. «а крад≥жку майна, злод≥й сплачував р≥зн≥ суми штраф≥в. —ал≥чна правда детал≥зуЇ розм≥ри штраф≥в у залежност≥ в≥д вкраденоњ реч≥.

–озгл¤д справи у суд≥ збуджувавс¤ за за¤вою потерп≥лоњ сторони. ¬она ж мала сформулювати звинуваченн¤ ≥ подати докази. ќбвинувачений, у свою чергу, мав подати докази своЇњ невинност≥. “аким доказом могли бути так зван≥ сп≥вприс¤жники, ¤к≥ могли п≥дтвердити добру репутац≥ю обвинуваченого. ƒоказом вини або невинност≥ були ордал≥њ Ц виробуванн¤ розпеченим зал≥зом, кипТ¤чою водою. ѕрактикувавс¤ також судовий поЇдинок, коли сторона, що брала гору у поЇдинку, визнавалась такою, що виграла справу.

” ранн≥й пер≥од ≥снуванн¤ франкськоњ держави судочинство зд≥йснювалось на зборах в≥льних людей округу (сотн≥). Ќа зборах головував виборний сотник Ц тунг≥н. –≥шенн¤ або вирок зд≥йснювались виборними зас≥дател¤ми Ц рах≥мбургами.

« посиленн¤м корол≥вськоњ влади судочинство зд≥йснюЇ граф разом ≥з рах≥мбургами. ѕ≥зн≥ше рах≥мбург≥в було зам≥нено скаб≥нами, ¤к≥ обиралис¤ графом ≥з середовища УкращихФ людей округу. ¬ищою судовою ≥нстанц≥Їю був король.

—удочинство зд≥йснювала також ≥ церква. ёрисдикц≥¤ церкви поширювалась не лише на духовенство, але й на де¤к≥ категор≥њ св≥тських людей: вд≥в, сир≥т, в≥льнов≥дпущеник≥в. ¬с≥ ц≥ особи перебували п≥д захистом церкви.

1	2

Ќазва: ƒержава ≥ право франк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1706 прочитано)