≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ≤ндуське право

Ќа ≥ндуському прав≥ позначилас¤ державна дол¤ ≤нд≥њ. —по≠чатку ≤нд≥¤ потрапила п≥д пануванн¤ ¬еликих ћогол≥в, пот≥м јнгл≥њ. « XVI ст. установилос¤ мусульманське пануванн¤, ¤ке загальмувало розвиток ≥ндуського права. ” судах застосовувало≠с¤ лише мусульманське право. ј звичаЇве ≥ндуське право, використовуване панча¤тами (зборами) каст, не розвивалос¤ через в≥дсутн≥сть п≥дтримки з боку судових ≥ адм≥н≥стративних орган≥в держави. ≤ндуське право не було правом у юридичному розум≥н≠н≥. ¬оно становило систему рел≥г≥йних, моральних ≥ правових норм, ¤к≥ д≥¤ли неоф≥ц≥йно.

“ривале перебуванн¤ ≤нд≥њ п≥д пануванн¤м јнгл≥њ (XVII Ч середина XIX ст.) спричинило дл¤ њњ права ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ насл≥дки. « одного боку, оф≥ц≥йно були визнан≥ авто≠ритет ≥ндуського права (на в≥дм≥ну в≥д пер≥оду мусульманського пануванн¤, коли ≥ндуське право ≥гнорувалос¤), а також р≥вне значенн¤ ≥ндуського ≥ мусульманського права. « ≥ншого боку, поширенн¤ англ≥йського права призвело до значноњ трансфор≠мац≥њ ≥ндуського права, звуженн¤ сфери його д≥њ. ¬с≥ важлив≥ сфери сусп≥льних в≥дносин (в≥дносини власност≥, зобов'¤зальне право) були врегульован≥ загальним правом јнгл≥њ, ¤ке поши≠рювалос¤ на вс≥х громад¤н, що проживали на територ≥њ держави незалежно в≥д њх рел≥г≥йноњ належност≥.

ѕравда, колон≥затори робили де¤к≥ спроби врахувати нац≥о≠нальн≥ особливост≥ скореноњ територ≥њ, њњ право. ƒо британських судд≥в, що в≥дправл¤ли в ≤нд≥њ правосудд¤ ≥ слабко знали ≥нду≠ське право, були прикр≥плен≥ осв≥чен≥ ≥ндуси Ч пандити, ¤к≥ надавали њм ≥нформац≥ю з тих чи ≥нших питань. “ака практика ≥снувала до 1864 р. ƒо цього часу англ≥йського судд≥ набули досв≥ду, накопичилос¤ чимало судових прецедент≥в на м≥сце≠вому матер≥ал≥.

” колон≥альний пер≥од частково був закладений фундамент розвитку Ђтеритор≥альногої, тобто загальногромад¤нського, пра≠ва, ¤кий охоплював своњм впливом ¤к ≥ндус≥в, так ≥ христи¤н, Їв≠рењв, представник≥в р≥зних рел≥г≥йних общин. –обилис¤ спроби кодиф≥кац≥њ нормативно-правового матер≥алу –адою при генерал-губернатор≥ (створена у 1833 p.). ѕ≥д кер≥вництвом члена ц≥Їњ –ади юриста ћаколе¤ була розроблена концепц≥¤ кодиф≥кац≥њ: 1) му≠сульманського права; 2) ≥ндуського права; 3) територ≥ального права Ч дл¤ випадк≥в, коли не застосовуЇтьс¤ н≥ мусульманське, н≥ ≥ндуське право. ѕропонувалос¤ ¤к основу ≥ндуського права прийн¤ти (≥з де¤кими зм≥нами) англ≥йське право. ѕроте принцип кодиф≥кац≥њ зустр≥в оп≥р з боку юрист≥в загального права.

ƒруга спроба створити проекти територ≥ального права (1853 p.) також не була завершена. ќднак були прийн¤т≥ кодекси ≥ зако≠ни, багато з ¤ких зберегли свою д≥ю ≥ натепер. ќсновн≥ з них Ч  рим≥нальний кодекс 1860 p..  рим≥нально-процесуальний ко≠декс 1861 p., ÷ив≥льний процесуальний кодекс 1859 p. (зам≥не≠ний кодексом 1908 p.), закон про ц≥нн≥ папери 1882 p., закон про перех≥д власност≥ 1882 p. (доповнений у 1929 p.), закон про дов≥рчу власн≥сть 1882 р. та ≥н.

÷≥ кодекси ≥ закони були нормативно-правовими актами за≠гального права, а воно, ¤к в≥домо, не визнаЇ континентально-Ївропейського под≥лу права на приватне ≥ публ≥чне, а керуЇтьс¤ визнанн¤м загального права ≥ права справедливост≥. ѕроте сис≠тема права ≤нд≥њ не сприйн¤ла англ≥йське розр≥зненн¤ загально≠го права ≥ права справедливост≥. Ќе зб≥гаютьс¤ пон¤тт¤ де¤ких ≥нститут≥в права, незважаючи на схож≥сть назв (дов≥рча влас≠н≥сть). «астосовуЇтьс¤ ≥нший режим д≥њ в де¤ких галуз¤х права (наприклад, речевого) з≥ збереженн¤м терм≥нолог≥њ англ≥йського права.

Ќегативн≥ чинники англ≥йського колон≥ального впливу на ≥ндуське право, ¤к≥ призвели до звуженн¤ його сфери ≥ змен≠шенн¤ сили д≥њ, так≥:

1) слабке знанн¤ англ≥йськими юристами (в тому числ≥ суд≠д¤ми) положень дхарми, викладених у дхармашастрах, насл≥д≠ком чого стало санкц≥онуванн¤ ними застар≥лих або непопул¤р≠них норм;

2) незнанн¤ м≥сцевих звичањв, знайомство з ними ≥з праць Ївропейц≥в, далеких в≥д њх розум≥нн¤;

3) впровадженн¤ судового прецеденту ≥ наданн¤ йому авто≠ритету, до того незнайомого ≥ндуськ≥й традиц≥њ;

4) св≥дома зм≥на ≥ндуського права з метою ухваленн¤ р≥шен≠н¤ в англ≥йському дус≥, розгл¤д ≥ншого ¤к неправильного. “ак, була введена англ≥йська система доказ≥в до розгл¤ду справ про правопорушенн¤;

5) вживанн¤ англ≥йськоњ терм≥нолог≥њ, малозрозум≥лоњ дл¤ ≥н≠дуського сусп≥льства.

Ќовели, перенесен≥ в ≥ндуське право ≥з англ≥йськоњ правовоњ системи, в≥д≥грали позитивну роль Ч особливо там, де ≥ндуським правом не було дос¤гнуто необх≥дного вдосконаленн¤ норм, де мали м≥сце прогалини в законодавств≥, а також там, де ≥снувала багатоман≥тн≥сть м≥сцевих звичањв, ¤к≥ заважали однаковому ви≠р≥шенню спор≥в. “ак, несплата боргу розгл¤далас¤ дхармой ¤к гр≥х, в≥дплата за ¤кий наступить у потойб≥чному св≥т≥. ” раз≥ непослуху боржника ≥ндуське право передбачало лише рел≥г≥йн≥ санкц≥њ. ÷¤ ≥ под≥бн≥ њй норми потребували новоњ юридичноњ ре≠гламентац≥њ.

“аким чином, за час≥в колон≥ального пануванн¤ јнгл≥њ бага≠то норм та ≥нститут≥в ≥ндуського права були або зам≥нен≥ на нов≥, або ≥стотно зм≥нен≥. ѕроте ≥ндуське право не витиснуте ц≥лком, його традиц≥йн≥ норми та ≥нститути продовжують д≥¤ти.

≤ндуське право у правов≥й систем≥ сучасноњ ≤нд≥њ

ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ≤нд≥њ (1950 p.) виникла необх≥дн≥сть у реформуванн≥ законодавства. Ѕули перегл¤нут≥ де¤к≥ норми, ≥нститути ≥ндуського права з метою њх модерн≥зац≥њ з урахуванн¤м Ївропейського ≥ насамперед англ≥йського права. –еформи торкнулис¤ сфер регулюванн¤, ¤к≥ перебували у ви≠ключному в≥данн≥ ≥ндуського права ≥ здавалис¤ недоторканни≠ми, перш за все догмат≥в про касти. ¬≥дпов≥дно до ≥ндуњзму та ≥ндуського права перех≥д ≥з одн≥Їњ касти до ≥ншоњ Ї неможливим.  ожна каста ≥зольована в≥д ≥ншоњ касти своЇю так званою Ђчис≠тотоюї, ¤ку не можна запл¤мувати позакастовими контактами, особливо з членами нижчих каст. «аборон¤лис¤ шлюби м≥ж чле≠нами р≥зних каст.

Ќаприк≥нц≥ 40-50-х рок≥в XX ст. прийн¤то низку закон≥в, ¤к≥ багато в чому були соц≥ально-революц≥йними. ¬они стали поштовхом дл¤ зм≥н у св≥домост≥ сусп≥льства. ” 1949 p. було ви≠дано закон про лег≥тимн≥сть ≥ндуських шлюб≥в, незалежно в≥д спов≥дуваних рел≥г≥й ≥ належност≥ до р≥зних каст.  онституц≥Їю ≤нд≥њ 1950 p. визнано р≥вноправн≥сть каст ≥ юридичну повнопра≠вн≥сть Ђнедоторканнихї (безправних ≥ найпригноблен≥ших), закр≥плено р≥вн≥сть ос≥б, що одружуютьс¤. Ќа основ≥ положень ц≥Їњ  онституц≥њ скасовано ус≥ правила, що встановлювали в≥д≠пов≥дальн≥сть за порушенн¤ пон¤ть про кастову належн≥сть. ” 1955 p. законом про шлюб було заборонене багатоженство, було передбачено розлученн¤. Ўлюб став розгл¤датис¤ ¤к дого≠в≥р. ƒл¤ майбутн≥х чолов≥к≥в було передбачено згоду на шлюб, встановлено м≥н≥мальний шлюбний в≥к ¤к дл¤ чолов≥к≥в, так ≥ дл¤ ж≥нок, скасовано правило ≥ндуського права, за ¤ким шлюб м≥ж представниками р≥зних каст вважавс¤ нед≥йсним, ¤кщо ж≥н≠ка належить до вищоњ касти або вдова з вищоњ касти удруге ви≠ходить зам≥ж. ƒ≥ти в≥д такого шлюбу визнавалис¤ законнонародженими.

≤стотн≥ зм≥ни у правову систему було внесено законами про неповнол≥тн≥х ≥ оп≥кунство, про спадкуванн¤, про усиновленн¤ ≥ виплату кошт≥в на утриманн¤ член≥в с≥м'њ (ал≥ментних зобов'¤≠зань). ” результат≥ роботи з кодиф≥кац≥њ ≥ндуського права: 1) зву≠зилас¤ сфера д≥њ звичањв; 2) розширилас¤ сфера чинност≥ закону ≥ судового прецеденту; 3) ≥ндуське право перестало бути однако≠вим, а дхарма втратила своЇ традиц≥йне значенн¤ зводу правил, покликаних спр¤мовувати повед≥нку людей.

Ќа цей час модерн≥зац≥ю законодавства та ≥стотний в≥дх≥д в≥д дхарми стимулюють кер≥вники держави. –обл¤тьс¤ спроби сформувати нац≥ональну правову систему, що ірунтуЇтьс¤ на на≠ц≥онально-територ≥альному, а не рел≥г≥йному принцип≥. «аклада≠ютьс¤ њњ нов≥ законодавч≥ основи.  онституц≥¤ ≤нд≥њ п≥дтверди≠ла, що створене ран≥ше право залишаЇтьс¤ чинним, ≥ ор≥Їнту≠вала на виданн¤ Їдиного ÷ив≥льного кодексу дл¤ вс≥х громад¤н ≤нд≥њ (ст. 44). ѕравда, дл¤ цього потр≥бно зм≥на чи скасуванн¤ права Ђособистого статусуї Ч найб≥льш ортодоксальноњ части≠ни ≥ндуського права, де вир≥шальним чинником Ї належн≥сть до певноњ общини.

” нац≥ональн≥й правов≥й систем≥ сучасноњ ≤нд≥њ рамки вико≠ристанн¤ традиц≥йного ≥ндуського права обмежен≥:

1) сферою с≥мейно-шлюбних в≥дносин Ч народженн¤ д≥тей поза шлюбом, оп≥кунство, усиновленн¤, шлюб, нерозд≥лена с≥м'¤ з двох-трьох покол≥нь ≥ под≥л майна; спадкуванн¤ майна вмерлого родичами, включаючи непод≥льне майно;

2) питанн¤ми участ≥ с≥м'њ та общини в рел≥г≥йних ≥ доброд≥й≠них пожертвуванн¤х;

3) питанн¤ми сусп≥льного характеру Ч переважне право на куп≥влю, кл¤тва, передача майна через запов≥т або ≥нший доку≠мент тощо;

4) внутр≥шньокастовими ≥ м≥жкастовими в≥дносинами (в≥д≠лученн¤ в≥д каст та ≥н.).

≤ншими словами, сфери впливу ≥ндуського права Ч спадку≠ванн¤, шлюб, касти, рел≥г≥йн≥ ≥нститути.

≤ндуське право в ≤нд≥њ в≥д≥граЇ незр≥вн¤но меншу роль, н≥ж мусульманське право в сучасних мусульманських крањнах. ¬оно втратило своЇ традиц≥йне значенн¤ час≥в британськоњ колон≥за≠ц≥њ, вимушено поступившись м≥сцем англ≥йському загальному праву, ¤ке у модиф≥кованому вигл¤д≥ продовжуЇ збер≥гати своњ позиц≥њ.

1	2

Ќазва: ≤ндуське право
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1052 прочитано)