≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ влади. —п≥вв≥дношенн¤ пол≥тичноњ та державноњ влади, державноњ влади ≥ держави. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки держави

7) легальна влада Ч узаконена у своњй д≥¤льност≥, в тому числ≥ у застосуванн≥ сили в межах держави (на¤вн≥сть спец≥ально ство≠рених орган≥в дл¤ утриманн¤ влади ≥ вт≥ленн¤ њњ р≥шень у житт¤). Ћегальн≥сть Ч це юридичне вираженн¤ лег≥тимност≥: здатн≥сть вт≥люватис¤ в нормах права, функц≥онувати в межах закону. ƒ≥≠¤льн≥сть легальноњ влади спр¤мована на стаб≥л≥зац≥ю сусп≥льст≠ва. Ќелегальна влада (наприклад, маф≥озна, злочинна) д≥Ї поза рамками закону, вносить беззаконн¤ ≥ безладд¤ до сусп≥льства. яке сп≥вв≥дношенн¤ держави ≥ державноњ влади? ѕон¤тт¤ Ђдержаваї ≥ Ђдержавна владаї Ч близьк≥ ≥ багато в чому зб≥жн≥. ” р¤д≥ випадк≥в вони вживаютьс¤ ¤к тотожн≥, взаЇ≠мозам≥нн≥. јле м≥ж цими пон¤тт¤ми Ї й в≥дм≥нност≥. ѕон¤тт¤ Ђдержаваї Ї м≥стк≥шим: воно охоплюЇ не лише владу саму по соб≥, але й ≥нш≥ ≥нститути, органи влади. ƒержавна влада Ч це сам≥ владостосунки (кер≥вництво /пануванн¤/ Ч п≥дкоренн¤).

ѕон¤тт¤ ≥ ознаки держави

” спец≥альн≥й л≥тератур≥ розробл¤Їтьс¤ чимало визначень пон¤тт¤ держави, котр≥ в≥дбивають так≥ його аспекти:

Ч держава ¤к орган≥зац≥¤ пол≥тичноњ влади;

Ч держава ¤к апарат влади;

Ч держава ¤к пол≥тична орган≥зац≥¤ всього сусп≥льства.

 ожний ≥з зазначених аспект≥в заслуговуЇ на увагу. ƒ≥йсно, розум≥нн¤ держави ¤к орган≥зац≥њ пол≥тичноњ влади п≥дкреслюЇ, що серед ≥нших суб'Їкт≥в пол≥тичноњ системи вона вид≥л¤Їтьс¤ особливими ¤кост¤ми, Ї оф≥ц≥йною формою орган≥зац≥њ влади, причому одноособовою орган≥зац≥Їю пол≥тичноњ влади, ¤ка управ≠л¤Ї ус≥м сусп≥льством. ¬одночас пол≥тична влада Ч одна ≥з ознак держави. “ому недоц≥льно зводити до нењ пон¤тт¤ держави.

≤з зовн≥шнього боку держава виступаЇ ¤к механ≥зм зд≥йснен≠н¤ влади ≥ управл≥нн¤ сусп≥льством, ¤к апарат влади. –озгл¤д держави через безпосереднЇ вт≥ленн¤ пол≥тичноњ влади в апара≠т≥, систем≥ орган≥в Ч також не розкриваЇ повн≥стю њњ пон¤тт¤. ” раз≥ такого розгл¤ду не враховуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть системи орга≠н≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та ≥нших.

ƒержава Ї особливою пол≥тичною реальн≥стю. –озкриваючи зм≥ст пон¤тт¤ держави, сл≥д п≥двести њњ п≥д таке родове пон¤тт¤, ¤к пол≥тична орган≥зац≥¤. якщо державу до середини XIX ст. можна визначати ¤к пол≥тичну орган≥зац≥ю пан≥вного класу, то п≥зн≥ша, й особливо сучасна, держава Ч це пол≥тична орган≥за≠ц≥¤ всього сусп≥льства. ƒержава стаЇ не просто владою, що спи≠раЇтьс¤ на примус, а ц≥л≥сною орган≥зац≥Їю сусп≥льства, ¤ка виражаЇ ≥ охорон¤Ї ≥ндив≥дуальн≥, групов≥ ≥ сусп≥льн≥ ≥нтереси, забезпечуЇ орган≥зован≥сть у крањн≥ на п≥дірунт≥ економ≥чних ≥ духовних чинник≥в, реал≥зуЇ головне, що надаЇ люд¤м цив≥л≥за≠ц≥¤, Ч народовладд¤, економ≥чну свободу, свободу автономноњ особи.

¬изначити загальне пон¤тт¤ держави, ¤ке б в≥дбивало вс≥ без вин¤тку ознаки ≥ властивост≥, характерн≥ дл¤ кожного з њњ пер≥≠од≥в у минулому, д≥йсному ≥ майбутньому, неможливо. ¬одночас будь-¤ка держава маЇ наб≥р таких ун≥версальних ознак, що ви≠¤вл¤ютьс¤ на вс≥х етапах њњ розвитку. “акими ознаками Ї тери≠тор≥¤, населенн¤, влада.

ƒержава Ч суверенна пол≥тико-територ≥альна орган≥зац≥¤ сусп≥льства, що волод≥Ї владою, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ державним апаратом на основ≥ юридичних норм, що забезпечують захист ≥ узгодженн¤ сусп≥льних, групових, ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в з≥ спиранн¤м, у раз≥ потреби, на легальний примус.

«агальн≥ ознаки держави.

ƒержава Ч Їдина пол≥тична орган≥зац≥¤, ¤ка:

1) охоплюЇ усе населенн¤ крањни в просторових межах. “ери≠тор≥¤ Ч матер≥альна основа ≥снуванн¤ держави. —ама територ≥¤ не породжуЇ держави. ¬она лише створюЇ прост≥р, у межах ¤ко≠го держава простираЇ свою владу на населенн¤, що мешкаЇ тут. “еритор≥альна ознака породжуЇ громад¤нство Ч юридичний зв'¤зок особи з даною державою, ¤кий виражаЇтьс¤ у взаЇмних правах ≥ обов'¤зках. √ромад¤нин держави набуваЇ: а) обов'¤зок п≥дкор¤≠тис¤ державно-владним вел≥нн¤м; б) право на заступництво ≥ захист держави;

2) маЇ спец≥альний апарат управл≥нн¤ Ч систему державних орган≥в, що складаютьс¤ з особливого розр¤ду ос≥б, профес≥она≠л≥в з управл≥нн¤;

3) маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ апарат легального примусу:

збройн≥ сили, установи ≥ заклади примусового характеру (арм≥¤, пол≥ц≥¤, тюремн≥ ≥ виправно-трудов≥ установи);

4) в особ≥ компетентних орган≥в видаЇ загальнообов'¤зков≥ юридичн≥ норми, забезпечуЇ њх реал≥зац≥ю, тобто держава орган≥зуЇ громадське житт¤ на правових засадах, виступаючи, таким чином, ¤к арб≥тр, що узгоджуЇ ≥ндив≥дуальн≥, групов≥ ≥ сусп≥льн≥ ≥нтереси. ¬она забезпечуЇ ≥ захищаЇ права своњх громад¤н, а та≠кож ≥нших людей, що перебувають на њњ територ≥њ. Ѕез права, законодавства держава не в змоз≥ ефективно керувати сусп≥ль≠ством, забезпечувати зд≥йсненн¤ прийн¤тих нею р≥шень;

5) маЇ Їдину грошову систему;

6) маЇ оф≥ц≥йну систему оподаткуванн¤ ≥ ф≥нансового контро≠лю;

7) маЇ суверен≥тет;

8) маЇ формальн≥ рекв≥зити Ч оф≥ц≥йн≥ символи: прапор, герб, г≥мн.

—л≥д зважити на те, що держава може бути св≥тською ≥ тео≠кратичною. Ѕ≥льш≥сть держав св≥ту Ч св≥тськ≥, тобто так≥, в ¤ких розмежован≥ сфери д≥њ церкви ≥ держави (церква в≥докремлена в≥д держави). ” теократичних державах влада належить церков≠н≥й ≥Їрарх≥њ (ћонгол≥¤ до 1921 p., сучасний ¬атикан).

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ влади. —п≥вв≥дношенн¤ пол≥тичноњ та державноњ влади, державноњ влади ≥ держави. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2014 прочитано)