ƒемократичний режим характерний дл¤ правовоњ держави. …ого способи ≥ методи зд≥йсненн¤ державноњ влади реально забезпе≠чують в≥льний розвиток людини; участь у зд≥йсненн≥ державноњ влади; свободу в економ≥чн≥й д≥¤льност≥; захищен≥сть прав ≥ за≠конних ≥нтерес≥в; врахуванн¤ ≥нтерес≥в б≥льшост≥ ≥ меншостей (меншин); легальна д≥¤ опозиц≥йних парт≥й; формуванн¤ ур¤ду тими парт≥¤ми, що перемогли на в≥дпов≥дних виборах; дом≥ну≠ванн¤ переконанн¤, узгодженн¤, компром≥су; виборн≥сть ≥ зм≥≠нюван≥сть центральних ≥ м≥сцевих орган≥в державноњ влади тощо.

ѕри антидемократичному режим≥ в≥дбуваЇтьс¤ потоптанн¤ прав ≥ свобод людини, придушенн¤ опозиц≥њ, не виключаЇтьс¤ скасу≠ванн¤ представницького вищого органу (парламенту) або пере≠творенн¤ його на мар≥онеткову установу, формуванн¤ ур¤ду ар≠м≥Їю, що захопила владу, ≥ т. ≥н.

“отал≥тарний режим Ч крайн¤ форма антидемократичного режиму. ’арактеризуЇтьс¤ повним пануванн¤м держави над людиною ≥ сусп≥льством; одержавленн¤м ус≥х легальних громад≠ських орган≥зац≥й; не обмеженими законом ≥ закону не п≥двлад≠ними повноваженн¤ми влад; забороною демократичних орган≥≠зац≥й; фактичною л≥кв≥дац≥Їю формально проголошених кон≠ституц≥йних прав ≥ свобод; усепроникаючим контролем за д≥¤льн≥стю громад¤н ≥ громадських орган≥зац≥й; пол≥тичною цен≠зурою; в≥дсутн≥стю гласност≥; войовничою тотальною нетер≠пим≥стю до ус≥х, хто мислить ≥накше, н≥ж диктують правл¤ча парт≥¤ та њњ ≥деолог≥¤; репрес≥¤ми в≥дносно опозиц≥њ та ≥нако≠мисл¤чих; м≥л≥таризац≥Їю сусп≥льного житт¤; прагненн¤м до зов≠н≥шньоњ експанс≥њ.

≤деолог≥¤ тотал≥тарних режим≥в завжди Ї революц≥йною (або псевдореволюц≥йною).

јвторитарний режим не Ї наст≥льки р≥зким у крайн≥х, реакц≥й≠них про¤вах, ¤к тотал≥тарний режим. ¬≥н поЇднуЇ в соб≥ риси то≠тал≥тарного ≥ демократичного режим≥в. як ≥ демократичний ре≠жим, в≥н збер≥гаЇ автоном≥ю особи ≥ сусп≥льства в сферах, що не належать до пол≥тики; не намагаЇтьс¤ радикально перебудувати сусп≥льство на ≥деолог≥чних засадах; допускаЇ економ≥чний, со≠ц≥альний, культурний, а частково й ≥деолог≥чний плюрал≥зм; не прагне ввести планове управл≥нн¤ економ≥кою ≥ встановити за≠гальний контроль за населенн¤м, обмежуЇтьс¤ жорстким пол≥тич≠ним контролем; може ірунтуватис¤ на прав≥, моральних засадах.

Ќа в≥дм≥ну в≥д демократичного режиму, при ¤кому джерелом влади Ї народ, авторитарний режим характеризуЇтьс¤:

(1) необмеженою владою одн≥Їњ особи або групи ос≥б, неп≥дконтрольноњ народу, ¤ка формуЇтьс¤ головним чином не шл¤≠хом конкурентноњ виборноњ боротьби, а за допомогою нав'¤зу≠ванн¤ чиЇњ-небудь вол≥ зверху;

(2) на¤вн≥стю центру, що маЇ владн≥ повноваженн¤ управ≠л≥нн¤ ≥ д≥Ї за своњм розсудом, у тому числ≥ й з порушенн¤м норм закону;

(3) зд≥йсненн¤м управл≥нн¤, ¤к правило, централ≥зовано; кон≠центрац≥Їю влади в руках одного або к≥лькох т≥сно взаЇмозалеж≠них орган≥в, р≥шенн¤ ¤ких повинн≥ виконуватис¤ беззаперечно;

(4) використанн¤м насильства ≥ позасудових метод≥в приму≠су людей;

(5) спиранн¤м на пол≥цейський ≥ в≥йськовий апарат;

(6) субординац≥Їю суб'Їкт≥в громадських в≥дносин, д≥Їю прин≠ципу пр≥оритету держави над особою, в≥дсутн≥стю гарант≥й зд≥й≠сненн¤ конституц≥йне проголошених прав ≥ свобод особи, особ≠ливо у взаЇмов≥дносинах особи з владою.

јвторитарний режим може бути двох вид≥в:

Х революц≥йний Ч спр¤мований на зм≥ну типу сусп≥льно-по≠л≥тичного розвитку;

Х стаб≥л≥зац≥йний Ч ор≥Їнтований на збереженн¤ ≥снуючого сусп≥льно-пол≥тичного ладу.

јвторитарний стаб≥л≥зац≥йний режим може мати на мет≥ про≠веденн¤ моб≥л≥зац≥йних заход≥в на подоланн¤ труднощ≥в, що виникли внасл≥док надзвичайних обставин, а також у зв'¤зку з:

а) революц≥йними рухами (прогресивними, консервативни≠ми або реакц≥йними);

б) рухами, що прагнуть в≥дновити стар≥, в≥джит≥ пор¤дки;

в) загальносоц≥альною крим≥нальною злочинн≥стю;

г) ≥ноземним утручанн¤м.

јвторитарний режим встановлюЇтьс¤ в державах, ¤к≥:

Ч в≥дкидають демократичн≥ принципи орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ державноњ влади;

Ч намагаютьс¤ створити передумови дл¤ демократизац≥њ сус≠п≥льства, але не встигли в≥дпрацювати механ≥зм демократичноњ влади;

Ч Ї демократичними, проте змушен≥, з огл¤ду на обставини, вводити модель надзвичайного функц≥онуванн¤ державноњ влади.

¬лада при авторитарному режим≥ займаЇтьс¤ у першу чергу питанн¤ми забезпеченн¤ власноњ безпеки, громадського пор¤д≠ку, оборони ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, хоча вона може впливати на стратег≥ю економ≥чного розвитку, зд≥йснювати структурн≥ пе≠ретворенн¤, не руйнуючи при цьому механ≥зм ринкового само≠регулюванн¤, проводити достатньо активну соц≥альну пол≥ти≠ку. јвторитарн≥ режими мають, ¤к правило, консервативний ха≠рактер.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ структура форми держави. ¬иди форм державного правл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3928 прочитано)