≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ та ознаки держави

ѕон¤тт¤ та ознаки держави

ѕлан

ѕон¤тт¤ та ознаки державиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 2

ѕон¤тт¤ держави ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ2

ќзнаки держави ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..3

¬исновок ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.6

ѕерел≥к в≥користаноњ л≥тератури: ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.7

ѕон¤тт¤ та ознаки держави

ѕон¤тт¤ держави

ƒержава Ц це орган≥зац≥¤ пол≥тичноњ влади в сусп≥льств≥, ¤ка виражаЇ ≥нтереси ≥ волю пануючоњ в ньому частини населенн¤ (зокрема, певного класу), зд≥снюЇ управл≥нн¤ сусп≥льними процесами за допомогою системи загальнообов`¤зкових норм (правил) повед≥нки ≥ механ≥зму њхнього впровадженн¤ у житт¤.

≤стор≥¤ сусп≥льного розвитку знаЇ к≥лька тип≥в держав, кожний з ¤ких грунтуЇтьс¤ на певному тип≥ виробнич≥х в≥дносин, - рабовласницький, феодальний, кап≥тал≥стичний, соц≥ал≥стичний. ћаг≥стральним шл¤хом розвитку держави в сучасних умовах Ї њњ трансформац≥¤ в соц≥ально-демократичну правову державу, ¤ка в≥дображаЇ волю переважноњ б≥льшост≥ населенн¤ ≥ стоњть на сторож≥ прав людини. ќрган≥зац≥¤ ≥ зд≥сненн¤ державноњ влади ви¤вл¤ютьс¤ у формах державного правл≥нн¤, державного устрою ≥ пол≥тичному режим≥.

ƒержава Ї орган≥зац≥Їю сусп≥льства, але орган≥зац≥Їю особливою, ¤ка характеризуЇтьс¤ тим що вона:

всеохоплююча орган≥зац≥¤ Ц об`ЇднуЇ в Їдине ц≥ле вс≥х член≥в сусп≥льства, забезпечуЇ загальносусп≥льн≥ ≥нтереси ≥ потреби;

територ≥альна орган≥зац≥¤ Ц об`ЇднуЇ член≥в сусп≥льства (громад¤н) за територ≥альним принципом, а територ≥¤ Ї матер≥альною базою держави;

Їдина орган≥зац≥¤ Ц об`ЇднуЇ все сусп≥льство ¤к ц≥ле, вс≥ ≥нш≥ соц≥альн≥ орган≥зац≥њ (пол≥тичн≥ парт≥њ, профес≥йн≥ та молод≥жн≥ сп≥лки, асоц≥ац≥њ п≥дприЇмц≥в тощо), на в≥дм≥ну в≥д держави, охоплюють лише частини, окрем≥ верстви населенн¤;

оф≥ц≥йна орган≥зац≥¤ Ц репрезентуЇ сусп≥льство, виступаЇ в≥д його ≥мен≥, ≥ в так≥й ¤кост≥ визнана ≥ншими сусп≥льствами (державами);

ун≥версальна орган≥зац≥¤ Ц об`ЇднуЇ член≥в сусп≥льства дл¤ вир≥шенн¤ питань, що стосуютьс¤ р≥зних сфер њх сусп≥льного житт¤;

верховна орган≥зац≥¤ Ц Ї вищим за значенн¤м та силою об`Їднанн¤м сусп≥льства, вс≥ ≥нш≥ соц≥альн≥ орган≥зац≥њ в сфер≥ загальносусп≥льних ≥нтерес≥вп≥дпор¤дкован≥ њй;

централ≥зована орган≥зац≥¤ Ц внутр≥шн¤ побудова держави зд≥снюЇтьс¤ за ≥Їрарх≥Їю, тобто п≥дпор¤дкованост≥ нижчих орган≥зац≥йних структур (рег≥он≥в, м≥сцевих орган≥вдержавноњ влади ≥ управл≥нн¤, державних п≥дприЇмств ≥ установ) вищим, в к≥нцевому результат≥, - загальнодержавним (парламенту, президенту, м≥н≥стерствам тощо).

ќзнаки держави

ƒержава характеризуЇтьс¤ ¤к особлива орган≥зац≥¤ сусп≥льства, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д сусп≥льства та р≥зних форм державноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства (недержавних структур) на¤вн≥стю особливих ознак. ¬казан≥ ознаки характеризують особливост≥ держави та под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи:

ќсновн≥ ознаки, що безпосередньо характеризують державу ≥ в≥дсутн≥сть хоча б одн≥Їњ з ¤ких не даЇ можливост≥ характеризувати сусп≥льне утворенн¤ ¤к державне.

‘акультативн≥ ознаки, що конкретизують зм≥ст основних ≥ не Ї обов`¤зковими.

—еред основних ознак держави називають:

на¤вн≥сть пол≥тичноњ публ≥чноњ влади. ѕол≥тичний характер влади визначаЇ р≥вень обов`¤зковост≥ владних р≥шень, а публ≥чний характер визначаЇ р≥вень поширеност≥ державних р≥шень на населенн¤;

на¤вн≥сть територ≥њ, тобто частини земноњ кул≥, в рамках ¤коњ населенн¤ перетворюЇтьс¤ в громад¤н, ≥ на ¤ку поширюЇтьс¤ суверен≥тет держави. “еритор≥¤ Ї необх≥дною умовою визнатт¤ держави суб`Їктом м≥жнародних в≥дносин;

суверен≥тет, тобто пол≥тико-правова характеристика влади, що закр≥плюЇтьс¤ нормативним актом та характеризуЇ державну владу ¤к верховну, незалежну, непод≥льну та Їдину. ≤снуЇ три р≥зновиди суверен≥тету:

нац≥ональний суверен≥тет, тобто реальна можлив≥сть нац≥њ створювати незалежну державу;

народний суверен≥тет, тобто реальна участь народу у зд≥сненн≥ влади;

державний суверен≥тет, тобто пол≥тико-правова властив≥сть державноњ влади, що виражаЇтьс¤ в њњ незалежност≥ в≥д ≥ншоњ влади в середин≥ крањни та в прав≥ держави самост≥йно вир≥шувати своњ проблеми на основ≥ принцип≥в м≥жнародного права.  омпонентами державного суверен≥тету, що характеризують його зм≥ст Ї:

верховенство влади, тобто можлив≥сть ≥снуванн¤ лише одн≥Їњ державноњ влади та можлив≥сть визнати незаконними р≥шенн¤ будь-¤коњ ≥ншоњ соц≥альноњ влади;

незалежн≥сть, тобто можлив≥сть вир≥шувати будь-¤ке питанн¤ зовн≥шнього чи внутр≥шнього характеру без втручанн¤ ≥нших держав на основ≥ принцип≥в нац≥ональноњ та м≥жнародноњ системи права;

непод≥льн≥сть, тобто можлив≥сть держави самост≥йно вир≥шувати питанн¤ щодо участ≥ в робот≥ м≥жнародних асоц≥ац≥й, а також визначати статус адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць;

Їдн≥сть, тобто на¤вн≥сть Їдиного зм≥сту влади (державно-пол≥тична) та розпод≥л влади на законодавчу, виконавчу та судову в процес≥ реал≥зац≥њ владних повноважень;

на¤вн≥сть системи орган≥в та орган≥зац≥й, що створюютьс¤ державою дл¤ виконанн¤ њњ функц≥й та завдань ≥ охоплюЇтьс¤ пон¤тт¤м механ≥зм держави. „астина орган≥в держави, що створюЇтьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ владних повноважень охоплюЇтьс¤ пон¤тт¤м апарат держави;

на¤вн≥сть можливост≥ розробл¤ти загальнообов`¤зков≥ правила повед≥нки, що визначаютьс¤ ¤к правов≥ норми. «а допомогою права держава визначаЇ зм≥ст прав та обов`¤зк≥в суб`Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин, а також забезпечуЇ обов`¤зков≥сть своњх р≥шень;

можлив≥сть самост≥йно визначати види ≥ розм≥ри податк≥в. ѕодатки Ц це загальнообов`¤зков≥ платеж≥, що ст¤гуютьс¤ у населенн¤ у сум≥ чи процентному в≥дношенн≥ на загально-соц≥альн≥ проблеми (осв≥та, охорона здоров`¤, культура, соц≥альн≥ виплати тощо).

—еред факультативних ознак держави розр≥зн¤ють:

на¤вн≥сть конституц≥њ;

на¤вн≥сть державних символ≥в;

на¤вн≥сть громад¤нства;

грошовоњ одиниц≥;

збройних сил;

участь держави у м≥жнародних органах ≥ орган≥зац≥¤х тощо.

¬исновок

ќтже, можна зробити висновок, що держава Ц це особлива форма орган≥зац≥њ сусп≥льства, що характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю пол≥тичноњ публ≥чноњ влади, що маЇ ознаки суверен≥тету та зд≥йснюЇтьс¤ в д≥¤льност≥ державних орган≥в, поширюЇтьс¤ на певну територ≥ю, надаЇ своњм р≥шенн¤м загальнообов`¤зкового характеру завд¤ки правовим нормам, встановлюЇ види ≥ розм≥ри податк≥в ≥ основним призначенн¤м ¤коњ Ї регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин.

ѕерел≥к використаноњ л≥тератури:

“еор≥¤ держави ≥ права, за заг. ред. ¬.¬.  опЇйчикова Ц д≥йсного члена јѕЌ ”крањни, д.ю.н., професора, -  ињв, Уёр≥нформФ, 1995;

ќснови загальноњ теор≥њ права та держави, ѕ.ћ. –аб≥нович, - Ѕород¤нка, 1993;

“еори¤ государства и права, под ред. д.ю.н., профессора ј.Ѕ. ¬енгерова, - ћосква, УёристъФ, 1995.

1

Ќазва: ѕон¤тт¤ та ознаки держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1572 прочитано)