≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤, ознаки ≥ функц≥њ правового вихованн¤. ѕравове загальне навчанн¤ (правовий всеобуч). ѕравовий н≥г≥л≥зм, джерела ≥ шл¤хи подоланн¤

ѕон¤тт¤, ознаки ≥ функц≥њ правового вихованн¤. ѕравове загальне навчанн¤ (правовий всеобуч). ѕравовий н≥г≥л≥зм, джерела ≥ шл¤хи подоланн¤

ѕравове вихованн¤ Ч це ц≥леспр¤мований пост≥йний вплив на людину з метою формуванн¤ у нењ правовоњ культури ≥ активноњ правом≥рноњ повед≥нки. ќсновна мета правового вихованн¤ Ч дати людин≥ необх≥дн≥ в житт≥ юридичн≥ знанн¤ ≥ навчити њњ по≠важати закони ≥ п≥дзаконн≥ акти та додержуватис¤ њх, тобто сфо≠рмувати достатньо високий р≥вень правовоњ культури, здатний значно зменшити к≥льк≥сть правопорушень.  ожна людина, зна≠ючи своњ права ≥ обов'¤зки, може грамотно захищати себе в≥д не≠законних д≥й з боку юридичних орган≥в, то застосовують право.

ѕравове вихованн¤ т≥сне пов'¤зане з ус≥ма видами соц≥аль≠ного вихованн¤ Ч моральним, пол≥тичним, естетичним та ≥н. њх можна назвати Ђсубправовимиї, тобто такими, що Ђприл¤гають до правовогої, Ђпов'¤зан≥ з правовимї, оск≥льки вс≥ вони вт¤гу≠ютьс¤ в орб≥ту правового вихованн¤.

ќзнаки (риси) правового вихованн¤:

1) будуЇтьс¤ на засадах системи норм права;

2) припускаЇ впровадженн¤ в правосв≥дом≥сть виховуваних складових елемент≥в упор¤дкованих сусп≥льних в≥дносин Ч до≠звол¤нь, зобов'¤зувань, заборон.

ѕоЇднуючись у процес≥ функц≥онуванн¤ права ≥з заходами державного забезпеченн¤, дозвол¤нн¤, зобов'¤зуванн¤, заборо≠ни перетворюютьс¤ на первинн≥ засоби правового регулюванн¤, ¤к≥ створюють умови дл¤ зд≥йсненн¤ правом≥рноњ повед≥нки;

3) спираЇтьс¤ на можлив≥сть застосуванн¤ примусовоњ сили держави через покладанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ на пра≠вопорушник≥в;

4) охоплюЇ суб'Їкт≥в права, ¤к≥ не т≥льки додержуютьс¤ пра≠вових норм, а й Ї схильними до правопорушень та порушили ц≥ норми;

5) зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою спец≥альних правовиховних способ≥в ≥ засоб≥в;

6) зд≥йснюЇтьс¤ виховател¤ми, що, ¤к правило, мають юри≠дичну осв≥ту або спец≥альну юридичну п≥дготовку.

—утн≥стю правового вихованн¤ Ї формуванн¤ правовоњ наста≠нови на узгодженн¤ прагнень ≥ спод≥вань особи з ≥нтересами ≥ спод≥ванн¤ми сусп≥льства, тобто процес виробленн¤ непохит≠них правових ≥дей ≥ принцип≥в у правосв≥домост≥ виховуваних, формуванн¤ правовоњ культури.

«м≥ст правового вихованн¤ Ч це процес ц≥леспр¤мованого ≥ систематичного впливу на правосв≥дом≥сть особи (групи) за до≠помогою сукупност≥ (комплексу) правовиховних заход≥в, певних способ≥в ≥ заход≥в, ¤к≥ маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ сусп≥ль≠ство.

‘ункц≥њ правового вихованн¤:

1) передача виховуваним (≥ндив≥дам, громадським групам) певноњ суми правових знань, навичок, ум≥нь;

2) формуванн¤ правових ≥дей, почутт≥в, переконань у право≠св≥домост≥ виховуваних, виробленн¤ правовоњ настанови на пра≠вом≥рну повед≥нку;

ѕравове вихованн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в правовому пол≥, у вре≠гульованих правом сферах сусп≥льних в≥дносин.

Ќе сл≥д плутати правове вихованн¤ ≥ правове регулюванн¤, хоча вони й Ї взаЇмозалежними. ќб'Їктом правового регулю≠ванн¤ Ї головним чином в≥дносини Ч вольов≥ акти повед≥нки особи, а об'Їктом правового вихованн¤, виховною функц≥Їю права Ч њњ св≥дом≥сть: думки, почутт¤, у¤вленн¤. ÷е не означаЇ, шо правосв≥дом≥сть особи не зазнаЇ впливу правового регулю≠ванн¤ ≥ його механ≥зму. јле цей вплив Ї другор¤дним в≥дносно повед≥нки особи, њњ вчинк≥в.

—истема ≥ механ≥зм правового вихованн¤. ѕравова вихован≥сть

ѕравове вихованн¤ маЇ свою систему, механ≥зм, стад≥њ.

—истема правового вихованн¤ Ч це сукупн≥сть основних час≠тин (елемент≥в) правовиховного процесу, ¤ка забезпечуЇ його

певний пор¤док ≥ орган≥зац≥ю.

—истему правового вихованн¤ складають так≥ елементи:

1) суб'Їкти Ч державн≥ органи, орган≥зац≥њ, спец≥ально упов≠новажен≥ державою особи, що зд≥йснюють правовиховну д≥¤ль≠н≥сть;

2) об'Їкти Ч виховуван≥ громад¤ни або громадськ≥ групи;

3) сукупн≥сть правовиховних заход≥в, певних способ≥в ≥ за≠соб≥в.

—уб'Їкт правового вихованн¤ може мати правовиховну функ≠ц≥ю ¤к основну (Ќац≥ональна юридична академ≥¤ ”крањни, ќде≠ська юридична академ≥¤.  ињвська академ≥¤ внутр≥шн≥х справ, ”н≥верситет внутр≥шн≥х справ, юридичн≥ факультети державних ун≥верситет≥в та ≥н.) або ¤к одну ≥з багатьох (ради народних де≠путат≥в, прокуратура, адвокатура, органи юстиц≥њ, ћ¬— та ≥н.).

ќб'Їкт правового вихованн¤ (громад¤ни) у ход≥ правовиховного процесу зазнаЇ впливу двох фактор≥в, в≥д ¤ких залежить ефективн≥сть правового вихованн¤:

1) об'Їктивний фактор Ч позитивн≥ зовн≥шн≥ умови, що спри≠¤ють правовиховн≥й д≥¤льност≥ (демократизац≥¤ сусп≥льства, захист прав особи, усп≥хи правотворчоњ д≥¤льност≥, юридичноњ прак≠тики та ≥н.), або негативн≥ умови, що ускладнюють правовиховану д≥¤льн≥сть (недосконал≥сть законодавства, не в≥дпрацьован≥сть способ≥в ≥ засоб≥в правового вихованн¤ та ≥н.);

2) суб'Їктивний фактор Ч позитивний внутр≥шн≥й духовно-пра≠вовий стан особистост≥ (њњ правова вихован≥сть, настанова на правом≥рну повед≥нку) або негативний (правова настанова на неправом≥рну повед≥нку, одн≥Їю з п≥дстав ¤коњ Ї правовий н≥г≥≠л≥зм).

ѕравовиховн≥ заходи можна зобразити у вигл¤д≥ сукупност≥ способ≥в ≥ засоб≥в правового вихованн¤.

—пособи правового вихованн¤:

Ч правова осв≥та (або ≥накше: правовий всеобуч);

Ч правова пропаганда;

Ч юридична практика державних орган≥в та ≥нших орган≥за≠ц≥й (наприклад, правовиховна д≥¤льн≥сть суду, прокуратури, ор≠ган≥в внутр≥шн≥х справ, юстиц≥њ, адвокатури ≥ т.д.);

Ч правом≥рна повед≥нка громад¤н, њх особиста участь у зд≥й≠сненн≥ (реал≥зац≥њ) та охорон≥ правових норм;

Ч самовихованн¤.

«асоби правового вихованн¤:

1) нормативно-правов≥ акти, акти застосуванн¤ норм права;

2) ознайомлювальн≥ ≥ роз'¤снювальн≥ матер≥али про правов≥ акти в прес≥ (у кожн≥й газет≥ мають бути рубрики типу Ђѕравова осв≥таї, Ђёридичний всеобучї, Ђ онсультуЇ юристї, Ђ«апитуй≠те Ч в≥дпов≥даЇмої);

3) правов≥ рад≥о- ≥ телев≥з≥йн≥ журнали типу Ђѕравої, Ђ«аконї та ≥нш≥ у республ≥канському (јвтономна –еспубл≥ка  рим), об≠ласних, м≥ських ≥ районних центрах, ¤к≥ систематично ≥нформу≠ють про законодавч≥ та ≥нш≥ нормативн≥ акти ”крањни, д≥¤ль≠н≥сть орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ влади, орган≥в юстиц≥њ, а також про стан правопор¤дку, боротьби з правопору≠шенн¤ми тощо;

4) юридичн≥ газети, метою ¤ких Ї поширенн¤ правових знань;

5) орган≥зац≥йно-осв≥тн≥: прес-конференц≥њ, бриф≥нги, зустр≥≠ч≥, лекц≥њ, бес≥ди, сем≥нари, вечори питань ≥ в≥дпов≥дей, консу≠льтац≥њ та ≥н.

«аслуговуЇ на увагу пропозиц≥¤ про створенн¤ дов≥дковоњ ≥н≠формац≥йно-правовоњ телефонноњ служби дл¤ оперативних в≥д≠пов≥дей на запитанн¤ ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ в≥дчувають потребу у вибор≥ л≥н≥њ своЇњ повед≥нки з погл¤ду њњ в≥дпов≥дност≥ нормам права, закону.

ћехан≥зм правового вихованн¤ Ч це пор¤док перенесенн¤ правових ≥дей ≥ настанов, що м≥ст¤тьс¤ в сусп≥льн≥й правосв≥до≠мост≥, у св≥дом≥сть виховуваних (особи, громадськоњ групи).

‘ункц≥ональними елементами механ≥зму правового вихованн¤ Ї так≥:

1) сусп≥льна правосв≥дом≥сть;

2) система норм права;

3) способи ≥ засоби правового вихованн¤;

4) правосв≥дом≥сть виховуваних, ¤ких необх≥дно збагатити правовими ≥де¤ми ≥ настановами, що м≥ст¤тьс¤ в сусп≥льн≥й пра≠восв≥домост≥.

—трижневою ниткою, ¤ка пов'¤зуЇ ус≥ ланки (структурн≥ еле≠менти) механ≥зму правового вихованн¤, Ї правова ≥нформац≥¤, ¤ка на р≥вн≥ перших трьох елемент≥в виступаЇ ¤к опов≥щувальна (дескриптивна), а на р≥вн≥ четвертого елемента Ч ¤к командна (прескриптивна) ≥нформац≥¤.

—усп≥льна правосв≥дом≥сть ≥ правосв≥дом≥сть виховуваних Ч це внутр≥шн¤, духовна частина механ≥зму правового вихованн¤, а система норм права, способи ≥ засоби правового вихованн¤ Ч його зовн≥шн¤, ≥нструментальна частина.

ћехан≥зм правового вихованн¤ особи в духовному внутр≥шньому зр≥з≥ (правовиховний процес особи) можна зобразити у вигл¤д≥ та≠ких стад≥й:

1) накопиченн¤ правових знань, правовоњ ≥нформац≥њ;

2) перетворенн¤ накопиченоњ ≥нформац≥њ на правов≥ переко≠нанн¤, звички правом≥рноњ повед≥нки;

3) готовн≥сть д≥¤ти, керуючись цими правовими переконан≠н¤ми, тобто поводитис¤ правом≥рно, в≥дпов≥дно до закону.

–езультатом д≥њ механ≥зму правового вихованн¤ Ї р≥вень пра≠вовоњ вихованост≥ особи, њњ правова культура.

ѕравова вихован≥сть Ч внутр≥шн≥й духовно-правовий стан, у ¤кому перебуваЇ особа в момент прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про те, ¤к поводити себе у тих чи ≥нших обставинах. ÷е стан правосв≥домост≥ особи, р≥вень њњ правовоњ культури, готовн≥сть до правом≥рноњ або протиправноњ повед≥нки. –≥вень правовоњ вихованост≥ Ч це не т≥льки знанн¤ права ≥ розум≥нн¤ необх≥дност≥ виконувати право≠в≥ розпор¤дженн¤. ¬≥н визначаЇтьс¤ ступенем сформованост≥ став≠ленн¤ до права ≥ правового закону ¤к до ц≥нностей, що ≥снують в демократичному сусп≥льств≥ поза конкуренц≥Їю.

ѕравове загальне навчанн¤ (правовий всеобуч)

ѕравовий всеобуч Ч це Їдина загальнодержавна система ви≠вченн¤ законодавства, ¤ка охоплюЇ ус≥ верстви населенн¤, ус≥х державних службовц≥в. ѕравовий всеобуч ≥ правова осв≥та Ч по сут≥ одно й те ж. ѕравова осв≥та, ¤к ≥ правове вихованн¤, ¤вл¤Ї собою процес засвоЇнн¤ знань про основи держави ≥ права, ви≠хованн¤ у громад¤н поваги до закону, прав людини, небайдужо≠го ставленн¤ до порушень законност≥ ≥ правопор¤дку. ѕравова осв≥та Ч необх≥дний елемент правовоњ культури, умова правовоњ вихованост≥ особи. Ќа вс≥х р≥вн¤х осв≥ти повинно проводитис¤ правове навчанн¤.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤, ознаки ≥ функц≥њ правового вихованн¤. ѕравове загальне навчанн¤ (правовий всеобуч). ѕравовий н≥г≥л≥зм, джерела ≥ шл¤хи подоланн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2036 прочитано)