≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —истема обов'¤зк≥в людини ≥ громад¤нина. —истема прав дитини

загальн≥;

спец≥альн≥;

≥ндив≥дуальн≥.

«агальн≥ гарант≥њ прав, свобод ≥ обов'¤зк≥в:

1. —оц≥ально-економ≥чн≥ Ч Їдн≥сть соц≥ально-економ≥чного простору, в≥льне перем≥щенн¤ товар≥в, послуг, ф≥нансових кош≠т≥в, свобода економ≥чноњ д≥¤льност≥. ¬изнанн¤ ≥ р≥вний захист ус≥х форм власност≥. —оц≥альне партнерство м≥ж людиною ≥ дер≠жавою, роб≥тником ≥ роботодавцем, захист конкуренц≥њ у п≥д≠приЇмницьк≥й д≥¤льност≥.

2. ѕол≥тичн≥ Ч на¤вн≥сть розвиненоњ системи народовладд¤, реальноњ можливост≥ особи брати участь в управл≥нн≥ державою безпосередньо або через представницьк≥ органи. ѕол≥тична бага≠томан≥тн≥сть. ћожлив≥сть користуватис¤ своњми правами та сво≠бодами, захищати своњ ≥нтереси. ѕод≥л влади. Ќа¤вн≥сть незале≠жноњ конструктивноњ опозиц≥њ, пол≥тичного плюрал≥зму та ≥н.

3. ≤деолог≥чн≥ (духовно-моральн≥) Ч ≥деолог≥чна багатоман≥т≠н≥сть. «аборона монопол≥зац≥њ ≥деолог≥њ. «аборона рел≥г≥йноњ, расовоњ ворожнеч≥. ƒемократична громадська думка. Ќеобх≥дний осв≥тн≥й р≥вень (загальнодоступн≥сть ≥ безплатн≥сть осв≥ти). ƒоступ до ≥нформац≥њ та ≥н.  онституц≥¤ ”крањни затвердила пол≥тичну, економ≥чну та ≥деолог≥чну багатоман≥тн≥сть ≥ неможлив≥сть ви≠знанн¤ державою будь-¤коњ ≥деолог≥њ ¤к обов'¤зковоњ (ст. 15).

4. ёридичн≥ Ч система юридичних засоб≥в ≥ способ≥в охорони ≥ захисту прав людини ≥ громад¤нина. ќбов'¤зок держави забез≠печити особ≥ права на судовий захист та ≥нш≥ способи захисту, не заборонен≥ законом, а також право на одержанн¤ квал≥ф≥ко≠ваноњ юридичноњ допомоги.

а) ёридичн≥ гарант≥њ стосуютьс¤ насамперед правотворчоњ д≥¤льност≥ держави, способ≥в закр≥пленн¤ прав людини ≥ прин≠цип≥в д≥њ ф≥ксуючих њх норм, визначенн¤ пор¤дку реал≥зац≥њ прав, форм њх охорони.

” кожн≥й держав≥ права людини закр≥плюютьс¤ або в кон≠ституц≥њ, або в спец≥ально присв¤чен≥й ним декларац≥њ. ” поточ≠них законах ≥ п≥дзаконних юридичних актах передбачаютьс¤ процедури, механ≥зми реал≥зац≥њ ≥ захисту основних прав люди≠ни, закр≥плених у конституц≥њ. Ќорми про права людини можуть мати ¤к пр¤му д≥ю, так ≥ д≥ю через конкретн≥ спец≥альн≥ закони, що встановлюють форми њхньоњ реал≥зац≥њ. ѕринцип пр¤моњ д≥њ (закр≥плений у  онституц≥њ ”крањни) Ї демократичн≥шим, проте його реал≥зац≥¤ припускаЇ високий р≥вень правовоњ культури.

” наш час в ”крањн≥, кр≥м  онституц≥њ ”крањни, д≥Ї р¤д зако≠н≥в, ¤к≥ гарантують реальн≥сть прав у сфер≥ економ≥ки (привати≠зац≥¤, власн≥сть, п≥дприЇмництво), у галуз≥ пол≥тики (громад¤н≠ство, свобода преси, об'Їднань громад¤н та ≥н.), у соц≥альн≥й сфер≥ (захист прав споживач≥в, охорона прац≥ та ≥н.).

б) ¬ажливо не лише законодавче закр≥пленн¤ прав, але й адекватне сприйн¤тт¤ чинного нормативного матер≥алу вс≥ма його адресатами, що знаходить вираженн¤ в безпосередн≥й д≥¤льнос≠т≥, ¤ка реал≥зуЇ право, та у правозастосовн≥й д≥¤льност≥ держави. ќстанн¤ включаЇ можлив≥сть примусового виконанн¤ прав гро≠мад¤н ≥ усуненн¤ перешкод на шл¤ху њхньоњ реал≥зац≥њ.

«а допомогою гарант≥й прав ≥ свобод людини зд≥йснюЇтьс¤ њхнЇ забезпеченн¤, тобто створенн¤ умов дл¤ њхнього зд≥йснен≠н¤. «абезпеченн¤ прав ≥ свобод людини включаЇ три елементи (на≠пр¤мки) державноњ д≥¤льност≥:

Х створенн¤ умов дл¤ реал≥зац≥њ прав ≥ свобод людини Ч шл¤≠хом позитивного впливу на формуванн¤ њх загальносоц≥альних гарант≥й;

Х охорона прав ≥ свобод людини Ч шл¤хом проведенн¤ про≠ф≥лактики њх порушень;

Х захист прав ≥ свобод людиниЧ в≥дновленн¤ порушеного правового статусу, прит¤гненн¤ порушник≥в до юридичноњ в≥д≠пов≥дальност≥.

” л≥тератур≥ висловлюютьс¤ р≥зноман≥тн≥ точки зору з при≠воду пон¤ть захисту та охорони прав людини. «розум≥ло, що ц≥ пон¤тт¤ не можна ототожнювати.

ќхорона кожного права ≥снуЇ пост≥йно ≥ маЇ на мет≥ забезпе≠чити д≥ю права. ¬она передбачаЇ превенц≥ю, тобто недопущен≠н¤ протиправних д≥й. ќтже, охорона прав ≥ свобод Ч стан пра≠вом≥рноњ њх реал≥зац≥њ п≥д контролем соц≥альних ≥нститут≥в, але без њх втручанн¤.

Ќеобх≥дн≥сть вдаванн¤ до захисту прав з'¤вл¤Їтьс¤ лише при перешкод≥ њх зд≥йсненню, або порушенн≥, або погроз≥ порушен≠н¤. «ахист може зд≥йснюватис¤ шл¤хом втручанн¤ орган≥в дер≠жави в процес реал≥зац≥њ прав ≥ свобод ¤к охоронна реакц≥¤ на об'Їктивний чинник в≥дхиленн¤ в≥д правопор¤дку, виражатис¤ в санкц≥њ, в≥дпов≥дальност≥, а також, наприклад, у гарант≥¤х осо≠бистоњ безпеки сп≥вроб≥тник≥в м≥л≥ц≥њ.

ёридичн≥ гарант≥њ прав людини под≥л¤ютьс¤ на:

- гарант≥њ реал≥зац≥њ прав;

- гарант≥њ охорони прав;

- гарант≥њ захисту прав.

√арант≥њ охорони Ч встановленн¤ меж зд≥йсненн¤ прав ≥ свобод, њх конкретиза≠ц≥¤ в законодавств≥;

встановленн¤ процедур, засоб≥в заохоченн¤, стимулюванн¤, п≥льг дл¤ ≥н≥ц≥ативноњ реал≥зац≥њ прав;

встановленн¤ засоб≥в проф≥лактики ≥ запоб≥ганн¤ правопо≠рушень.

√арант≥њ захисту Ч конституц≥йний нагл¤д, контроль, в≥дпов≥дальн≥сть правопо≠рушника;

встановленн¤ заход≥в в≥дпов≥дальност≥ винних за порушенн¤ прав ≥ свобод громад¤н;

встановленн¤ заход≥в захисту прав, в≥дновленн¤ порушено≠го права.

1	2

Ќазва: —истема обов'¤зк≥в людини ≥ громад¤нина. —истема прав дитини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1584 прочитано)