≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > “еор≥¤ держави ≥ права в систем≥ сусп≥льних наук

“еор≥¤ держави ≥ права Ч узагальнююча загальнотеоретична наука в≥дносно ≥нших юридичних наук, ¤ка ≥нтегруЇ њх дос¤г≠ненн¤.

√алузев≥ юридичн≥ науки (наука крим≥нального права, наука цив≥льного права, наука адм≥н≥стративного права та ≥н.) вивча≠ють певн≥ державно-правов≥ ¤вища (правов≥дносини, правопо≠рушенн¤ тощо) з точки зору характеристик, властивих даним ¤вищам у конкретних сферах правового ≥ державного житт¤.

 ожна з наук, сум≥жних ≥з теор≥Їю держави ≥ права, ор≥Їнту≠Їтьс¤ лише на один з аспект≥в вивченн¤ держави ≥ права. “еор≥ю держави ≥ права в≥др≥зн¤Ї узагальнюючий, об'Їднуючий ≥ ц≥л≥с≠ний п≥дх≥д, що враховуЇ результати досл≥джень ≥нших наук дл¤ виробленн¤ найв≥дпов≥дн≥шоњ позиц≥њ у змалюванн≥, анал≥з≥ та по¤сненн≥ Ђправових данихї.

“еор≥¤ держави ≥ права не п≥дм≥н¤Ї теор≥ю галузевих юридич≠них наук ≥ не розчин¤Їтьс¤ в н≥й.  ожна галузева юридична наука досл≥джуЇ законом≥рност≥ та особливост≥ власного пред≠мета. —фера теоретичних узагальнень у галузевих юридичних науках значно вужче, н≥ж у теор≥њ держави ≥ права. “ак, теор≥¤ держави ≥ права вивчаЇ не крим≥нально-правов≥ злочини (галузь науки крим≥нального права), не цив≥льно-правов≥ правопору≠шенн¤ (галузь науки цив≥льного права) тощо, а правопорушен≠н¤ в узагальненому вигл¤д≥, враховуЇ загальне ≥ особливе, що властиво ус≥м видам правопорушень.

” рамках теор≥њ держави ≥ права в≥дбуваЇтьс¤ п≥дсумовуванн¤ знань, отриманих галузевими ≥ спец≥альними юридичними науками, а також загальнотеоретичних даних, здобутих при вивченн≥ юри≠дичноњ практики. ≤ншими словами, теор≥¤ держави ≥ права Ї систематизований результат знань, накопичених окремими юри≠дичними науками ≥ юридичною практикою.

“еор≥¤ держави ≥ права Ч методолог≥чна, базова наука в≥дносно галузевих юридичних наук. њњ висновки, загальнотеоретичн≥ по≠ложенн¤ Ї п≥дірунт¤м дл¤ вир≥шенн¤ спец≥альних питань галу≠зевих наук. ¬иробл¤ючи свою галузеву теор≥ю, ц≥ юридичн≥ нау≠ки керуютьс¤ методолог≥чними положенн¤ми теор≥њ держави ≥ права. “ак, модель правового статусу п≥дозрюваного (галузь на≠уки крим≥нального процесу) грунтуЇтьс¤ на загальнотеоретичн≥й модел≥ правового статусу людини.

“еор≥¤ держави ≥ права формуЇ своњ висновки в т≥сному зв'¤≠зку з галузевими науками, використовуЇ фактичний матер≥ал, що м≥ститьс¤ в них, спираЇтьс¤ на њх дос¤гненн¤. ÷е забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть наукових у¤влень ≥ Їдн≥сть категор≥ального апарату в ус≥х юридичних науках. ќсновн≥ державно-правов≥ категор≥њ по≠н¤ттЇвого апарату науки теор≥њ держави ≥ права Ч загальн≥ дл¤ вс≥Їњ юридичноњ науки.

” взаЇмов≥дносинах теор≥њ держави ≥ права ≥ галузевих юри≠дичних наук ≥снуЇ своЇр≥дна р≥вноправн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ у взаЇм≠ному збагаченн≥ ≥ взаЇмн≥й допомоз≥ в п≥знанн≥ системи законо≠м≥рностей держави ≥ права.

ќтже, м≥сце теор≥њ держави ≥ права в систем≥ юридичних наук визначаЇтьс¤ тим, що вона:

1) Ї загальнотеоретичною, методолог≥чною, базовою щодо ≥н≠ших юридичних наук;

2) об'ЇднуЇ ≥ використовуЇ дан≥ ≥ висновки юридичних наук з метою б≥льш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;

3) досл≥джуЇ (змальовуЇ, анал≥зуЇ, по¤снюЇ) основн≥ законом≥р≠ност≥ розвитку держави ≥ права в ц≥лому,

4) виробл¤Ї загальн≥ пон¤тт¤, принципи, на ¤к≥ спираютьс¤ ≥нш≥ юридичн≥ науки.

—хематично взаЇмов≥дносини теор≥њ держави ≥ права з не-юридичними ≥ юридичними науками можна зобразити так:

—л≥д зважити на те, що зм≥ст навчальноњ дисципл≥ни визна≠чаЇтьс¤ зм≥стом досл≥джуваноњ науки. ¬одночас система на≠вчальноњ дисципл≥ни Ї зменшеною проекц≥Їю системи науки.

¬исокий р≥вень розвитку науки теор≥њ держави ≥ права в змоз≥ забезпечити ¤к≥сну систему викладанн¤ з урахуванн¤м спец≥ал≥≠зац≥њ вищоњ юридичноњ осв≥ти.

1	2

Ќазва: “еор≥¤ держави ≥ права в систем≥ сусп≥льних наук
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2449 прочитано)