≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > “иполог≥¤ держав. ƒе¤к≥ науков≥ концепц≥њ сучасноњ держави

XX ст. дало низку наукових концепц≥й сучасноњ держави, що обумовлено пол≥тичними процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в н≥й. “ак, специф≥чний шл¤х розвитку державност≥ де¤ких крањн јз≥њ та јфрики (державна влада тут була узурпована парт≥йною верх≥в≠кою) породив наукову концепц≥ю так званоњ перех≥дноњ державно≠ст≥. ѕерех≥дна держава не вписуЇтьс¤ в рамки марксистсько-лен≥нськоњ формац≥йноњ типолог≥њ (рабовласницька, феодальна, буржуазна, соц≥ал≥стична). Ќе п≥дпадаЇ вона й п≥д критер≥й ци≠в≥л≥зац≥йного п≥дходу.

¬≥дпов≥дно до даноњ концепц≥њ перех≥дною Ї державн≥сть, що виникаЇ в ход≥ нац≥онально-визвольноњ боротьби незалежних народ≥в ≥ спираЇтьс¤ на р≥знотипн≥ виробнич≥ в≥дносини. ” по≠дальшому, в м≥ру переваючого розвитку пануючоњ форми влас≠ност≥ (тут уже формац≥йний критер≥й), под≥бн≥ держави повинн≥ приЇднатис¤ до певного ≥сторичного типу держави Ч кап≥тал≥с≠тичноњ або соц≥ал≥стичноњ. “ак виникла теор≥¤ про перех≥дну дер≠жаву Ч державу соц≥ал≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ (ор≥Їнтац≥¤ на общин≠ну, сп≥льну власн≥сть) ≥ державу кап≥тал≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ (ор≥≠Їнтац≥¤ на збереженн¤ приватноњ власност≥).

ѕерех≥дн≥ держави були в ус≥ ≥сторичн≥ пер≥оди. Ќа Ївропейському континент≥, де позначивс¤ класичний ва≠р≥ант њх розвитку, Ч це держави, перех≥дн≥ (а) в≥д рабовласниць≠кого типу до феодального; (б) в≥д феодального до буржуазного (кап≥тал≥стичного); (в) в≥д буржуазного до неокап≥тал≥стичного (≥накше Ч до посткап≥тал≥стичного).

”крањна також переживаЇ перех≥дний пер≥од. ¬она належить додержав, що вз¤ли курс на гуман≥стичний демократичний пра≠вовий розвиток.

 онцепц≥¤ держави Ђзагального благоденстваї (ƒж. ћюрдаль, ƒж. —тречи та ≥н.) висунута у середин≥ XX ст. щодо розвинутих кап≥тал≥стичних держав (так званих Ђмаксимальнихї держав). ÷¤ теор≥¤ стала противагою, антиподом концепц≥њ держави Ђн≥чно≠го сторожаї (Ђм≥н≥мальноњї держави), що в≥дстоювала невтру≠чанн¤ держави в економ≥чну сферу, у в≥дносини роб≥тника та п≥дприЇмц¤, у соц≥альн≥ питанн¤. “еор≥¤ держави Ђблагоденст≠ваї вз¤ла за основу ≥дею англ≥йського економ≥ста ƒж.-ћ.  ейнса, в≥дпов≥дно до ¤коњ активне втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ Ї панацеЇю в≥д ус≥х соц≥альних негод, засобом згладжу≠ванн¤ класових суперечностей, оздоровленн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ еко≠ном≥ки. ƒержава трактувалас¤ ¤к надкласова, що втратила свою стару класову сутн≥сть завд¤ки встановленню прогресивних по≠датк≥в, перерозпод≥лу нац≥онального доходу, наданню соц≥аль≠них послуг та ≥н.

 онцепц≥¤ держави Ђзагального благоденстваї Ї одним ≥з вар≥ан≠т≥в теор≥њ соц≥альноњ держави (див. главу Ђ—оц≥альна правова дер≠жаваї).

“еор≥¤ Ђконвергенц≥њї набула попул¤рност≥ наприк≥нц≥ 50-х ро≠к≥в XX ст. (ѕ. —орок≥н, ƒж. √елбрейт та ≥н.). ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ теор≥њ в умовах науково-техн≥чноњ революц≥њ (Ќ“–) втрачаЇтьс¤ в≥дм≥нн≥сть м≥ж кап≥тал≥стичною та соц≥ал≥стичною державами, в≥дбуваЇтьс¤ њх зближенн¤ шл¤хом запозиченн¤ одна у одноњ позитивних рис, створюЇтьс¤ ЂЇдине пост≥ндустр≥альне сусп≥ль≠ствої. ѕроцес Ђсоц≥ал≥зац≥њї кап≥тал≥стичноњ держави про¤вл¤≠Їтьс¤ в елементах плануванн¤ ≥ державного регулюванн¤ еконо≠м≥ки. ѕроцес кап≥тал≥зац≥њ в соц≥ал≥стичн≥й держав≥ пол¤гаЇ у зживанн≥ Ђнадм≥рноњ жорсткост≥ї центрального державного управ≠л≥нн¤, визнанн≥ приватноњ власност≥, розвитку ринковоњ еконо≠м≥ки, пол≥тичного плюрал≥зму ≥ мирного сп≥в≥снуванн¤ у сфер≥ ≥деолог≥њ. ” перспектив≥ влада в конвергентному сусп≥льств≥, в≥д≠пов≥дно до теор≥њ, позбавитьс¤ класового характеру ≥ сусп≥льно-пол≥тичного забарвленн¤ (кап≥тал≥стична ≥ соц≥ал≥стична), управл≥нн¤ перейде до менеджер≥в (управл¤ючих) Ч особливого прошарку, що виник у ход≥ Ќ“–. ÷¤ теор≥¤ протисто¤ла марксистсько-лен≥нськ≥й теор≥њ про в≥дмиранн¤ держави ≥ перерос≠танн¤ соц≥ал≥стичноњ держави в сусп≥льство комун≥стичного са≠мовр¤дуванн¤.

” —–—– також виникли теч≥њ, за основан≥ на вих≥дних поло≠женн¤х ц≥Їњ теор≥њ. Ќаприклад, ј.ƒ. —ахаров визначав конверге≠нц≥ю ¤к Ђтакий, що реально в≥дбуваЇтьс¤, ≥сторичний процес зближенн¤ кап≥тал≥стичноњ та соц≥ал≥стичноњ св≥тових систем, ко≠трий зд≥йснюЇтьс¤ в результат≥ зустр≥чних плюрал≥стичних зм≥н в економ≥чн≥й, пол≥тичн≥й, соц≥альн≥й та ≥деолог≥чн≥й сферахї.

≤дењ про зближенн¤ ≥ взаЇмовплив держав, що мають р≥зно≠ман≥тн≥ соц≥альн≥ системи, Ї рац≥ональними ≥ потребують вир≥≠шенн¤ важливого питанн¤ про сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шньодер≠жавного ≥ м≥жнародного права.

¬ сучасних умовах, коли зм≥нюЇтьс¤ соц≥ально-правова ха≠рактеристика буржуазних держав, коли колишн≥ Ђсоц≥ал≥стичн≥ї держави, у тому числ≥ ”крањна, стали на шл¤х формуванн¤ гро≠мад¤нського сусп≥льства ≥ побудови правовоњ держави, виникла концепц≥¤ майбутн≥х буржуазних ≥ соц≥ал≥стичних держав Ч дер≠жави соц≥альноњ демократ≥њ, соц≥альноњ правовоњ держави (див. главу Ђ—оц≥альна правова державаї).

1	2

Ќазва: “иполог≥¤ держав. ƒе¤к≥ науков≥ концепц≥њ сучасноњ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2899 прочитано)