≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > японське право. ƒжерела права сучасноњ япон≥њ. —истема права сучасноњ япон≥њ

Ќа регулюванн¤ сфери торгово-економ≥чних в≥дносин, д≥¤ль≠ност≥ корпорац≥й та ≥нших приватних правових ≥нститут≥в також вплинуло американське право. ќновлено традиц≥йн≥ галуз≥ пра≠ва. ‘актично заново створено конституц≥йне право. ќформи≠лис¤ нов≥ галуз≥ права Ч право людини на соц≥альне забезпечен≠н¤, господарське, еколог≥чне. ¬ид≥лилис¤ п≥дгалуз≥ медичного, осв≥тнього права та ≥н.

ƒемократичними дос¤гненн¤ми  онституц≥њ япон≥њ, кр≥м за≠значених, Ї заф≥ксован≥ в н≥й права громад¤н у крим≥нально-процесуальн≥й сфер≥:

- право на захист ≥ судовий розгл¤д обвинуваченн¤;

- заборона незаконного арешту ≥ незаконних обшук≥в;

- право обвинуваченого на в≥дкритий, неупереджений, без звол≥кань, розгл¤д справи;

- заборона застосуванн¤ покаранн¤ без в≥дпов≥дноњ правовоњ процедури та ≥н.

« метою захисту прав п≥дозрюваного в  онституц≥њ закр≥пле≠на така норма: ЂЌ≥хто не може бути примушений давати показан≠н¤ проти самого себе. ѕоказанн¤, одержане ≥з застосуванн¤м примусу, п≥д катуванн¤м або п≥д погрозою або п≥сл¤ невиправдано тривалого арешту чи триманн¤ п≥д вартою, не може розгл¤дати≠с¤ ¤к доказї. ѕроте при вт≥ленн≥ в житт¤ нових принци≠п≥в попереднього сл≥дства ≥ судочинства збер≥г своЇ значенн¤ тра≠диц≥йний принцип: Ђ¬изнанн¤ Ч найперше з ус≥х доказ≥вї.

«акон.  одиф≥кац≥¤

—учасн≥ закони ≥ кодекси япон≥њ, ¤к≥ перетворилис¤ на одне ≥з основних джерел права, не Ї плодом виключно нац≥онального утворенн¤. як уже в≥дзначалос¤, вони складалис¤ спочатку на зразок н≥мецьких ≥ французьких кодекс≥в. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни створюютьс¤ нормативно-правов≥ акти, зор≥Їнтован≥ на американське законодавство. ѕри цьому враховуютьс¤ нац≥о≠нальн≥ норми-традиц≥њ, шануютьс¤ ритуали.

„инна на цей час система законодавства япон≥њ створювала≠с¤ починаючи з к≥нц¤ XIX ст. ѓњ можна назвати зм≥шаною. ѕравда, вона не Ї аналог≥чною зм≥шаному (г≥бридному) типу право≠воњ системи Ч скандинавськ≥й чи латиноамериканськ≥й груп≥. ¬ япон≥њ запозиченн¤ тих чи ≥нших елемент≥в континентального ≥ загального права в≥дбувалос¤ безсистемне. «апозичен≥ норми закон≥в спорадично, час в≥д часу впл≥талис¤ у тканину ¤понсь≠кого права, що збер≥гаЇ спадкоЇмн≥сть традиц≥йних норм морал≥ ≥ звичаю. —воЇр≥дн≥сть законодавства значною м≥рою визнача≠Їтьс¤ особливост¤ми правового мисленн¤, ≥нформац≥йно-пра≠вового насиченн¤, узагальненого в≥дображенн¤ зв'¤зк≥в ¤к з на≠ц≥ональним минулим, так ≥ з≥ св≥товими дос¤гненн¤ми у галуз≥ юриспруденц≥њ.

Ќа цей час в япон≥њ застосовуютьс¤ ÷ив≥льний (1898 p.) ≥ “орговий (1899 p.) кодекси (в њх основ≥ лежить н≥мецька модель) ≥з значними зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними в≥дпов≥дно до  онституц≥њ. Ќаприклад, у ÷ив≥льному кодекс≥ закр≥плен≥ право приватноњ власност≥, свобода договору. ¬становлено право дру≠жини на спадкуванн¤ майна чолов≥ка, ¤кого до  онституц≥њ вона не мала, та ≥н. ÷ив≥льний процесуальний кодекс 1926 p., п≥дго≠товлений на зразок австр≥йського законодавства ≥ спр¤мований на посиленн¤ рол≥ суду в ход≥ розгл¤ду справ, зазнав лише не≠значних зм≥н.  рим≥нальний кодекс 1907 p. д≥Ї в редакц≥њ 1947 p. з подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми.

¬несенн¤ зм≥н ≥ доповнень до кодекс≥в Ч лише частина ро≠боти законодавц¤. ¬елику питому вагу мають закони, ¤к≥ не вклю≠чаютьс¤ до кодекс≥в, а доповнюють њх. ѕрот¤гом 1946-1950 pp. в≥дпов≥дно до  онституц≥њ прийн¤т≥ закони про парламент, суд, каб≥нет м≥н≥стр≥в, виборчий закон, закони про м≥сцеву автоно≠м≥ю, громад¤нство, судоустр≥й, прокуратуру, адвокатуру та ≥н., ¤к≥ стосуютьс¤ державноњ орган≥зац≥њ житт¤ ¤понського сусп≥ль≠ства. ” 1948 p. почав д≥¤ти новий  рим≥нально-процесуальний кодекс, де¤к≥ ≥нститути ¤кого запозичен≥ ≥з американського пра≠ва. «акон про пол≥ц≥ю 1947 p. вн≥с зм≥ни до системи њњ п≥дконтрольност≥, перен≥сши центр ваги на м≥сц¤.

¬елика група закон≥в створена дл¤ регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин. ÷е закони про заборону приватноњ монопол≥њ та п≥дт≠римку приватноњ торг≥вл≥, так званий Ђантимонопольний законї (1947 p.); про об≥г ц≥нних папер≥в (1948 р.); про в≥дновленн¤ компан≥й (1955 р.); про контроль за б≥ржами ≥ ц≥нними папера≠ми. ¬они, ¤к правило, коп≥ювали американськ≥ закони. « метою залученн¤ до крањни англо-американського кап≥талу ще у 1922 p. було прийн¤то закон про дов≥рчу власн≥сть з урахуванн¤м аме≠риканського законодавства.

«начна увага прид≥л¤Їтьс¤ проведенню кодиф≥кац≥йних ро≠б≥т у сфер≥ регулюванн¤ трудових ≥ пенс≥йних в≥дносин. «акон про трудов≥ спори 1947 p. визначаЇ умови прац≥, тривал≥сть ро≠бочого часу, наданн¤ в≥дпустки та ≥н. «аконодавство про пенс≥й≠не забезпеченн¤ (10 закон≥в) складним. —истема пенс≥й багато≠ман≥тна. ¬становлюЇтьс¤ виплата пенс≥й за стар≥стю залежно в≥д страхових внеск≥в роб≥тника, п≥дприЇмц¤, держави; виплата пе≠нс≥й у раз≥ втрати годувальника, через хворобу та ≥н.

≤стотне м≥сце в систем≥ законодавства пос≥дають закони про охорону довк≥лл¤. ” 1967 p. був прийн¤тий основний закон про контроль за забрудненн¤м навколишнього середовища. «годом з'¤вилис¤ закони про покаранн¤ за правопорушенн¤, ¤к≥ пол¤≠гають в забрудненн≥ навколишнього середовища, небезпечному дл¤ здоров'¤ людини (1970); про запоб≥ганн¤ смороду (1971), ¤кий передбачаЇ орган≥зац≥йн≥ заходи щодо утил≥зац≥њ в≥дход≥в ≥ п≥дтриманн¤ чистоти в м≥ських умовах; про в≥дшкодуванн¤ шко≠ди, запод≥¤ноњ в≥дпрацьованими мастилами (1975); про в≥брац≥ю (1976) та ≥н.

«а зм≥стом ≥ техн≥кою виконанн¤ закони япон≥њ не поступа≠ютьс¤ Ївропейським, однак њхнЇ практичне застосуванн¤ значно слабк≥ше. як ≥ ран≥ше, в сил≥ залишаютьс¤ традиц≥њ, правов≥ норми та ≥нститути нац≥онально-≥сторичного походженн¤. ќсобливу роль в≥д≥грають правила зовн≥шньо пристойноњ повед≥нки Ч по≠ступлив≥сть, примиренн¤, доброзичлив≥сть, ¤к≥ виключають зо≠вн≥шн≥й тиск на особу. « сучасними кодексами ≥ процесуальни≠ми нормами уживаютьс¤ традиц≥њ позасудового вир≥шенн¤ спо≠р≥в.

1	2

Ќазва: японське право. ƒжерела права сучасноњ япон≥њ. —истема права сучасноњ япон≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1596 прочитано)