Ѕ∆ƒ > ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини

ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини

ѕлан.

Ќебезпека електричного струму.

«агальна характеристика електричноњ енерг≥њ.

ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини.

’≥м≥чн≥ фактори небезпеки.

Ѕ≥олог≥чн≥ фактори небезпеки.

Ќебезпека електричного струму

«агальна характеристика електричноњ енерг≥њ

≈лектрична енерг≥¤ широко використовуЇтьс¤ в промисловост≥, та транспорт≥, в с≥льському господарств≥, побут≥.

Ўироке ≥ р≥зноман≥тне застосуванн¤ електричноњ енерг≥њ по¤снюЇтьс¤ њњ таким ознакам:

електричну енерг≥ю можна отримати з ≥нших вид≥в енерг≥њ: механ≥чноњ, тепловоњ, ¤дерноњ, х≥м≥чноњ, променевоњ;

велика к≥льк≥сть електричноњ енерг≥њ з≥ швидк≥стю св≥тла за в≥дносно малих втрат передаЇтьс¤ на величезн≥ в≥дстан≥. ” наш час д≥ють л≥н≥њ електропередач≥, довжиною б≥льше тис¤ч≥ к≥лометр≥в;

електрична енерг≥¤ легко розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж приймачами практично будь-¤кими порц≥¤ми. ” техн≥ц≥ зв'¤зку, автоматиц≥ ≥ вим≥рювальн≥й техн≥ц≥ використовуютьс¤ пристроњ, потужн≥сть ¤ких вим≥рюЇтьс¤ одиниц¤ми, а то й дес¤тими частками дол≥ ват. ¬одночас Ї електричн≥ пристроњ (двигуни, нагр≥вальн≥ установки) потужн≥стю у тис¤ч≥ ≥ дес¤тки тис¤ч к≥ловат;

пор≥вн¤но легко електрична енерг≥¤ перетворюЇтьс¤ в ≥нш≥ види енерг≥њ: механ≥чну, теплову, променеву, х≥м≥чну. ѕеретворенн¤ електричноњ енерг≥њ в механ≥чну за допомогою електродвигун≥в дозвол¤Ї найб≥льш зручно, техн≥чно досконало, найощадн≥ше приводити в рух р≥зноман≥тн≥ машини ≥ механ≥зми в промисловост≥, с≥льському господарств≥, транспорт≥, побут≥. ≈лектричн≥ джерела св≥тла забезпечують високу ¤к≥сть штучного осв≥тленн¤.

Ѕез телев≥зор≥в, рад≥оприймач≥в, магн≥тофон≥в, холодильник≥в, пилосос≥в, пральних машин, електропрасок, електроф≥кованих кухонних прилад≥в ми вже не у¤вл¤Їмо соб≥ житт¤. ”се це електриф≥кац≥¤, за допомогою ¤коњ людина м≥льйонноразово зб≥льшила свою силу. ¬себ≥чна механ≥зац≥¤ енергетичноњ д≥¤льност≥ людини зумовила небачене ускладненн¤ техн≥чних систем ≥ керуванн¤ ними.

ѕостала нев≥дкладна потреба м≥льйонноразового посиленн¤ ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ людини. Ћюдина зд≥йснила ¤к≥сний перех≥д ≥ в ц≥й галуз≥, винайшовши електронну обчислювальну машину (≈ќћ) Ц двигун новоњ науково-техн≥чноњ революц≥њ. ќсновне њњ завданн¤ Ц автоматизац≥¤ ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ людини, а в майбутньому Ц створенн¤ штучного ≥нтелекту.

Ћюдина поставила соб≥ на службу силу електрики. јле кр≥м благ, ¤к≥ створюЇ електрика, вона Ї джерелом високоњ небезпеки, а ≥нтенсивн≥сть њњ використанн¤ п≥двищуЇ загрозу ц≥Їњ небезпеки. —л≥д в≥дзначити, що при розробц≥ техн≥ки людина створюЇ њњ ¤комога менш небезпечною, створюЇ в≥дпов≥дн≥ засоби захисту в≥д небезпеки, вибираЇ способи д≥њ з урахуванн¤м небезпеки. јле незважаючи на ц≥ запоб≥жн≥ заходи, з розвитком електротехн≥ки та зростанн¤ використанн¤ електротехн≥ки небезпека зростаЇ швидше, н≥ж людська протид≥¤. ” чому ж пол¤гаЇ небезпека електрики? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн¤, треба п≥знати природу електрики ≥ њњ вплив на орган≥зм людини.

≈лектрика Ц сукупн≥сть ¤вищ, зумовлених ≥снуванн¤м, рухом ≥ взаЇмод≥Їю електрично зар¤джених т≥л або часток.

≈лектричний струм Ц це упор¤дкований (спр¤мований) рух електрично зар¤джених часток.

—трум у металах зумовлений на¤вн≥стю в≥льних електрон≥в, у електрол≥тах Ц ≥он≥в. «вичайно силою, ¤ка викликаЇ такий рух, Ї сила з боку електричного пол¤ усередин≥ пров≥дника, ¤ке визначаЇтьс¤ електричною напругою на к≥нц¤х пров≥дника.

Ќа¤вн≥сть електричного струму в пров≥дниках призводить до њх нагр≥ванн¤, зм≥ни х≥м≥чного складу, створенн¤ магн≥тного пол¤.

≈лектричн≥ прилади, установки, обладнанн¤, з ¤кими людина маЇ справу, становл¤ть дл¤ нењ велику небезпеку, ¤ка посилюЇтьс¤ тим, що органи чутт¤ людини не можуть на в≥дстан≥ ви¤вити на¤вн≥сть електричноњ напруги, ¤к, наприклад, теплову, св≥тлову чи механ≥чну енерг≥ю. “ому захисна реакц≥¤ орган≥зму ви¤вл¤Їтьс¤ т≥льки п≥сл¤ безпосереднього потрапл¤нн¤ п≥д д≥ю електричного струму. ƒругою особлив≥стю д≥њ електричного на орган≥зм людини Ї те, що струм, проход¤чи через людину, д≥Ї не т≥льки в м≥сц¤х контакт≥в ≥ на шл¤ху прот≥канн¤ через орган≥зм, а й викликаЇ рефлекторн≥ порушенн¤ нормальноњ д≥¤льност≥ окремих орган≥в (серцево-судинноњ системи, системи диханн¤). “рет¤ особлив≥сть Ц це можлив≥сть одержанн¤ електротравм без безпосереднього контакту ≥з струмопров≥дними частинами Ц при перем≥щенн≥ по земл≥ поблизу ушкодженоњ електроустановки (у випадку замиканн¤ на землю), ураженн¤ через електричну дугу.

ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини.

≈лектричний струм, проход¤чи через т≥ло людини, зумовлюЇ перетворенн¤ поглинутоњ орган≥змом електричноњ енерг≥њ в ≥нш≥ види ≥ спричин¤Ї терм≥чну, електрол≥тичну, механ≥чну ≥ б≥олог≥чну д≥ю.

Ќайб≥льш складною Ї б≥олог≥чна д≥¤, ¤ка притаманна т≥льки живим орган≥змам. “ерм≥чний ≥ електрол≥тичний вплив властив≥ будь-¤ким пров≥дникам.

“ерм≥чний вплив електричного струму характеризуЇтьс¤ нагр≥ванн¤м тканин аж до оп≥к≥в.

—татистика св≥дчить, що б≥льше половини вс≥х електротравм становл¤ть оп≥ки. ¬они важко п≥ддаютьс¤ л≥куванню, тому що глибоко проникають у тканини орган≥зму. ¬ електроустановках напругою до 1 к¬ найчаст≥ше спостер≥гаютьс¤ оп≥ки контактного виду при дотиканн≥ т≥ла до струмопров≥дних частин. ѕри проходженн≥ через т≥ло людини електричного струму в тканинах вид≥л¤Їтьс¤ тепло (ƒж) в к≥лькост≥:

,

де ≤л Ц струм, ¤кий проходить через т≥ло людини, ј; Rл Ц оп≥р т≥ла людини, ќм; t Ц час проходженн¤ струму, с.

ќп≥ки можлив≥ при проходженн≥ через т≥ло людини струму б≥льше 1ј. “≥льки при великому струм≥ тканини, ¤к≥ уражаютьс¤, нагр≥ваютьс¤ до температури 60-700— ≥ вище, при ¤к≥й згортаЇтьс¤ б≥лок ≥ з'¤вл¤ютьс¤ оп≥ки.

ћайже у вс≥х випадках включенн¤ людини в електричний ланцюг на њњ т≥л≥ ≥ в м≥сц¤х дотиканн¤ спостер≥гаютьс¤ Уелектричн≥ знакиФ с≥ро-жовтого кольору круглоњ або овальноњ форми.

ѕри оп≥ках в≥д впливу електричноњ дуги можлива метал≥зац≥¤ шк≥ри частками металу дуговоњ плазми. ”ражена д≥л¤нка шк≥ри стаЇ твердою, набуваЇ кольору солей металу, ¤к≥ потрапили в шк≥ру.

≈лектрол≥тична д≥¤ струму ви¤вл¤Їтьс¤ у розкладанн≥ орган≥чноњ р≥дини, в тому числ≥ кров≥, ¤ка Ї електрол≥том, та в порушенн≥ њњ ф≥зико-х≥м≥чного складу.

Ѕ≥олог≥чна д≥¤ струму ви¤вл¤Їтьс¤ через подразненн¤ ≥ збудженн¤ живих тканин орган≥зму, а також порушенн¤ внутр≥шн≥х б≥олог≥чних процес≥в.

ћехан≥чна д≥¤ струму призводить до розриву тканин орган≥зму внасл≥док електродинам≥чного ефекту, а також миттЇвого вибухопод≥бного утворенн¤ пари з тканинноњ р≥дини ≥ кров≥.

¬насл≥док д≥њ електричного струму або електричноњ дуги виникаЇ електротравма. ≈лектротравми умовно под≥л¤ють на загальн≥ ≥ м≥сцев≥. ƒо м≥сцевих травм належать оп≥ки, електричн≥ знаки, електрометал≥зац≥¤ шк≥ри, механ≥чн≥ пошкодженн¤, а також електрофтальм≥¤ (запаленн¤ очей внасл≥док впливу ультраф≥олетових промен≥в електричноњ дуги).

«агальн≥ електротравми називають також електричними ударами. ¬они Ї найб≥льш небезпечним видом електротравм. ѕри електричних ударах виникаЇ збудженн¤ живих тканин, судомне скороченн¤ мТ¤з≥в, парал≥ч мТ¤з≥в опорно- рухового апарату, мТ¤з≥в грудноњ кл≥тки (дихальних), мТ¤з≥в шлуночк≥в серц¤.

–озр≥зн¤ють три ступен≥ впливу струму при проходженн≥ через орган≥зм людини (зм≥нний струм):

в≥дчутний струм Ц початок бол≥сних в≥дчутт≥в (до 0-1,5 мј);

нев≥дпускний струм Ц судоми ≥ б≥ль, важке диханн¤ (10-15 мј);

ф≥брил¤ц≥йний струм Ц ф≥брил¤ц≥¤ серц¤ при тривалост≥ д≥Ї струму 2-3с, парал≥ч диханн¤ (90-100 мј).

«м≥нний струм небезпечн≥ ший за пост≥йний. ѕри струм≥ 20-25 мј пальц≥ судомно стискають уз¤тий в руку предмет, ¤кий опинивс¤ п≥д напругою, в м'¤зи передпл≥чч¤ парал≥зуютьс¤ ≥ людина не може зв≥льнитис¤ в≥д д≥њ струму. ” багатьох парал≥зуютьс¤ голосов≥ зв'¤зки: вони не можуть покликати на допомогу.

ћаЇ значенн¤ струму через т≥ло ≥ особливо м≥сц¤ входу ≥ виходу струму. ≤з можливих шл¤х≥в проходенн¤ струму через т≥ло людини найб≥льш небезпечним Ї той, при ¤кому вражаЇтьс¤ головний мозок (голова-руки, голова-ноги), серце ≥ леген≥ (руки-ноги). јле в≥дом≥ випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовс≥м не проходив через серце, леген≥, а йшов, наприклад, через палець або через дв≥ точки на гом≥лц≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ ≥снуванн¤м на т≥л≥ людини особливо уразливих точок, ¤к≥ використовують при л≥куванн≥ голкотерап≥Їю.

ѕри ураженн≥ електричним струмом насамперед необх≥дно надати потерп≥лому першу дол≥карську допомогу.

’≥м≥чн≥ фактори небезпеки.

«агальна характеристика х≥м≥чних речовин. ѕрот¤гом свого житт¤ людина пост≥йно стикаЇтьс¤ з великою к≥льк≥стю шк≥дливих речовин, ¤к≥ можуть викликати р≥зн≥ види захворювань, розлади здоров'¤, а також ¤к у момент контакту, так ≥ через певний пром≥жок часу. ќсобливу небезпеку становл¤ть х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ залежно в≥д њх практичного використанн¤ можна под≥лити на:

промислов≥ отрути, ¤к≥ використовуютьс¤ у виробництв≥ (розчинники, барвники) Ї джерелом небезпеки гострих ≥ хрон≥чних ≥нтоксикац≥й при порушенн≥ правил техн≥ки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичн≥ сполуки тощо);

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3680 прочитано)