Ѕ∆ƒ > ”мови безпечного перебуванн¤ на льоду

”мови безпечного перебуванн¤ на льоду

”зимку улюбленим видом в≥дпочинку багатьох Ї катанн¤ на ковзанах. ќднак при порушенн≥ правил руху на ковзанц≥ можуть статис¤ серйозн≥ травми: забоњ голови, л≥ктьового ≥ кол≥нного суглоб≥в, вивихи ≥ переломи к≥нц≥вок, пораненн¤ ковзанами ах≥ллесового сухожилл¤, стегна. « метою попередженн¤ травматизму необх≥дно на≠вчитис¤ способам безпечного пад≥нн¤. “ехн≥ку пад≥нн¤ краще розучувати на сн≥гу без ковзан≥в. ѕадати сл≥д уперед ≥ трохи вб≥к, прис≥даючи ≥ групуючись. √рупуванн¤ пол¤гаЇ в тому, щоби притиснути руки до т≥ла ≥ захистити голову ≥ спину в≥д удар≥в.

 овзатись на р≥чках ≥ озерах небезпечно. якщо людина провалилась п≥д кригу, њй потр≥бно широко розкинути руки по кра¤х ополонки й утримуватись в≥д зануренн¤ з головою. Ќамагаючись не обламати крањ ополонки, без р≥зких рух≥в сл≥д вибратись на кригу, наповзаючи грудьми, ≥ по черз≥ вит¤гаючи на поверхню ноги. ¬ибравшись ≥з води, потр≥бно в≥дкотитис¤, а в≥дтак повзти в той б≥к, зв≥дки прийшов, тобто туди, де м≥цна крига. ѕ≥сл¤ того ¤к потерп≥лий устав, не потр≥бно б≥гти , а обережно йти до берега. “≥льки п≥сл¤ виходу з льоду, необх≥дно чимдуж б≥гти до теплого м≥сц¤.

якщо ж потр≥бно перейти замерзлу р≥чку чи озеро, краще це зробити на лижах. ѕри цьому ризик провалитис¤ значно зменшуЇтьс¤. ѕеред тим ¤к ≥ти, сл≥д пошукати протоптану стежку. «найти м≥цну палку-пл≥шню, щоб перев≥рити нею м≥цн≥сть криги перед собою. Ќе можна перев≥р¤ти м≥цн≥сть криги ногою. —л≥д пам'¤тати, що л≥д може бути крихким б≥л¤ стоку вод, тонким б≥л¤ кущ≥в, очерету, п≥д кучугурами, там, де Ї вмерзл≥ водорост≥. —л≥д обходити д≥л¤нки, ¤к≥ вкрит≥ товстим шаром сн≥гу: п≥д ним л≥д завжди тонший. ќсобливо обережно треба спускатис¤ з берега Ч крига може нещ≥льно з'Їднуватис¤ ≥з сушею, можлив≥ тр≥щини або пов≥тр¤н≥ м≥хур≥ п≥д льодом.

Ћюбител¤м зимовоњ рибалки потр≥бно знати, що не можна пробивати поруч бага≠то ополонок, не збиратис¤ великими групами в одному м≥сц≥, не пробивати ополонок на переправах, не ловити рибу б≥л¤ вимоњн, завжди мати б≥л¤ себе м≥цну мотузку завдовжки 10-15 м.

якщо людина опинилась на крижин≥ чи б≥л¤ ополонки, надавати допомогу потер≠п≥лому сл≥д лежачи на льоду. ћожна подати потерп≥лому предмет, за ¤кий в≥н може ухопитис¤, нав≥ть св≥й од¤г. якщо хтось проваливс¤, сл≥д покликати на допомогу. якщо ж людина, ¤ка стала св≥дком такого випадку, сама в змоз≥ надати потерп≥лому допомогу, то потр≥бно пов≥домити про це потерп≥лому. Ќаближатись до ополонки можна лише повзучи, широко розкинувши руки. якщо дозвол¤ють обставини , п≥д себе п≥дкласти лиж≥, дошку, фанеру, тобто потр≥бно зб≥льшити площу опори. ƒо са≠мого краю п≥дповзати не можна, бо у вод≥ опин¤тьс¤ двоЇ.  идати зв'¤зан≥ по¤си чи шарфи потерп≥лому треба з в≥дстан≥ 3-4 м до нього, можна подати жердину, г≥лку, лижу. якщо поблизу немаЇ н≥чого ≥ нав≥ть в≥дпов≥дних деталей од¤гу, р¤туванн¤ мо≠жуть орган≥зувати к≥лька людей, утворивши ланцюжок ≥з т≥л, тримаючи один одного за ноги. “реба д≥¤ти р≥шуче, бо людина в холодн≥й вод≥ швидко переохолоджуЇтьс¤.

ќбмороженн¤ Ч це ушкодженн¤ тканин, що спричинюЇтьс¤ д≥Їю низьких тем≠ператур. Ќайчаст≥ше обморожуютьс¤ н≥с, пальц≥ рук ≥ н≥г. ѕричинами обмороженн¤ можуть бути легкий або вологий од¤г, т≥сне або мокре взутт¤. —уб'Їктивн≥ ознаки обмороженн¤: потерп≥лий не в≥дчуваЇ обмороженоњ частини т≥ла, немовби њњ не ≥снуЇ. ќб'Їктивн≥ ознаки: шк≥ра бл≥дне, втрачаЇ чутлив≥сть, температура њњ знижуЇтьс¤.

«а глибиною ураженн¤ розр≥зн¤ють обмороженн¤ ≤, II, III та IV ступен≥в. ≤ ступ≥нь Ч шк≥ра бл≥дне; II ступ≥нь Ч з'¤вл¤ютьс¤ пухир≥, шк≥ра навколо пухир≥в маЇ синюшно-червоний кол≥р; Ў ступ≥нь Ч часткове омертв≥нн¤ м'¤ких тканин; IV ступ≥нь Ч пор¤д з омертв≥нн¤м м'¤ких тканин настаЇ омертв≥нн¤ к≥стки. ѕри зага≠льному замерзанн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ озноб, в≥дтак в'¤л≥сть, апат≥¤, сонлив≥сть, закл¤кл≥сть, шк≥ра стаЇ бл≥дою, губи ≥ н≥с син≥ють, послаблюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть серц¤.

ѕри обмороженн¤х першого ступен¤ обморожену д≥л¤нку сл≥д натерти спиртом, змастити вазел≥ном або несолоним жиром та розтерти у напр¤мку до серц¤. –озти≠ранн¤ сл≥д робити обережно, оск≥льки замерзл≥ судини легко ламаютьс¤, що може призвести до крововилив≥в. ” випадку обморожень другого ≥ третього ступен≥в на пошкоджену д≥л¤нку накладають пов'¤зку, змочену гор≥лкою або одеколоном, в≥д≠так Ч стерильну пов'¤зку ≥ звертаютьс¤ за допомогою до л≥кар¤.

ѕри обмороженн¤х чи загроз≥ обмороженн¤ к≥нц≥вок, п≥сл¤ того ¤к потерп≥лий доставлений у тепле м≥сце, потр≥бно одразу ж зробити життЇво важливу дл¤ нього процедуру Ч ≥золювати замерзлу к≥нц≥вку в≥д зовн≥шнього тепла (обкласти њњ ватою або ¤ким-небудь ≥ншим тепло ≥золюючим матер≥алом) ≥ т≥льки п≥сл¤ цього приступити до загального з≥гр≥ванн¤ т≥ла. —уть цього пол¤гаЇ у тому, що житт¤ окремих кл≥тин т≥ла може збер≥гатис¤ ≥ в умовах глибокого охолодженн¤ (в≥д +2∞— до -3∞—). ѕри п≥двищенн≥ температури активне прот≥канн¤ життЇвих процес≥в у кл≥тинах в≥дновлю≠Їтьс¤ ≥ кл≥тини можуть виконувати своњ функц≥њ. якщо почати в≥д≥гр≥ванн¤ обмороже≠ноњ к≥нц≥вки ззовн≥, то в≥д≥гр≥т≥ першими кл≥тини шк≥ри, п≥дшк≥рноњ кл≥тковини, суди≠ни ≥ нервов≥ зак≥нченн¤ Ђвимагатимутьї дл¤ своЇњ життЇд≥¤льност≥ звичноњ дл¤ них к≥лькост≥ кисню ≥ поживних речовин. ќднак, доки к≥нц≥вка не в≥д≥гр≥лась до нормаль≠ноњ температури на повну глибину ≥ кровооб≥г у н≥й не в≥дновивс¤ повн≥стю, в≥д≥гр≥т≥ першими поверхнев≥ кл≥тини ви¤вл¤ютьс¤ без доступу необх≥дних дл¤ них речовин ≥ гинуть. ” результат≥ людина може втратити обморожену к≥нц≥вку ≥ залишитис¤ кал≥≠кою. якщо ж ¬≥д≥гр≥ванн¤ обмороженоњ к≥нц≥вки починаЇтьс¤ зсередини, першими в≥дновлюютьс¤ життЇв≥ функц≥њ кл≥тин ≥ тканин, що безпосередньо контактують ≥з кровоносними судинами ≥ в момент в≥дновленн¤ њхн≥х функц≥й кл≥тини отримують все необх≥дне. ≤ так поступово це в≥дбуваЇтьс¤ з ус≥Їю к≥нц≥вкою, включаючи ≥ поверхнев≥ кл≥тини. ” результат≥ людина може зберегти обморожену к≥нц≥вку ≥ залишитис¤ здо≠ровою. ћасаж ≥ зовн≥шнЇ з≥гр≥ванн¤ в≥дмороженоњ к≥нц≥вки можливе лише п≥сл¤ того, ¤к в ус≥х њњ д≥л¤нках в≥дновилас¤ температурна чутлив≥сть ≥ здатн≥сть до самост≥йних рух≥в.

” сильний мороз або при поЇднанн≥ холоду з в≥тром ≥ вологою можливе в≥дморо≠женн¤ носа ≥ щ≥к, вух. ѕерш≥ ознаки обмороженн¤ Ч р≥зке збл≥дненн¤ пошкодженого холодом м≥сц¤ ≥ втрата чутливост≥. ” таких випадках сл≥д одразу ж, але обережно, щоб не порушити шк≥рний покрив, розтерти переохолоджену д≥л¤нку до в≥дновленн¤ нормальноњ чутливост≥ ≥ звичайного кольору. якщо вжит≥ заходи не дали позитивного результату, необх≥дно ¤комога швидше повернутись у тепле прим≥щенн¤. якщо шк≥ра стане темною ≥ чутлив≥сть њњ не в≥дновитьс¤, сл≥д негайно звернутис¤ за медичною допомогою. ƒл¤ проф≥лактики обморожень носа ≥ щ≥к перед виходом на вулицю на ц≥ д≥л¤нки шк≥ри доц≥льно нанести захисний крем.

ѕерша допомога при загроз≥ загального замерзанн¤ пол¤гаЇ у швидкому р≥вном≥≠рному з≥гр≥ванн≥ всього т≥ла потерп≥лого з використанн¤м будь-¤ких доступних дже≠рел тепла (з≥гр≥ванн¤ б≥л¤ багатт¤ з енерг≥йним розтиранн¤м всього т≥ла, в домашн≥х умовах Ч пом≥щенн¤ у теплу воду з наступним активним масажем, гар¤чий чай або кава). «а в≥дсутност≥ ознак диханн¤ ≥ серцевоњ д≥¤льност≥ необх≥дно поЇднувати об≥гр≥≠ванн¤ ≥ масаж т≥ла ≥з зовн≥шн≥м масажем серц¤ ≥ штучною вентил¤ц≥Їю легень. ќзна≠ками в≥дновленн¤ життЇвих функц≥й Ї по¤ва нормального забарвленн¤ шк≥рних по≠крив≥в, в≥дновленн¤ серцевих скорочень ≥ пульсу на ѕерифер≥йних артер≥¤х, а також виникненн¤ ознобу, що св≥дчить про в≥дновленн¤ функц≥й нервових центр≥в, ¤к≥ в≥д≠пов≥дають за терморегул¤ц≥ю. ѕри подальшому пол≥пшенн≥ стану орган≥зму людина засинаЇ глибоким сном ≥з р≥вним спок≥йним диханн¤м, нормал≥зуютьс¤ активн≥сть серц¤ та забарвленн¤ шк≥рних покрив≥в. ѕ≥сл¤ наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лого сл≥д доставити у л≥карню.

1

Ќазва: ”мови безпечного перебуванн¤ на льоду
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (572 прочитано)