ультура > ќсобливост≥ культурноњ еволюц≥њ —тародавнього —ходу

” цей час розвиваЇтьс¤ ≥ др≥бна пластика. Ўирокого розповсюдженн¤ набули статуетки сел¤н, слуг, раб≥в. ќс≠к≥льки ц≥ твори зображали представник≥в нижчих верств, скульптори мали право не додержуватись канону. “ому статуетки вражають своЇю життЇв≥стю, точним в≥дтворен≠н¤м зан¤ть давн≥х Їгипт¤н. «начне м≥сце в мистецтв≥ —таро≠давньому ™гипту пос≥дають монументальний розпис ≥ рельЇф.

™гипетськ≥ майстри ст≥нопису користувалис¤ барвника≠ми м≥нерального походженн¤. Ѕ≥лу фарбу одержували з вапн¤ку, червону Ч з червоноњ вохри, зелену Ч з малах≥ту, жовту Ч з вохри, блакитну Ч з лазуриту.

«м≥ст наст≥нних розпис≥в залежав в≥д њхнього призначен≠н¤: в поминальних храмах уславлювали цар¤, зображували битви, захопленн¤ полонених, полюванн¤, розпов≥дали про с≥вбу, жнива, риболовлю, полюванн¤ в зарост¤х Ќ≥лу, пра≠цю рем≥сник≥в.

ѕод≥бн≥ сюжети виконувалис¤ ≥ техн≥кою рельЇфу. ” скульптур≥ ƒревнього царства спостер≥гаютьс¤ обидва види Їгипетського рельЇфу: барельЇф ≥ контррельЇф (заглибленн¤ контур≥в на поверхн≥ каменю).

ѕер≥од —ереднього царства в≥дзначаЇтьс¤ боротьбою за об'Їднанн¤ ™гипту, в результат≥ ¤коњ владу в крањн≥ захопи≠ли п≥вденн≥ володар≥. —толиц¤ крањни переноситьс¤ з п≥вноч≥ у м≥сто ‘≥ви (Їгипетська назва ”асет), де розпочинаЇтьс¤ ≥нтенсивне спорудженн¤ царських гробниць ≥ храм≥в.

Ќайвидатн≥шим у ф≥ванському некропол≥ Ї поминаль≠ний храм в ƒењр-ель-Ѕахр≥ цар¤ ћентухотепа ≤, родоначаль≠ника XI династ≥њ, котрий завершив об'Їднанн¤ крањни. Ќа ст≥нах збереглис¤ численн≥ рельЇфи, виконан≥ в стил≥ по≠передньоњ епохи. ÷≥кавою особлив≥стю будови Ї спр¤му≠ванн¤ з центру храму невисокоњ п≥рам≥ди на масивному цокол≥, обличкованоњ плитами б≥лого вапн¤ку. “а головною арх≥тектурною в≥дзнакою споруди постаЇ фантастична багатоколонн≥сть Ч 254 колони. ѕеред рештками колонади храму можна побачити сл≥ди 6-ти дес¤тк≥в ¤м, вирубаних у скел≥ через р≥вном≥рн≥ пром≥жки. ѕризначенн¤ ц≥лком од≠нозначне Ч дл¤ зелених насаджень. ќтже, колись перед царським некрополем бу¤в декоративний сад...

«агалом мистецтво —ереднього царства позначено праг≠ненн¤м насл≥дувати пам'¤тники —тародавнього царства. ѕродовжуЇтьс¤ будуванн¤ п≥рам≥д, щоправда, менших за розм≥рами. «апозиченн¤ давн≥х зразк≥в спостер≥гаЇтьс¤ та≠кож у скульптурному портрет≥, ¤кий вт≥люЇ ≥деал≥зований образ цар¤-бога.

‘≥ванськ≥ майстри створюють р¤д прекрасних портрет≥в, наприклад, —енусерта III, јменемхета III, де в≥дчутн≥ спроби передати внутр≥шн≥й св≥т цих фараон≥в, њхн≥ характери.

ќсобливих усп≥х≥в Їгипетськ≥ художники дос¤гли в зображенн≥ тварин: диких зв≥р≥в, н≥льських чапель, гусей, кот≥в, риб.

–еал≥стичн≥ пошуки митц≥в середньоЇгипетських ном≥в мали величезний вплив на подальший розвиток мистецтва впродовж усього пер≥оду —ереднього царства. ÷ей, в≥днос≠но в≥льний в≥д рел≥г≥йних канон≥в, стиль був перейн¤тий ф≥ванськими майстрами ≥ знайшов вт≥ленн¤ нав≥ть у царсь≠кому портрет≥.

«м≥цненн¤ в середин≥ XX ст. до н.е. централ≥зованоњ влади зумовлюЇ значн≥ зм≥ни в арх≥тектур≥. ќсобливу ува≠гу знову починають прид≥л¤ти буд≥вництву царських гроб≠ниць ≥ храм≥в.

ќдн≥Їю з найб≥льш в≥домих храмових споруд був так зва≠ний Ћаб≥ринт з пантеону јменемхета III, фараона XII ди≠наст≥њ. ѕлоща храму с¤гала 72 тис. м2 …ого численн≥ зали були оздоблен≥ круглою скульптурою та рельЇфом. ќсобли≠ву роль в арх≥тектурному стил≥ лаб≥ринту в≥д≥гравали колонади. ѕор¤д з уже в≥домими з час≥в —тародавнього царства "рослинними" колонами, тобто колонами у вигл¤д≥ стеблин лотоса чи пап≥русу, широко використовуютьс¤ колони з канельованими стовпами, кап≥тел≥ ¤ких прикрашалис¤ го≠ловами богинь. “ут ми вперше зустр≥чаЇмо портики й тринефн≥ зали, з ¤ких найвищий Ч середн≥й. ”перше в храмо≠вому буд≥вництв≥ ворота оформл¤ютьс¤ двома п≥лонами.

”с≥ дос¤гненн¤ майстр≥в —ереднього царства були ваго≠мим внеском у загальноЇгипетську культуру.

¬насл≥док загарбницьких в≥йн, ¤к≥ ™гипет у цей пер≥од усп≥шно в≥в у —ир≥њ та Ќуб≥њ, розширилис¤ його кордони ≥ значно зм≥цнилас¤ держава. «багачуЇтьс¤ царська скарбни≠ц¤, поповнюЇтьс¤ численна арм≥¤ раб≥в. ” столиц≥ Ч ‘≥вах Ч знову широко розгортаЇтьс¤ буд≥вництво палац≥в та храм≥в.

’рами Ќового царства пр¤мокутн≥, оточен≥ високими ст≥нами. ƒо храму вела широка дорога, з двох бок≥в ¤коњ розм≥щен≥ статуњ сф≥нкс≥в. ¬х≥д у храм оздоблений двома п≥лонами з вузькими дверима м≥ж ними. «а входом зна≠ходивс¤ видовжений дв≥р, обнесений колонадою, ¤кий переходить у великий широкий колонний, або г≥пост≥льний, зал ≥ св¤тилище.

¬идатними пам'¤тками ц≥Їњ доби стають  арнакський ≥ Ћуксорський храми бога јмона поблизу ‘≥в. ѕрот¤гом к≥лькох в≥к≥в кожний наступний фараон добудовував ц≥ храми, оздоблював њх г≥гантськими скульптурними зобра≠женн¤ми бог≥в ≥ цар≥в, сф≥нксами, високими стелами, на≠ст≥нним живописом, рельЇфами.

ћистецтву пер≥оду правл≥нн¤ јменхотепа IV властив≥ реал≥стичн≥ тенденц≥њ. ‘араона, його дружину Ќеферт≥т≥ та њхн≥х д≥тей стали зображувати часом дуже реал≥стично.

–еформи ≈хнатона зустр≥ли шалений оп≥р з боку жерц≥в. ¬насл≥док

ќстанн≥ спалахи високоњ мистецькоњ культури спостер≥≠гаютьс¤ за фараона Ўешонка ≤ (X ст. до н. е.), ¤кий нама≠гавс¤ повернути ™гипту втрачену славу. ѕри цьому ще добудовувавс¤  арнак. ƒе¤ке культурне в≥дродженн¤ в≥дбу≠лос¤ за так званоњ еф≥опськоњ (кушитськоњ) ’’V династ≥њ, п≥дтримане царем на ≥м'¤ Ўабах (VIII-VII ст. до н.е.), св≥дченн¤м чого Ї реал≥стичн≥ скульптурн≥ твори, зокрема портрет градоначальника ‘≥в ћентуемхта. ” часи, коли в≥н жив, ™гипет уже захопила (цар јсаргаддон) јссир≥¤ (при≠близно 670 р. до н. е).

 ороткий розкв≥т Їгипетськоњ культури припадаЇ на пе≠р≥од правл≥нн¤ сањськоњ династ≥њ (VII-VI ст. до н.е.). ’а≠рактерним дл¤ вс≥х вид≥в мистецтва стаЇ особливе т¤ж≥нн¤ до художн≥х форм —тародавнього царства. ѕишн≥сть поми≠нальних гробниць "сањського ренесансу", багатство њхньо≠го внутр≥шнього декору, реал≥стичне трактуванн¤ скульп≠турних портрет≥в, розкв≥т художн≥х ремесел Ч усе це мало вплив на подальший розвиток Їгипетського мистецтва, незважаючи на т¤жк≥ насл≥дки перського завоюванн¤ (525 р. до н.е.).

ћистецтво —тародавнього ™гипту мало надзвичайно велике значенн¤ дл¤ ≥стор≥њ св≥товоњ культури. …ого вплив простежуЇтьс¤ в майбутньому, в культурах ≥нших народ≥в. ј чудов≥ пам'¤тники Їгипетського мистецтва ≥ сьогодн≥ хвилюють нашу у¤ву своЇю високою майстерн≥стю, велич≠ним розмахом, реал≥стичною в≥рог≥дн≥стю.

2.  ”Ћ№“”–ј ћ≈—ќѕќ“јћ≤ѓ

” IV-≤ тис. до н.е. в ћесопотам≥њ виникли рабовлас≠ницьк≥ держави, а саме: Ўумер, јккад, ¬авилон, јссир≥¤, ћ≥танн≥ та ≥нш≥.

Ќеобмежена деспотична влада цар¤, рел≥г≥¤ з њњ культом жорстоких ≥ всесильних бог≥в, поставлена на службу деспот≥њ, загарбницьк≥ в≥йни за право волод≥нн¤ земл¤ми ≥ рабами Ч характерн≥ дл¤ держав —тародавнього —ходу. ¬ умовах рабовласницького сусп≥льства мистецтво було покликано прославл¤ти, насамперед, пан≥вн≥ класи. јле, незважаючи на це, мистецтво сх≥дного рег≥ону дос¤гло значних усп≥х≥в.

’арактерним дл¤ мистецтва —тародавнього —ходу було обов'¤зкове дотриманн¤ усталених норм побудови худож≠нього образу.

ќдними ≥з найб≥льш ранн≥х культур ѕередньоњ јз≥њ були культури крањн, що знаход¤тьс¤ в басейн≥ р≥чок “игру ≥ ™фрату (ћесопотам≥¤, або ћежир≥чч¤).

Ќасамперед, сл≥д вид≥лити мистецтво Ўумеру (IV-III тис. до н.е.), крањни на п≥вдн≥ ѕередньоњ јз≥њ.

«авд¤ки археолог≥чним розкопкам було в≥дкрито к≥лька ранн≥х храм≥в, присв¤чених богам. √оловн≥ особливост≥ цих споруд Ї характерними дл¤ арх≥тектури ѕередньоњ јз≥њ. ќс≠новним буд≥вельним матер≥алом служила висушена на сонц≥ цегла. ’рами зводилис¤ на висок≥й штучн≥й платформ≥, ст≥≠ни д≥лилис¤ вертикальними н≥шами, в≥кна мали вигл¤д вузьких щ≥лин, прим≥щенн¤ розпод≥л¤лис¤ довкола внут≠р≥шнього в≥дкритого двору.

“иповим дл¤ шумерськоњ арх≥тектури III тис. до н. е. Ї храм в ≈ль-ќбейд≥ (за 6 км в≥д м≥ста ”р), що сто¤в на цег≠л¤н≥й платформ≥. —т≥ни храму членувалис¤ вертикальними н≥шами. Ќад входом був налагоджений на стовпах нав≥с, з двох бок≥в його охорон¤ли дерев'¤н≥ статуњ лев≥в. ѕоверх≠ню ст≥н прикрашено трьома стр≥чками фриз≥в ≥з зображен≠н¤м св¤щенних птах≥в ≥ зв≥р≥в, а також ритуальних сцен.  олонки на фасад≥ декорован≥ ≥нкрустац≥Їю перламутром ≥ кольоровим кам≥нн¤м. Ќад вх≥дними дверима Ч горельЇф: левоголовий орел (грифон) тримаЇ к≥гт¤ми двох олен≥в. ÷¤ композиц≥¤ згодом стала попул¤рною, ≥ њњ почали пов≠торювати.

” шумер≥в виник з≥курат Ч вид багато¤русноњ (3-7 ¤ру≠с≥в) культовоњ споруди ≥з св¤тилищем головного бога на верхньому ¤рус≥. ƒе¤к≥ з≥курати були заввишки 40 м. ”с≥ вони вражали монументальними формами, ч≥ткими про≠порц≥¤ми, масивними об'Їмами. «≥курат в арх≥тектур≥ ѕередньоњ јз≥њ набув такоњ самоњ попул¤рност≥, ¤к п≥рам≥да в арх≥тектур≥ —тародавнього ™гипту.

—кульптура Ўумеру т≥сно пов'¤зана з рел≥г≥йною куль≠товою ≥ в≥йськовою тематикою. —татуеткам властив≥ видов≠жен≥ або присадкуват≥ пропорц≥њ, велик≥ ≥нкрустован≥ оч≥, окрем≥ детал≥ ледь нам≥чен≥. —татуетки в≥дзначаютьс¤ вираз≠н≥стю при вс≥й умовност≥ стилю њх виконанн¤.

ќсобливе м≥сце серед скульптурних пам'¤ток Ўумеру пос≥дають рельЇфи. ” них своЇр≥дна тематика зображень ≥ композиц≥й. як правило, постат≥ цар¤ чи бога вид≥л¤ють≠с¤ зб≥льшеними розм≥рами, постат≥ ж воњн≥в виконан≥ у меншому масштаб≥, у статичних позах. √олова ≥ ноги ф≥гур подан≥ в проф≥ль, а оч≥ ≥ плеч≥ Ч у фас. –ельЇфн≥ зобра≠женн¤ "читаютьс¤" по горизонтал≥.

¬ершиною рельЇфноњ пластики Ўумеру можна вважа≠ти стелу, присв¤чену перемоз≥ правител¤ м≥ста Ћагаша над сус≥дн≥м м≥стом ”ммою (’’V ст. до н.е.). « одного боку стели зображено верховного бога Ћагаша, ¤кий тримаЇ с≥тку з вп≥йманими ворогами, з другого Ч правител¤ Ћагаша на чол≥ в≥йська, ¤ке караЇ переможених.

1	2	3	4

Ќазва: ќсобливост≥ культурноњ еволюц≥њ —тародавнього —ходу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (7964 прочитано)