Ѕ∆ƒ > јнал≥з виробничого травматизму

јнал≥з виробничого травматизму

Ќауково-техн≥чний процес призводить до кор≥нноњ зм≥ни характеру ≥ засоб≥в прац≥. ÷ей процес створюЇ дл¤ людини велику к≥льк≥сть благ:

зменшуЇ ф≥зичне навантаженн¤;

робить працю ≥нтелектуальною, ц≥кавою, р≥зноман≥тною;

розвиваЇ творч≥ зд≥бност≥ людини.

Ўироке впровадженн¤ комп'ютерноњ техн≥ки ≥стотно п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥.

«береженн¤ здоров'¤ користувач≥в, персональних ≈ќћ, вс≥х працюючих, п≥дтриманн¤ ефективност≥ та над≥йност≥ њх прац≥ на належному р≥вн≥ Ї одним ≥з аспект≥в застосуванн¤ дисципл≥ни - охорона прац≥.

ќхорона прац≥ - це система законодавчих акт≥в, соц≥ально-економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, г≥г≥Їн≥чних ≥ л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в та засоб≥в, що забезпечують безпеку, збереженн¤ здоров'¤ та працездатн≥сть людини у процес≥ прац≥.

Ўирокомасштабн≥ заходи, спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ здоров'¤ людей, повинн≥ зд≥йснюватись на кожному п≥дприЇмств≥ у встановленому законодавчому пор¤дку. —уворе додержанн¤ умов г≥г≥Їни та ф≥з≥олог≥њ прац≥ Ї не т≥льки особистою справою людини, але й колективу, оск≥льки порушенн¤ принцип≥в г≥г≥Їни позначаЇтьс¤ не т≥льки на здоров'њ порушника, але й ≥нших член≥в колективу.

 омплекс орган≥зац≥йних заход≥в ≥ техн≥чних засоб≥в захисту, накопичений досв≥д роботи показуЇ, що Ї реальна можлив≥сть добитис¤ усп≥х≥в щодо усуненн¤ впливу небезпечних ≥ шк≥дливих фактор≥в на працюючих з комп'ютерами. ѕроте, особи, допущен≥ до роботи з комп'ютерною техн≥кою, все ще зазнають впливу небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, таких ¤к монотонн≥сть, п≥двищена температура зовн≥шнього середовища, в≥дсутн≥сть або недостатн¤ осв≥тлен≥сть робочоњ зони, електричнињ струм, статистична електрика та ≥нших.

ѕрац¤ багатьох прац≥вник≥в пов'¤зана з впливом психо-ф≥зичних фактор≥в, таких ¤к розумове перевантаженн¤, перенапруженн¤ зорових ≥ слухових анал≥затор≥в, емоц≥йн≥ перевантаженн¤.

Ќещасн≥ випадки п≥д час роботи за копм'ютерами можуть статис¤ внасл≥док д≥й ф≥зично-небезпечних виробничих фактор≥в при п≥дключенн≥ перифер≥йних пристроњв з≥ зн¤тим кожухом корпусу системного блока, при ураженн≥ електричним струмом, виконанн≥ прац≥вниками невластивих дл¤ них роб≥т. ≈лектричн≥ установки становл¤ть потенц≥йну небезпеку дл¤ людини ¤к у процес≥ експлуатац≥њ, так ≥ п≥д час проведенн¤ проф≥лактичних роб≥т.

4.2. ќсв≥тленн¤ робочого м≥сц¤ та робочого прим≥щенн¤

–обоче м≥сце Ц це обладнаний техн≥чними засобами (засобами в≥дображенн¤ ≥нформац≥њ, органами управл≥нн¤, допом≥жним обладнанн¤м) прост≥р, де зд≥йснюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть виконавц¤ (або групи виконавц≥в). ¬имоги до осв≥тленн¤ дл¤ в≥зуального сприйманн¤ користувачами ≥нформац≥њ з двох р≥зних нос≥њв (з екрана ѕ  та паперового нос≥¤) р≥зн≥. Ќадто низький р≥вень осв≥тленост≥ пог≥ршуЇ сприйманн¤ ≥нформац≥њ при читанн≥ документ≥в, а надто високий призводить до зменшенн¤ контрасту зображенн¤ знак≥в на екран≥. ѕри 10 % зменшенн≥ осв≥тленост≥ працездатн≥сть знижуЇтьс¤ на 1 %. ќсв≥тлен≥сть можна вар≥ювати в≥д 300 до 700 лк. ќптимальною осв≥тлен≥стю робочих прим≥щень дл¤ роботи з в≥деотерм≥налом Ї осв≥тлен≥сть в≥д 300 до 500 лк.

ќсв≥тленн¤ робочого м≥сц¤ повинно бути зм≥шаним (природним та штучним). ƒоц≥льно, щоб ор≥Їнтац≥¤ св≥тлових отвор≥в дл¤ прим≥щенн¤ з ¬ƒ“ була на п≥вн≥ч. ѕриродне осв≥тленн¤ повинно зд≥йснюватись у вигл¤д≥ б≥чного осв≥тленн¤ та в≥дпов≥дати нормальним р≥вн¤м за —Ќиѕ 11-4-79 Ф≈стественное и искуственное освещение. Ќормы проектировани¤Ф.

—л≥д передбачити на¤вн≥сть сонцезахисних засоб≥в, що знижують перепади ¤скравостей м≥ж природним св≥тлом та св≥ченн¤м екрана ≈ќћ. Ќеобх≥дно використовувати пл≥вки з метал≥зованим покритт¤м або жалюз≥ з вертикальними ламел¤ми, що регулюютьс¤. —в≥тлорозс≥ююч≥ штори повинн≥ мати коеф≥ц≥Їнт в≥дбиванн¤ 0,5-0,7.

–обоче м≥сце оператора ≈ќћ повинно бути розташоване так, щоб в поле зору не потрапл¤ли в≥кна або осв≥тлювальн≥ прилади.  оли штучне осв≥тленн¤ зм≥шуЇтьс¤ з природним, рекомендуЇтьс¤ використовувати лампи за спектральним складом, ¤к≥ Ї найб≥льш близьк≥ до сон¤чного св≥тла.

Ўтучне осв≥тленн¤ у прим≥щенн¤х з ≈ќћ зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ комб≥нованоњ системи з використанн¤м люм≥н≥сцентних джерел св≥тла у св≥тильниках загального осв≥тленн¤, ¤к≥ розташовують над робочими поверхн¤ми у р≥вном≥рно-пр¤мокутному пор¤дку. ѕульсац≥¤ люм≥н≥сцентних ламп не повинна перевищувати 10 %. ¬≥кна бажано розм≥щувати з одного боку робочих прим≥щень.

¬≥дношенн¤ ¤скравост≥ екрану компТютера до ¤скравост≥ оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робоч≥й зон≥ 3:1.

Ќа робочому м≥сц≥ маЇ бути забезпечена р≥вном≥рна осв≥тлен≥сть за допомогою переважно в≥дбитого або розс≥¤ного св≥тлорозпод≥лу св≥тлових в≥дблиск≥в з клав≥атури, екрана та в≥д ≥нших частин в≥деотерм≥нала (¬ƒ“) з обох його стор≥н.

4.3. ¬имоги до орган≥зац≥њ прим≥щенн¤

–озширене використанн¤ компТютерноњ технолог≥њ повинно супроводжуватись прагненн¤м пол≥пшити обстановку на робочому м≥сц≥, ¤ка спри¤тиме збереженню високоњ працездатност≥ та створюватиме благотворн≥ умови дл¤ сп≥впрац≥ користувач≥в ѕ≈ќћ.

ѕрим≥щенн¤ повинн≥ мати зм≥шане осв≥тленн¤. ƒоц≥льно обирати ор≥Їнтац≥ю в≥кон на п≥вн≥ч або п≥вн≥чний сх≥д. Ќа в≥кнах повинн≥ бути жалюз≥, що регулюютьс¤, або штори, що дають можлив≥сть њх повн≥стю закривати.

–обоч≥ м≥сц¤ з ѕ≈ќћ повинн≥, ¤к правило, розм≥щуватись в окремих прим≥щенн¤х. ” випадку розм≥щенн¤ робочих м≥сць у спец≥альних залах або прим≥щенн¤х з джерелами небезпечних (шк≥дливих) виробничих фактор≥в, вони повинн≥ розташовуватись у повн≥стю ≥зольованих каб≥нетах з природним осв≥тленн¤м та орган≥зованим пов≥трообм≥ном. ѕлоща, на ¤к≥й розташоване одне робоче м≥сце з ¬ƒ“, повинна становити не менше ¤к 6,0 м2, обТЇм прим≥щенн¤ Ц не менше ¤к 20 м3.

ƒл¤ оздобленн¤ прим≥щень з ¬ƒ“ повинн≥ використовуватись дифузно-в≥ддзеркалююч≥ матер≥али з коеф≥ц≥Їнтами в≥дбитт¤:

стел≥ Ц 0,7-0,8;

ст≥н Ц 0,4-0,5;

п≥длоги Ц 0,2-0,3.

ѕоверхн¤ п≥длоги маЇ бути р≥вною, неслизькою, зручною дл¤ очищенн¤ та вологого прибиранн¤, мати антистатичн≥ властивост≥.

«аборон¤Їтьс¤ застосовувати дл¤ оздобленн¤ ≥нтерТЇру пол≥мерн≥ матер≥али, що вид≥л¤ють у пов≥тр¤ шк≥длив≥ х≥м≥чн≥ речовини. ¬м≥ст шк≥дливих х≥м≥чних речовин у прим≥щенн¤х з ¬ƒ“ не повинен перевищувати концентрац≥й, вказаних у √ќ—“ 12.1.005-88 Фќбщие санитарно-гигиенические требовани¤ к воздуху рабочей зоныФ.

4.4. ¬иробниче середовище

¬исока температура пов≥тр¤ негативно позначаЇтьс¤ на функц≥ональному стан≥ людини.

ќптимальн≥ та припустим≥ м≥крокл≥матичн≥ параметри у прим≥щенн¤х повинн≥ враховувати специф≥ку технолог≥чного процесу при використанн≥ ѕ . «окрема, техн≥чн≥ умови експлуатац≥њ багатьох тип≥в компТютер≥в м≥ст¤ть допустим≥ робоч≥ д≥апазони параметр≥в м≥крокл≥мату:

температура пов≥тр¤ маЇ знаходитись в межах в≥д 10 до 40∞C;

в≥дносна волог≥сть маЇ знаходитис¤ в межах в≥д 40 до 90 %.

«а даними ¬ќќ«, оптимальн≥ значенн¤ температури у прим≥щенн≥ становл¤ть 19-23 ∞C, в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ Ц 55 %, швидк≥сть руху пов≥тр¤ не повинна перевищувати на р≥вн≥ обличч¤ 0,1 м/с. ѕри в≥дчутному нагр≥ванн¤ поверхонь (б≥льше 45∞C), контрактуючих з людиною, передбачаютьс¤ засоби охолодженн¤ або ≥зол¤ц≥њ. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ шл¤хом в≥дводу пов≥тр¤, щоб виключити перегр≥ванн¤ або прот¤г.

«г≥дно з д≥ючими в наш≥й крањн≥ нормативними документами (¬—Ќиѕ–¬÷, —Ќ 4088-86 Фћикроклимат производственных помещенийФ √ќ—“ 12.1.005-88) у холодн≥ пер≥оди року:

температура пов≥тр¤ повинна складати 22-24∞C;

швидк≥сть його руху Ц 0,1 м/с;

в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ Ц 40-60 %/

¬ тепл≥ пори року:

температура пов≥тр¤ дор≥внюЇ 23-25 ∞C;

швидк≥сть його руху Ц 0,1-0,2 м/с;

волог≥сть Ц 40-60 %

“емпература пов≥тр¤ може коливатис¤ в≥д 22 до 26 ∞C при збереженн≥ ≥нших параметр≥в м≥крокл≥мату у вкзаних вище межах.

Ќеобх≥дно надати можлив≥сть ≥ндив≥дуального регулюванн¤ роздач≥ пов≥тр¤ в прим≥щенн¤х шл¤хом встановленн¤ кондиц≥онер≥в.

¬ процес≥ роботи ¬ƒ“ зм≥нюЇтьс¤ концентац≥¤ ≥он≥в у пов≥тр≥ робочоњ зони. Ќормал≥зуючий вплив на аеро≥онний склад пов≥тр¤ робочоњ зони справлють примусова вентил¤ц≥¤, захисн≥ екрани та застосуванн¤ ≥он≥затор≥в.

ќдним з основних забруднювач≥в пов≥тр¤ у прим≥щенн¤х, зокрема оксидами вуглецю, Ї тютюновий дим.

—л≥д зазначити, що у випадках, коли робота користувач≥в повТ¤зана з прийн¤тт¤м в≥дв≥дувач≥в у прим≥щенн¤х з ¬ƒ“, вм≥ст м≥кроорган≥зм≥в у пов≥тр≥ прим≥щень значно зростаЇ ≥ дос¤гаЇ, залежно в≥д числа ≥ тривалост≥ перебуванн¤ в≥дв≥дувач≥в, 7000 та б≥льше м≥кробних т≥л на 1 м3. “ому при такому режим≥ роботи необх≥дно залучати додатков≥ заходи оздоровленн¤ пов≥тр¤ного середовища (застосовувати додаткову вентил¤ц≥ю, обмежувати число та тривал≥сть перебуванн¤ в≥дв≥дувач≥в, конструювати робоч≥ м≥сц¤).

«г≥дно з д≥ючими нормативними документами пов≥тр¤, що надходить у робоч≥ прим≥щенн¤ маЇ бути очищене в≥д забруднень, в тому числ≥ в≥д м≥кроорган≥зм≥в (¬—Ќиѕ–¬÷). «апилен≥сть пов≥тр¤ не повинна перевищувати вимог, викладених у —Ќ 512-78.

4.7. ѕротипожежний захист

ѕожеж≥ в прим≥щенн¤х з оргтехн≥кою становл¤ть особливу небезпеку, бо поЇднан≥ з великими матер≥альними збитками. ѕожежа може виникнути при взаЇмод≥њ горючих речовин ≥ джерел запалюванн¤. √орючими речовинами Ї буд≥вельн≥ та опор¤джувальн≥ матер≥али, пластмасов≥ корпуси техн≥ки, шнури тощо. ƒжерелами запалюванн¤ можуть бути електронн≥ схеми компТютер≥в, принтер≥в, пристроњв елекроживленн¤, де внасл≥док р≥зних порушень виникаЇ перегр≥ванн¤ елемент≥в, утворюютьс¤ електричн≥ ≥скри та дуги, здатн≥ спричинити займанн¤ горючих матер≥ал≥в.

1	2	3

Ќазва: јнал≥з виробничого травматизму
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6051 прочитано)