Ѕ∆ƒ > ¬плив шк≥дливих речовин на орган≥зм людини

¬плив шк≥дливих речовин на орган≥зм людини

¬плив шк≥дливих речовин на орган≥зм людини.

ƒл¤ створенн¤ нормальних умов виробничоњ ф необх≥дно забезпечити не лише комфортом метеоролог≥чн≥ умови, а й необх≥дну чистоту пов≥тр¤. ¬насл≥док виробничоњ ф у пов≥тр¤не середовище прим≥щень можуть надходити р≥зноман≥тн≥ шк≥длив≥ речовини, що використовують в технолог≥чних процесах.

Ўк≥длив≥ речовини можуть проникати в орган≥зм людини через органи диханн¤, органи травленн¤, а також шк≥ру та езмол≥ оболонки. „ерез дихальн≥ шл¤хи потрапл¤ють пари, газо- та пилопод≥бн≥ речовини, через шк≥ру переважно р≥дк≥ речовини. „ерез шлунково-кишков≥ шл¤хи потрапл¤ють речовини п≥д час ковтанн¤, або при внесенн≥ њх в рот забрудненими руками.

ќсновним шл¤хом надходженн¤ промислових шк≥дливих речовин в орган≥зм людина Ї дихальн≥ шл¤хи. «авд¤ки величезн≥й (понад 90 м2) всмоктувальн≥й поверхн≥ леген≥в утворюютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ потрапл¤нн¤ шк≥дливих речовин у кров.

Ўк≥длив≥ речовини, що потрапили тим, чи ≥ншим шл¤хом в орган≥зм можуть викликати отруЇнн¤ (гостр≥ чи хрон≥чн≥). —туп≥нь отруЇнн¤ залежить в≥д токсичност≥ речовини, њњ к≥лькост≥, часу д≥њ, шл¤ху проникненн¤, метеоролог≥чних умов, ≥ндив≥дуальних особливостей орган≥зму. √остр≥ отруЇнн¤ виникають в результат≥ одноразовоњ д≥њ великих доз шк≥дливих речовин (чадний газ, метан, с≥рководень). ’рон≥чн≥ отруЇнн¤ розвиваютьс¤ внасл≥док тривалоњ д≥њ на людину невеликих концентрац≥й шк≥дливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Ўк≥длив≥ речовини потрапивши в орган≥зм розпод≥л¤ють в ньому нер≥вном≥рно. Ќайб≥льша к≥льк≥сть свинцю накопичуЇтьс¤ в к≥стках, фтору в зубах, марганцю Ц в печ≥нц≥. “ак≥ речовини мають властив≥сть утворювати в орган≥зм≥ так зване УдепоФ ≥ затримуватись в ньому тривалий час.

ѕри хрон≥чному отруЇнн≥ шк≥длив≥ червони можуть не лише накопичуватись в орган≥зм (матер≥альна кумул¤ц≥¤), але й викликати Унакопиченн¤Ф функц≥ональних ефект≥в (функц≥ональна кумул¤ц≥¤).

—туп≥нь неспри¤тливого впливу шк≥дливих речовин, що присутн≥ в пов≥тр≥ зони визначаЇтьс¤ також низкою ≥нших чинник≥в. Ќаприклад, п≥двищена температура ≥ волог≥сть, ¤к ≥ значне мТ¤зеве напруженн¤, в б≥льшост≥ випадк≥в, п≥дсилюють д≥ю шк≥дливих речовин.

—уттЇве значенн¤ мають ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ людини. « огл¤ду на це дл¤ роб≥тник≥в. ¤к≥ працюють у шк≥дливих умовах провод¤тьс¤ обовТ¤зков≥ попередн≥ (при вступ≥ на роботу) та пер≥одичн≥ (1 раз на 3, 6, 12 та 24 м≥с¤ц≥, залежно в≥д токсичност≥ речовин) медичн≥ огл¤ди.

Ўк≥длив≥ речовини, що потрапили в орган≥зм людини спричинюють порушенн¤ здоровТ¤ лише в тому випадку, коли њхн¤ к≥льк≥сть в пов≥тр≥ перевищуЇ граничну дл¤ поживноњ речовини величину, ѕ≥д гранично допустимою концентрац≥Їю (√ƒ ) шк≥дливих речовин в пов≥тр≥ робочоњ зони розум≥ють таку концентрац≥ю, ¤ка при щоденн≥й 9кр≥м вих≥дних дн≥в) робот≥ прот¤гом 8 годин, чи ≥ншоњ тривалост≥ (але не б≥льше на годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати профес≥йних захворювань або розлад≥в у стан≥ здоровТ¤, що визначаютьс¤ сучасними методами ¤к процес≥ прац≥, так ≥ у в≥ддален≥ строки житт¤ тепер≥шнього ≥ наступних покол≥нь.

«а величиною √ƒ  в пов≥тр≥ робочоњ зони шк≥длив≥ речовини под≥л¤ютьс¤ на чотири класи небезпеки (√ќ—“ 12.1.007-76): - 1-й Ц речовини надзвичайно небезпечн≥, √–  менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);

-2-й Ц речовини високонебезпечн≥, √ƒ  0,1...1,0 мг/м3 (кислоти с≥рчана та солена, хлор, фенол, њдк≥ луги);

-є-1 Ц речовини пом≥рно небезпечн≥, √ƒ  1,1...10,0 мг/м3 (в≥н≥лацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);

-4-1 Ц речовини мало небезпечн≥, √ƒ  б≥льше 10,0 мг/м3 (ам≥ак, бензин, ацетон, гас).

«агальн≥ заходи та засоби попередженн¤ забрудненн¤ пов≥тр¤ного середовища на виробництв≥ та захисту працюючих включають;

-вилученн¤ шк≥дливих речовин з технолог≥чних процес≥в, зам≥на шк≥дливих речовин менш шк≥дливими, Ќ., свинцев≥ б≥лила зам≥нен≥ на цинком, метиловий сприт Ц ≥ншими спиртами, орган≥чн≥ розчинники дл¤ знежирюванн¤ Ц миючими розчинниками на основ≥ води;

-удосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в та устаткуванн¤ (застосовуванн¤ замкнутих технолог≥чних цикл≥в, неперервних технолог≥чних процес≥в, мокрих способ≥в переробки пиломатер≥ал≥в;

-автоматизац≥¤: дистанц≥йне управл≥нн¤ технолог≥чними процесами та обладнанн¤м, що включаЇ безпосередн≥й контакт працюючих з шк≥дливими речовинами;

-герметизац≥¤ виробничого устаткуванн¤, робота технолог≥чного устаткуванн¤ п≥д розр≥дженн¤м, локал≥зац≥¤ шк≥дливих вид≥лень за рахунок м≥сцевоњ вентил¤ц≥њ. асп≥рац≥йних укрить;

-нормальне функц≥онуванн¤ систем опаленн¤, загально обм≥нноњ вентил¤ц≥њ, кондиц≥юванн¤ пов≥тр¤, очисних викид≥в в атмосферу;

-попередн≥ та пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди роб≥тник≥в, ¤к≥ працюють у шк≥дливих умовах, проф≥лактичне харчуванн¤, дотриманн¤ правил особистоњ г≥г≥Їни;

-контроль за вм≥стом шк≥дливих речовин у пов≥тр≥ робочоњ зони;

-використанн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту.

1

Ќазва: ¬плив шк≥дливих речовин на орган≥зм людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2405 прочитано)