Ћ≥тература св≥това > ќсновн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн

4. —труктура непр¤мих податк≥в розвинутих крањн характеризуЇтьс¤ законом≥рним зменшенн¤м питомоњ ваги специф≥чних ≥ зб≥льшенн¤м питомоњ ваги ун≥версальних акциз≥в. “ак, середн¤ частка специф≥чних акциз≥в у сукупних податкових надходженн¤х крањн ќ≈—– скоротилас¤ з 20,2% у 1985 р. до 12,4% у 1998 р., а в≥дпов≥дний показник по ун≥версальних акцизах зр≥с ≥з 13,5% до 15,6%. ÷¤ тенденц≥¤ стала насл≥дком ¤к пол≥тики ™≈—, спр¤мованоњ на поширенн¤ використанн¤ ун≥версального акцизу у форм≥ ѕƒ¬, так ≥ обТЇктивними перевагами цього податку: його високою ф≥скальною ефективн≥стю, зумовленою ширшою базою оподаткуванн¤, з одного боку, ≥ високою еластичн≥стю споживанн¤ п≥дакцизних товар≥в щодо ц≥н ≥ доход≥в споживач≥в, з другого боку, нейтральн≥стю ѕƒ¬ щодо ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн¤.

Ќаведен≥ приклади св≥дчать про те, ¤ке велике значенн¤ мають у заруб≥жних крањнах проблеми урегульованост≥ взаЇмов≥дносин платника податку з податковими органами, що, насамк≥нець, Ї головним фактором ефективност≥ вс≥Їњ системи оподаткуванн¤.

“аким чином, п≥дсумовуючи результати анал≥зу формуванн¤ податкових систем у р≥зних крањнах та визначаючи њхнЇ значенн¤ дл¤ ”крањни, можна д≥йти основного висновку, що проблема вдосконаленн¤ податкових систем постала не лише перед крањнами з перех≥дною економ≥кою, а й перед розвинутими державами. ¬она обТЇктивна й визначаЇтьс¤ необх≥дн≥стю державного втручанн¤ в процес формуванн¤ виробничих в≥дносин ≥ зм≥ни тенденц≥й економ≥чного розвитку.

“е, що податков≥ системи р≥зних крањн складалис¤ п≥д впливом р≥зних економ≥чних, пол≥тичних та соц≥альних умов, по¤снюЇ њхню недосконал≥сть. ÷е, в свою чергу, зумовлюЇ ту обставину, що в р≥зних крањнах ведетьс¤ пост≥йний пошук оптимальних вар≥ант≥в у галуз≥ оподаткуванн¤. Ќа думку багатьох економ≥ст≥в «ах≥дноњ ™вропи, податкова система оптимальна, ¤кщо насл≥дуЇ так≥ принципи: а) витрати держави на утриманн¤ податковоњ системи та витрати платника, повТ¤зан≥ з процедурою сплати, повинн≥ бути максимально низькими; б) податковий т¤гар не можна доводити до такого р≥вн¤, коли в≥н починаЇ зменшувати економ≥чну активн≥сть платника; в) оподаткуванн¤ не повинно бути перешкодою н≥ дл¤ внутр≥шньоњ рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробництва, н≥ дл¤ його зовн≥шньоњ рац≥ональноњ ор≥Їнтац≥њ на структуру попиту споживач≥в; г) процес отриманн¤ податк≥в треба орган≥зувати таким чином, аби в≥н б≥льшою м≥рою завд¤ки накопиченню ф≥нансових ресурс≥в спри¤в реал≥зац≥њ пол≥тики конТюнктури та зайн¤тост≥; д) цей процес повинен впливати на розпод≥л доход≥в у напр¤мку забезпеченн¤ б≥льшоњ справедливост≥; е) при визначенн≥ податковоњ платоспроможност≥ приватних ос≥б сл≥д вимагати наданн¤ лише м≥н≥муму даних, ¤к≥ торкаютьс¤ особистого житт¤ громад¤н.

Ќаведений перел≥к переконуЇ, що ц≥ загальн≥ вимоги значною м≥рою повторюють фундаментальн≥ принципи, ¤к≥ мають бути основою дл¤ побудови податковоњ системи будь-¤коњ цив≥л≥зованоњ держави. “ому основним напр¤мом п≥двищенн¤ ефективност≥ податкових систем ¤к основи дл¤ њх вдосконаленн¤ може бути активн≥ше вт≥ленн¤ фундаментальних принцип≥в оподаткуванн¤, що Ї надбанн¤м багатьох покол≥нь вчених ≥ практик≥в. ≤ хоча ц≥ заходи специф≥чн≥ щодо окремих крањн, ¤к≥ вир≥зн¤ютьс¤ прихильн≥стю до т≥Їњ чи ≥ншоњ економ≥чноњ теор≥њ та власною ≥нтерпретац≥Їю положень, у ц≥лому вони спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ справедливост≥ й ефективност≥ оподаткуванн¤. Ќа сьогодн≥ в крањнах ≥з розвинутою ринковою економ≥кою податкова система д≥йсно повинна впливати на стаб≥л≥зац≥ю економ≥чного циклу, стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤, обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤.

ƒл¤ крањни з перех≥дною економ≥кою реал≥зац≥¤ фундаментальних принцип≥в при побудов≥ податковоњ системи Ц надзвичайно складне завданн¤. ¬ажко вт≥лювати нав≥ть т≥ завданн¤, що постали на початкових етапах переходу до ринкових умов господарюванн¤, - усуненн¤ ф≥скального ухилу, наданн¤ ц≥льовоњ функц≥њ кожному з податк≥в та повТ¤заноњ з цим форми контролю платника за використанн¤м сплаченого ним податку. ≤ нин≥ практичн≥ заходи в сфер≥ оподаткуванн¤ Ц це, в основному, засоби оперативного ускладненн¤ ситуац≥њ. «а цих умов робота податкових орган≥в на системн≥й основ≥ надто ускладнена. “еоретична концепц≥¤ св≥домого регулюванн¤ економ≥чних процес≥в, важливим ≥нструментом ¤кого Ї податки, значною м≥рою робота майбутнього. “а все ж завд¤ки дос¤гненню тимчасових компром≥с≥в перспективним напр¤мком розвитку оподаткуванн¤ в крањнах ≥з перех≥дною економ≥кою сл≥д вважати спр¤мован≥сть у побудов≥ нац≥ональноњ податковоњ системи з дотриманн¤м основних принцип≥в. ¬они повинн≥ використовуватис¤ ≥ ¤к основн≥ критер≥њ дл¤ оц≥нки ефективност≥ податковоњ системи.

ќсновне протир≥чч¤ при формуванн≥ податкових систем пол¤гаЇ в неузгодженост≥ потреб у податкових надходженн¤х ≥з можливост¤ми њхнього отриманн¤.

1	2

Ќазва: ќсновн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2110 прочитано)