≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > —–—– 1964-1991 рр

” березн≥ 1985 р. на пост генсека ÷   ѕ–— був обраний ћ.√орбачев, наймолодший на той час член пол≥тбюро. ÷е було св≥дченн¤м прагненн¤ певноњ частини партапарату дещо модиф≥ку≠вати чинну соц≥ально-економ≥чну систему. Ќезабаром в≥дбувс¤ кв≥тневий (1985 p.) пленум ÷   ѕ–—, на ¤кому багато питань сусп≥льно-економ≥чного житт¤ були поставлен≥ по-новому. Ѕув проголошений курс на прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни. ѕроте багато ≥з нам≥ченого на практиц≥ не було зд≥йснено.

¬исунута програма перетворень передбачала, зокрема, ≥стотну перебудову орган≥зац≥йних структур, форм, стилю д≥¤льност≥ орга≠н≥в управл≥нн¤. ¬ажливим елементом ц≥Їњ роботи в ”крањн≥ мала стати реал≥зац≥¤ √енеральноњ схеми управл≥нн¤ народним господар≠ством республ≥ки, ¤ку розгл¤нула ≥, в основному, ухвалила ¬ерхов≠на –ада ”–—– на своњй позачергов≥й сес≥њ у кв≥тн≥ 1988 p. —хемою забезпечувалис¤ орган≥зац≥йн≥ основи дл¤ переходу в≥д адм≥н≥стра≠тивно-командних до економ≥чних метод≥в управл≥нн¤, створювали≠с¤ умови дл¤ вт≥ленн¤ в житт¤ «акону —–—– в≥д «ќ червн¤ 1987 p. "ѕро державне п≥дприЇмство (об'Їднанн¤)".

ѕ≥д час реал≥зац≥њ √енеральноњ схеми було л≥кв≥довано 103 республ≥канськ≥ органи управл≥нн¤, зд≥йснено передачу багатьох управл≥нських функц≥й м≥сцевим органам, п≥дприЇмствам та об'Їд≠нанн¤м. ¬загал≥ к≥льк≥сть прац≥вник≥в управл≥нн¤ республ≥кансько≠го р≥вн¤ зменшилас¤ удв≥ч≥. ќбласна ланка управл≥нн¤ скоротилас¤ б≥льш ¤к на третину, були затверджен≥ схеми управл≥нн¤ народним господарством областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤. «г≥дно з нови≠ми вимогами визначалис¤ основн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ –ади ћ≥н≥≠стр≥в ”–—– ≥ б≥льш досконала структура њњ апарату. Ѕуло л≥кв≥довано 14 м≥н≥стерств ≥ в≥домств, 83 орган≥зац≥њ середньоњ ланки, реорган≥≠зовано управл≥нн¤ галуз¤ми важкоњ промисловост≥, укрупнено 1500 п≥дприЇмств, цех≥в, д≥льниць тощо.

” друг≥й половин≥ 80-х рок≥в було зд≥йснено низку заход≥в щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, удосконаленн¤ прог";

рамно-ц≥льових метод≥в плануванн¤, забезпеченн¤ управл≥нн¤ нау≠ково-техн≥чним прогресом, створенн¤ м≥жгалузевих науково-тех≠н≥чних комплекс≥в, опорних пункт≥в та ≥нженерних центр≥в. ѕ≥д≠приЇмства ≥ об'Їднанн¤ вс≥х виробничих галузей народного господарства республ≥ки були переведен≥ на повний госпрозрахунок ≥ самоф≥нансуванн¤. Ўирше впроваджувалис¤ орендн≥ в≥дносини, кооперативн≥ форми господарюванн¤. –озгорнулас¤ робота по створенню асоц≥ац≥й, концерн≥в, малих п≥дприЇмств та ≥нших орга≠н≥зац≥йних структур.

” 1989 р. в нових умовах господарюванн¤ працювали вс≥ п≥дприЇмства та об'Їднанн¤ виробничоњ сфери республ≥ки ≥ частко≠во невиробничих галузей народного господарства. Ќа к≥нець року на орендний п≥др¤д перейшли 180 п≥дприЇмств промисловост≥, 68 буд≥вельних орган≥зац≥й, 41 п≥дприЇмство роздр≥бноњ торг≥вл≥, 35 Ч громадського харчуванн¤, 38 Ч побутового обслуговуванн¤. «начна увага прид≥л¤лас¤ ресурсозбереженню, повному включенню до го≠сподарського обороту вторинноњ сировини ≥ в≥дход≥в виробництва.

¬ажливим елементом економ≥чних перетворень в ”крањн≥ ста≠ли заходи щодо структурноњ перебудови народного господарства. јдже структура економ≥ки, що ≥сторично склалас¤, тривалий час залишалас¤ ор≥Їнтованою в основному на виробництво засоб≥в виробництва, добуванн¤ сировини й палива. Ќа ”крањну припадало близько половини всього виробництва чавуну в —–—–, 40% Ч стал≥ та прокату, третина Ч видобутку вуг≥лл¤, 60% Ч зал≥зноњ руди тощо. ѕитома вага основних виробничих фонд≥в галузей групи "ј" в ”крањн≥ складала на початок 90-х рок≥в 70%.

Ќеаби¤к≥ труднощ≥ в розвитку народного господарства ”крањ≠ни були зумовлен≥ тим, що плани складалис¤ в центр≥, в ћоскв≥, республ≥ка ж була позбавлена основних прав. 96% продукц≥њ ви≠робл¤лос¤ на п≥дприЇмствах союзного п≥дпор¤дкуванн¤, на д≥¤ль≠н≥сть ¤ких ур¤д ”крањни, м≥сцев≥ –ади народних депутат≥в не мали змоги впливати належним чином.

—крутне становище склалос¤ у с≥льському господарств≥. ‘он≠доозброЇн≥сть тут була нижчою на чверть, енергоозброЇн≥сть Ч на 42% в≥д ≥нших галузей. ¬край загострилас¤ демограф≥чна ситуац≥¤. «а останн≥ 15 рок≥в чисельн≥сть с≥льського населенн¤ зменшилась на 3, 5 млн. чолов≥к. ” р¤д≥ рег≥он≥в ”крањни люди пенс≥йного в≥ку становили половину с≥льських мешканц≥в.

¬ ”крањн≥ велис¤ пошуки шл¤х≥в б≥льш ефективного господа≠рюванн¤ на сел≥. Ѕув утворений ƒержагропром, з листопада 1991 p. реорган≥зований у ћ≥н≥стерство с≥льського господарства. «'¤вилис¤ нов≥ форми п≥дприЇмств: агрокомб≥нати, агроф≥рми й агрооб'Їд-нанн¤. Ѕули зроблен≥ перш≥ кроки в напр¤мку розвитку колектив≠ного, с≥мейного та ≥нших вид≥в п≥др¤ду. Ќа к≥нець 1989 р. на орендному п≥др¤д≥ працювали уже 529 колгосп≥в ≥ радгосп≥в.

¬ пер≥од перебудови велика увага стала прид≥л¤тис¤ розвитку на сел≥ особистих п≥дсобних господарств, колективного са≠д≥вництва, створенню афарних цех≥в, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

¬ ц≥лому сл≥д в≥дзначити, що економ≥чна реформа перших рок≥в перебудови не дала в≥дчутних результат≥в. ÷с було зумовлено, по-перше, тим, що сама модель реформи, сконструйована в центр≥, об'Їктивно призводила до розладу економ≥чних в≥дносин. ѕо-друге, переведенн¤ п≥дприЇмств на самоф≥нансуванн¤ в умовах в≥домчого диктату було руйн≥вним дл¤ економ≥ки. –егламентоване згори пла≠нуванн¤ п≥дштовхувало п≥дприЇмства до зб≥льшенн¤ своњх прибут≠к≥в не за рахунок ефективност≥ та ¤кост≥ роботи, а за рахунок п≥двищенн¤ ц≥н. ј це неминуче призводило до повного ≥гноруванн¤ ≥нтерес≥в споживача, неконтрольованого зростанн¤ грошових вип≠лат на виробництв≥, порушенн¤ догов≥рних зв'¤зк≥в.

¬≥д стану економ≥ки залежала ефективн≥сть соц≥альних прог≠рам. ўе на початку реформ≥стських процес≥в планувалас¤ розробка спец≥альноњ програми соц≥альноњ перебудови. ѕередбачалос¤ ≥нтенсив≠не нарощуванн¤ виробництва товар≥в народного споживанн¤ й обс¤г≥в платних послуг населенню, перепроф≥люванн¤ з ц≥Їю ме≠тою багатьох п≥дприЇмств важкоњ промисловост≥, воЇнно-промис≠лового комплексу, зм≥цненн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази основних говаровиробничих галузей. ¬елику роль у розв'¤занн≥ соц≥альних проблем мали в≥д≥грати сам≥ п≥дприЇмства та м≥сцев≥ органи влади.

—л≥д в≥дзначити певн≥ дос¤гненн¤ на цьому шл¤ху. “ак, темп приросту ≥нвестиц≥й, спр¤мованих на невиробниче буд≥вництво, в ”крањн≥ майже удв≥ч≥ випередив зб≥льшенн¤ виробничих кап≥таль≠них вкладень. ¬ результат≥ цього з'¤вилас¤ можлив≥сть б≥льш акти≠вно зд≥йснювати буд≥вництво житла, шк≥л, дит¤чих дошк≥льних заклад≥в, л≥карень. ѕереважна частина житла будувалас¤ господар≠ським способом. –озпочалас¤ приватизац≥¤ квартир. «д≥йснювались централ≥зован≥ заходи щодо п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вни≠кам охорони здоров'¤, соц≥ального забезпеченн¤, культури. Ѕули передбачен≥ додатков≥ п≥льги по оплат≥ прац≥ у вуг≥льн≥й промисло≠вост≥.

ѕ≥дприЇмства отримали можлив≥сть п≥двищувати зароб≥тну пла≠ту, соц≥альне захищати своњх прац≥вник≥в за рахунок власних ресур≠с≥в. ќднак, ¤к ви¤вилос¤, цей процес мав ≥ зворотний б≥к. ”р¤д —–—– п≥сл¤ 1987 p. прийн¤в 11 постанов про п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, але без будь-¤коњ компенсац≥њ в обс¤гах виробництва. «а два роки (до л≥та 1989 p.) грошов≥ доходи населенн¤ зросли на 105 млрд. крб. або на 23%, тобто приблизно на ст≥льки ж, на ск≥льки за попередн≥ с≥м рок≥в. ƒо цього сл≥д додати неотоварен≥ карбованц≥, ¤к≥ вже мало населенн¤. –езультатом стало те, що в ”крањн≥, наприклад, грошова маса без забезпеченн¤ товарами зб≥льшилас¤ на 10 млрд. крб. ј це викликало р≥зке розбалансуванн¤ споживчого ринку. ѕор¤д з цим спостер≥гавс¤ активний вив≥з товар≥в за меж≥ республ≥ки, поширюва≠лас¤ спекул¤ц≥¤, запанував "чорний ринок". ”се це бол≥сно в≥дбива≠лос¤ на ≥нтересах б≥льшост≥ споживач≥в, перш за все соц≥альне слабо захищених верств населенн¤.

¬ ”крањн≥ з 1 с≥чн¤ 1991 p. було розпочато реформу ц≥н. јле введенн¤ нових закуп≥вельних й оптових ц≥н, ¤к≥ стосовно товар≥в народного споживанн¤ часто перевищували д≥юч≥ роздр≥бн≥, ство≠рило дл¤ б≥льшост≥ промислових п≥дприЇмств критичну ситуац≥ю. ÷е призвело до порушенн¤ госпрозрахункових в≥дносин при реал≥≠зац≥њ продукц≥њ, ≥ ¤к насл≥док Ч до порожн≥х полиць магазин≥в.

ƒовелос¤ запровадити нов≥ державн≥ ф≥ксован≥, регульован≥ й в≥льн≥ роздр≥бн≥ ц≥ни. ÷ей вимушений, досить непопул¤рний серед народу зах≥д не розв'¤зав ус≥х проблем.

« 1 листопада 1990 p. ур¤д ”крањни з метою захисту споживчо≠го ринку республ≥ки, посиленн¤ боротьби з≥ спекул¤ц≥Їю, т≥ньовою економ≥кою був змушений тимчасово запровадити (до насиченн¤ ринку товарами) продаж продовольчих ≥ непродовольчих товар≥в, а також продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ з використан≠н¤м картки споживача з купонами. ќднак цей зах≥д оч≥куваних результат≥в не дав.

ѕом≥тно загострилис¤ в ”крањн≥ й проблеми еколог≥њ. ÷е було викликано насамперед тим, що на њњ територ≥њ, а вона становила лише 2,7% загальноњ територ≥њ —–—–, р≥зко зросли техногенн≥ на≠вантаженн¤, бо в республ≥ц≥ було зосереджено майже чверть загаль≠носоюзного промислового й аграрного потенц≥алу*. ќдн≥Їю з го≠ловних проблем ”крањни був ≥ залишаЇтьс¤ „орнобиль.

—л≥д, однак, зазначити, що окрем≥ неспри¤тлив≥ тенденц≥њ в еколог≥њ вдалос¤ послабити, а де¤к≥ й подолати. «окрема, незважа≠ючи на пост≥йне зростанн¤ виробництва, на 3 млрд. м було скоро≠чено заб≥р св≥жоњ води. ¬ умовах маловодноњ держави, а саме такою Ї ”крањна, це чимало. ѕроводилис¤ роботи з рекультивац≥њ поруше≠них у процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ земель. «меншились обс¤ги шк≥дливих викид≥в в атмосферу, але ситуац≥¤ у багатьох м≥стах усе ж залишалас¤ досить складною.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —–—– 1964-1991 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (4609 прочитано)