Ћог≥ка > ≈тапи розвитку сучасноњ лог≥ки

Ќаприк≥нц≥ XVIII Ч на початку XIX ст. проблеми лог≥ки вивчав ѕ. Ћод≥й, ¤кий опубл≥кував результати своњх досл≥джень у прац¤х ЂЋогические наставл¤нн¤ї ≥ Ђ“еори¤ общих правилї. «начний внесок у розвиток лог≥ки зробив ќ. ѕотебн¤.

” пер≥од рад¤нськоњ влади в ”крањн≥ формальну ло≠г≥ку тривалий час ≥гнорували, а то й критикували ¤к основу метаф≥зичного методу. “≥льки в друг≥й полови≠н≥ 40-х рок≥в за таЇмничих обставин њњ було реаб≥л≥то≠вано (Ђмовчкиї), ≥ курс формальноњ лог≥ки введено до програм не лише вуз≥в, а й середн≥х шк≥л та де¤ких спец≥альних середн≥х заклад≥в осв≥ти (крайнощ≥ тод≥ були нормою житт¤). ј через ¤кийсь час курс лог≥ки вилучили з програм середн≥х навчальних заклад≥в ≥ б≥льшост≥ вуз≥вських1. —учасну ж лог≥ку, зокрема ло≠г≥ку висловлювань ≥ лог≥ку предикат≥в, зневажливо називали лог≥стикою. Ћише у 1961 р. ™. ¬ойшв≥лло прочитав у  ињвському державному ун≥верситет≥ дл¤ викладач≥в лог≥ки курс лекц≥й з лог≥ки висловлювань ≥ лог≥ки предикат≥в. ” той самий час в ≤нститут≥ ф≥ло≠соф≥њ јЌ ”–—– розпочинали свою роботу ћ. ѕопович ≥ —.  римський (а в ќдес≥ Ч ј. ”йомов). ÷≥ кињвськ≥ вчен≥ та њх учн≥ Ч —. ¬асильЇв та ™. Ћедн≥ков Ч зро≠били певний внесок у розвиток символ≥чноњ лог≥ки, ло≠г≥чноњ семантики та сем≥отики ≥ пробудили ц≥кав≥сть до ц≥Їњ сфери знань.

¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ в ”крањн≥ виросла ц≥ла когорта вчених, ¤к≥ пл≥дно працюють над проблемами сучасноњ лог≥ки. ÷е насамперед ј. ≤шмуратов, ¬. ќмель¤нчик та ≥нш≥.

1	2

Ќазва: ≈тапи розвитку сучасноњ лог≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3079 прочитано)