Ѕ≥олог≥¤ > јнал≥зуюче схрещуванн¤

јнал≥зуюче схрещуванн¤

ѕерший виразний науковий крок у формуванн≥ генетики ¤к науки був зроблений австр≥йським ченцем √регором ћенделем, що опубл≥кував у 1866р. статтю, що заклала основи сучасноњ генетики - науки про спадков≥сть ≥ м≥нлив≥сть. ћендель показав, що батьк≥вськ≥ фактори при њхн≥й передач≥ потомству не зливаютьс¤, а успадковуютьс¤ дискретно. ѕ≥зн≥ше в 1909 р. датський б≥олог ≤огансен назвав ц≥ фактори генами, а в 1912 р. американський генетик ћорган показав, що гени розташован≥ в хромосомах.

Ѕудучи у ¬≥дн≥ ћендель зац≥кавивс¤ г≥бридизац≥Їю, унасл≥док чого в≥н вир≥шив вивчити розпод≥л батьк≥вських ознак у г≥брид≥в ≥ њхнього к≥льк≥сного сп≥вв≥дношенн¤. ƒл¤ своњх досв≥д≥в ћендель вибрав горох городн≥й (Pisum sativum), тому що р≥зн≥ сорти ц≥Їњ рослини в≥др≥зн¤лис¤ р≥зко вираженими ознаками: рослина самозапилювалас¤, тобто розмножувалос¤ в чистот≥, ≥ при г≥бридизац≥њ давало численне ≥ пл≥дне потомство. « 34 сорт≥в гороху ћендель вибрав 22, у ¤ких його б≥льше всього зац≥кавило 7 ознак: висота стебла, форма ≥ фарбуванн¤ нас≥нь, форма ≥ фарбуванн¤ плод≥в, фарбуванн¤ ≥ розташуванн¤ кв≥ток.

ƒл¤ першого досв≥ду ћендель вибрав 2 сорти, що в≥др≥зн¤ютьс¤ т≥льки по одн≥й ознац≥. ¬ одних рослин були верх≥вков≥ кв≥тки, а в ≥нших пазушн≥. –озмножуючи ц≥ сорти окремо, ћендель переконавс¤, що рослини генетично чист≥, п≥сл¤ чого почав проводити досл≥дженн¤. ƒо початку самозапиленн¤ в одного сорту гороху ћендель видал¤в пильовики, ≥ нанос¤чи на њхн≥ рильц¤ пилок з ≥ншого сорту гороху. ћендель проводив реципрокн≥ схрещуванн¤, тобто переносив пилок ¤к з "пазушних" рослин на "верх≥вков≥", так ≥ навпаки. ¬ ус≥х випадках з отриманих нас≥нь були вирощен≥ рослини з пазушними кв≥тками. ѕ≥зн≥ше в 1902р. Ѕетсон ≥ —ондерс стали позначати перше покол≥нн¤ г≥брид≥в символом F1.

ƒал≥ ћендель дав рослинам покол≥нн¤ F1 самообпилитис¤, ≥ отриман≥ нас≥нн¤ висадив наступноњ навесн≥. ¬ отриманому покол≥нн≥ г≥брид≥в F2 спостер≥гавс¤ про¤в ознаки "верх≥вковост≥", причому фенотипово рослини розд≥лилис¤ приблизно у в≥дношенн≥ 3:1. “аким чином, ознака "верх≥вковост≥" ћендель назвав рецесивним, що був подавлений дом≥нантною ознакою "пазушност≥" у покол≥нн≥ F1. Ќа основ≥ проведених досв≥д≥в ћендель сформував закон розщепленн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого ознаки даного орган≥зму, детерм≥нуютьс¤ парою внутр≥шн≥х ген≥в.

ƒал≥ ћендель вз¤в два сорти гороху, ¤к≥ в≥др≥зн¤лис¤ по двох ознаках. ¬ одному сорт≥ були жовт≥ гладк≥ нас≥нн¤, а в ≥ншого - зелен≥ зморшкуват≥. —хрещуючи ц≥ два сорти, ћендель одержав г≥брид≥в (F1), у ¤ких були жовт≥ гладк≥ нас≥нн¤. «а результатами моног≥бридного схрещуванн¤ ћендель знав, що ц≥ ознаки дом≥нантн≥. ¬ другому ж покол≥нн≥ г≥брид≥в (F1) в≥дбулос¤ розщепленн¤ ознак ≥ виникненн¤ 2-х нових: зелен≥ гладк≥ нас≥нн¤ ≥ жовт≥ зморшкуват≥, причому сп≥вв≥дношенн¤ чисельност≥ рослин з р≥зними ознаками було 9:3:3:1. —п≥вв≥днос¤чи рослини з протилежними фенотипами, вийшло сп≥вв≥дношенн¤ 3:1, ¤к ≥ в другому покол≥нн≥ г≥брид≥в моног≥бридного схрещуванн¤. Ќа основ≥ цих даних був сформульований другий закон ћендел¤ чи закон незалежного розпод≥лу, в≥дпов≥дно до ¤кого кожна ознака з одн≥Їњ пари може злитис¤ з будь-¤кою ознакою з ≥ншоњ пари. ” своњх досв≥дах ћендель проводив анал≥з кожноњ ознаки окремо ≥ в≥в к≥льк≥сний обл≥к. ћендель зд≥йснював п≥дбор батьк≥вських пар (чист≥, альтернативн≥ ознаки), одержував F1, F2 ≥ два поворотних схрещуванн¤. «а допомогою своњх досв≥д≥в ћендель установив три закони:

1) однаков≥сть г≥брид≥в першого покол≥нн¤ (F1).

2) фенотипове розщепленн¤ ознак у другому покол≥нн≥ ¤к 3:1.

3) незалежний розпод≥л ознак.

ѕри схрещуванн≥ орган≥зм≥в гомозиготних дом≥нантних по досл≥джуван≥й ознац≥ утвор¤тьс¤ г≥бриди гетерозиготн≥ дом≥нантн≥. ѕри схрещуванн≥ цих г≥брид≥в утвор¤тьс¤ г≥бриди другого покол≥нн¤, що: гомозиготн≥ дом≥нантн≥(1), гетерозиготн≥(2), гомозиготн≥ рецесивн≥ (1) (1:2:1). ўоб дов≥датис¤ генотип дом≥нантного орган≥зму (гомозиготний чи гетерозиготний) провод¤ть поворотне чи схрещуванн¤, що анал≥зуЇ: беруть орган≥зм ≥з нев≥домим генотипом ≥ орган≥зм ≥з гомозиготним рецесивн≥ генотипом т≥Їњ ж ознаки. ќдержанн¤ при схрещуванн≥ орган≥зм≥в дом≥нантних по дан≥й ознац≥, говорить про гомозиготност≥ нев≥домий генотип, а одержанн¤ розщепленн¤ ознаки в сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, говорить про гетерозиготност≥ орган≥зм.

ѕри повному дом≥нуванн≥ серед особин з дом≥нантними ознаками неможливо в≥др≥зн¤ти гомозиготи в≥д гетерозигот, а в цьому часто виникаЇ необх≥дн≥сть (наприклад, щоб визначити, чистопородна чи г≥бридна дана особина). « ц≥Їю метою провод¤ть схрещуванн¤, що анал≥зуЇ, при ¤кому досл≥джувана особина з дом≥нантними ознаками схрещуЇтьс¤ з рецесивно гомозиготною. якщо потомство в≥д такого схрещуванн¤ ви¤витьс¤ однор≥дним, виходить, особина гомозиготна (њњ генотип јј). якщо ж у потомств≥ буде 50% особин з дом≥нантними ознаками, а 50% Ч з рецесивними, виходить, особина гетерозиготна.

ѕром≥жний характер спадкуванн¤. ≤нод≥ в г≥брид≥в F≥не спостер≥гаЇтьс¤ повного дом≥нуванн¤, њхн≥ ознаки нос¤ть пром≥жний характер (ја). “акий характер спадкуванн¤ називають пром≥жним чи неповним дом≥нуванн¤м.

ѕравило чистоти гамет, установлене ћенделем, уперше продемонструвало властив≥сть дискретност≥ гена, не зм≥шуваност≥ аллелей один з одним ≥ ≥ншими генами. ћендель уперше показав, що спадкоЇмн≥ фактори в гаметах г≥брида першого покол≥нн¤ залишаютьс¤ точно такими ж, ¤к ≥ в батьк≥в. ¬они не зм≥шуютьс¤, не перетерплюють зм≥н п≥сл¤ сп≥льного перебуванн¤ в г≥бридному орган≥зм≥.

—хема анал≥зуючого схрещуванн¤.

¬икористана л≥тература:

1. ћедична генетика. ѕ≥дручник. Ц  ., 2001.

1

Ќазва: јнал≥зуюче схрещуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (945 прочитано)