ћакроеконом≥ка > ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤

2.1. «а варт≥сною формою(у грошовому вираз≥)¬—ѕ у —ЌЅ маЇ та-

ку структуру:

¬—ѕ=—+(V+m),

де —-стара варт≥сть,(V+m)-нова варт≥сть,V-необх≥дний про-

дукт,m-додатковий продукт.

—тара варт≥сть складаЇ ту частину вартост≥ ¬—ѕ,¤ка прот¤-

гом даного року переноситьс¤ ≥з засоб≥в вироб-

ництва(амортизац≥¤ засоб≥в прац≥ ≥ повна варт≥сть предмет≥в

прац≥)на створений продукт.÷¤ частина вартост≥ ¬—ѕ створена

минулою(старою)працею у попередн≥ пер≥оди(вона вт≥лена у за-

собах виробництва,що використовуютьс¤ у процес≥ виробництва в

даному роц≥),тому й називаЇтьс¤ старою.

Ќова варт≥сть складаЇ ту частину вартост≥ ¬—ѕ,що ство-

рюЇтьс¤ заново живою працею учасник≥в виробництва ≥ додаЇтьс¤

да староњ вартост≥.—тара ≥ нова варт≥сть,вт≥лен≥ у про-

дукт≥,складають його повну варт≥сть.

”с¤ нова варт≥сть в —ЌЅ утворюЇ чистий продукт сус-

п≥льства, ¤кий Ї результатом (ефектом) живоњ прац≥ у даному

роц≥.

як видно з формули варт≥сноњ будови ¬—ѕ,чистий продукт

—усп≥льства (сума новоњ вартост≥ в масштабах вс≥Їњ економ≥-

ки) под≥л¤Їтьс¤ на необх≥дний продукт ≥ додатковий продукт.

Ќеобх≥дний продукт складаЇ ту частину чистого продукту

сусп≥льства,¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ нормального в≥дтворенн¤

робочоњ сили,тобто п≥дтриманн¤ працездатност≥ людини,включа-

ючи,зв≥сно,≥ продукт дл¤ п≥дтримуванн¤ життЇд≥¤льност≥ член≥в

с≥мей прац≥вник≥в,п≥дготовки нового покол≥нн¤ робочоњ сили.

ƒодатковий продукт - це частина чистого продукту,що ство-

рюЇтьс¤ понад необх≥дний продукт.ƒодатковий продукт викорис-

товуЇтьс¤ на нагромадженн¤(розширенн¤ виробництва),споживанн¤

ос≥б,не зайн¤тих в сусп≥льному виробництв≥(окр≥м член≥в с≥мей

його учасник≥в),державн≥ витрати на оборону,уп-

равл≥нн¤,соц≥альну допомогу та ≥нше.

„им б≥льший додатковий продукт,тим б≥льш≥ можливост≥

сусп≥льства в нарощуванн≥ обс¤г≥в виробництва,п≥двищенн≥ доб-

робуту населенн¤.

—п≥вв≥дношенн¤ додаткового ≥ необх≥дного продукту нази-

вають нормою додаткового продукту.¬она розраховуЇтьс¤ таким

чином:

Ќорма ƒодатковий продукт(m)

додаткового= ----------------------- * 100.

продукту Ќеобх≥дний продукт(V)

ќбс¤г необх≥дного продукту характеризуЇ добробут населенн¤,а

додаткового продукту-можливост≥ крањни у розширенн≥ обс¤г≥в

виробленого сусп≥льного продукту,оборонноњ ≥ на-

уково-техн≥чноњ могутност≥,соц≥ального захисту населен-

н¤.ƒодатковий продукт Ї фундаментом зростанн¤ народного доб-

робуту у майбутньому.“ому без додаткового продукту не може

≥снувати жодне сусп≥льство.

¬ажливим показником,¤кий характеризуЇ ефект сусп≥льного

виробництва,Ї к≥нцевий продукт сусп≥льства-останн≥й показник

—ЌЅ.

 ≥нцевий продукт сусп≥льства у варт≥сн≥й форм≥ Ї грошо-

вим виразом сукупноњ прац≥-¤к минулоњ(староњ),так ≥ новоњ-на

ус≥х стад≥¤х виробництва без врахуванн¤ вартост≥ пром≥жного

продукту ≥ вартост≥ незавершеного виробництва.“обто мова йде

про варт≥сть прдукту,призначеного дл¤ к≥нцевого споживанн¤.

ќтже,—ЌЅ-така система макроеконом≥чного обл≥ку,¤ка

в≥дпов≥даЇ звужувальн≥й концепц≥њ трактуванн¤ сусп≥льного

продукту.

3. —истема нац≥онального рах≥вництва(—Ќ–), або система нац≥о-

нальних рахунк≥в, ¤к њњ ще називають, широко використовуЇтьс¤

в економ≥чн≥й статистиц≥ крањн ринковоњ економ≥ки,а також

ќќЌ.

¬ основу —Ќ– покладено концепц≥ю господарського круго-

об≥гу(кругооб≥г ресурс≥в,продукту ≥ доход≥в),¤ка побудована

на таких принципах:

1)продуктивною Ї будь-¤ка прац¤,що приносить доход,тому

у сферу обл≥ку включаЇтьс¤ ≥ сфера нематер≥ального вироб-

ництва(¤ка в —ЌЅ називаЇтьс¤ невиробничою);

2)грошов≥ витрати ≥ доходи в сусп≥льств≥ екв≥вален-

тн≥,тобто доходи дор≥внюють витратам;

3)виробництво,розпод≥л,обм≥н ≥ споживанн¤ продукту ≥ до-

ход≥в розгл¤даютьс¤ ¤к взаЇмопов'¤зан≥ сторони Їдиного проце-

су в≥дтворенн¤.

—Ќ–-це,насамперед,система макроеконом≥чних показ-

ник≥в(параметр≥в).ƒо таких в≥днос¤ть варт≥сн≥ показники,¤к≥

характеризують р≥чний пот≥к сусп≥льного продукту ≥ наг-

ромаджений обс¤г нац≥онального багатства,а також к≥льк≥сть

населенн¤ ≥ обс¤г трудових ресурс≥в.¬с≥ вказан≥ показники

взаЇмопереплетен≥ ≥ утворюють Їдину систему.

3.2. ќсновою визначенн¤ сукупност≥ показник≥в, ¤к≥ харак-

теризують сусп≥льний продукт, Ї валовий продукт ф≥рм.…ого

варт≥сть складаЇтьс¤ ≥з вартост≥ спожитих засоб≥в виробництва

≥ вартост≥ необх≥дного ≥ додаткового пролукту.ƒо вартост≥

спожитих засоб≥в виробництва вход¤ть варт≥сть використаних

предмет≥в прац≥(поточн≥ матер≥альн≥ витрати)≥ амор-

тизац≥¤.ѕоск≥льки перша вказана частина вартост≥ не Ї резуль-

татом засоб≥в прац≥ д≥¤льност≥ даноњ ф≥рми, а включаЇ вит-

рати на закуп≥вл≥ сировини,матер≥ал≥в,палива,енерг≥њ ≥ на

одержанн¤ послуг виробничого характеру,вона може виключатись

≥з вартост≥ валового пролукту.–езультатом цього стаЇ те,що в

добавлену(додану)варт≥сть,¤ка в —Ќ– Ї грошовим результатом

д≥¤льност≥ п≥дприЇмства,включаЇтьс¤ амортизац≥¤ та варт≥сть

необх≥дного ≥ додаткового продукту:

ƒодана варт≥сть = ј + V + m

ѕри обчисленн≥ обс¤гу сусп≥льного продукту враховуЇтьс¤ лише

додана варт≥сть.—ума р≥чноњ добавленоњ вартост≥ ус≥х ф≥рм

крањни утворюЇ валовий внутр≥шн≥й продукт(¬¬ѕ).Ѕудучи вироб-

леним на ус≥й територ≥њ крањни,в≥н включаЇ в себе споживанн¤

≥ ≥нвестиц≥њ.

—поживанн¤ складаЇтьс¤ ≥з особистого споживанн¤,¤ке

зд≥йснюЇтьс¤ в домашн≥х господарствах,≥ сусп≥льного споживан-

н¤,¤ке реал≥зуЇтьс¤ в установах сфери нематер≥ального вироб-

ництва.ƒо складу споживанн¤ включають ус≥ куп≥вн≥,суб'Їктами

¤ких виступають домашн≥ господарства за в≥драхуванн¤м витрат

на придбанн¤ основного кап≥талу.

≤нвестиц≥њ представлен≥ лише тими благами у склад≥

¬¬ѕ,¤к≥ не спожит≥ прот¤гом року,а утворюють запас,зб≥льшуючи

тим самим нац≥онаальне багатство.¬они включають:а)≥нвестиц≥њ

на зам≥щенн¤ зношених частин основного кап≥талу;б)≥нвестиц≥њ

на прир≥ст(нагромадженн¤)основного кап≥талу;в)зм≥ну запас≥в ≥

ресурс≥в.

—уб'Їктами ≥нвестиц≥й Ї держава ≥ ф≥рми(в будинки ≥ спо-

руди виробничого призначенн¤,в машини ≥ обладнанн¤),домашн≥

господарства(в житло).

¬аловий внутр≥шн≥й продукт сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д валового

нц≥онального продукту(¬Ќѕ),¤кий використовуЇтьс¤ на територ≥њ

крањни.яка м≥ж ними р≥зниц¤?

„астина продукту,виробленого в крањн≥,¤к в≥домо,

вивозитьс¤ за кордон(експорт),водночас ≥з-за кордону ввози-

тьс¤ певний обс¤г продукту(≥мпорт).–≥зниц¤ м≥ж ¬¬ѕ ≥ чистим

експортом дор≥внюЇ валовому нац≥ональному продукту.

ќтже, ¬¬ѕ-продукт, вироблений в крањн≥, а ¬Ќѕ-продукт,

використаний в межах даноњ крањни. ¬¬ѕ ≥ ¬Ќѕ передус≥м ви-

м≥рюють варт≥сть вироблених товар≥в та послуг,за вин¤тком т≥Їњ

њњ частини,¤ка витрачаЇтьс¤ у процес≥ виробництва. “ому вони

виступають ¤к варт≥сть к≥нцевих товар≥в ≥ послуг ≥ ¤к сума

доданоњ вартост≥ в ус≥х галуз¤х економ≥ки.

¬Ќѕ також включаЇ доходи громад¤н, що проживають за кордоном, ≥ прибуток, отриманий в ≥нших крањнах транснац≥ональними корпорац≥¤ми, але не включаЇ прибуток ≥ноземних ≥нвестор≥в, що функц≥онують в дан≥й крањн≥. ÷ей показник рахуЇтьс¤ основним показником економ≥чноњ активност≥, хоча в де¤ких крањнах, що розвиваютьс¤ ≥з-за труднощ≥в п≥драхунку ¬Ќѕ використовуЇтьс¤ дл¤ вим≥ру економ≥чноњ активност≥ показник ¬¬ѕ.

Ќом≥нальний ¬Ќѕ Ц це ¬Ќѕ, вим≥р¤ний в ц≥нах того ж пер≥оду, за ¤кий визначаЇтьс¤ тобто в поточних ц≥нах. ¬ —Ўј б≥л¤ половини приросту ном≥нального ¬Ќѕ приходитьс¤ на р≥ст ц≥н чи ≥нфл¤ц≥ю. (≤нфл¤ц≥¤ визначаЇтьс¤ ¤к р≥ст ц≥н по в≥дношенню до ≥снуючого р≥вн¤ ц≥н в економ≥ц≥. ¬она розраховуЇтьс¤ ¤к процентний р≥ст до попереднього пер≥оду.)

–еальний ¬Ќѕ вим≥рюЇтьс¤ варт≥стю виробленоњ продукц≥њ за р≥зн≥ роки з використанн¤м ц≥н сп≥льного базового року. –еальний ¬Ќѕ вим≥р¤Ї реальний р≥ст, тобто р≥ст, ¤кий не враховуЇ ефект ≥нфл¤ц≥њ.

ѕотенц≥йний ¬Ќѕ вим≥рюЇтьс¤ р≥внем, на ¤кому б знаходивс¤ реальний ¬Ќѕ, ¤кщо б ус≥ ресурси повн≥стю використовувалис¤. ÷е не означаЇ, що ресурси прац≥ ≥ кап≥талу використовуютьс¤ повн≥стю тобто на 100%. ÷е не можливо, безроб≥тт¤ в≥д 2 до 5,5% природнЇ, так ¤к робоч≥ по своЇму бажанн≥ м≥н¤ють м≥сце прац≥, а також ≥з-за тимчасовоњ втрати роботи. (¬елике розкиданн¤ ц≥Їњ норми безроб≥тт¤ в умовах повноњ зайн¤тост≥, в≥дображаЇ р≥вень ефективност≥ в р≥зних крањнах, на ¤ку впливаЇ ефективн≥сть системи перерозпод≥лу робочоњ сили.) «а Уповне використанн¤Ф основного кап≥талу зазвичай приймаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт загрузки виробничих потужностей 85-90 %.

Ќедооториманий ¬Ќѕ (розрив ¬Ќѕ) представл¤Ї собою р≥зницю м≥ж д≥йсним ≥ потенц≥альним обФЇмом виробництва. ¬≥н вим≥рюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж поточним виробництвом ≥ р≥внем виробництва, ¤кий м≥г би бути при повному використанн≥ на¤вних ресурс≥в. якщо випадково розрив буде позитивним, то це буде означати зверхвикористанн¤ прац≥ (наприклад, при значному розповсюдженн≥ наднормовоњ прац≥) або дуже високий р≥вень використанн¤ виробничих потужностей. ѕон¤тт¤ потенц≥ального виробництва, а також розрив ¬Ќѕ важлив≥, оск≥льки вони окреслюють т≥ загальн≥ ц≥л≥, ¤к≥ пол≥тики повинн≥ висувати, розробл¤ючи програми розвитку економ≥ки.. « допомогою цих пон¤ть вим≥рюютьс¤ загальн≥ втрати в економ≥ц≥.

«начн≥ в≥дм≥нност≥ Ї м≥ж показниками"продукт"≥ "до-

ход". ¬¬ѕ ≥ ¬Ќѕ обчислюютьс¤ у ц≥нах виробництва. ќднак в

реальному житт≥ ми маЇмо справу з ц≥нами споживанн¤,¤к≥

в≥дхил¤ютьс¤ в≥д перших п≥д тиском непр¤мих податк≥в ≥ дер-

жавних субсид≥й.ƒоходи визначаютьс¤ саме в ц≥нах споживан-

н¤.“ому корекц≥¤ валового внутр≥шнього продукту на величину

непр¤мих податк≥в(в≥дн≥маютьс¤)≥ державних суб-

сид≥й(додаютьс¤)утворюЇ валовий внутр≥шн≥й доход,а корекц≥¤

валового нац≥онального продукту-утворюЇ валовий нац≥ональний

доход,або доход нац≥њ.ѕроведена м≥ж пон¤т-

т¤ми"продукт"≥"доход "в≥дм≥нн≥сть висв≥чуЇ таку обставину:-

"продукт" в≥дображаЇ р≥вень економ≥чноњ актив-

ност≥(д≥¤льност≥), а "доход"-р≥вень добробуту народу(нац≥њ).

„ист≥ ≥нвестиц≥њ - це р≥зниц¤ м≥ж валовими ≥нвестиц≥¤ми

≥ амортизац≥Їю. ¬алов≥ приватн≥ внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ включають виробництво вс≥х ≥нвестиц≥йних товар≥в призначених дл¤ зам≥щенн¤ машин, верстат≥в, обладнанн¤ ≥ споруд, ¤к≥ спожит≥ в процес≥ виробництва в поточному роц≥ плюс будь-¤к≥ чист≥ прибавки до обФЇму кап≥талу в економ≥ц≥. ѕо сут≥, валов≥ ≥нвестиц≥њ включають ¤к суму в≥дшкодуванн¤, так ≥ приросту ≥нвестиц≥й. (ѕон¤тт¤ Укап≥талФ, або У≥нвестиц≥йн≥ ресурсиФ, ¤к стверджують в≥дом≥ американськ≥ економ≥сти ћакконелл≥ Ѕрю, включаЇ вс≥ вироблен≥ засоби виробництва (вс≥ види ≥нструмент≥в машини, обладнанн¤, складськ≥ прим≥щенн¤, транспортн≥ засоби ≥ мережа збуту), ¤к≥ використовуютьс¤ у виробництв≥ товар≥в ≥ послуг та в доставц≥ до к≥нцевого споживанн¤. ¬иробництво ≥ накопиченн¤ засоб≥в виробництва називаЇтьс¤ ≥нвестуванн¤м. У≤нвестиц≥йн≥ витратиФ включають в основному три компоненти: 1) вс≥ к≥нцев≥ закупки машин, обладнанн¤ ≥ верстат≥в п≥дприЇмц¤ми; 2) все буд≥вництво; 3) зм≥на запас≥в. «м≥ни в запасах в≥днос¤тьс¤ до ≥нвестиц≥й, тому, що зб≥льшенн¤ запас≥в Ї в д≥йсност≥ УпродуктомФ, ¤кий не споживаЇтьс¤, а це ≥ Ї ≥нвестиц≥Їю.

«в≥дси з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ модиф≥кац≥њ сусп≥льного продукту:чистий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ м≥нус амортизац≥¤); чистий нац≥ональний продукт (¬Ќѕ м≥нус амортизац≥¤); чистий внутр≥шн≥й доход (валовий внутр≥шн≥й доход м≥нус амортизац≥¤); чистий нац≥ональний доход (валовий нац≥ональний доход м≥нус амортизац≥¤).

ќтже,головними макроеконом≥чними показниками,¤к≥ харак-

теризують абсолютний результат(ефект)сусп≥льного вироб-

ництва,Ї так≥: 1)валовий внутр≥шн≥й продукт(¬¬ѕ);2)валовий

нац≥ональний продукт(¬Ќѕ);3)чистий внутр≥шн≥й продукт;

4)чистий нац≥ональний продукт(„Ќѕ);5)валовий внутр≥шн≥й до-

ход;6)валовий нац≥ональний доход;7)чистий внутр≥шн≥й до-

ход;8)чистий нац≥ональний доход.

”с≥ показники внутр≥шнього продукту чи доходу харак-

теризують виробництво,а вс≥ нац≥ональн≥ показники - споживан-

н¤.

—хематично модиф≥кац≥¤ сусп≥льного продукту показана.

1	2	3	4

Ќазва: ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4770 прочитано)