Sort-ref - ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћакроеконом≥ка > ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤

ќсновн≥ макроеконом≥чн≥ показники системи нац≥ональних

рахунк≥в.

ѕозначенн¤ на схем≥:ј - амортизац≥¤, V - необх≥дний про-

дукт, m - додатковий продукт, „≈ - чистий експорт, ¬¬ѕ - ва-

ловий внутр≥шн≥й продукт, ¬Ќѕ - валовий нац≥ональний продукт,

„¬ѕ - чистий внутр≥шн≥й продукт, „Ќѕ - чистий нац≥ональний

продукт, ¬¬ƒ - валовий внутр≥шн≥й доход, ¬Ќƒ - валовий нац-

≥ональний доход, „¬ƒ - чистий внутр≥шн≥й доход, „Ќƒ - чистий

нвц≥ональний доход.

як правило,в економ≥чн≥й л≥тератур≥ вид≥л¤ють так≥

основн≥ макроеконом≥чн≥ параметри: ¬¬ѕ(валовий внутр≥шн≥й

продукт), ¬Ќѕ(валовий нац≥ональний продукт), „Ќѕ(чистий нац-

≥ональний продукт) ≥ нац≥ональний доход (чистий нац≥ональний

доход). јле це ще не к≥нцев≥ показники нац≥ональних ра-

хунк≥в.¬изначають ще два - так званий особистий доход ≥ доход

п≥сл¤ сплати податк≥в.

ќсобистий доход (сукупн≥ доходи домашн≥х гос-

подарств)утворюютьс¤ п≥сл¤ того,¤к з чистого нац≥онального

доходу (суми необх≥дного ≥ додаткового продукту сусп≥льства

м≥нус непр¤м≥ податки) в≥драхують податки(внески) на соц≥аль-

не страхуванн¤, податки на прибуток ф≥рм (¤к≥, таким чи-

ном, не попадають в домашн≥ господарства) ≥ додають так зван≥

трансфертн≥ доходи(платеж≥). якщо нац≥ональний доход - це до-

ход зароблений,то особистий доход домашн≥х господарств - це

доход одержаний.

Ќарешт≥,¤кщо з особистого доходу домашн≥х господарств

в≥драхувати вс≥ пр¤м≥ ≥ндив≥дуальн≥ податки,то утворитьс¤

к≥нцевий показник —Ќ– - доход п≥сл¤ сплати податк≥в,що знахо-

дитьс¤ в повному розпор¤дженн≥ домашн≥х господарств.

—хема одержанн¤ к≥нцевих показник≥в —Ќѕ показана.

“рансфертн≥

доходи

”творенн¤ к≥нцевих показник≥в —Ќ–

ѕозначенн¤ на схем≥: V - необх≥дний продукт, m - додатковий

продукт, „Ќѕ - чистий нац≥ональний продукт, Ќƒ - нац≥ональний

доход, ќƒ - особистий доход домашн≥х господарств, ƒ - к≥нце-

в≥ доходи домашн≥х господарств(доход п≥сл¤ сплати податку).

3.3. «агальн≥ принципи вим≥ру нац≥онального продукту досить

прост≥.ѕерший ≥з них пол¤гаЇ у тому,що нац≥ональний продукт

обчислюЇтьс¤ без повторного рахунку.

¬им≥р нац≥онального продукту зд≥йснюЇтьс¤,виход¤чи ≥з

економ≥чного кругооб≥гу(поток≥в ресурс≥в,продукту ≥ до-

ход≥в),на основ≥"потоку товар≥в",з одного боку,≥ "потоку до-

ход≥в" - з ≥ншого.

¬им≥рюванн¤ „Ќѕ за методом "потоку товар≥в" зд≥йснюЇтьс¤

через п≥драхунок ус≥х грошових кошт≥в,витрачених населенн¤м у

сфер≥ к≥нцевого споживанн¤.“ому легко обчислити „Ќѕ,або,¤к

його називаЇ ѕ.—амуельсон,"нац≥ональний доход,вим≥рюваний у

ринкових ц≥нах",¤кий визначаЇтьс¤ ¤к загальна грошова

варт≥сть усього потоку к≥нцевих товар≥в(додана вар-

т≥сть),споживаних сусп≥льством.

ѕри обох методах обчисленн¤ „Ќѕ результат повинен сп≥впа-

дати.ѕод≥бною методикою користуютьс¤ бухгалтери при складанн≥

балансу,коли потр≥бен точний зб≥г сум актив≥в ≥ пасив≥в.“ака

ж "подв≥йна бухгалтер≥¤"потр≥бна при вим≥рюванн≥ нац-

≥онального продукту.

¬им≥рюванн¤ ¬Ќѕ теж зд≥йснюЇтьс¤ двома шл¤хами - за вит-

ратами ≥ за доходами. ѕри цьому виход¤ть з того, що ус≥ грошов≥ витрати в сусп≥льств≥ повн≥стю дор≥внюють ус≥м грошовим доходам.

ƒана подв≥йна методика вим≥ру ¬Ќѕ в≥дображена схематично

на рис.Ќа ньому вид≥лено основн≥ елементи грошових витрат ≥

доход≥в,за ¤кими розраховуЇтьс¤ обс¤г ¬Ќѕ.

≈лементи витрат ≥ доход≥в дл¤ обчисленн¤ ¬Ќѕ, ¬¬ѕ ≥ „Ќѕ

ќтже,сума ус≥х сусп≥льних витрат - споживчих витрат насе-

ленн¤,≥нвестиц≥йних витрат,витрат держави на товари ≥ пос-

луги,а також чистий експорт(витрати ≥ноземц≥в),з одного бо-

ку,≥ сума ус≥х доход≥в - в≥д амортизац≥њ основного кап-

≥талу,зароб≥тноњ плати,прибутку,проценту ≥ ренти - з ≥ншого,у

п≥дсумку дасть загальний обс¤г ¬Ќѕ.—ума ус≥х витрат без вра-

хуванн¤ експорту ≥ ≥мпорту(чистого експорту)складаЇ обс¤г

¬¬ѕ,а сума ус≥х доход≥в без амортизац≥њ - обс¤г „Ќѕ.

—поживч≥ витрати населенн¤ - це сума ус≥х витрат до-

машн≥х господарств за р≥к.¬они включають витрати на предмети

споживанн¤(автомоб≥л≥,холодильники,телев≥зори,од¤г,хл≥б,пиво,

сигарети, зубну пасту ≥ багато ≥ншого) ≥ послуги.

≤нвестиц≥йн≥ витрати - це виробнич≥ витрати:на закуп≥влю

засоб≥в виробництва(машин ≥ обладнанн¤),буд≥вництво,створенн¤

виробничих запас≥в сировини ≥ матер≥ал≥в.ƒержавн≥ закуп≥вл≥

включають витрати держави на к≥нцеву продукц≥ю

п≥дприЇмств(скаж≥мо,зброю ≥ боЇприпаси,косм≥чн≥ апарати то-

що) ≥ на виробнич≥ ресурси (зокрема, сировини, робочоњ сили,

енерг≥њ,засоб≥в виробництва тощо). „истий експорт в≥дображаЇ

перелив частини сусп≥льного продукту за кордон(чи з-за кор-

дону,¤кщо ≥мпорт б≥льший за експорт).

—еред доход≥в сл≥д вид≥лити варт≥сть спожитого кап≥-

талу (амортизац≥ю) за р≥к, зароб≥тну плату - доход на працю,-

прибуток - доход на кап≥тал у виробнич≥й форм≥(сюди ж в≥дно-

с¤ть ≥ див≥денд - доход на ф≥ктивний кап≥тал),процент - доход

на грошовий кап≥тал,ренту - доход в≥д земл≥.

—л≥д п≥дкреслити,що до нац≥онального продукту не вклю-

чають доходи чи витрати в≥д перепродажу товар≥в(зокрема,угоди

по продажу товар≥в,що уже були у вжитку,а також результати

чистого ф≥нансових угод(трансфертн≥ виплати,угоди з ц≥нними

паперами).

≤снуЇ ще один спос≥б вим≥ру нац≥онального продукту,так

званий виробничий.—уть його уже в≥дома:щоб обчис-

лити,наприклад,обс¤г ¬Ќѕ, сл≥д знайти р≥чну суму амор-

тизац≥њ,вартост≥ необх≥дного ≥ додаткового продукту;без вра-

хуванн¤ суми амортизац≥њ можна знайти обс¤г „Ќѕ.

3.4. ¬ир≥шальне значенн¤ дл¤ сусп≥льного в≥дтворенн¤ - наг-

ромадженн¤ ≥ споживанн¤,р≥вн¤ добробуту народу,економ≥чноњ

могутност≥ крањни маЇ нац≥ональний доход,або доход нац≥њ.

…ого сл≥д розгл¤дати ¤к складову частину всього на-

ц≥онального продукту за в≥драхуванн¤м амортизац≥њ.¬≥н вт≥люЇ у

соб≥ р≥чну суму доход≥в домашн≥х господарств.ћожна вважати

≥дентичними показники нац≥онального доходу ≥ чистого нац-

≥онального продукту,адже вони в≥др≥зн¤ютьс¤ лише на величину

непр¤мих податк≥в.

Ќа стад≥њ виробництва нац≥ональний доход можна у¤вити ¤к

суму вартост≥ необх≥дного ≥ додаткового продукту сусп≥льства:

Ќƒ = V + m,

Ќа стад≥њ первинного розпод≥лу необх≥дний продукт тран-

сформуЇ в зароб≥тну плату, а додатковий продукт - в прибуток,

див≥денд (доход на акц≥њ), процент ≥ ренту.

ѕерерозпод≥л первинних доход≥в зд≥йснюЇтьс¤ через сис-

тему оподаткуванн¤ ≥ державний бюджет, систему ц≥но-

утворенн¤, ≥нфл¤ц≥йний випуск грошей в об≥г,внески до р≥зно-

ман≥тних фонд≥в ≥ орган≥зац≥й.ѕервинн≥ доходи частково тран-

сформуютьс¤ через виплати ≥з фонд≥в соц≥ального споживан-

н¤,пенс≥њ ≥ стипенд≥њ,проценти по вкладах,виграш≥ в лотерею,

по позиц≥њ тощо.

Ќац≥ональний доход призначений дл¤ поточного споживанн¤

нселенн¤ ≥ нагромадженн¤,¤ке потр≥бне дл¤ розширеного в≥дтво-

ренн¤ сусп≥льного виробництва ≥ майбутнього зростанн¤ обс¤гу

продукту сусп≥льства.“обто,частина нац≥онального доходу сис-

тематично використовуЇтьс¤ дл¤ нарощуванн¤ виробничих ре-

сурс≥в ≥ удосконаленн¤ виробництва.“ому на стад≥њ споживанн¤

доход нац≥њ розпод≥л¤Їтьс¤ таким чином:

Ќƒ = ‘— + ‘Ќ,

де ‘— - фонд споживанн¤,¤кий у форм≥ особистих доход≥в

надходить в домашн≥ господарства власникам виробничих ре-

сурс≥в,а також непрацездатним; ‘Ќ - фонд нагромадженн¤,¤кий у

форм≥ ≥нвестиц≥й використовуЇтьс¤ дл¤ розширенн¤ виробництва

та соц≥альноњ ≥нфраструктури.

ƒоход нац≥њ(чистий нац≥ональний доход), використаний на

соживанн¤ ≥ нагромадженн¤,не тотожний з показником чистого

внутр≥шнього доходу(виробленого доходу). „истий(використаний

нац≥ональний доход зменшуЇтьс¤ на суму витрат на вс≥х стад≥¤х

руху сусп≥льного продукту.¬≥н також може зростати чи змен-

шуватись в залежност≥ в≥д сальдо зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤-

льност≥.

ƒосл≥дженн¤ динам≥ки нац≥онального доходу дозвол¤Ї зна-

йти р¤д законом≥рностей розвитку,що мають макроеконом≥чне

значенн¤.«окрема,анал≥з доход≥в ≥ витрат с≥м'њ,на р≥вн≥ ¤коњ

в≥дбуваЇтьс¤ споживанн¤ нац≥онального доходу,дозволив сфор-

мулювати так званий закон ≈нгел¤, ¤кий ви¤вив ще в середин≥

минулого стол≥тт¤ н≥мецький економ≥ст ≈.≈нгель.

”с≥ витрати с≥м'њ ≈нгель розд≥лив на три групи: витрати

на харчуванн¤; витрати на промислов≥ товари; витрати на соц-

≥ально-культурн≥ потреби.—уть закону пол¤гаЇ у тому,що ≥з

зростанн¤м доход≥в с≥м'њ,викликаного зб≥льшенн¤м всього дохо-

ду нац≥њ,частка витрат на харчуванн¤ зменшуЇтьс¤,на од¤г,

житло ≥ комунальн≥ послуги залишаЇтьс¤ незм≥нною, а частка

витрат на соц≥ально-культурн≥ потреби зростаЇ.

ќдна ≥з причин,¤ка зумовлюЇ ≥снуванн¤ системи перероз-

под≥лу нац≥онального доходу,Ї прагненн¤м сусп≥льства до подо-

ланн¤ суттЇвоњ нер≥вност≥ в доходах,притаманноњ ус≥м крањ-

нам,нав≥ть з найвищими показниками р≥вн¤ добробуту.јнал≥з

стану ц≥Їњ нер≥вност≥ проводитьс¤ ≥з застосуванн¤м методу Ћо-

ренца.

ћ≥ру нер≥вност≥ доход≥в мож- 100% Ћ≥н≥¤ абсолют-

на визначити,будуючи криву Ћорен- ноњ р≥вност≥

ца(або "лук Ћоренца"),граф≥к ¤коњ 75

зображено на рисунку.

Ќа граф≥ку по ос≥ абсциз в≥д- ј

кладено к≥льк≥сть с≥мей, по ос≥ 50

ординат - доход с≥мей(у в≥дсотках).

ѕричому по ос≥ абсциз зл≥ва - най-

б≥дн≥ш≥,а справа - найбагатш≥ с≥м'њ; 12 ¬

по ос≥ ординат внизу - доход найб≥д-

н≥ших,уверху - найбагатших с≥мей. 0 40 75 100 х

рива Ћоренца

јбсолютна р≥вн≥сть розпод≥лу нац≥онального доходу пред-

ставлена б≥сектрисою(за ц≥Їю ситуац≥Їю ус≥ отримують р≥вний

доход, абсолютна нер≥вн≥сть показана л≥н≥¤ми,що обмежують

граф≥к внизу(в≥сь абсциз) ≥ справа(у ц≥й ситуац≥њ м≥зерна

к≥льк≥сть с≥мей одержують 100% доходу).

рива Ћоренца, ¤ка показуЇ фактичний розпод≥л дохо-

д≥в, будуЇтьс¤ за реальними даними. ќбласть м≥ж нењ ≥ л≥н≥Їю

абсолютноњ р≥вност≥ вказуЇ на нер≥вн≥сть у розпод≥л≥.

„им вона буде б≥льшою, тим б≥льшою буде ц¤ нер≥вн≥сть.

–еальне сусп≥льство не характеризуЇтьс¤ н≥ абсолютною

р≥вн≥стю,н≥ абсолютною нер≥вн≥стю.јле,чим б≥льше вигнута кри-

ва Ћоренца,тим б≥льша ц¤ нер≥вн≥сть.Ќаближенн¤ кривоњ до

л≥н≥њ абсолютноњ р≥вност≥ убиваЇ стимули до продуктивноњ

прац≥,а надм≥рна њњ вигнут≥сть може викликати соц≥альну нап-

ругу у сусп≥льств≥.«начна диференц≥ац≥¤ у розпод≥л≥ доход≥в

може привести до р≥зких пол≥тичних потр¤с≥нь ≥ вкрай небажа-

них дл¤ крањни насл≥дк≥в.

ѕлощина м≥ж д≥агональною л≥н≥Їю ≥ кривою Ћоренца в≥дома п≥д назвою Уплоща нер≥вност≥Ф. јбсолютна нер≥вн≥сть представл¤Їтьс¤ горизонтальною ≥ вертикальною ос¤ми в прав≥й нижн≥й частин≥ граф≥ка Ц це в≥дпов≥даЇ ситуац≥њ, коли одна людина отримуЇ весь дох≥д, наприклад, в крањн≥ з населенн¤м 100 чолов≥к, перш≥ 99 не отримують доход≥в взагал≥, а 100-а людина отримуЇ весь дох≥д.

оеф≥ц≥Їнт √≥н≥, або коеф≥ц≥Їнт концентрац≥њ √≥н≥, ¤кий визначаЇтьс¤ ≥з кривоњ Ћоренца, представл¤Ї собою, число, ¤ке ¤вл¤Їтьс¤ м≥рою нер≥вност≥ в розпод≥л≥ доход≥в. ÷е в≥дношенн¤ р≥вне площ≥ ј, под≥лен≥й на суму ј+¬ Ц це область м≥ж кривою Ћоренца ≥ периметром квадрата. оеф≥ц≥Їнт √≥н≥ вар≥юЇтьс¤ в≥д 0 до 1, при цьому 0 в≥дпов≥даЇ абсолютн≥й р≥вност≥, поск≥льки в цьому випадку в≥дсутн¤ зона нер≥вност≥, а 1 означаЇ абсолютну нер≥вн≥сть; чим б≥льший кооф≥ц≥Їнт, тим б≥льша нер≥вн≥сть. оли цей кооф≥ц≥Їнт перевищуЇ 0,45, розпод≥л доход≥в рахаЇтьс¤ дуже нер≥вном≥рним, а коли в≥н нижче 0,30, то вважаЇтьс¤, що в дан≥й крањн≥ в≥дносно р≥вном≥рний розпод≥л доход≥в. Ќедол≥ком цього кооф≥ц≥Їнта Ї те, що в≥н не в≥дображаЇ р≥зниц≥ в дол¤х доход≥в р≥зних груп, ¤к це видно ≥з кривоњ Ћоренца, другими словами, р≥зн≥ крив≥ Ћоренца можуть давати одне ≥ те ж значенн¤ кооф≥ц≥Їнта √≥н≥. ѕо одному числу неможливо судити про те, торкаЇтьс¤ ц¤ нер≥вн≥сть в розпод≥л≥ багатих прошарк≥в населенн¤, б≥дних чи вс≥х груп в≥дразу.

ооф≥ц≥Їнти √≥н≥ в колошн≥х соц≥ал≥стичних крањнах були одними ≥з самих низьких в св≥т≥, ≥ нижче, н≥ж в крањнах з ринковою економ≥кою, за виключенн¤м сканд≥навських крањн. Ќайб≥льш високий р≥вень нер≥вност≥ доход≥в притаманний крањнам, що розвиваютьс¤, особлива в Ћатинськ≥й јмериц≥, де мала група людей волод≥Ї високим процентом дохода

≤снуЇ думка,що межа нат¤гу"лука Ћоренца" наступаЇ у мо-

мент,коли найб≥дн≥ш≥ 40% населенн¤ починають ус≥ разом отри-

мувати менше 13% загальноњ суми доход≥в(саме така ситуац≥¤

в≥дображена на рисунку).“ому держава повинна регулювати нат¤г

"лука Ћоренца" через оподаткуванн¤ найбагатших ≥ виплати

найб≥дн≥шим.јле певна нер≥вн≥сть все ж повинна збер-

≥гатись,зр≥вн¤льний розпод≥л суперечить ринковим прин-

ципам,≥сторичний досв≥д показав його безперспективн≥сть ≥

нав≥ть шк≥длив≥сть дл¤ сусп≥льства.

3.5. Ќац≥ональне багатство - це сукупн≥сть матер≥альних благ

≥ духовних ц≥нностей,нагромаджених сусп≥льством за всю його

≥стор≥ю.ћасштаби,структура ≥ ¤к≥сний р≥вень нац≥онального ба-