ћакроеконом≥ка > ћехан≥зм грошово-кредитноњ д≥¤льност≥

ћехан≥зм грошово-кредитноњ д≥¤льност≥

ѕлан.

ћехан≥зм функц≥онуванн¤ грошового ринку.

Ѕанк≥вська система та грошовий мультипл≥катор.

√рошово-кредитне регулюванн¤ економ≥ки.

1. √рош≥ Ц це загальновизнаний зас≥б платежу за товари та послуги. ¬ умовах сучасного ринку грошовий об≥г складаЇтьс¤ з гот≥вкових та безгот≥вкових грошей.

√от≥вков≥ грош≥ Ц це паперов≥ грош≥ (банкноти) ≥ монети. ћонети чекан¤тьс¤, ¤к правило, казначейством ≥ ввод¤тьс¤ в об≥г Ќацбанком. Ѕанкноти початково випускались вс≥ма банками ¤к вексел≥. «годом вони наб≥ли сили нац≥ональних грошей. ѓх ем≥с≥ю зд≥йснюЇ т≥льки Ќацбанк.

Ѕезгот≥вков≥ грош≥ Ц це записи на банк≥вських рахунках ≥ внески в комерц≥йних банках. ¬они називаютьс¤ банк≥вськими грошима. ¬ розвинутих крањнах св≥ту переважна частка вс≥х грошей припадаЇ на банк≥вськ≥ грош≥. ƒо них в≥днос¤ть банк≥вськ≥ депозити (поточн≥ або терм≥нов≥ рахунки), чеки ≥ кредитн≥ картки.

—уть грошей ви¤вл¤Їтьс¤ в њх функц≥¤х. ¬изначимо чотири основн≥ функц≥њ: м≥ра вартост≥, зас≥б обм≥ну, зас≥б нагромадженн¤, зас≥б платежу.

ћ≥ра вартост≥: грошова одиниц¤ використовуЇтьс¤ ¤к масштаб дл¤ вим≥ру в≥дносних вартостей р≥зноман≥тних благ та послуг.

«ас≥б обм≥ну: грош≥ використовуютьс¤ ¤к зас≥б, ¤кий опосередковуЇ куп≥влю-продаж товар≥в та послуг.

«ас≥б нагромадженн¤: грош≥ Ї засобом нагромадженн¤ багатства, вони зручн≥ в заощадженн≥, але т≥льки в тому випадку, ¤кщо њхн¤ куп≥вельна спроможн≥сть не падаЇ.

«ас≥б платежу: ¤к зас≥б платежу грош≥ Ї завершальним етапом в процес≥ обм≥ну.

¬с¤ сукупн≥сть гот≥вкових ≥ безгот≥вкових грошей складаЇ грошову масу.

ќдна ≥з особливостей грошей Ц це њх л≥кв≥дн≥сть. Ћ≥кв≥дн≥сть будь ¤кого майна безпосередньо повТ¤зана з його втратами при обм≥н≥ на будь-¤ке ≥нше майно або послуги. “обто л≥кв≥дн≥сть Ц це здатн≥сть будь-¤ких актив≥в виступати ¤к зас≥б оплати угод або без втрат перетворюватись в цей зас≥б. јбсолютно л≥кв≥дним Ї майно, втрати ¤кого при перетворенн≥ на ≥нше майно становл¤ть нуль. √от≥вков≥ грош≥ Ї абсолютно л≥кв≥дними, тому що на них можна швидко ≥ без втрат придбати будь-¤кий ≥нший актив.

« метою визначенн¤ та вим≥рюванн¤ грошей користуютьс¤ такими пон¤тт¤ми, ¤к грош≥ дл¤ угод ≥ грош≥ в широкому розум≥нн≥.

√рош≥ дл¤ угод охоплюють монети, паперов≥ грош≥, а також поточн≥ рахунки (поточн≥ рахунки здатн≥ виконувати вс≥ функц≥њ грошей).

√рош≥ в широкому розум≥нн≥ або Умайже грош≥Ф включають строков≥ та ≥нш≥ депозити, ¤к≥ можуть перетворитис¤ в гот≥вков≥ грош≥ (депозити, ¤к≥ принос¤ть б≥льш висок≥ в≥дсотки в пор≥вн¤нн≥ з в≥дсотками, що сплачуютьс¤ за поточн≥ рахунки, проте з терм≥нових рахунк≥в не можна зн¤ти грош≥ ран≥ше терм≥ну, визначеного умовами внеск≥в, що знижуЇ њх л≥кв≥дн≥сть).

ќтже, грош≥ Ц це не т≥льки гот≥вка в об≥гу ≥ депозити в банках, це також ≥ р≥зноман≥тн≥ активи, ¤к≥ мають менший р≥вень л≥кв≥дност≥. “обто грошам притаманна не т≥льки казначейська, а й кредитна властив≥сть.

« визначенн¤м грошей можна визначити ≥ њх ринки:

√рошовий ринок Ц це ринок, на ¤кому економ≥чн≥ субТЇкти купують необх≥дн≥ њм л≥кв≥дн≥ засоби, виписуючи на себе або пускаючи в об≥г короткостроков≥ зобовТ¤занн¤, тобто банкноти.

 редитний ринок Ц ринок позичкового кап≥талу Ц це ринок, ¤кий забезпечуЇ рух ф≥нансових засоб≥в в≥д тих, хто заощаджуЇ, до тих, хто ≥нвестуЇ. –инок позичкового кап≥талу в≥др≥зн¤Їтьс¤ тим, що зобовТ¤занн¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в об≥гу Ї довгостроковими.

÷≥ два ринки перетинаютьс¤ ≥ утворюють грошово-кредитний ринок.

ѕропозиц≥¤ ≥ попит на грошовому ринку.

ѕропозиц≥¤ грошей Ї реальною грошовою масою ≥ визначаЇтьс¤ за формулою:

ѕрг=√ћ/÷.

√рошова пропозиц≥¤ складаЇтьс¤ ≥з грошових ≥ безгот≥вкових грошей. ¬с≥ вони в залежност≥ в≥д р≥вн¤ њх л≥кв≥дност≥ обТЇднуютьс¤ зростаючим п≥дсумком в окрем≥ грошов≥ агрегати. (таб. 1):

“аб. 1. —труктура грошовоњ маси в ”крањн≥.

Ўирока грошова маса (√ћ) Ц це агрегат ћ3.

√рошовий попит Ц це попит на реальну грошову масу (ѕог=√ћ/÷). ¬≥н включаЇ попит на грош≥ дл¤ угод (випливаЇ з њхньоњ функц≥њ ¤к зас≥б об≥гу, знаходитьс¤ в пр¤м≥ залежност≥ в≥д ном≥нального ¬¬ѕ; чим б≥льша загальна грошова варт≥сть товар≥в та послуг, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, тим б≥льше потр≥бно грошей дл¤ угод) ≥ попит на грош≥ ¤к активи.

Ќа рис. 1 граф≥чно зображено сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом на грош≥ дл¤ угод (ѕо.гу.) ≥ ставкою в≥дсотка. ќск≥льки попит на грош≥ дл¤ угод не залежить в≥д ставки в≥дсотка, в≥н маЇ вигл¤д вертикальноњ пр¤моњ.

1	2	3

Ќазва: ћехан≥зм грошово-кредитноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2376 прочитано)