ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи

 ерован≥ плаваюч≥ валютн≥ курси. —истему виниклу в≥дтод≥ можна визначити, ¤к систему керованих плаваючих валютних курс≥в. « одного боку, загальновизнано, що зм≥нн≥ умови економ≥чних в≥дносин м≥ж крањнами вимагають пост≥йних зм≥н валютних курс≥в дл¤ запоб≥ганн¤ ст≥йких негативних чи позитивних сальдо плат≥жних баланс≥в; валютн≥ курси повинн≥ мати можлив≥сть плавати. « ≥ншого боку, короткостроков≥ зм≥ни валютних курс≥в, можливо посилен≥ спекул¤тивними операц≥¤ми куп≥вл≥-продажу, можуть викликати част≥ ≥ значн≥ њхн≥ коливанн¤, що призводить до порушенн¤ торг≥вельних ≥ ф≥нансових поток≥в. “ому ≥снуЇ сп≥льна домовлен≥сть, що центральн≥ банки р≥зних крањн повинн≥ купувати ≥ продавати ≥ноземну валюту дл¤ вир≥внюванн¤ под≥бних коливань валютних курс≥в. ≤ншими словами центральн≥ банки повинн≥ "управл¤ти" короткостроковими спекул¤тивними зм≥нами курс≥в валют своњх крањн, або стаб≥л≥зувати њх. ÷≥ найважлив≥ш≥ моменти були заф≥ксован≥ в 1976 роц≥ пров≥дною групою крањн-учасниць ћ¬‘. “аким чином, в ≥деал≥ нова система придасть не лише довгострокову гнучк≥сть валютним курсам, необх≥дну дл¤ вир≥внюванн¤ незбалансованих плат≥жних баланс≥в, але й забезпечить њхню достатню довгострокову стаб≥льн≥сть з метою п≥дтриманн¤ ≥ стимулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ ф≥нанс≥в.

¬ д≥йсност≥ нин≥шн¤ валютна система дещо складн≥ша. ¬ той час ¤к пров≥дн≥ валюти, так≥, ¤к американський ≥ канадський долари, ¤понська Їна, британський фунт стерл≥нг≥в, коливаютьс¤ або плавають у в≥дпов≥дност≥ з зм≥нними умовами попиту ≥ пропозиц≥њ, б≥льш≥сть крањн Ївропейського "—п≥льного ринку" намагаютьс¤ прив'¤зати своњ валюти друг до друга. Ѕ≥льш того, багато слаборозвинених крањни прив'¤зують свою валюту до валюти будь-¤коњ пров≥дноњ промислово-розвиненоњ крањни. “ак, наприклад, майже 40 найменш розвинених крањн прив'¤зали своњ валюти до долару. Ќарешт≥, де¤к≥ крањни прив'¤зують варт≥сть своњх валют до "кошика" або групи ≥нших валют.

Ќаск≥льки добре працюЇ система керованих плаваючих валютних курс≥в? ’оч досв≥д ц≥Їњ системи в ≥сторичному план≥ надто нетривалий ≥ тому недостатн≥й дл¤ повноњ оц≥нки, у системи Ї ¤к приб≥чники, так ≥ критики. ѕриб≥чники системи довод¤ть, що за час њњ недовгого ≥снуванн¤ вона функц≥онувала добре, набагато краще, н≥ж припускалос¤. ќднак дос≥ ≥снують вагом≥ аргументи на користь системи, що характеризуЇтьс¤ б≥льшою стаб≥льн≥стю валютних курс≥в. “≥, хто виступають за ф≥ксован≥ курси, бачать проблеми нин≥шньоњ системи.

III. –егулюванн¤ зовн≥шньоторг≥вельноњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни.

Ќа сьогодн≥ ≥нтеграц≥¤ ”крањни в св≥товий економ≥чний прост≥р Ї обов'¤зковим завданн¤м побудови њњ державност≥ ≥ економ≥ки. јле дл¤ того щоб цей процес д≥йсно прин≥с оч≥куван≥ результати, потр≥бно зрозум≥ти ≥ реал≥зувати дек≥лька важливих положень. ¬они повинн≥ грунтуватис¤ на:

- знанн≥ ≥ прогнозуванн≥ тенденц≥й в зм≥нах зовн≥шньоеконом≥чного середовища (системи св≥тового господарства), в ¤кому повинно функц≥онувати нац≥ональне господарство ”крањни, а також прийн¤тт¤ його внутр≥шнього економ≥чного "регламенту";

- ч≥тке пон¤тт¤ необх≥дних - збалансованих з нац≥ональними ≥нтересами - трансформац≥Їю нац≥онального господарства, що могло б забезпечити ефективну взаЇмод≥ю з св≥товим господарством на основ≥ високого р≥вн¤ конкурентноспроможноњ економ≥ки.

Ќаша держава лише входить в систему св≥тового господарства, ≥ в≥д того, ¤к цей процес буде в≥дбуватис¤, залежить не ст≥льки динам≥ка зовн≥шньоњ торг≥вл≥, а насамперед - можлив≥сть подальшого соц≥ального ≥ економ≥чного розвитку держави ¤к орган≥чноњ п≥дсистеми св≥товоњ економ≥ки. ” процес≥ ≥нтеграц≥њ в св≥тове економ≥чне господарство ”крањна буде зустр≥чатис¤ з величезними складнощами. ÷е зумовлюЇтьс¤ р¤дом причин.

ѕо-перше, ”крањна ще не визначилас¤ в повн≥й м≥р≥ з основними напр¤мками ≥ механ≥змами структурноњ перебудови економ≥ки, критер≥њ ¤коњ повинн≥ визначатис¤ з врахуванн¤м особливостей розвитку св≥товоњ системи господарюванн¤, а також реальних можливостей ≥нтегруванн¤ в нењ ”крањни.

ѕо-друге, дуже гостро сто¤ть питанн¤ ¤к безпеки в сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин, так ≥ взагал≥ економ≥чноњ безпеки, що необх≥дно вир≥шувати з позиц≥й активного конкурентного протисто¤нн¤ на св≥товому ринку.

¬ трет≥х, ≥снують ¤вн≥ протир≥чч¤ рег≥онального характеру, р≥шенн¤ ¤ких можливо т≥льки з допомогою довгострокових догов≥рних принцип≥в, шл¤хом активного включенн¤ в ≥нтеграц≥йн≥ процеси, з визначенн¤м глобальних нац≥ональних пр≥оритет≥в ≥ њхн≥м балансуванн¤м з ≥ншими, що ≥снують в св≥товому економ≥чному господарств≥.

¬ четвертих, спроби активного сп≥лкуванн¤ ≥ д≥алогу з м≥жнародними ф≥нансовими ≥нст≥тутами - ¤к гарантами входженн¤ ”крањни в св≥товий ринок ≥ оновленн¤ економ≥ки - поки що викликають неадекватну реакц≥ю широких к≥л украњнськоњ громадськост≥, оск≥льки дос≥ ще не ч≥тко визначен≥ ор≥Їнтири нашоњ крањни н≥ в розвитку њњ "внутр≥шньоњ" економ≥ки, н≥ в пошуках њњ майбутнього м≥сц¤ в св≥товому господарств≥.

ѕерерахуванн¤ причин, що зумовлюють актуальн≥сть розробки концепц≥њ довгостроковоњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики на 15-20 рок≥в, можна продовжити, але достатньо ≥ цих, - тим б≥льше, що й дос≥, на дев'¤тому роц≥ самост≥йност≥ ”крањни, не ≥снуЇ, по сут≥, ан≥ доктрини, ан≥ налагодженоњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики нашоњ крањни. ѓњ зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика - це, в основному, еп≥зодична торг≥вл¤, навколо ¤коњ сконцентрован≥ зусилл¤ по њњ так зван≥й "л≥берал≥зац≥њ" (дебати про л≥цензуванн¤, квотуванн¤, ц≥ноутворенн¤ та ≥н.). јле зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика - це не т≥льки торг≥вл¤, не т≥льки ≥нвестиц≥йне ≥ науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво, не т≥льки створенн¤ догов≥рного простору ≥ забезпеченн¤ нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки. ÷е - весь комплекс проблем, р≥шенн¤ ¤ких нац≥лене на орган≥чне ≥нтегруванн¤ нац≥онального господарства в систему св≥тового господарства з метою максимал≥зац≥њ своЇњ частки св≥тового доходу.

≤снуюч≥ концептуальн≥ п≥дходи до зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни - при вс≥х њњ позитивних аспектах - мають суттЇвий недостаток: у них фактично в≥дстун≥ концепц≥¤ ≥ орган≥зац≥йн≥ принципи дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей. ј саме це ≥ складаЇ стрижень зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики. « точки зору зм≥н, що не т≥льки мали м≥сце, але й розвиваютьс¤ в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, сл≥дуЇ в≥дм≥тити: саме ор≥Їнтац≥¤ на глобальн≥ зм≥ни ≥ тенденц≥њ, њхнЇ прогнозуванн¤ в довгостроковому режим≥, а також адекватна пол≥тика нашоњ держави можуть призвести до позитивних зм≥н в њњ становищ≥ на св≥товому ринку.

—ьогодн≥шн≥ реал≥њ взаЇмов≥дносин ”крањни з св≥товою господарською сферою характеризуютьс¤ неп≥дготовлен≥стю њњ економ≥ки до високоефективних форм зовн≥шньоеконом≥чного сп≥вроб≥тництва.

¬ сучасн≥й св≥тов≥й господарськ≥й сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки нац≥ональних економ≥к охоплюють б≥льш широкий, н≥ж ран≥ше спектр взаЇмод≥й: торг≥вельний обм≥н перер≥с в науково-технолог≥чне ≥ ≥нвестиц≥йне сп≥вроб≥тництво. —клалас¤ нова модель таких зв'¤зк≥в ¤к виробничо-≥нвестиц≥йна.

як справедливо пом≥чаЇ ≈. очетов, виробничо-≥нвестиц≥йне сп≥вроб≥тництво в результат≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, не п≥дриваЇ товарне виробництво, а модиф≥куЇ, робить б≥льш ефективним.

¬иробництво грунтуЇтьс¤ на баз≥ технолог≥чного сп≥вроб≥тництва, що вийшло за меж≥ нац≥ональних меж; на нових под≥лу прац≥ на сучасних формах проводить обм≥н товарами; суб'Їкти ринку виступають в транснац≥ональн≥й форм≥. јле дл¤ ”крањни Ї притаманним "постачальницько-збутовий" ≥ "посередницько-торг≥вельний" ментал≥тет виходу на св≥товий ринок. « точки зору на це, щоб побороти в≥дстал≥сть нашого виробництва, його системну несум≥сн≥сть з св≥товою, необх≥дно перейти до новоњ модел≥ взаЇмов≥дносини нац≥онального господарства з св≥товим. —аме тому сл≥д ор≥Їнтуватис¤ на виробничо-≥нвестиц≥йну модель, де в пол≥ зору Ї не т≥льки сфера обм≥ну (зовн≥шн¤ торг≥вл¤), але й сп≥вроб≥тництво по вс≥м напр¤мкам виробничо-техн≥чного процесу, з винесенн¤м частини з них за нац≥ональн≥ рамки. ќр≥Їнтац≥¤ виключно на зовн≥шньоеконом≥чну модель сп≥вроб≥тництва призведе до ще б≥льшого поглибленн¤ структурноњ кризи, оск≥льки вона в значн≥й м≥р≥ Ї пох≥дною в≥д ≥снуючоњ структури виробництва. ¬ даному випадку мова йде не про вих≥д на св≥тову арену окремих украњнських товар≥в, а про функц≥онуванн¤ на ц≥й арен≥ ¤к певних конкурентноспроможних галузевих ≥ м≥жгалузевих блок≥в, рег≥онально-виробничих анклав≥в ≥ т.д.

як показуЇ м≥жнародний досв≥д, сьогодн≥ прорив на св≥товий ринок грунтуЇтьс¤, ¤к правило, не просто продуктом, ≥ нав≥ть не галуззю, а м≥жгалузевим комплексом, що перебуЇ з певних заново створених технолог≥чних систем. …ого конкурентне ¤дро позичаЇ необх≥дну дл¤ нього технолог≥чну н≥шу ≥ ≥нтегруЇтьс¤ з≥ своњми постачальниками ≥ партнерами. ¬и¤в ≥ п≥дтримка розвитку таких галузевих (м≥жгалузевих) "кущ≥в" в украњнськ≥й економ≥ц≥ - це дуже важливе ≥ необх≥дне д≥ло.

√оловна мета державноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики пол¤гаЇ в створенн≥ умов дл¤ формуванн¤ довгострокових конкурентних переваг у в≥тчизн¤них товаровиробник≥в. “ака постановка проблеми не нова. ¬она ч≥тко сформульована ћ.ѕортером, ≥ п≥дходи до њњ розв'¤занн¤ широко використовуютьс¤ р≥зними крањнами. ЌагадаЇмо р¤д вих≥дних момент≥в на ¤ких така пол≥тика базуЇтьс¤:

- нац≥ональне економ≥чне процв≥танн¤ грунтуЇтьс¤ на високому р≥вн≥ продуктивност≥ прац≥;

- в галуз¤х конкурують ф≥рми, а не крањни;

- нац≥ональна конкурентна перевага маЇ в≥дносний характер;

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано)