ћакроеконом≥ка > Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги

Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги

1. ≈коном≥чний цикл в макроеконом≥чних модел¤х.

2. ≤нфл¤ц≥¤ - ¤к порушенн¤ макрор≥вноваги.

3. ћоделюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥.

4. –≥зн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи, њхн≥ можливост≥ та обмеженн¤.

1. ѕеред нами постаЇ питанн¤: по¤снити ¤вище порушенн¤

р≥вноваги та т≥ насл≥дки, до ¤ких воно призводить. ” ц≥й тем≥

предметом нашоњ уваги стануть насамперед економ≥чний цикл,

≥нфл¤ц≥¤ та безроб≥тт¤.

≈коном≥чний цикл - це форма, в ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ рух

економ≥ки. ћакроеконом≥чна р≥вновага Ї динам≥чною, м≥нливою.

ѓњ м≥нлив≥сть про¤вл¤Їтьс¤ не лише у пост≥йному нарощуванн≥

обс¤г≥в виробництва, а й у чергуванн≥ скорочень (спад≥в) та

розширень (п≥дйом≥в) економ≥ки. ¬ажливим завданн¤м науки Ї

по¤сненн¤ причин такого чергуванн¤.

¬ економ≥чн≥й науц≥ ще з 20-х рок≥в ’’ стол≥тт¤ почавс¤

перегл¤д традиц≥йних у¤влень про цикли в розвитку економ≥ки.

¬насл≥док цього сформувалис¤ три протилежн≥ п≥дходи:

1) економ≥чний цикл розгл¤даЇтьс¤ ¤к в≥дхиленн¤ в≥д нор-

мального стану р≥вноваги;

2) цикл трактуЇтьс¤ ¤к загальна форма економ≥чного прог-

ресу, а економ≥чна р≥вновага не розгл¤даЇтьс¤ ¤к норма, до

¤коњ т¤ж≥Ї економ≥ка в процес≥ коливань;

3) в≥д ≥дењ законом≥рно-пер≥одичного циклу в≥дмовилис¤

взагал≥.

“аким чином, проблема звелас¤ до визнанн¤ чи невизнанн¤

законом≥рност≥ цикл≥в в економ≥ц≥ та до анал≥зу зв'¤зку м≥ж

циклом ≥ р≥вновагою.

“≥ досл≥дники, ¤к≥ розум≥ли коливанн¤ ¤к ¤вище зако-

ном≥рного в≥дхиленн¤ в≥д стану р≥вноваги (перший п≥дх≥д),

зробили по¤снююч≥ теор≥њ економ≥чних цикл≥в, в ¤ких прагнули

по¤снити причини спад≥в та п≥дйом≥в, законом≥рност≥ переходу

в≥д одн≥Їњ фази до ≥ншоњ, проходженн¤ п≥кових та найнижчих

точок циклу. Ѕудь-¤ка ≥нша наука могла б позаздрити р≥зно-

ман≥тност≥ цих по¤снень. ≤снуЇ спец≥альна л≥тература, прис-

в¤чена класиф≥кац≥¤м та анал≥зу р≥зних теор≥й економ≥чних

цикл≥в.

“еор≥њ нововведень (≥нновац≥й) тлумачить цикл пер-

≥одичним впровадженн¤м технолог≥чних нововведень (…озеф Ўум-

петер та його тлумачники). «а Ўумпетером, ≥снують дв≥ фази,

¤к≥ в≥ддал¤ють економ≥ку в≥д р≥вноваги: п≥дйом ≥ депрес≥¤, та

дв≥ фази, що повертають економ≥ку до р≥вноваги: криза та пож-

вавленн¤.  ожне нововведенн¤, творцем ¤кого Ї п≥дприЇмц≥, по-

рушуЇ р≥вновагу.

√рошова теор≥¤ по¤снюЇ цикл рухом кредиту (–альф ’оутр≥,

‘р≥др≥х ’аЇк ≥ ≥н.). «а теор≥Їю ’оутр≥, причиною криз стаЇ

штучне звуженн¤ грошовоњ пропозиц≥њ ем≥с≥йними банками, ¤к≥

п≥двищують зал≥кову ставку процента дл¤ захисту касовоњ

гот≥вки або з метою п≥дтримки курсу нац≥ональноњ валюти. «а

’аЇком, економ≥ка без грошей б≥льше т¤ж≥ла б до ст≥йкоњ

р≥вноваги. –озширенн¤ ж кредиту провокуЇ диспропорц≥њ у рус≥

р≥зних ц≥н. «окрема, ц≥ни на предмети споживанн¤ зростають

швидше, н≥ж на засоби виробництва. ÷е спри¤Ї зменшенню ≥нвес-

туванн¤ ≥ започатковуЇ депрес≥ю.

“еор≥њ недоспоживанн¤ по¤снювали цикл надм≥рно високою

часткою в сукупних доходах багатших прошарк≥в сусп≥льства

(ƒжон √обсон, ≈р≥х ѕрайзер та ≥н.). «а теор≥Їю √обсона, вели-

чина заощаджень у кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥ маЇ тенденц≥ю

до перевищенн¤ обс¤гу ≥нвестиц≥й (оск≥льки переваги прогресу

привласнюютьс¤ багатими, њх схильн≥сть до ≥нвестуванн¤ спа-

даЇ). Ќер≥вний розпод≥л доход≥в, що спричин¤Ї в≥дносне скоро-

ченн¤ ≥нвестиц≥й призводить до безроб≥тт¤, зниженн¤ ц≥н ≥ до-

ход≥в. ѕрайзер, навпаки, наголошував на тому, що надм≥рно ви-

сок≥ прибутки пер≥оду п≥дйом≥в призвод¤ть до в≥дносного

в≥дставанн¤ зарплати в≥д ≥нвестиц≥й. ¬исок≥ прибутки спричи-

н¤ють висок≥ ≥нвестиц≥њ, з часом ≥нвестуванн¤ стаЇ надм≥рним,

а споживанн¤ - в≥дносно недостатн≥м.

“еор≥њ, що по¤снюють цикл в≥дсутн≥стю синхронност≥

(в≥дпов≥дност≥) у розвитку р≥зних сфер, розробл¤ли јльберт

јфтал≥он, ƒжон ћ.  ларк, ”есл≥  . ћ≥тчел, ћихайло “уган-

-Ѕарановський. јфтал≥он по¤снював цикл ¤вищем, що д≥стало

назву "принципу акселерац≥њ". ¬≥н обгрунтував по¤ву надлишку

предмет≥в споживанн¤ тим, що на початку фази п≥дйому ц≥ни на

засоби виробництва зростають швидше, н≥ж на предмети спожи-

ванн¤. Ќаприк≥нц≥ фази в результат≥ нагромаджень засоб≥в ви-

робництва створюЇтьс¤ наст≥льки значний надлишок предмет≥в

споживанн¤, що падаЇ њх гранична корисн≥сть ≥ ц≥на.  риза, що

охоплюЇ галуз≥, де перенагромадилис¤ засоби виробництва, пе-

рекидаЇтьс¤ на ≥нш≥ галуз≥, стаючи загальною.  ларк, роз-

виваючи ≥дею "акселератора", доводив, що попит на засоби ви-

робництва залежить в≥д двох чинник≥в: величини амортизац≥њ ≥

попиту на споживч≥ товари. ўор≥чне зношуванн¤ засоб≥в вироб-

ництва потребуЇ пост≥йноњ суми ≥нвестиц≥й, а непост≥йний по-

пит на предмети споживанн¤ - зм≥нюваноњ. Ѕудь-¤ке зменшенн¤

попиту на предмети споживанн¤ робить непотр≥бною частину уже

≥нвестованого ран≥ше кап≥талу ≥ викликаЇ коливанн¤ економ-

≥чноњ активност≥. ћ≥тчел також акцентував увагу на нев-

≥дпов≥дност≥ зростанн¤ ц≥н на засоби виробництва ≥ предмети

споживанн¤. јле в≥н доповнював по¤сненн¤ тим, що при п≥дйом≥

до виробництва залучаютьс¤ роб≥тники з нижчою квал≥ф≥кац≥Їю ≥

г≥рше обладнанн¤. ¬≥дпов≥дно, граничний прибуток починаЇ па-

дати, ≥ за цих умов починаЇтьс¤ криза.

” св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ в≥домого украњнського еко-

ном≥ста ћихайла “угана-Ѕарановського (1865-1919) в≥днос¤ть до

"синтетичного" напр¤му, ¤кий по¤снював цикл нев≥дпов≥дн≥стю

(асинхронн≥стю) у розвитку р≥зних сфер виробництва. ¬≥н пов-

'¤зував цикл≥чний характер економ≥чного розвитку з ≥нновац≥-

¤ми в галуз¤х, що виробл¤ють засоби виробництва, а власне

причину цикл≥чних коливань вбачав у диспропорц≥¤х м≥ж рухом

заощаджень та ≥нвестиц≥й у цих галуз¤х. ѕо¤ву диспропорц≥й

в≥н по¤снював недосконал≥стю д≥њ ринкових механ≥зм≥в, њх

неспроможн≥стю пропорц≥йно розпод≥лити кап≥тал м≥ж р≥зними

сферами.

ƒругий п≥дх≥д до економ≥чного циклу, ¤к уже зазначалос¤,

грунтуЇтьс¤ на в≥дмов≥ в≥д його розум≥нн¤ ¤к в≥дхиленн¤ в≥д

стану р≥вноваги. ¬≥н розробл¤вс¤ в межах в≥дносно молодоњ

науки - економетрики. «а у¤вленн¤м представник≥в цього нап-

р¤му, пон¤тт¤ р≥вноваги - штучне, ≥деальне утворенн¤ дос-

л≥дника. —правжн¤ економ≥ка - це пост≥йний рух. “ому не-

обх≥дно розробл¤ти модел≥ коливань, виход¤чи з внутр≥шн≥х за-

лежностей та зовн≥шн≥х чинник≥в, досл≥джувати њх посиленн¤ та

затуханн¤. ≈конометристи в≥дстоювали ≥дею неминучост≥ коли-

вань в умовах економ≥чного прогресу, досл≥джували можливост≥

впливу на цикл≥чн≥ коливанн¤, шукали засоб≥в њх пом'¤кшенн¤.

“рет≥й п≥дх≥д характеризуЇтьс¤ остаточною в≥дмовою в≥д

розум≥нн¤ коливань ¤к в≥дхиленн¤ в≥д р≥вноваги, запереченн¤м

р≥вноваги ¤к ¤когось нормального стану, в≥дмовою в≥д ≥дењ ре-

гул¤рноњ пер≥одичност≥ цикл≥в ≥ нав≥ть зам≥ною самого пон¤тт¤

- "цикл" ≥ншими - "загальний рух", "коливанн¤".

–озпод≥лимо модел≥, що будуть розгл¤датис¤ нижче на три

групи:

1) по¤сненн¤ економ≥чних коливань зм≥нами на баз≥ сукуп-

ного попиту;

2) по¤сненн¤ коливань зм≥нами у пропозиц≥њ:

3) по¤сненн¤, що враховують зм≥ни ≥ з боку попиту, ≥ з

боку пропозиц≥њ.

ѕо¤сненн¤ коливань зм≥нами з боку попиту зд≥йснюЇтьс¤ в

межах модел≥ IS-LM. ÷¤ модель дала змогу по¤снити зм≥ни

р≥вноваги (коливанн¤) у короткотерм≥новому пер≥од≥ п≥д впли-

вом таких екзогенних чинник≥в, ¤к бюджетно-податкова та гро-

шово-кредитна пол≥тика, на ендогенн≥ величини; ставку процен-

та ≥ величину ¬Ќѕ. «апишемо у символах т≥ насл≥дки, до ¤ких,

зг≥дно з моделлю IS-LM, призвод¤ть д≥њ згаданих чинник≥в.

«б≥льшенн¤ податк≥в скорочуЇ випуск ≥ зменшуЇ ставку

процента:

AD Inv Y

T D

Y (M/P) L(i) i

«б≥льшенн¤ державних витрат одночасно зб≥льшуЇ випуск ≥

ставку процента:

AD Inv Y

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3345 прочитано)