ћакроеконом≥ка > Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги

G D

Y (M/P) L(i) i

«б≥льшенн¤ грошовоњ маси зменшуЇ ставку процента ≥

зб≥льшуЇ випуск:

S

(M/P) i

M

i I AD Inv Y

2. явище ≥нфл¤ц≥њ маЇ макроеконом≥чну природу хоча б

тому, що означаЇ п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н ≥ певн≥ зру-

шенн¤ у сукупних обс¤гах виробництва.

јнал≥зуючи ¤вище ≥нфл¤ц≥њ, розр≥зн¤ють два њњ види:

≥нфл¤ц≥ю попиту та витрат (пропозиц≥њ).

ƒл¤ ≥люстрац≥њ механ≥зму ≥нфл¤ц≥њ скористаЇмос¤ моделлю

AS-AD, маючи на уваз≥ так≥ вих≥дн≥ положенн¤:

1) ≥нфл¤ц≥¤ - це порушенн¤ р≥вноваги, що в≥дбуваЇтьс¤

внасл≥док зсув≥в л≥н≥й AD та AS;

2) причиною зрушень л≥н≥њ AD можуть бути раптов≥ зм≥ни

кожного з компонент≥в сукупних витрат C,I,G, а також зм≥ни в

к≥лькост≥ грошей, ¤к≥ перебувають в об≥гу;

3) необх≥дно розр≥зн¤ти довготерм≥нову пропозиц≥ю, ¤ка

граф≥чно зображаЇтьс¤ вертикальною л≥н≥Їю, ≥ корот-

котерм≥нову, що зображаЇтьс¤ л≥н≥Їю з правосторонн≥м нахилом;

4) зрушенн¤ в обс¤гах виробництва, спричинен≥ зсувами

л≥н≥й AD та AS, Ї тимчасовими. ≈коном≥ка т¤ж≥Ї до виробництва

на р≥вн≥ своњх потенц≥йних можливостей. “ому необх≥дно

розр≥зн¤ти короткотерм≥нов≥ ≥ довготерм≥нов≥ насл≥дки тих

чинник≥в, що спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю попиту ≥ витрат.

ћоделюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ попиту грунтуЇтьс¤ на правос-

торонньому зсув≥ л≥н≥њ AD, що Ї адекватним зб≥льшенню сукуп-

ного попиту. ѕричиною цих зм≥н може бути зб≥льшенн¤ кожного з

елемент≥в сукупних витрат. Ќайважлив≥шою серед них Ї

зб≥льшенн¤ державних витрат ≥ зменшенн¤ податк≥в. “ак само

сукупний попит зростаЇ тод≥, коли зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть гро-

шей в об≥гу. ¬важаЇтьс¤, що будь-¤к≥ заходи експан-

с≥он≥стськоњ бюджетно-податковоњ чи грошово-кредитноњ пол-

≥тики можуть спричинити ≥нфл¤ц≥ю попиту. «образимо результат

д≥њ цих чинник≥в граф≥чно:

P P

AD1(A, M,G1) AD2(A, M,G2) AD1(E,M1) AD2(E,M2)

PC PC

C C

PB PB B

B

PA A PA A

Y(K,L) YB Y Y(K,L) YB Y

ѕерех≥д в≥д ј до ¬ ще не Ї ≥нфл¤ц≥Їю. ѕо-перше, це

п≥двищенн¤ ц≥н зд≥йснюЇтьс¤ на короткому пром≥жку (≥нфл¤ц≥¤ ж

вважаЇтьс¤ тривале зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н). ѕо-друге,

воно супроводитьс¤ зб≥льшенн¤м обс¤г≥в виробництва ≥ може

розгл¤датись ¤к безпосередн≥й його насл≥док. ѕерех≥д в≥д точ-

ки ј до ¬ по¤сню/тьс¤ тим, що зростанн¤ ц≥н на продукц≥ю

к≥нцевого виробництва стимулюЇ зростанн¤ загальних обс¤г≥в

виробництва.

« часом зростанн¤ ц≥н на засоби виробництва починаЇ наз-

доган¤ти зростанн¤ ц≥н на продукц≥ю к≥нцевого виробництва.

Ћ≥н≥¤ сукупноњ пропозиц≥њ зсуваЇтьс¤ л≥воруч, ≥ у дов-

готерм≥новому пер≥од≥ виробництво, ¤ке зменшуЇтьс¤, опин¤Ї-

тьс¤ на своЇму природному р≥вн≥. як насл≥док, маЇ м≥сце

зб≥льшенн¤ ц≥н при незм≥нних обс¤гах виробництва.

ћоделюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ витрат грунтуЇтьс¤ на л≥вос-

торонньому зсув≥ л≥н≥њ AS, що Ї адекватним зменшенню сукупноњ

пропозиц≥њ. «сув AS ≥ в≥дпов≥дне зменшенн¤ пропозиц≥њ виникаЇ

п≥д впливом оч≥куванн¤ зб≥льшенн¤ витрат виробництва. “ак≥

зм≥ни ≥нод≥ називають "шоком пропозиц≥њ". њх зумовлюЇ раптове

п≥двищенн¤ ц≥н на елементи виробничих витрат. ѕ≥двищенн¤ ц≥н

на елементи виробничих витрат може статись ≥ через неврожай,

стих≥йне лихо, р≥зке п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати п≥д тиском

профсп≥лок. √раф≥чне положенн¤ того, чому л≥н≥¤ AS зсуваЇтьс¤

л≥воруч, маЇ такий вигл¤д:

Y Y1(L) Y

A

Y1

Y1 D Y2(L)

Y2 C

Y3

B

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3345 прочитано)