Sort-ref - Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћакроеконом≥ка > Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги

AD U W MC P

де U - р≥вень безроб≥тт¤;

W - р≥вень зарплати;

MC - граничн≥ витрати.

ўор≥чне 2,5

зростан-

н¤ зарп- 2

лати, %

1,5

0,5 4,5

-0,5 1 2 3 4 6

Ѕезроб≥тт¤, %

”с≥ м≥ркуванн¤, ¤к≥ випливають з кривоњ ‘≥л≥пса мають

обгрунтуванн¤ за умови, що продуктивн≥сть прац≥ лишаЇтьс¤

незм≥нною. якщо ж продуктивн≥сть прац≥ зростаЇ швидше, н≥ж

зарплата, то, навпаки, ц≥ни зменшуютьс¤. ќтже, зв'¤зок

W MC P справедливий лише за двох умов: коли продуктив-

н≥сть лишаЇтьс¤ незм≥нною або коли зарплата зростаЇ швидше

н≥ж продуктивн≥сть.

“радиц≥йно крива ‘≥л≥пса зображаЇтьс¤ в координатн≥й

площин≥, де по вертикал≥ в≥дкладаЇтьс¤ р≥вень ≥нфл¤ц≥њ. ј са-

ма крива розгл¤даЇтьс¤ ¤к наб≥р альтернативних комб≥нац≥й

≥нфл¤ц≥њ ≥ безроб≥тт¤. ўе б≥льш конкретно криву ‘≥л≥пса можна

визначити ¤к криву, що в≥дображаЇ можливий компром≥с м≥ж без-

роб≥тт¤м та ≥нфл¤ц≥Їю: ≥з зб≥льшенн¤м безроб≥тт¤ ≥нфл¤ц≥¤

зменшуЇтьс¤.

р≥м власного п≥двищенн¤ зарплати ≥ граничних витрат,

значний вплив на формуванн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ мають передбаченн¤

щодо зростанн¤ ц≥н. ¬ основ≥ кривоњ ‘≥л≥пса лежить припу-

щенн¤, що вони перебувають на нульовому р≥вн≥. якщо ж вони

виникають, то це маЇ спричин¤ти зсув кривоњ ‘≥л≥пса вгору.

Ph1 Ph2 Ph3

–≥вень 50

зм≥н у

ц≥нах, 40

10 6

-0,5 1 2 3 4

Ѕезроб≥тт¤, %

¬≥дпов≥дно до кривоњ ‘≥л≥пса, ¤кщо сукупний попит змен-

шитьс¤ до р≥вн¤, що передбачатиме безроб≥тт¤ на р≥вн≥ близько

6%, то р≥вень зарплати врешт≥-решт стане меншим, н≥ж р≥вень

≥нфл¤ц≥њ. ÷е знизить реальний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ ≥ зменшить його

передбаченн¤. рива ‘≥л≥пса повернетьс¤ у стан, коли природ-

ний р≥вень безроб≥тт¤ (4,5%) забезпечить нульову ≥нфл¤ц≥ю.

3. –≥зновидом одночасно ≥ ≥нфл¤ц≥њ попиту, ≥ ≥нфл¤ц≥њ

витрат Ї так звана "≥нфл¤ц≥¤, пов'¤зана з≥ спадом". њњ модель

розгл¤нута у книз≥ ≈дв≥на ƒж. ƒолана та ƒейв≥да ≈. Ћ≥ндсе¤.

¬она ц≥кава тим, що досить точно в≥дтворюЇ ситуац≥ю в

”крањн≥. ѕочаток ≥нфл¤ц≥њ в наш≥й крањн≥ пов'¤заний ≥з

надм≥рним сукупним попитом та пост≥йними ≥нфл¤ц≥йними оч≥ку-

ванн¤ми. √раф≥чно ≥нфл¤ц≥¤, пов'¤зана з≥ спадом, маЇ такий

вигл¤д:

P AS4

AS3

AS2

E2 AS1

Y(K,L) Y

–озгл¤нута модель грунтуЇтьс¤, по-перше, на тому, що ко-

ли ≥нфл¤ц≥¤ виникаЇ в результат≥ зростаючого попиту, то,

най≥мов≥рн≥ше, ур¤д, в≥дчувши њњ негативн≥ насл≥дки, починаЇ

обмежувати ≥нфл¤ц≥ю саме стримуванн¤м сукупного попиту. ѕо-

друге, в модел≥ враховано ≥нерц≥ю виробник≥в у њх ставленн≥

до ц≥н. ѕро≥снувавши певний час в умовах ≥нфл¤ц≥њ, нав≥ть

¤кщо в≥дбуваЇтьс¤ реальне обмеженн¤ сукупного попиту, люди

оч≥куватимуть зростанн¤ ц≥н.

¬ласне ≥нфл¤ц≥¤, пов'¤зана з≥ спадом, припадаЇ на ≥нтер-

вал м≥ж точками ≈ та ≈. —аме тут ≥нфл¤ц≥¤ поЇднуЇтьс¤ ≥з

скороченн¤м обс¤г≥в виробництва нижче в≥д природного р≥вн¤ та

з по¤вою безроб≥тт¤, що перевищуЇ природний р≥вень.

ўо в розгл¤нут≥й модел≥ Ї схожим на ситуац≥ю в ”крањн≥,

а що н≥?

Ќесхож≥сть пол¤гаЇ передус≥м в тому, що в розгл¤нут≥й

модел≥ вих≥дна точка ≈ передбачаЇ, що реальн≥ обс¤ги випуску

перевищують природний р≥вень виробництва. ¬ одн≥й ≥з попе-

редн≥х тем ми вже наголошували на тому, що економ≥чна система

”крањни не забезпечуЇ випуску на р≥вн≥ природних можливостей.

р≥м того, скороченн¤ обс¤г≥в виробництва в наших умовах

спричин¤Їтьс¤ не лише передбаченн¤ми ≥нфл¤ц≥њ, а й монопол-

≥зован≥стю ≥ "одержавлен≥стю" виробництва.

—хож≥сть модел≥ з украњнською ситуац≥Їю пол¤гаЇ у тому,

що:

1) поштовхом до ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н у нас стало

зростанн¤ сукупних витрат наприк≥нц≥ 80-х - на початку 90-х

рок≥в п≥д впливом частковоњ л≥берал≥зац≥њ економ≥ки. ќстанн¤,

¤к в≥домо, ви¤вилас¤ у наданн≥ колективам державних

п≥дприЇмств права б≥льш в≥льно розпор¤джатись заробленими

коштами;

2) так, ¤к це ≥ передбачено моделлю, в ”крањн≥ у певний

момент (а саме у 1993 р.) ур¤д усв≥домив те, що ≥нфл¤ц≥ю

спричин¤ють надм≥рн≥ витрати, ≥ були зроблен≥ кроки, спр¤мо-

ван≥ на скороченн¤ цих витрат. ÷е зд≥йснювалось, головним чи-

ном, через обмеженн¤ ≥ндив≥дуальних доход≥в;

3) повед≥нка населенн¤ ≥ виробник≥в в ”крањн≥ формуЇтьс¤

п≥д впливом адаптивних оч≥кувань зростанн¤ ц≥н, а низька

дов≥ра до д≥й ур¤ду Ї причиною ст≥йкост≥ таких оч≥кувань;

4) спроби обмежити доходи споживач≥в в ”крањн≥ не приве-

ли до передбачуваного ур¤дом подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ не викликала б, можливо, такоњ пильноњ уваги з

боку теоретик≥в та практик≥в, ¤кби не њњ негативн≥ насл≥дки.

«упинимось на де¤ких з них. ¬трати в≥д ≥нфл¤ц≥њ традиц≥йно

под≥л¤ють на т≥, що мають м≥сце при передбачуван≥й та при не-

передбачуван≥й ≥нфл¤ц≥њ.

—усп≥льн≥ втрати передбачуваноњ ≥нфл¤ц≥њ Ї такими:

1) по¤ва так званих "витрат меню", викликаних тим, що в умо-

вах ≥нфл¤ц≥њ продавц≥ змушен≥ часто м≥н¤ти ц≥нники, каталоги

тощо, що призводить до додаткових витрат.

2) ≥снуванн¤ так званих "витрат зношеного взутт¤", спричине-

них тим, що люди, запоб≥гаючи втрат≥ куп≥вельноњ спроможност≥

грошей, тримають усю гот≥вку на депозитах ≥ змушен≥ часто

в≥дв≥дувати банк, щоб зн¤ти кошти на поточн≥ витрати.

ƒо сусп≥льних втрат непередбаченоњ ≥нфл¤ц≥њ належать:

1) ф≥скальний податок, спричинений тим, що в умовах ≥нфл¤ц≥њ

к≥льк≥сне зростанн¤ доход≥в маЇ ном≥нальний характер ≥ може

означати пад≥нн¤ реальних доход≥в; водночас норма оподат-

куванн¤ прот¤гом певного часу лишаЇтьс¤ незм≥нною, ≥ платник

податку несе додатковий т¤гар;

2) перерозпод≥льчий ефект, коли втрачають ус≥, хто маЇ ф≥ксо-

ван≥ доходи, а також т≥, хто надаЇ грош≥ у позику п≥д нез-

м≥нний процент;

3) втрата ц≥нами регулюючоњ рол≥, ¤ка по¤снюЇтьс¤ тим, що

внасл≥док ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н скорочуютьс¤ обс¤ги ви-

робництва ≥ споживанн¤ (виробники скорочують виробництво че-

рез подорожанн¤ ресурс≥в, споживач≥ обмежують споживанн¤ че-

рез зменшенн¤ реальних доход≥в);

4) ¬трата вс≥ма грошовими показниками здатност≥ бути вим-

≥рниками економ≥чних процес≥в через пост≥йну зм≥ну масштабу

вим≥рюванн¤ (100 грошових одиниць одного року можуть бути у

дек≥лька раз≥в меншими, н≥ж 100 тих же одиниць ≥ншого року).

÷≥кавим Ї питанн¤ про те, чи можна к≥льк≥сно вим≥р¤ти

сусп≥льн≥ втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ. јнал≥зуючи витрати, пов'¤зан≥

≥з подоланн¤м ≥нфл¤ц≥њ у 70-х роках, американський економ≥ст

јртур ќукен д≥йшов висновку, що зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ на один

процентний пункт вимагатиме скороченн¤ реальних обс¤г≥в ¬Ќѕ

на 10% нижче природного р≥вн¤, що, в свою чергу, передбачаЇ

10-11% не зб≥льшенн¤ норми безроб≥тт¤ (пор≥вн¤но з њњ при-

родною нормою на р≥вн≥ 6%).

4. ¬исока соц≥ально-економ≥чна "ц≥на", ¤ку сусп≥льство

сплачуЇ за допущену ≥нфл¤ц≥ю, вимагаЇ анти≥нфл¤ц≥йних д≥й.

—в≥това практика нагромадила в ц≥й галуз≥ певний досв≥д.

онтроль над зарплатою та ц≥нами Ї частиною державноњ

пол≥тики регулюванн¤ сукупного попиту. ¬изнаЇтьс¤, що в≥н не

лише обмежуЇ сукупний попит, а й Ї засобом подоланн¤

≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань з боку роб≥тник≥в та п≥дприЇмц≥в. јдже,

пов≥ривши у р≥шуч≥сть д≥й ур¤ду, суб'Їкти економ≥чних в≥дно-

син можуть стримати своњ "заз≥ханн¤" на подальше зростанн¤

зарплати ≥ ц≥н к≥нцевоњ продукц≥њ. ћожлив≥ р≥зн≥ вар≥анти

контрол: домовлен≥сть з профсп≥лками про обмежене зростанн¤

зарплати, прийн¤тт¤ закон≥в, ¤к≥ регулюють зростанн¤ зарплати

та ц≥н. ¬ ”крањн≥, зокрема, приймалис¤ законодавч≥ акти щодо

обмеженн¤ рентабельност≥ виробництва з метою стримуванн¤ ц≥н.

—л≥д, однак, враховувати, що в раз≥ скороченн¤ попиту за

рахунок обмеженн¤ зарплати може бути дос¤гнуто антистимулю-

ючого ефекту: скороченн¤ випуску. ÷е особливо небезпечно при

≥нфл¤ц≥њ, пов'¤зан≥й з≥ спадом. « ≥ншого боку, насл≥дки кон-

тролю над зарплатою можуть бути зведен≥ нан≥вець необмеженим

зростанн¤м державних витрат.

ѕ≥д час в≥йн контроль над ц≥нами ≥ зароб≥тною платою вводитьс¤ ≥ в ринкових економ≥ках. ≤нод≥ там вводитьс¤ гарантований нижн≥й р≥вень ц≥н дл¤ того, щоб забезпечити в≥дпов≥дний р≥вень доход≥в в тому чи ≥ншому сектор≥ економ≥ки, наприклад, в промислово розвинутих крањнах це маЇ м≥сце в с≥льському господарств≥. √арантован≥ ц≥ни ≥нод≥ ввод¤тьс¤ також дл¤ забезпеченн¤ монопольних прибутк≥в в окремих галуз¤х народного господарства.

–азом з цим контроль над ц≥нами викликав суттЇв≥ порушенн¤ в економ≥ц≥. “ак, з введенн¤м верхньоњ меж≥ ц≥н виникаЇ деф≥цит викликаючий довг≥ черги, розпод≥л по знайомству ≥ корупц≥ю. ѕри цьому не можна забувати ≥ про те, що велик≥ субсид≥њ, необх≥дн≥ при такому ц≥новому контрол≥, в к≥нечному рахунку оплачуютьс¤ платниками податк≥в. ‘ормуютьс¤ чорн≥ ринки, на ¤ких ц≥ни значно вищ≥ в≥д р≥внов≥сноњ ц≥ни. ѕри низьких ц≥нах у п≥дприЇмц≥в ≥ фермер≥в мало стимул≥в до нововведень ≥ ≥нвестуванн¤. ÷≥новий контроль часто приводить до винекненн¤ надлишковоњ грошовоњ маси ≥ прихованоњ ≥нфл¤ц≥њ. √арантований нижн≥й р≥вень ц≥н веде до винекненн¤ лишк≥в продукц≥њ ≥ надто високих прибутк≥в.

≤ндексац≥¤ доход≥в Ї анти≥нфл¤ц≥йним заходом у межах

пол≥тики регулюванн¤ сукупного попиту. ¬≥н передбачаЇ зм≥ну

зарплати, боргових зобов'¤зань, ставок процента у в≥дпов≥дь

на зм≥ну ц≥н. …ого застосуванн¤ може протид≥¤ти втрат≥ зац-

≥кавленост≥ у продуктивн≥й д≥¤льност≥, а також скороченню

заощаджень та ≥нвестиц≥й. Ќеоднозначн≥сть цього анти≥-

нфл¤ц≥йного заходу пол¤гаЇ в тому, що в раз≥, коли ≥нфл¤ц≥¤

спричинена "шоком пропозиц≥њ", то ≥ндексац≥¤ пог≥ршуЇ зага-

льний стан економ≥ки. ¬их≥д ≥з "шоку пропозиц≥њ" передбачаЇ

структурну перебудову економ≥ки, а отже, зростанн¤ одних ц≥н

швидше, н≥ж ≥нших, ≥ нав≥ть зменшенн¤ ц≥н у де¤ких галуз¤х.

≤ндексац≥¤ ж доход≥в д≥Ї в б≥к усередненн¤ зарплат, а отже,