ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥

≤нструменти податковоњ пол≥дики. «агальний податок з обороту, його ставка повинн≥ бути Їдиними, а податкова база Ц максимально одноразовий податок з обороту, акцизи (податок на окремий товар). ѕодатки на спиртн≥ ≥ тютюнов≥ вироби можуть створювати перешкоди у њх споживанн≥. ƒл¤ обмеженн¤ споживанн¤ предмет≥в розкош≥ потр≥бно ст¤гувати акцизи ¤к з нац≥ональних, так ≥ з ≥мпортних товар≥в, що даЇ можлив≥сть запоб≥гти коп≥юванню виробництва ≥мпортних товар≥в.

 раще використати акцизи Уад валоремФ, розм≥р ¤ких залежить в≥д вартост≥ товару, що виг≥дно при ≥нфл¤ц≥њ. «меншенн¤ податк≥в на буд≥вельн≥ матер≥али може швидко розвТ¤зати проблему забезпеченн¤ населенн¤ квартирами, л≥кв≥дувати черги на отриманн¤ державного помешканн¤. ”р¤д не витрачатиме кошт≥в житла. «меншенн¤ податк≥в на виданн¤ л≥тератури украњнською мовою приведе до широкого впровадженн¤ на вс≥х р≥вн≥в нац≥ональноњ мови. «б≥льшенн¤ податк≥в на 300% на ≥мпортну друковану продукц≥ю або газети ≥ноземних мов забезпечить значн≥ зм≥ни надходженн¤ до бюджету та швидке впровадженн¤ украњнськоњ мови в наш≥й держав≥.

≤мпортн≥ податки. ¬иконують захисну функц≥ю або функц≥ю короткочасного плат≥жного балансу. ÷е дос¤гаЇтьс¤ введенн¤м низького загального податку Уад валоремФ на ≥мпортн≥ товари, призначенн¤ високих ставок дл¤ захисту окремих товар≥в або товар≥в окремих галузей, наприклад, цукру, чорних метал≥в, ол≥њ, консервованоњ овочевоњ продукц≥њ, тощо.

ѕодаток на експорт. ѕризначають дл¤ ф≥скальних надходжень в≥д с≥льськогосподарського сектора економ≥ки, оподаткуванн¤ ¤кого маЇ певн≥ труднощ≥ дл¤ обкладанн¤ випадковим податком, на ¤к≥й впливають родюч≥сть, погода, сортн≥сть, девальвац≥¤ або екстраординарн≥ зм≥ни св≥тових ц≥н. ÷ей податок маЇ можлив≥сть направл¤ти продукц≥ю с≥льського господарства на внутр≥шн≥й ринок, ¤ка стаЇ доступною дл¤ всього населенн¤, особливо дл¤ пенс≥онер≥в ≥ безроб≥тних. ѕодаток на експорт ≥нколи необх≥дно зменшувати, оск≥льки це може вплинути на виробництво та на експорт товар≥в, послуг ≥ нових технолог≥й. ¬с≥ крањни ведуть пол≥тику до зб≥льшенн¤ свого експорту.

ѕодоходний податок. ѕодатки на особист≥ доходи повинн≥ в≥дноситись до всього населенн¤. ѕ≥льги тут повинн≥ регулюватись т≥льки  онституц≥Їю. јле краще без них Ц лише призначити менш≥ податков≥ ставки.

≤нвестиц≥йн≥ стимули. ”р¤д та парламент часто ввод¤ть в д≥ю ≥нвестиц≥йн≥ стимули, ¤к≥ зв≥льн¤ють в≥д податк≥в або надають скидки, спец≥альн≥ п≥льги, що поширюютьс¤ на окрем≥ галуз≥ та м≥сцевост≥. ÷е оц≥нюЇтьс¤ негативно.  раще ввести незначн≥ ставки (2-3%), але платити потр≥бно вс≥м. “ут сл≥д врахувати, ¤к≥ ≥нвестиц≥йн≥ стимули д≥ють у сус≥дн≥х крањнах, щоб не було втеч≥ ≥нвестиц≥й за кордон.

ѕодаткова реформа ”крањни. ѕовинна передбачати:

розширенн¤ податковоњ бази, зменшенн¤ п≥льг, створенн¤ спрощеноњ форми зв≥тност≥ (2-3 документи зам≥сть 35 форм);

зменшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в податковоњ ≥нспекц≥њ;

контроль за њх д≥¤льн≥стю депутатами та прокуратурою;

накладанн¤ штраф≥в т≥льки через ухвалу судд≥, що зменшить хабарництво та безп≥дставн≥ штрафи, зб≥льшить податки на ≥мпорт та створить економ≥чн≥ умови дл¤ поверненн¤ на ”крањну валюти громад¤н, що УзахованаФ в ≥нших крањнах.

–озд≥л ≤≤.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц це ц≥ле спр¤мована ман≥пул¤ц≥¤ витратами ≥ доходами державного бюджету, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ спец≥альних державних р≥шень (парламенту, ур¤ду). ƒл¤ анал≥зу дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики спочатку розгл¤немо спрощену модель, зг≥дно з ¤кою реальний „Ќѕ залежить в≥д двох чинник≥в: державних закупок ≥ податк≥в. ѕодатки розгл¤даютьс¤ тут ¤к незалежн≥ в≥д „Ќѕ ≥ можуть зм≥нюватис¤ лише за рахунок податковоњ пол≥тики держави.  р≥м того вплив зазначених чинник≥в на „Ќѕ буде розгл¤датис¤ лише через м≥нлив≥сть сукупного попиту, а вплив ф≥скальних заход≥в держави на сукупну пропозиц≥ю тимчасово вилучаЇтьс¤ з анал≥зу. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ де¤ких ≥нших ускладнюючих момент≥в, ¤к≥ насправд≥ впливають на „Ќѕ, але не Ї предметом ф≥скальноњ пол≥тики.

‘≥скальна пол≥тика вмонтованоњ стаб≥льност≥.

ћан≥пул¤ц≥¤ витратами та доходами державного бюджету може зд≥йснюватись не т≥льки заходами дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики, тобто за допомогою спец≥альних р≥шень державних орган≥в в≥дносно державних закупок ≥ податкових ставок. ÷е може ≥ без њхнього втручанн¤, автоматично, завд¤ки тому, що величина податкових надходжень до бюджету пр¤мо залежить в≥д р≥вн¤ „Ќѕ нав≥ть за стаб≥льних податкових ставок. “акий вид ф≥скальноњ пол≥тики д≥став назву Уф≥скальна пол≥тика вмонтованоњ стаб≥льност≥Ф.

ўоб розкрити њњ механ≥зм, необх≥дно дещо зТ¤сувати. ѕри анал≥з≥ дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики податки розгл¤далис¤ автономно в≥д „Ќѕ, тобто ¤к величина пост≥йна при р≥зних р≥вн¤х „Ќѕ, ¤ку може зм≥нити т≥льки держава через п≥двищенн¤ або зниженн¤ податкових ставок. “аке припущенн¤ в≥дпов≥дало умовам регресивноњ податковоњ системи, зг≥дно з ¤кою величина податк≥в не залежить в≥д р≥вн¤ доход≥в. јле насправд≥ б≥льш≥сть крањн св≥ту застосовуЇ прогресивн≥ або пропорц≥йн≥ податков≥ системи, в≥дпов≥дно до ¤ких величина податкових надходжень до бюджету зм≥нюЇтьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д р≥вн¤ доход≥в.

ѕри прогресивн≥й податков≥й систем≥ податков≥ ставки п≥двищуютьс¤ в м≥ру зростанн¤ доход≥в, тому сума податкових надходжень зб≥льшуЇтьс¤ швидше, н≥ж доход. «а пропорц≥йноњ системи податков≥ ставки встановлюютьс¤ у вигл¤д≥ Їдиного процента до доходу незалежно в≥д його р≥вн¤. ¬ даному випадку сума податкових надходжень зростаЇ пр¤мопропорц≥йно зб≥льшенню доход≥в. “обто за цих систем податки сл≥д розгл¤дати ¤к величину, що ≥ залежить в≥д р≥вн¤ „Ќѕ.

ƒл¤ того, щоб виключити з анал≥зу нейтральн≥ чинники, будемо спиратис¤ на чистий податок, ¤кий дор≥внюЇ абсолютн≥й величин≥ податк≥в за м≥нусом трансфертних платеж≥в. ¬казан≥ платеж≥ за своЇю суттю Ї Ув≥дТЇмними податкамиФ. ¬они значною м≥рою мають обернену залежн≥сть в≥д „Ќѕ. “ак, виплати допомоги по безроб≥ттю, б≥дност≥ субсид≥й фермерам скорочуютьс¤ п≥д час економ≥чного зростанн¤ та зб≥льшуютьс¤ п≥д час спаду виробництва. ≤ нарешт≥ останнЇ, щоб визначити роль чистих податк≥в ¤к ≥нструмента ф≥скальноњ пол≥тики, припустимо, що державн≥ закупки залишаютьс¤ пост≥йними ≥ не залежать в≥д величини податкових надходжень до бюджету.

¬иникаЇ питанн¤, ¤ким чином впливаЇ на економ≥ку ф≥скальна пол≥тика, котра спираЇтьс¤ на автоматичну залежн≥сть величини податк≥в в≥д р≥вн¤ „Ќѕ. ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн¤, звернемос¤ до рис 1. Ќа ньому горизонтальна л≥н≥¤ ƒ« в≥дображаЇ незалежн≥сть державних закупок в≥д „Ќѕ, а л≥н≥¤ ѕ Ц зростанн¤ податкових надходжень у м≥ру зб≥льшенн¤ „Ќѕ. —п≥вв≥дношенн¤ цих л≥н≥й за р≥зних р≥вн≥в „Ќѕ спричинюЇ неоднаковий стан бюджету. ¬≥н може бути збалансованим, деф≥цитним або з надлишком.

≤з рис 1 видно, що розм≥р бюджетних деф≥цит≥в або надлишк≥в, ¤к≥ виникають автоматично, залежить в≥д т≥сноти звТ¤зку м≥ж „Ќѕ ≥ податками.

 оли податков≥ надходженн¤ перебувають у значн≥й залежност≥ в≥д „Ќѕ, нахил л≥н≥њ ѕ на рисунку буде крутим ≥ в≥дстань м≥ж ѕ ≥ ƒ« по вертикал≥, тобто деф≥цити чи надлишки будуть б≥льшими. ≤ навпаки, ¤кщо податков≥ надходженн¤ зм≥нюватимутьс¤ не дуже ≥нтенсивно всл≥д за зм≥ною „Ќѕ, нахил л≥н≥њ ѕ буде полог≥шим. ƒержава, зм≥нюючи ступ≥нь прогресивност≥ податковоњ системи, може впливати на т≥сноту залежност≥ податкових надходжень в≥д „Ќѕ. “обто в межах ф≥скальноњ пол≥тики вмонтованоњ стаб≥льност≥ Їдиним елементом, ¤кий регулюЇтьс¤ державою, Ї характер податковоњ системи.

–озгл¤немо звТ¤зок м≥ж податками ≥ „Ќѕ за р≥зних бюджетних умов. ѕочнемо ≥з збалансованого бюджету. ¬ цьому випадку державн≥ закупки дор≥внюють податковим надходженн¤м. ѕро це св≥дчить перетин л≥н≥њ ѕ з л≥н≥Їю ƒ« у точц≥  1. “ака р≥вн≥сть дос¤гаЇтьс¤ т≥льки за умови, що „Ќѕ дор≥внюЇ точц≥ ќ1 на ос≥ „Ќѕ. “епер приймемо вар≥ант, коли в економ≥ц≥ почалос¤ зростанн¤. ¬ м≥ру зростанн¤ „Ќѕ податков≥ надходженн¤ до бюджету автоматично зб≥льшуютьс¤.

¬ результат≥ цього з одного боку виникаЇ тенденц≥¤ утворенн¤ надлишкового бюджету, з ≥ншого Ц зростанн¤ податк≥в в≥дображаЇ зб≥льшенн¤ вилучень ≥з потоку Удоходи Ч витратиФ, що справл¤Ї стримуючий вплив на економ≥ку. ≤ навпаки, коли „Ќѕ зменшуЇтьс¤ п≥д час спаду виробництва, податков≥ надходженн¤ автоматично скорочуютьс¤, бюджет пр¤муЇ до деф≥циту, а вилученн¤ ≥з потоку УдоходиЦвитратиФ зменшуютьс¤, що маЇ стимулюючий вплив на економ≥ку.

«робимо два висновки. ѕерший: в умовах нерегресивноњ податковоњ системи податки мають здатн≥сть зб≥льшуватис¤ або зменшуватис¤ в≥дпов≥дно до потреб стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки: у раз≥ ≥нфл¤ц≥йного розширенн¤ економ≥ки вони забезпечують зб≥льшенн¤ вилучень ≥з потоку Удоходи Ч витратиФ, а у випадку њњ скороченн¤ Чзменшенн¤ вилучень. «авд¤ки цьому вони створюють в економ≥ц≥ певний ефект стаб≥льност≥. ƒругий: зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ податкових надходжень зд≥йснюЇтьс¤ автоматично завд¤ки тому, що в пот≥к Удоходи Ч витратиФ вмонтована в≥дпов≥дна податкова система, ¤ка забезпечуЇ необх≥дний автоматизм.

«авд¤ки своњй здатност≥ автоматично зм≥нювати величину ф≥нансових надходжень до бюджету залежно в≥д потреб стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки податки одержали назву вмонтованих стаб≥л≥затор≥в. ≤ншими словами, вмонтован≥ стаб≥л≥затори Ч це податки, ¤к≥ мають здатн≥сть автоматично, без спец≥альних державних р≥шень зм≥нювати в≥дношенн¤ доход≥в до витрат бюджету залежно в≥д потреб стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки.

јле вплив вмонтованих стаб≥л≥затор≥в на „Ќѕ не Ї достатн≥м УгальмомФ дл¤ подоланн¤ економ≥чних коливань. ¬они не усувають повн≥стю ц≥ коливанн¤, а лише певною м≥рою обмежують њхню глибину. ¬еличину стаб≥л≥зац≥йного впливу вмонтованих стаб≥л≥затор≥в на „Ќѕ можна показати на умовному приклад≥.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1609 прочитано)