Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ћакроеконом≥ка > ѕодаткова система, њњ функц≥њ та сучасн≥ проблеми


¬итрати   ≈2

≤нфл¤ц≥йний розрив

≈1

—+≤ ≈


Yu Yf Yi y

√раф≥к 8

ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 8:

1. Ќа граф≥ку показано, що певн≥ витрати домогосподарств ≥ ≥нвестиц≥њ п≥дприЇмц≥в не забезпечують виробництва на р≥вн≥ повноњ зайн¤тост≥, а лише на р≥вн≥ Yu.

2. ƒержавн≥ витрати спричинили по¤ву ≥нфл¤ц≥йного розриву (в≥др≥зок  ≈1), тобто зростанн¤ ц≥н.

” ¤ких же випадках державн≥ витрати спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю?

¬≥дпов≥дно до нашого граф≥ка, повне використанн¤ ресурс≥в пе-

редбачаЇ створенн¤ продукту в обс¤з≥ Yf. ѕродукт Yi за

на¤вних у сусп≥льств≥ ресурс≥в створений бути не може. ќтже,

витрати на р≥вн≥ продукту Yi не можуть мати товарного забез-

печенн¤ ≥ вт≥л¤тьс¤ у зростанн≥ ц≥н.

якщо причиною перевищенн¤ державних витрат стали

надм≥рн≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг, то дл¤ в≥дпов≥д≥ на питанн¤, на ск≥льки одиниць сл≥д зменшити останн≥, треба скористатис¤ мультипл≥катором ћy/c = 1/(1-c'). ѕрипустимо, що при повн≥й зайн¤тост≥ можна виробити продукт в обс¤з≥ 4000 одиниць. Ќадм≥рн≥ сукупн≥ витрати гарантують реал≥зац≥ю 4400 одиниць. √ранична схильн≥сть до споживанн¤ с'= 0.8. ўоб визначити, на ск≥льки одиниць необх≥дно скоротити державн≥ закупки, треба:

ΔY 400

G = -------- = - --------- = - 80.

1/(1-c') 1/(1-0/8)

ќтже, в даному випадку подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву вимагаЇ скороченн¤ державних закуп≥вель на 80 одиниць.

якщо ж надм≥рн≥ державн≥ витрати вт≥лились у соц≥альних трансфертах, то дл¤ аналог≥чних розрахунк≥в користуютьс¤ ≥ншим мультипл≥катором:

c' 1-c' 0.2

Gt = - Y : ----- = - Y * ---- = - 400 * --- = - 100

1-c' c' 0.8

ќтже, дл¤ скороченн¤ ≥нфл¤ц≥йного розриву соц≥альн≥ трансферти треба скоротити на 100 одиниць.

ѕор≥вн¤нн¤ впливу двох елемент≥в державних витрат засв≥дчуЇ, що вплив соц≥альних трансферт≥в Ї слабшим. «в≥дси висновок: б≥льш ефективним засобом обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї скороченн¤ державних закуп≥вель.

≤ншим ф≥скальним засобомобмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї зб≥льшенн¤ податк≥в. ѕри цьому споживанн¤ зменшуЇтьс¤ на ту саму величину, на ¤ку зб≥льшуютьс¤ податки. ќбгрунтованим Ї припущенн¤, що п≥д впливом зростанн¤ податк≥в люди намагаютьс¤ зберегти попередн≥ р≥вн≥ споживанн¤ за рахунок скороченн¤ заощаджень.

ќтже, гранична схильн≥сть до споживанн¤ повинна зрости. Ќаприклад, нехай вона зб≥льшитьс¤ з 0.8 до 0.85. ўоб в≥дпов≥сти на питанн¤, ¤к треба зб≥льшити податки, щоб скоротити виробництво на 400 одиниць, доц≥льно застосувати мультипл≥катор податк≥в з новим значенн¤м граничноњ схильност≥ до споживанн¤:

1-c' 0.15

ΔT = ΔY * --- = 400 * ---- = 71

c' 0.85

–езультати розрахунку дають п≥дстави дл¤ висновку про досить значний вплив на подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ такого ф≥скального засобу, ¤к зб≥льшенн¤ податк≥в.

—в≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ в≥дома система муль-

типл≥катор≥в, ¤к≥, ¤к уже зазначалос¤, поЇднують ц≥л≥ та засоби (≥нструменти регулюванн¤). Ѕез урахуванн¤ мультипл≥катор≥в не розробл¤Їтьс¤ жодна державна програма.

Ќаведемо приклади де¤ких мультипл≥катор≥в.

ћультипл≥катор державних витрат даЇ можлив≥сть оц≥нитивплив витрат держави на величину ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його скористаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги:

Y = C + I + G

¬рахуЇмо, що — = с'(1 - t)Y,

де с' - гранична схильн≥сть до споживанн¤;

t - частка податк≥в у сукупних доходах.

“од≥

Y = c'(1 - t) Y + I + G.

---

незм≥нна

величина

ѕродиференцюЇмо отримане р≥вн¤нн¤ по G:

dY 1

My/g = ---- = -------------

dG (1-c'(1-t))

“ут My/g показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y при зм≥н≥ G на одиницю.

Ќадамо зм≥нним с' та t таких значень: с'= 0.8, t =0.2,

п≥дставимо њх у формулу мультипл≥катора:

ќтримаЇмо: My/g = 2.8.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ державних витрат на одиницю, ¬Ќѕ зб≥льшуЇтьс¤ на 2.8 одиниць.

ћультипл≥катор податк≥в оц≥нюЇ вплив розм≥ру податк≥в на обс¤г ¬Ќѕ. ƒл¤ виведенн¤ його знову скористаЇмос¤ формулою макрор≥вноваги, але будемо виходити з того, що

— = с'(Y - T), де “ - загальнавеличина податкових над-

ходжень;

(Y - T) - доход п≥сл¤ оподаткуванн¤.

ћатимемо:

Y = c'(Y - T) + I + G

незм≥нна

величина

«робивши прост≥ перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши р≥вн¤нн¤ по “, д≥станемо:

dY c'

My/t = ---- = - -----

dT (1-c')

“ут ћy/t показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y призм≥н≥ T на одиницю.

Ќадамо с' значенн¤ 0.8. ћатимемо: My/t = - 4.

ќтриманий мультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ загальноњ величини податк≥в на одиницю, ¬Ќѕ зменшуЇтьс¤ на 4 одиниц≥.

ћультипл≥катор процентноњ ставки оц≥нюЇ вплив процентноњ ставки на величину ¬Ќѕ. ¬иведенн¤ мультипл≥катора теж розпочнемо з формули макрор≥вноваги, але тепер врахуЇмо дв≥ обставини:

— = с'(1 - t) Y,

I = eY - ki, де е - частка заощаджень у ¬Ќѕ;

≥ - ставка процента;

k - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та

ставкою процента. «нак " - " перед к означаЇ, що зв'¤зок

обернений: ≥_ _ ≤_.

“епер формула Y = C + I + G набуде такого вигл¤ду:

Y = c'(1 - t) Y + eY - ki + G

незм≥нна

зм≥нна

«д≥йснивши перетворенн¤ ≥ продиференц≥ювавши по ≥, матимемо:

DY k

My/i = ---- = - ------------

di 1-c'(1-t)-e .

“ут My/i показуЇ, ¤к зм≥нитьс¤ Y призм≥н≥ ≥ на одиницю.

Ќехай с'= 0.8; t = 0.2; e = 0.1; k = 0.3. ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤, матимемо м = - 1.15.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ ставки процента на одиницю Y зменшуЇтьс¤ на 1.15 одиниць.

√рошовий мультипл≥катор в≥дображаЇ залежн≥сть грошовоњ

пропозиц≥њ в≥д грошовоњ бази.

ƒл¤ виведенн¤ мультипл≥катора скористаЇмос¤ основними

залежност¤ми сфери грошового об≥гу. √рошова пропозиц≥¤ скла-

даЇтьс¤ з гот≥вки та депозит≥в:

s

M = C + D, де — - гот≥вка;

D - депозити.

√рошова база - це гот≥вка на руках у населенн¤ та у

банк≥вськихрезервах:

B = C + R, де ¬ - грошова база,

— - гот≥вка,

R - банк≥вськ≥ резерви.

ƒл¤ перетворенн¤ наведених формул скористаЇмос¤ в≥днос-

ними показниками (коеф≥ц≥Їнтами):

C

d = --- , де d - коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу доход≥в населенн¤

D

на гот≥вку та депозити;

R

r = --- , де r - норма банк≥вських резерв≥в, тобто час-

D

тина депозит≥в, що збер≥гаЇтьс¤ у резервах.

“од≥ C = d * D, R = r * D.

ѕ≥дставимо значенн¤ — та R у формули:

MS

MS = d * D + D = D (d + 1); D = -----

d+1

B

B = d * D + r * D = D (d + r); D = ----

d + r

ѕ≥сл¤ простих перетворень матимемо:

d + 1

MS = ------- * B

d + r

ѕродиференц≥ювавши по ¬, д≥станемо:

s

d M d + 1

mMs/B = ------ = ------

d B d + r

Ќадамо d та r таких значень: d = 0.1; r = 0.2.

ѕ≥дставивши ц≥ значенн¤ у формулу мультипл≥катора, матимемо: mMs/B = 3.7.

ћультипл≥катор показуЇ, що при зб≥льшенн≥ грошовоњ бази на одиницю, грошова пропозиц≥¤ зросте на 3.7 одиниць.

ѕ≥сл¤ розгл¤ду чотирьох мультипл≥катор≥в можна зробити де¤к≥ узагальненн¤:

1. –озрахунки мультипл≥катор≥в грунтуютьс¤ на фундаментальних макроеконом≥чних залежност¤х. ” трьох перших прикладах була використана загальна формула балансуванн¤ ¬Ќѕ та суми основних елемент≥в сукупних витрат, у четвертому -формули грошовоњ р≥вноваги.

2. як ц≥л≥ та засоби њх дос¤гненн¤ можуть розгл¤датись р≥зн≥ величини. ” перших трьох прикладах ц≥ллю виступав ¬Ќѕ,а засобом впливу були G, T та i. ” четвертому приклад≥¤к ц≥ль анал≥зувалас¤ пропозиц≥¤ грошей Ms , а засобом слугувала грошова база ¬.

3. ќск≥льки кожен ≥з мультипл≥катор≥в даЇ певн≥ к≥льк≥сн≥ залежност≥, то в≥н може бути використаний дл¤ прогнозуванн¤. “рет≥й висновок заслуговуЇ особливоњ уваги. ѕроте одразу виникаЇ запитанн¤: наск≥льки точними будуть прогнози, побудован≥ на п≥дстав≥ економ≥чних мультипл≥катор≥в?

ќск≥льки дл¤ розрахунку самих мультипл≥катор≥в використовуютьс¤ значенн¤ ≥нших зм≥нних, то прогнози щодо впливу кожного ≥з засоб≥в на мету будуть наст≥льки точними, наск≥льки правильними Ї у¤вленн¤ про перел≥чен≥ зм≥нн≥. ј ц≥ у¤вленн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в формуютьс¤ на п≥дстав≥ результат≥в обробки статистичноњ ≥нформац≥њ. ≤з перел≥-

чених зм≥нних лише показник r (норма банк≥вських резерв≥в) не потребуЇ такоњ обробки, оск≥льки в≥н визначаЇтьс¤ центральним банком крањни дл¤ вс≥х ≥ншихбанк≥в. ≤нш≥ зм≥нн≥: с' - гранична схильн≥сть до споживанн¤, t - частка податк≥в в доходах,е - частка заощаджень, к - коеф≥ц≥Їнт щ≥льност≥ зв'¤зку м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та ставкою процента, d - коеф≥ц≥ент розпод≥лу

доход≥в на гот≥вку та депозит - одержуютьс¤ статистичним шл¤хом.

—аме на¤вн≥сть реальних статистичних даних щодо перел≥-чених та ≥нших зм≥нних перетворюЇ макроеконом≥чну модель на

макроеконометричну.

«а кейнс≥анськими рецептами державн≥ витрати можуть

значно перевищувати бюджетн≥ доходи, що створюЇ бюджетний

деф≥цит ≥ веде до зростанн¤ внутр≥шнього державного боргу.

ƒеф≥цит свого бюджету держава покриваЇ за рахунок позики -

випуску державних боргових зобов'¤зань (обл≥гац≥й ≥ вексел≥в).

≤нший шл¤х покритт¤ деф≥цитного бюджету - ем≥с≥¤ небезпечних

кредитних грошей, що веде до значного стрибка ≥нфл¤ц≥њ.

ƒеф≥цит державного бюджету виникаЇ внасл≥док надм≥рних

витрат держави на в≥йськов≥ ц≥л≥, на родутий апарат чинов-

ник≥в, державних закуп≥вель товар≥в (насамперед в≥йськовоњ

техн≥ки ≥ озброЇнь) за п≥двищеними ц≥нами тощо. ’рон≥чна

деф≥цитн≥сть бюджету, що допускаЇтьс¤ кейнс≥анською макро-

економ≥чною моделлю, веде до розгулу ≥нфл¤ц≥њ, зростанн¤

внутр≥шнього боргу держави. ”се це св≥дчить про те, що мож-

ливост≥ держави перерозпод≥лити нац≥ональний доход (через

державний бюджет нин≥ проходить до 50% доходу нац≥њ) маЇ

в≥дом≥ меж≥.

“аким чином, сучасна держава дл¤ регулюванн¤ ринковоњ

економ≥ки широко застосовуЇ ф≥скальну пол≥тику, тобто регулю-

ванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через ман≥пулюванн¤ податковими ставками ≥

видами податк≥в та засобами державного бюджету.

¬ залежност≥ в≥д метод≥в проведенн¤ ф≥скальна пол≥тика

може бути дискрец≥йною чи недискрец≥йною.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика включаЇ св≥доме викорис-

танн¤ державного оподаткуванн¤ ≥ власних витрат дл¤ дос¤г-

ненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

ƒискрец≥йна пол≥тика (в≥д латинського discretio) - пол≥-

тика, що проводитьс¤ державою на власний розсуд, тобто св≥до-

ме, суб'Їктивне ман≥пулюванн¤ податками ≥ державними вит-

ратами дл¤ зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва.

Ќедискрец≥йна пол≥тика передбачаЇ автоматичну, об'Їктивну

зм≥ну параметр≥в нац≥онального виробництва п≥д д≥Їю державних

заход≥в.

¬итрати держави вт≥люютьс¤ у закуп≥вл¤хресурс≥в, товар≥в

та послуг. ¬ умовах дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики дан≥

витрати зб≥льшують сукупн≥ витрати у сусп≥льств≥ ≥ ведуть до

наступного зростанн¤ нац≥онального продукту.

—л≥д в≥дзначити, що державн≥ витрати п≥ддаютьс¤ ефекту

мультипл≥катора. «окрема, зростанн¤ державних витрат на 20

млрд. гр. од. викликало зб≥льшенн¤ р≥вноважного „Ќѕ на 100

млрд. гр. од. (з 320 до 420). “обто, у даному г≥потетичному

приклад≥ мультипл≥катор, ¤к ≥ ран≥ше, дор≥внював 5 (100:20).

¬ажливо наголосити, що це зб≥льшенн¤ державних витрат

ф≥нансуЇтьс¤ не за рахунок зростанн¤ податк≥в (вони тут вза-

гал≥ не врахован≥). ≤накше кажучи, даний ефект муль-

типл≥катора виникаЇ через зростанн¤ бюджетного деф≥циту. ‘ун-

даментальн≥ рекомендац≥њ  ейнса саме й включають зростанн¤

деф≥цитного ф≥нансуванн¤ дл¤ подоланн¤ спаду чи депрес≥њ.

ј ¤кими можуть бути насл≥дки скороченн¤ державних вит-

рат? ќчевидно, що скороченн¤ державних закуп≥вель викличе

зменшенн¤ сукупних витрат. ” свою чергу, в≥дбудетьс¤ скоро-

ченн¤ р≥вноважного „Ќѕ. ћожна перев≥рити, ¤кщо повернутись до

розгл¤нутого числового прикладу, що скороченн¤ державних вит-

рат з 20 до 10 млрд. гр. од. викличе зменшенн¤ р≥вноважного

„Ќѕ на 50 млрд. гр.од. ÷е означаЇ, що величина муль-

типл≥катора не зм≥нитьс¤ ≥ дор≥внюватиме 5 (50:10).

ќподаткуванн¤ протилежним чином впливаЇ на обс¤г р≥вно-

важного нац≥онального доходу. ƒл¤ розгл¤ду на приклад≥ сл≥д

припустити, що снуЇ Їдиний пост≥йний податок, що дасть одну ≥

ту ж суму податкових надходжень при будь-¤кому обс¤з≥ „Ќѕ.

¬плив податк≥в на економ≥чну р≥вновагу розгл¤даЇтьс¤ в таб-

лиц≥, ¤ка Ї продовженн¤м попередньоњ.

“абл. 1. ќподаткуванн¤ ≥ макроеконом≥чна р≥вновага

(г≥потетичн≥ дан≥, в млрд. гр. од.)

–оки

„нп ”

ѕодатки

 ≥нцевий

доход

сусп≥льства (”-“)

—поживанн¤ —

«аощадженн¤ S

≤нвестиц≥њ In

ƒержавн≥ закуп≥вл≥ G

—укуп н≥ витрати (—+In+G)

1

240

25

215

224

-9

12

20

256

2

260

25

235

240

-5

12

20

272

3

280

25

255

256

-1

12

20

288

4

300

25

275

272

3

12

20

304

5

320

25

295

288

7

12

20

320

6

340

25

315

304

11

12

20

336

7

360

25

335

320

15

12

20

352

8

380

25

355

336

19

12

20

368

9

400

25

375

352

23

12

20

374

10

420

25

395

368

27

12

20

390

Ќазва: ѕодаткова система, њњ функц≥њ та сучасн≥ проблеми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (7532 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
- eastwood insurance - digital - - vacation packages - airline tickets - map quest
Page generation 0.255 seconds
Хостинг от uCoz