ћакроеконом≥ка > ѕредмет, методи ≥ функц≥њ макроеконом≥ки

ѕредмет, методи ≥ функц≥њ макроеконом≥ки

ѕлан.

ѕредмет макроеконом≥ки.

ћетоди макроеконом≥чного анал≥зу.

‘ункц≥њ макроеконом≥ки.

ќбТЇкт макроеконом≥чного анал≥зу.

≤стор≥¤ розвитку макроеконом≥чноњ науки.

1. Ўироковживаним ≥ добре в≥домим Ї визначенн¤ макроеконом≥ки ¤к науки, що вивчаЇ економ≥ку з точки зору њњ ц≥лосност≥. ћакроеконом≥ку називають теоретичною основою економ≥чноњ пол≥тики держави. “аке визначенн¤ в≥дображаЇ той факт, що њњ висновками керуютьс¤ т≥, хто формуЇ ≥ зд≥йснюЇ економ≥чну пол≥тику.

ћакроеконом≥ка досл≥джуЇ сутн≥сть, результати та насл≥дки сп≥льноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ вс≥х учасник≥в народного господарства.

—пециф≥чним завданн¤м макроеконом≥ки Ї п≥знанн¤, систематизац≥¤, узагальненн¤ та по¤сненн¤ процес≥в, ¤к≥ обумовлюютьс¤ механ≥змом функц≥онуванн¤ народного господарства в ц≥лому. —л≥д розр≥зн¤ти макроеконом≥ку ¤к сферу народного господарства ≥ макроеконом≥ку ¤к науку. ћ. ¤к наука об'Їктом свого досл≥дженн¤ маЇ економ≥чну систему сусп≥льства ¤к сукупн≥сть ус≥х елемент≥в ≥ сфер економ≥ки ≥ сусп≥льних економ≥чних в≥дносин. ќтже, предмет ћ. включаЇ:

- нац≥ональну економ≥ку ¤к Їдине ц≥ле, тобто макроеконом≥чну систему;

-окрем≥ агрегати економ≥ки, ¤к≥ охоплюють вс≥ або велик≥ групи однор≥дних або под≥бних ≥ндив≥дуальних економ≥чних суб'Їкт≥в та њх економ≥чн≥ зв'¤зки (сфера матер≥ального ≥ сфера нематер≥ального виробництва, державний ≥ приватний сектори, сфера домашн≥х господарств тощо);

-сфери економ≥чноњ системи (виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤ сусп≥льного продукту);

-економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж суб'Їктами економ≥чноњ системи (соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ в≥дносини);

-стратег≥ю економ≥чноњ повед≥нки держави, тобто макроеконом≥чне регулюванн¤ ≥ основи економ≥чноњ пол≥тики.

¬иход¤чи з цього, потр≥бно розмежувати дв≥ сторони предмету макроеконом≥ки - позитивну ≥ нормативну. ѕозитивна ћ. це теоретична макроеконом≥ка, специф≥чне завданн¤ ¤коњ Ц привести в систему, по¤снити ≥ узагальнити факти, що стосуютьс¤ механ≥зму функц≥онуванн¤ народного господарства ¤к ц≥лого.

Ќормативна ћ. - це практичн≥ рекомендац≥њ держав≥ по проведенню певноњ економ≥чноњ пол≥тики, пов'¤заноњ з регулюванн¤м е.с. чи переходом до ≥ншоњ е.с.

Ќеобх≥дно вид≥л¤ти ≥ прикладну макроеконом≥ку - конкретну економ≥чну науку, що розробл¤Ї конкретн≥ модел≥ розвитку економ≥чноњ системи.

ћи вивчаЇмо теоретичний аспект макроеконом≥ки.

“еоретична макроеконом≥ка застосовуЇ специф≥чний наб≥р метод≥в ≥ прийом≥в досл≥дженн¤ свого предмету.

2. Ўироке застосуванн¤ в макроеконом≥ц≥ знаход¤ть к≥льк≥сн≥ методи, ¤к≥ допомагають йти в≥д в≥домих факт≥в до нев≥домих. ѕри цьому використанн¤ цих метод≥в опираЇтьс¤ на моделюванн¤ макроеконом≥чних процес≥в.

јнал≥з макроеконом≥чноњ системи на основ≥ моделей проходить ≥з застосуванн¤м генетичного ≥ функц≥онального п≥дход≥в.

ex post- нац≥ональне рах≥вництво;

ex ante - прогностичне моделюванн¤.

Ex post (генетичний) анал≥з базуЇтьс¤ на визначенн≥ макроеконом≥чних параметр≥в минулого пер≥оду з метою отриманн¤ ≥нформац≥њ про те, ¤к нац≥ональна економ≥ка функц≥ювала ≥ ¤к≥ результати дос¤гла. Ќа основ≥ результат≥в ex post анал≥зу робитьс¤ корегуванн¤ макроеконом≥чних концепц≥й та розробка нових.

јнал≥з ex ante (функц≥ональний) - це прогнозне моделюванн¤ економ≥чних ¤вищ та процес≥в на основ≥ певних теоретичних концепц≥й. ћета ex ante анал≥зу визначити, ¤к≥ фактори ≥ ¤ким чином будуть впливати на значенн¤ макроеконом≥чних показник≥в у майбутньому.

ћ. використовуЇ д≥алектико-матер≥ал≥стичн≥ методи, а саме: анал≥з, синтез, ≥ндукц≥ю, дедукц≥ю, абстракц≥ю та ≥нш≥.

ќсновним методом макроеконом≥чного досл≥дженн¤ Ї економ≥ко-математичне моделюванн¤.

ћакромодел≥ - це математичн≥ р≥вн¤нн¤, в ¤ких виражен≥ реальн≥ економ≥чн≥ процеси в абстрактному та спрощеному вигл¤д≥.

—творити модель - це означаЇ знайти функц≥ю, ¤ка пов'¤зуЇ ендогенн≥ та екзогенн≥ параметри макромодел≥.

≈кзогенн≥ величини - це величини, що знаход¤тьс¤ поза макромоделлю (¤к правило, це технолог≥¤ виробництва та характер повед≥нки економ≥чних суб'Їкт≥в на кожному з ринк≥в).

‘ункц≥ональн≥ зв'¤зки м≥ж ендогенними параметрами мають таку класиф≥кац≥ю:

1. ѕовед≥нков≥ функц≥њ виражають переваги, ¤к≥ склалис¤ в сусп≥льств≥.

2. “ехн≥чн≥ функц≥њ характеризують техн≥чну залежн≥сть.

3. ≤нституц≥ональн≥ функц≥њ зображають ≥нституц≥онально установлен≥ залежност≥ м≥ж параметрами модел≥.

4. ƒеф≥н≥ц≥йн≥ функц≥њ виражають залежност≥, ¤к≥ виход¤ть з означенн¤ економ≥чних ¤вищ.

ћакроеконом≥чн≥ модел≥ под≥л¤ютьс¤ на динам≥чн≥ та статистичн≥. —татистичн≥ модел≥ ф≥ксують економ≥чний процес на початку та в к≥нц≥ певного пер≥оду ≥ не зображають перех≥д в≥д одного стану до ≥ншого. ƒинам≥чн≥ модел≥ зображають економ≥чн≥ процеси з урахуванн¤м фактора часу.

3. ‘ункц≥ональне призначенн¤ ћ. випливаЇ ≥з њњ предмету. ƒо основних функц≥й ћ. сл≥д в≥днести: теоретичну або п≥знавальну (досл≥дженн¤ економ≥чноњ системи та њњ агрегат≥в, побудова моделей цих процес≥в); виховну (вихованн¤ макроеконом≥чного мисленн¤); прогностичну (прогнозуванн¤ розвитку економ≥чноњ системи); практичну (розробку рекомендац≥й дл¤ державноњ пол≥тики ≥ створенн¤ конкретних макроеконом≥чних моделей); методолог≥чну (ћ. ¤к складова економ≥чноњ теор≥њ Ї теоретичним фундаментом дл¤ ц≥лого р¤ду економ≥чних наук ≥ навчальних дисципл≥н).

4. ≈коном≥чна система в ц≥лому Ї об'Їктом вивченн¤ ћ.. “ому важливо визначити суть ≥ структуру економ≥чноњ системи (е.с.).

¬ процес≥ виробництва, а також ропод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ життЇвих благ м≥ж њњ учасниками виникають певн≥ в≥дносини, ¤к≥ назвали економ≥чними в≥дносинами. ≈коном≥чн≥ в≥дносини под≥л¤ютьс¤ на соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥.

—оц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн¤ засоб≥в виробництва ≥ продукту прац≥, тобто вони Ї в≥дносинами власност≥.

ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ в≥дносини - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу под≥лу, кооперац≥њ, комб≥нуванн¤, орган≥зац≥њ прац≥, спец≥ал≥зац≥њ виробництва, його технолог≥њ, розпод≥лу ≥ обм≥ну вироблених життЇвих благ. ’арактер ≥ тип цих в≥дносин визначаЇтьс¤ в≥дносинами власност≥ (соц≥ально-економ≥чними в≥дносинами).

≈коном≥чна система - це сукупн≥сть ус≥х вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей у процес≥ њх взаЇмод≥њ, спр¤мованих на виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤ товар≥в ≥ послуг, а також на регулюванн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ у в≥дпов≥дност≥ з метою сусп≥льства.

ќсновними елементами економ≥чноњ системи виступають: продуктивн≥ сили, орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини, а також економ≥чний механ≥зм сусп≥льства ‑ ¤кий Ї сукупн≥стю форм, способ≥в ≥ метод≥в регулюванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей. ”с≥ елементи економ≥чноњ системи д≥алектично взаЇмозв'¤зан≥, р≥вень розвитку одного в≥дпов≥даЇ р≥вню розвитку ≥нших. ≈коном≥чна система багатовим≥рна, њњ сл≥д розгл¤дати ¤к з боку елемент≥в економ≥чноњ структури сусп≥льства (економ≥чних в≥дносин), так ≥ з боку функц≥ональних сфер економ≥ки (виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤).

ћ. ви¤вл¤Ї загальн≥ зв'¤зки елемент≥в економ≥чноњ системи, законом≥рност≥ њњ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку в контекст≥ розвитку њњ окремих компонент≥в.

ѕринципове значенн¤ дл¤ характеристики економ≥чних систем мають форми власност≥ на засоби виробництва ≥ економ≥чний механ≥зм сусп≥льства. “обто в≥дм≥нност≥ м≥ж економ≥чними системами визначаютьс¤, насемперед, в≥дм≥нност¤ми м≥ж цими њх елементами.

Ћюдству в≥дом≥ два основних типи власност≥ Ц сп≥льна (колективна) (в≥дносини м≥ж асоц≥йованими (об'Їднаними) власниками з приводу волод≥нн¤, розпор¤дженн¤ ≥ використанн¤ засоб≥в виробництва ≥ виробленого продукту) ≥ особиста (приватна) (в≥дображаЇ в≥дносини окремих власник≥в до об'Їкт≥в власност≥ ¤к своњх особистих).

≤сторично першою була колективна власн≥сть родовоњ общини.

≈волюц≥¤ орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин, ¤ка в≥дбувалась паралельно з розвитком продуктивних сил ≥ форм власност≥, привела до створенн¤ двох принципово в≥дм≥нних механ≥зм≥в регулюванн¤ економ≥чноњ системи - ринкового ≥ планового.

–инковий економ≥чний механ≥зм - це механ≥зм регулюванн¤ економ≥ки, що грунтуЇтьс¤ на приватн≥й (корпоративн≥й) властност≥ ≥ приватному п≥дприЇмництв≥. ÷ю роль виконуЇ ринок. ¬ основ≥ ринкового механ≥зму лежать об'Їктивн≥ закони попиту ≥ пропозиц≥њ, у взаЇмод≥њ ¤ких лежить ринкова ц≥на, ¤ка ≥ Ї регул¤тором обс¤г≥в виробництва ≥ споживанн¤ сусп≥льного продукту. –уш≥йною силою ≥ основою процесу ринкового ц≥ноутворенн¤ Ї економ≥чна конкуренц≥¤, ¤ка створюЇ потужн≥ мотиви виробничоњ д≥¤льност≥.

ѕлановий економ≥чний механ≥зм виникаЇ в умовах, коли не ≥снуЇ основи ринкового регулюванн¤ - приватноњ власност≥ ≥ конкуренц≥њ. ÷ей тип регулюванн¤ характерний дл¤ сусп≥льства з монопольною державною власн≥стю. ќск≥льки ринкове регулюванн¤ тут не д≥Ї, держава бере на себе цю фунц≥ю. –егулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через суб'Їктивне директивне регулюванн¤, коли державний план виробництва, розпод≥лу ≥ споживанн¤ сусп≥льного продукту стаЇ законом. “ут в≥дсутн¤ приватна ≥н≥ц≥атива, приватне п≥дприЇмництво,а тому мотивац≥¤ прац≥ недостатн¤.

1	2

Ќазва: ѕредмет, методи ≥ функц≥њ макроеконом≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2489 прочитано)