ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
проблемою р≥вноваги? ƒл¤ роблеми р≥вноваги актуальним Ї питан- н¤:¤к забезпечуЇтьс¤ зб≥льшенн¤ Yr за рахунок к≥льк≥сного зро- станн¤ одного з фактор≥в виробництва. ласична модель грунтуЇтьс¤ на визнанн≥ закону спадноњ граничноњ продуктивност≥,або в≥ддач≥ фактор≥в.“обто,в умовах певноњ технолог≥њ виробництва зб≥льшенн¤ ¤когось ≥з фактор≥в при незм≥нност≥ ≥нших,починаючи з њх певноњ комб≥нац≥њ.перед- бачаЇ зменшенн¤ прирост≥в виробництва. «розум≥ло,що д≥њ цього закону"п≥дпор¤дковуЇтьс¤" ≥ вироб- нича функц≥¤ Yr = F(L,l,K,T). ¬≥дпов≥дно до вимоги цього закону,дл¤ виробничоњ функц≥њ повинно бути властиве додатне ззначенн¤ пох≥дноњ першого по- р¤дку dYr/dL>0,що в≥дображаЇ факт зб≥льшенн¤ продукту при за- лученн≥ додаткового ресурсу,≥ водночас в≥д'Їмне значенн¤ пох≥дноњ другого пор¤дку d2 Yr/dL2<0, що означаЇ саме спаданн¤ в≥ддач≥ фактора п≥сл¤ дос¤гненн¤ певноњ меж≥ його нагромадженн¤. “радиц≥йно приймаЇтьс¤,що дл¤ короткотерм≥нового пер≥оду лише фактор прац≥ Ї зм≥нним,вс≥ ≥нш≥ - земл¤,кап≥тал,техноло- г≥њ - пост≥йн≥.“ому ринок ресурс≥в у класичн≥й модел≥ зводить- с¤ до ринку прац≥,а продукт розгл¤даЇтьс¤ ¤к функц≥¤ ресурсу прац≥.(≤.–ад≥онова"ћакроеконом≥ка та економ≥чна пол≥тика"с.15). ћакроеконом≥чний оптимум грунтуЇтьс¤ передус≥м на р≥вно ваз≥ ринку прац≥ ≥ виробничоњ функц≥њ.ќстанн¤ визначаЇ пропо- зиц≥ю на ринку товар≥в.«а класичною моделлю,в≥дпов≥дь на пи танн¤ "ск≥льки товар≥в маЇ бути запропоновано на ринку?"сл≥д шукати у взаЇмод≥њ ринку прац≥ ≥ виробничоњ функц≥њ(система граф≥к≥в).  Wr A.–инок
  1.Ќа граф≥ку ј зображено р≥вновагу робочоњ
на ринку ресурс≥в.“очц≥ ≈ в≥дпов≥- сили даЇ р≥вноважний обс¤г зайн¤тих L. 2.Ќа горизонтальн≥й ос≥ граф≥ку Ѕ E  так само,¤к ≥ на граф≥ку ј,в≥дкла-
даЇтьс¤ к≥льк≥сть зайн¤тих.÷е ство-    рюЇ формальну основу дл¤ поЇднанн¤
  граф≥к≥в саме в такий спос≥б,¤к це L L
зроблено тут. Yr Ѕ. ¬иробнича   3.“а к≥льк≥сть зайн¤тих,¤ка через функц≥¤
механ≥зм взаЇмод≥њ попиту ≥ пропо- Yr (пропозиц≥¤ зиц≥њ визначилас¤ на ринку прац≥,у товар≥в) свою чергу,даЇ можлив≥сть визначи- ти р≥вноважний обс¤г реального про-  дукту на граф≥ку виробничоњ ф-ц≥њ.
 L
L –инок грошей. ” макроеконом≥чн≥й модел≥ р≥вноваги грош≥ Ї нейтральними в тому розум≥нн≥,що њхн¤ маса ћ лише впливаЇ на р≥вень ц≥н товар≥в,розм≥р середньоњ ном≥нальноњ зарплати в еко- ном≥ц≥,але не визначаЇ обс¤г≥в реального продукту,зайн¤тост≥ та реальноњ зарплати. ” класичн≥й модел≥ ринок грошей в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ус≥х ≥нших ринк≥в тим,що дл¤ нього попит ≥ пропозиц≥¤ не Ї функц≥- ¤ми ц≥н(тут - позичкового процента).ѕропозиц≥¤ грошей ћ Ї екзо- генною,наперед визначеною величиною. ¬изнаючи попит на грош≥ ћD ,виход¤ть ≥з ≥х функц≥њ ¤к за- собу об≥гу, тобто мають на у ваз≥ грош≥,необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ угод.“ому попит на грош≥ Ї функц≥Їю обс¤гу продук- ту з урахуванн¤м загального р≥вн¤ ц≥н,тобто ном≥нального про- дукту: ћD = ћD (Y).Ѕ≥льш точно функц≥¤ попиту на грош≥ маЇ виг- л¤д такоњ,щовраховуЇ ≥ швидк≥сть њх обертанн¤ V: MD =1/V * Y. ѕри цьому приймаЇтьс¤,що V Ї в≥дносно стала величина. ”мова р≥вноваги на ринку грошей може бути формал≥зована у та- кий спос≥б :   MD =1/V Y
MS = MD M 1.Ќа граф≥ку зображено незалежн≥сть MD = (I/V) Y  пропозиц≥њ грошей в≥д продукту
(л≥н≥њ ћS розм≥щен≥ паралельно ос≥ Y) ≥ пр¤ма залежн≥сть попиту на грош≥ ћD в≥д величини Y   . M2S 2.–≥вновага на грошовому ринку перед-  бачаЇ, що при певн≥й пропозиц≥њ ћS1 M1S
лише ном≥нальний продукт Y1 ,¤кий за-  довольн¤Ї цю пропозиц≥ю.«б≥льшенн¤
пропозиц≥њ до ћS2 призводить до зро- O Y1 Y2 Y станн¤ ном≥нального продукту до Y2. –инок товар≥в. ќсоблив≥стю р≥вноваги на товарному ринку за класичною моделлю Ї те,що попит на реальний продукт YDr роз- гл¤даЇтьс¤ тут ¤к спадна функц≥¤ загального р≥вн¤ ц≥н,а про- позиц≥¤ YSr - ¤к повн≥стю нееластична за ц≥ною. ‘ункц≥¤ попиту: YDr = YDr (P); d YDr /dP<0. ‘ункц≥¤ пропозиц≥њ: YSr = const; d YSr /dP=0. Ћог≥ка по¤сненн¤ ф-ц≥њ попиту в класичн≥й модел≥ така. ѕопит пристосовуЇтьс¤ до р≥вн¤ ц≥н,у свою чергу,в≥н пов'¤за ний ≥з грошовою масою: MD=1/V * Y=1/V * P * Yr (Y=P * Yr). «в≥дси Yr=V * M/P. ќск≥льки V-const,а M - екзогенна величина,то реальний по- пит на продукт Ї функц≥Їю загального р≥вн¤ ц≥н –. ‘ункц≥¤ пропозиц≥њ за класичною моделлю визначаЇтьс¤ ви- робничою ф-ц≥Їю.“обто те,¤кий продукт буде запропоновано,за- лежить не в≥д загального р≥вн¤ ц≥н,а в≥д залучених ресурс≥в. ќск≥льки у короткотерм≥новому пер≥од≥ Їдиним зм≥нюваним ресур- сом розгл¤даЇтьс¤ робоча сила, то функц≥¤ пропозиц≥њ маЇ виг- л¤д: YSr = Yr(L). —истема граф≥к≥в показуЇ р≥вновагу на ринку товар≥в ¤к таку,що пов'¤зана з виробничою функц≥Їю.   
Yr Yr  
    Yr YrS
YrD    
L L P P ¬иробнича функц≥¤ –инок товар≥в 1.ѕоЇднанн¤ граф≥к≥в даЇ можлив≥сть про≥люструвати,що про- позиц≥¤ на ринку товар≥в визначаЇтьс¤ виробничою функц≥Їю ≥ не залежить в≥д р≥вн¤ ц≥н. 2.ѕопит на товари залежить в≥д р≥вн¤ ц≥н:≥з њх зб≥льшенн¤м попит спадаЇ,≥ навпаки.ќтже,р≥вновага нацьому ринку встановлю- Їтьс¤ завд¤ки зм≥н≥ р≥вн¤ ц≥н. –инок заощаджень(≥нвестиц≥й).як уже зазначалос¤,зг≥дно з класичною моделлю,на товарному ринку д≥Ї правило пристосу- ванн¤ попиту до пропозиц≥њ.який же механ≥зм гарантуЇ це при- стосуванн¤? јнал≥з ринку заощаджень(≥нвестиц≥й)≥ покликаний це по¤снити. —укупний попит у замкнен≥й економ≥ц≥(без урахуванн¤ зов- н≥шнього ринку)складаЇтьс¤ з двох компонент≥в:споживанн¤ — ≥ ≥нвестиц≥њ I.≤нвестиц≥њ створюютьс¤ заощадженн¤ми S.¬≥дпов≥д- н≥сть заощаджень ≥нвестиц≥¤м забезпечуЇтьс¤ на ринку заоща- джень(≥нвестиц≥й),де попит ≥ пропозиц≥њ вр≥вноважуютьс¤.‘орма- л≥зуЇмо класичну г≥потезу щодо тих процес≥в,¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на цьому ринку:
Y = C + I Y = C + S I = S «а класичною моделлю,вир≥шальну роль у встановленн≥ р≥в- новаги на цьому ринку в≥д≥граЇ ставка процента.¬важаЇтьс¤,що завжди ≥снуЇ процент i,¤кий ур≥вноважить попит ≥ пропозиц≥ю. ‘ункц≥¤ заощаджень. «аощаджненн¤ Ї ф-ц≥Їю процента ≥ реального продукту.«алежн≥сть м≥ж ними пр¤ма:чим вищий процент ≥ б≥льший реальний продукт,тим б≥льш≥ заощадженн¤: S=S(i,Yr ); dS/di>0; dYr /di<0. Ћог≥ка м≥ркувань,за класичною теор≥Їю,Ї такою:ставка процента визначаЇ розпод≥л доход≥в домогосподарств на поточне й оч≥куване у майбутньому споживанн¤.«б≥льшенн¤ споживанн¤ у майбутньому передбачаЇ, що в поточному пер≥од≥ споживач в≥д- мовитьс¤ в≥д витрачанн¤ частини своњх доход≥в ≥ перетворить њх на заощадженн¤.ќстанн≥ принесуть йому процент.„им вищий цей процент,тим б≥льше в≥н спонукаЇ до додаткових заощаджень,ос- к≥льки це Ї запорукою зб≥льшенн¤ споживанн¤ в майбутньому. Ѕагатьом економ≥стам останн¤ теза видаЇтьс¤ сумн≥вною, але саме на н≥й будуЇтьс¤ класична г≥потеза р≥вноваги наринку заощаджень(≥нвестиц≥й). ‘унц≥¤ ≥нвестиц≥й.≤нвестиц≥њ залежать в≥д р≥вн¤ процента i,а функц≥¤ ≥нвестиц≥й Ї спадною:чим вищий процент,тим нижчий попит на ≥нвесатиц≥њ:I=I(i); dY/di<0. «воротна залежн≥сть м≥ж ≥нвестиц≥¤ми ≥ процентом по¤сню Їтьс¤ тим,що зб≥льшенн¤ процента за кредит робить частину про- ект≥в неприбутковими.јдже той,хто реал≥зуЇ проект,маЇ в≥дшко- дувати процент з отриманого прибутку. –оль процентноњ ставки ≥ в класичн≥й модел≥ зводитьс¤ до того,що частина сукупного попиту(реального доходу),що була вилучена з об≥гу ¤к попит на товари завд¤ки за- ощадженн¤м,знову стаЇ його частиною у вигл¤д≥ попиту на ≥нвестиц≥йн≥ товари.–≥вновага на ринку заощаджень(≥нвестиц≥й) передбачаЇр≥вн≥сть: S=I; S(i,I)=I(i).
Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
