ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
  √раф≥чно це маЇ такий вигл¤д: i S(i)
 1.√раф≥к ≥люструЇ пр¤му залежн≥сть
 м≥ж заощадженн¤ми ≥ ставкою процен-
  та та обернену залежн≥сть м≥ж ≥нве- i I(i)
стиц≥¤ми ≥ ставкою процента. 2.” результат≥ взаЇмод≥њ попиту на ≥нветиц≥њ ≥ пропозиц≥њ заощаджень  встановлюЇтьс¤ р≥вноважнй процент
≥ дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть ≥нве- 0 I,S стиц≥й ≥ заощаджень:S=I. S=I якщо зростатиме схильн≥сть до заощаджень,л≥н≥¤ заощаджень зрушитьс¤ паралельноправоруч,≥ р≥вноважна ставка процента зменшитьс¤.якщо ж зростатиме схильн≥сть до ≥нвестиц≥й,то пра- воруч зрушитьс¤ саме л≥н≥¤ ≥нвестиц≥й,≥ р≥вноважна ставка процента зросте. ” класичн≥й модел≥ р≥вноважна ставка процента не виз- начаЇ обс¤г≥в пропозиц≥њ чи попиту,але вона впливаЇ на роз- под≥л цього попиту на дв≥ частини:споживанн¤ — ≥ ≥нвестиц≥њ I. ћаючи функц≥њ — та I ≥ склавши њх,можна отримати ф-ц≥ю сукуп- ного попиту.   Yr
 1.Ќа граф≥ку зображено три функц≥њ:
  ≥нвестиц≥њ I(i),споживанн¤C(i,Y )та Yr
 побудована шл¤хом складанн¤ перших D
двох ф-ц≥¤ сукупного попиту YDr (i,Yr). Yr(i,Yr)    2.—тавка процента ≥ Ї тим економ≥ч- C
 ним ≥нструментом,¤кий визначаЇ роз- C(i,Yr)
под≥л Yr на C та I. I I(i) 
I,S «м≥на ставки процента(i) не спричинюЇ зм≥ни сукупного попиту YDr. ќстанн≥й, ¤к уже зазначалось,у класичн≥й модел≥ лише присто- совуЇтьс¤ до сукупноњ пропозиц≥њ.јле зб≥льшенн¤ ≥ викликало зм≥ну розпод≥лу Y на користь споживанн¤. ѕогл¤немо на класичну модель ¤к на певну ц≥л≥стн≥сть.ƒл¤ цього об'ЇднаЇмо граф≥ки ринк≥в в≥дпов≥дно до лог≥ки њх роз- гл¤ду в класичн≥й модел≥.
 
Wr LS (Wr)
  Wr
LD (Wr) 
L L 1)–инок ресурс≥в     S S
  Yr Yr Yr Yr Yr
      
 Yr
 YrD (P,Yr)
YrD(P,Yr)  C(i,Yr)
L L P P i i 2)¬иробнича ф-ц≥¤ 4)–инок товар≥в. –озпод≥л сукупного попиту Yr на спожив. та ≥нвестиц≥й  
    Y MS I,S
 MD(Y) I(i)
 Y
 I,S
S(i)  M
i i 3)–инок грошей 5)–инок заощаджень (≥нвестиц≥й) ѕо¤сненн¤ до системи граф≥к≥в: 1.—укупн≥сть граф≥к≥в у њх певн≥й посл≥довност≥ даЇ мож- лив≥сть демонструвати,¤к забезпечуЇтьс¤ загальна р≥вновага ≥ формуЇтьс¤ економ≥чний оптимум за класичною моделлю. 2.ѕершим у ц≥й лог≥чн≥й посл≥довност≥ Ї ринок ресур- с≥в(робочоњ сили),взаЇмод≥¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ¤кому виз- начаЇ р≥вновагу при повн≥й зайн¤тост≥. 3.ƒругою Ї виробнича функц≥¤,¤ка показуЇ зм≥ну пропозиц≥њ у раз≥ зб≥льшенн¤ фактор≥в.¬она у поЇднанн≥ з ринком робочоњ сили показуЇ той реальний обс¤г виробництва(пропозиц≥њ),¤кий забезпечуЇ повне використанн¤ ресурс≥в. 4.“рет≥м Ї ринок грошей,¤кий не впливаЇ на величину реального продукту,але визначаЇ ном≥нальний продукт.“ому в≥н зображений ¤к такий,що пр¤мо не пов'¤заний з ≥ншими граф≥ками. 5.„етвертий у лог≥чн≥й посл≥довност≥ - це ринок товар- ≥в.ѕропозиц≥¤ на ньому визначена виробничою функц≥Їю,тому виступаЇ ¤к екзогенна величина,незалежна в≥д р≥вн¤ ц≥н. 6.ѕ'¤тий - це ринок нагромаджень(≥нвестиц≥й),на ¤кому вста- новлюЇтьс¤ р≥вноважна ставка процента.ќстанн¤ регулюЇ роз- под≥л сукупного попиту на споживанн¤ ≥ ≥нвестиц≥њ. ѕредставники власне класичноњ школи јдам —м≥т,“омас –о- берт ћальтус,ƒжеймс ћ≥ль,ƒжон —тюарт ћ≥ль,∆ан Ѕатист —ей не створили загальноњ,формал≥зованоњ ≥ ц≥л≥сноњ модел≥ мак- рор≥вноваги.як нам уже в≥домо ∆.Ѕ.—ей намагавс¤ детал≥зувати окрем≥ елементи ≥механ≥зм д≥њ класичноњ "модел≥"економ≥чного кругооб≥гу,вважаючи пропозиц≥ю товар≥в тим фактором,що виз- начаЇ р≥вень доходу ≥ зайн¤тост≥ населенн¤.“ому сл≥д вс≥л¤ко зб≥льшувати пропозиц≥ю,нарощуючи виробництво.ѕропозиц≥¤ у мо- дел≥ —е¤ породжуЇ попит на товари,виробництво будь-¤кого обс¤гу продукту забезпечуЇ доход,¤кий необх≥дний дл¤ за- куп≥вл≥ всього продукту на ринку,тобто пропорц≥йн≥сть забез- печуЇтьс¤ автоматично.ѕри цьому ус≥ зощадженн¤ населенн¤ дор≥внюють ≥нвестиц≥¤м:S=I.ќтже,—ей сформулював закон рин- ку,на ¤кому й будуЇтьс¤ класична схема економ≥чного круго- об≥гу;за ним обм≥н продукту на продукт автоматично веде до р≥вноваги м≥ж куп≥влею ≥ продажем,а ¤кщо певн≥ товари не зна- ход¤ть соб≥ покупц¤,це означаЇ,що "≥нш≥ виробництва дали то- вар≥в менше,н≥ж необх≥дно".∆.Ѕ.—ей,¤к ≥ —м≥т та –≥кар- до,вважав,що глибок≥ диспропорц≥њ в≥дтворенн¤ неможлив≥ при нормальному функц≥онуванн≥ ринковоњ економ≥ки,в≥н допускав лише часткове перевиробництво окремих товар≥в. 2. ќднак в умовах обмеженоњ(недосконалоњ)конкуренц≥њ класична модель ви¤вилась нездатною по¤снити причини порушенн¤ р≥вно- ваги ринковоњ економ≥ки,¤ке стало хрон≥чним супутником останньоњ.—аме впер≥од пануванн¤ монопол≥й,¤к≥ вкрай обмежили конкуренц≥ю,з'¤вилась кейнс≥анська загальна модель ринковоњ р≥вноваги. Ќасамперед ƒж.ћ. ейс ви¤вив т≥ фактори,що визначають умо- ви макроеконом≥чноњ р≥вноваги.÷ими факторами Ї сукупний по- пит ≥ сукупна пропозиц≥¤ та пов'¤зан≥ з ними сукупне спожи- ванн¤,сукупне заощадженн¤ ≥ сукупне нагромадженн¤(сукупн≥ ≥нвестиц≥њ).÷≥ фактори Ї суто макроеконом≥чними ≥ ейнс пер- шим вивчив њх вплив на загальну р≥вновагу. ейнс≥анська економ≥чна теор≥¤ оспорюЇ ≥снуванн¤ такого механ≥зму саморегулюванн¤. Ќа основ≥ емп≥ричних даних, отриманих в пер≥од ¬еликоњ ƒепрес≥њ, ƒ. ейнсу вдалось доказати, що повна зайн¤т≥сть в нерегульован≥й економ≥ц≥ може виникнути т≥льки випадково. –≥вновага попиту ≥ пропозиц≥њ, ¤к правило, несп≥впадають з повною зайн¤т≥стю ресурс≥в: в точц≥ ј встановлюЇтьс¤ р≥вновага AD = AS, але р≥вноважний обФЇм виробництва Y0 < Y*.    P AS
Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
