ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги

P2

AD1

Y2 Y1

ћал.4

ћодель  ейнс≥анського хреста не дозвол¤Ї ≥люструвати процес зм≥ни р≥вн¤ ц≥н –, так ¤к передбачаЇ ф≥ксован≥ ц≥ни. ’рест  ейнса конкретизуЇ модель AD-AS дл¤ ц≥лей короткострокового макроеконом≥чноо анал≥зу з жорсткими ц≥нами ≥ не може бути використаний дл¤ досл≥джень довгострокових насл≥дк≥в макроеконом≥чноњ пол≥тики, звФ¤заних з ростом або пониженн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

2.4.-5 ¬иход¤чи з останнього р≥вн¤нн¤ модел≥(Y=C+I+cY),можна

визначити залежн≥сть м≥ж запланованими витратами ≥ випуском.

ƒл¤ цього зробимо найпрост≥ш≥ перетворенн¤ ≥ розв'¤жемо його

в≥дносно Y.ћатимемо:

Y = C + I + cY Y Ц cY = C + I Y(1-c) = C + I

1 1

Y = ---- (Cr+Ir) де вираз --- називаЇтьс¤

1-cФ 1-сФ мультипл≥катором випуску над витратами.

ћультипл≥катор показуЇ,на ск≥льки одиниць зросте випуск,¤кщо

витрати зб≥льшатьс¤ на одиницю.¬ласне формула мультипл≥катора

показуЇ,що загальний випуск залежить в≥д схильност≥ до спожи-

ванн¤:чим вона б≥льша,тим б≥льший ≥ випуск(доход). «б≥льшенн¤

доходу,писав  ейнс,"дор≥внюЇ приросту загальноњ суми ≥нвес-

тиц≥й,помноженому на мультипл≥катор..."(«м≥на нац≥онального

доходу = мультипл≥катор перв≥сн≥ зм≥ни в ≥нвестиц≥¤х або

ΔY = m ΔI).

«б≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й,стверджуЇ  ейнс,веде до зростанн¤

зайн¤тост≥,а тому й сукупного доходу.—усп≥льний попит зростаЇ

тим б≥льше, чим б≥льша частка доходу йде на споживанн¤ ≥ чим

менша на заощадженн¤.ј чим б≥льший попит,тим б≥льше економ-

≥чне зростанн¤.

2.6. ”складнимо модель,вв≥вши до нењ державу спочатку в рол≥

збирача податк≥в, а дал≥ - в рол≥ економ≥чного суб'Їкта,що

зд≥йснюЇ витрати на придбанн¤ товар≥в нар≥вн≥ з домогос-

подарствами ≥ п≥дприЇмствами.“обто врахуЇмо роль держави ¤к

пров≥дника податково- бюджетноњ пол≥тики.«розум≥ло,що под≥бне

доповненн¤ було б неможливим дл¤ класичноњ модел≥,¤ка грун-

туЇтьс¤ виключно на ≥дењ саморегулюванн¤ економ≥ки.¬одночас

воно Ї ц≥лком прородним дл¤ кейнс≥анськоњ модел≥,¤ка виходить

з необх≥дност≥ державного втручанн¤ дл¤ забезпеченн¤ зага-

льноњ р≥вноваги. ¬ ускладненому вар≥ант≥ модель маЇ вигл¤д:

Y=AD (1)

AD=C+I+G (2)

C=Cr+cФ(Y-T) - споживанн¤ залежить в≥д розм≥ру податк≥в (3)

I=Ir (4)

G=Gr - стала величина р≥вн¤нн¤ (5)

Y=AD=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr ,де T - податки,¤к≥ держава вилучаЇ (6)

з доход≥в;

G - державн≥ витрати.

—користаЇмось останн≥м р≥вн¤нн¤м модел≥ Y=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr

дл¤ визначенн¤ залежност≥ м≥ж запланованими витратами (тепер

вже з урахуванн¤м витрат держави) ≥ випуском.ƒл¤ цього зроби-

мо перетворенн¤ р≥вн¤нн¤ ≥ продиференц≥юЇмо по T:

Y Ц cФY = CrЦ cФT + Ir + Gr Y(1-cФ)=Cr Ц cФT + Ir + Gr

dY c cФ

---- = - ----- = mY/T ¬ираз - --- Ї мультипл≥катором

dT 1-cФ 1-cФ державних податк≥в.

¬≥н в≥дображаЇ те ¤вище,що зростанн¤ податк≥в на певну величину зменшуЇ випуск на ≥ншу(б≥льшу)величину.„ому спостер≥гаЇтьс¤ ефект примноженн¤(мультипл≥кац≥њ)? «ростанн¤ податк≥в зменшуЇ доход,що зменшуЇ р≥вень споживанн¤,а це,у свою чергу, зменшуЇ доход, ¤кий знову зменшуЇ споживанн¤, ≥ так дал≥.

—укупний ефект в≥д зростанн¤ податк≥в дор≥внюЇ му-

льтипл≥каторов≥,помноженому на величину зм≥ни податк≥в:

ΔY = mY/T ‑ ΔT.

“епер у¤в≥мо державу в рол≥ суб'Їкта,що витрачаЇ доходи,

тобто формуЇ попит на ринку товар≥в.як державн≥ витрати впли-

вають на випуск? «нову звернемос¤ до р≥вн¤нн¤ сукупних до-

ход≥в(випуску),подавши його у дещо зм≥неному вигл¤д≥:

Y = Cr+cФ(1-t)Y + Ir + G, де t - частка податк≥в у сукупних

доходах.

–≥вн¤нн¤ цього виду даЇ змогу врахувати державну подат-

кову пол≥тику(завд¤ки t) ≥ зм≥ни в державн≥й пол≥тиц≥ витрат.

ѕ≥сл¤ диференц≥юванн¤ по G отримаЇмо:

dY 1

---- = -------- = mY/G ÷ей вираз Ї мультипл≥катором

dG 1-cФ(1-t) державних витрат ≥ в≥дображаЇ,

наск≥льки зм≥на державних ви-

трат може зм≥нити сукупн≥ доходи(випуск).«агальний ефект в≥д

зм≥ни витрат дор≥внюЇ мультипл≥каторов≥,помноженому на вели-

чину зм≥ни витрат (Y = mY/G G).

≈коном≥чний зм≥ст цього ¤вища такий:б≥льш високий доход

спричин¤Ї б≥льше споживанн¤,а споживанн¤,у свою чер-

гу,зб≥льщуЇ доход.

ќдним ≥з елемент≥в так званоњ "кейнс≥анськоњ революц≥њ"

стало те,що ƒж.ћ. ейнс подав теор≥ю у вигл¤д≥ моделей,в ¤ких

зв'¤зки м≥ж величинами п≥ддаютьс¤ обчисленню ≥ к≥льк≥сн≥й пе-

рев≥рц≥ на п≥дстав≥ фактичних даних.” цьому сенс≥ кейн-

с≥анство Ї "практичною"теор≥Їю. ѓњ практичн≥сть ви¤вилась ≥

в тому,що з моменту по¤ви кейнс≥анства традиц≥йною стаЇ про-

фес≥¤ економ≥ста-радника ур¤ду з питань економ≥чноњ пол≥тики.

ќсновн≥ положенн¤ ≥ висновки.

1. ¬иробнич≥ можливост≥ економ≥ки (њњ виробнича функц≥¤) визна-

чаютьс¤ на¤вними в економ≥ц≥ ресурсами виробництва: прац≥,

земл≥,кап≥талу та застосованими технолог≥¤ми. ќбс¤г ресурсу

прац≥ у свою чергу, визначаЇтьс¤ на ринку прац≥. –≥внова-

га дос¤гаЇтьс¤ за рахунок зм≥нюваноњ величини реальноњ за-

роб≥тноњ плати.

2. «а класичною моделлю, економ≥ц≥ властива взаЇмозам≥нн≥сть

фактор≥в виробництва,¤ка передбачаЇ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реаль-

ного продукту в раз≥ к≥льк≥сного зростанн¤ одного з фактор≥в.

јле це зростанн¤ маЇ об'Їктивну межу, ¤ка визначаЇтьс¤ зако-

ном спадноњ в≥ддач≥ (продуктивност≥) ресурс≥в.

3. ћакроеконом≥чний оптимум у класичн≥й модел≥ грунтуЇтьс¤ на

поЇднанн≥ ринку робочоњ сили та виробничоњ функц≥њ.

4. –оль ринку грошей у забезпеченн≥ макрор≥вноваги пол¤гаЇ в

тому, що грош≥, не впливаючи на реальний продукт, визна-

начають обс¤г ном≥нального продукту, а отже, формують за-

гальний р≥вень ц≥н.

5. «а класичною моделлю сукупний попит пристосовуЇтьс¤ до про-

позиц≥њ.÷≥ни в≥д≥грають вир≥шальну роль при визначенн≥ по-

питу.

6. –инок заощаджень (≥нвестиц≥й) регулютьс¤ взаЇмод≥Їю пропози-

ц≥њ заощаджень ≥ попиту на ≥нвестиц≥њ. ¬ир≥шальною тут Ї

ставка процента. ќстанн¤ в≥д≥граЇ особливу роль у формуванн≥

макрор≥вноваги, визнаючи розпод≥л сукупного попиту на дв≥

частини: споживанн¤ та ≥нвестиц≥њ.

7. √оловними ≥нструментами макроеконом≥чного саморегулюванн¤

за класичною моделлю Ї: загальний р≥вень ц≥н ¤к чинник по-

питу на ринку товар≥в; ставка процента ¤к чинник розпод≥лу

сукупного попиту (при його незм≥нн≥й величин≥).

8.  ейнс≥анська модель товарного ринку грунтуЇтьс¤ на виз-

наченн≥ рол≥ сукупного попиту у формуванн≥ макрор≥вноваги.

–≥вновага без втручанн¤ держави може встановитись на р≥вн≥,

що не гарантуЇ повного використанн¤ ресурс≥в, тобто повноњ

зайн¤тост≥. “ому держава розгл¤даЇтьс¤ ¤к важливий чинник

макрор≥вноваги.

9. ¬≥двод¤чи вир≥шальну роль сукупному попитов≥, а отже, ≥ су-

купним витратам, в модел≥ розр≥зн¤ють запланован≥ та фак-

тичн≥ витрати.

10.ћодель, у ¤к≥й поЇднано запланован≥ витрати та фактичн≥

витрати, функц≥њ споживанн¤ та ≥нвестиц≥й, граф≥чно маЇ

вигл¤д "кейнс≥анського хреста".

11.–≥вновага товарного ринку зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом зм≥ни

обс¤гу податк≥в та державних витрат. «алежн≥сть м≥ж зм≥-

нюваними податками та загальним випуском, м≥ж державними

витратами та загальним випуском визначаЇтьс¤ мультипл≥ка-

торами.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано)