ћакроеконом≥ка > ѕроблеми економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤

ѕроблеми економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤

«м≥ст

¬ступ

—в≥това економ≥ка Ї в≥дображенн¤м господарськоњ структури сучасноњ цив≥л≥зац≥њ . ¬она розкриваЇ найсуттЇв≥ш≥ про¤ви економ≥чного житт¤, ¤ке розгортаЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ на р≥вн≥ домашн≥х господарств, ф≥рм, п≥дприЇмств транснац≥ональних корпорац≥й, р≥зноман≥тних галузей, окремих крањн, але неодм≥нно маЇ м≥жнародне забарвленн¤ .

—тановленн¤ економ≥ки ¤к ц≥л≥сноњ системи в≥дбуваЇтьс¤ за умов розвинутоњ, ≥нтенсивноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥, розгалуженого м≥жнародного под≥лу й кооперац≥њ прац≥, сформованоњ в≥дпов≥дноњ комун≥кац≥йноњ мереж≥ (транспорт, звТ¤зок тощо). «рештою, св≥това економ≥ка Ї вт≥ленн¤м (продуктом) господарськоњ Їдност≥ цив≥л≥зац≥њ, що складаЇтьс¤ внасл≥док невпинного поглибленн¤ м≥ждержавних економ≥чних в≥дносин.

—в≥това економ≥ка формувалас¤ прот¤гом тривалого ≥сторичного пер≥оду.

…ого початковий етап, очевидно, зб≥гаЇтьс¤ з великими географ≥чними в≥дкритт¤ми, з зародженн¤м св≥тового ринку . —аме в цей час були закладен≥ п≥двалини планетарноњ економ≥чноњ системи, ¤ка в подальшому викристал≥зувалас¤ у сучасну глобальну економ≥ку.

Ќаступний етап позначивс¤ промисловим переворотом останньоњ третини XVIII ст., бурхливим розвитком ≥ндустр≥ального виробництва, спец≥ал≥зац≥њ окремих крањн, галузей ≥ рег≥он≥в у межах м≥жнародного под≥лу прац≥.

“рет≥й, нин≥шн≥й етап характеризуЇтьс¤ глобальною економ≥чною Їдн≥стю за умов науково-технолог≥чноњ революц≥њ, карколомного зростанн¤ ф≥нансового сектора, ≥стотнопосиленн¤ взаЇмозалежност≥ крањн св≥ту, п≥днесенн¤ рол≥ рег≥ональних ≥нтерграц≥йних угрупувань.

“ерм≥н Усв≥това економ≥каФ вперше зТ¤вивс¤ в науковому лексикон≥ на початку XX ст. Ќ≥мецький економ≥ст Ѕ. √армс у робот≥ опубл≥кован≥й 1912 р., зд≥йснив спробу обгрунтувати вченн¤ про св≥тове господарство, чи св≥тову економ≥ку (ц≥ пон¤тт¤ в≥н ототожнював) . √армс, зокрема, визначив св≥тову економ≥ку ¤к Усукупн≥сть взаЇмов≥дносин м≥ж окремими господарствами св≥ту, ¤к≥ розвиваютьс¤ м≥ж ними внасл≥док розбудови в≥дпов≥дних транспортних комун≥кац≥й та державного спри¤нн¤ ≥ регулюванн¤ шл¤хом укладенн¤ м≥жнародних угодФ. ѕоза сумн≥вом, наведена деф≥н≥ц≥¤ в≥дображала певний етап у розвитку св≥товоњ економ≥ки . —учасна њњ характеристика Ї значно ширшою, глибшою ≥ суттЇв≥шою. [1ст]

√лобальна (св≥това) економ≥ка напередодн≥ III тис¤чол≥тт¤ ¤вл¤Ї собою ц≥л≥сну диверсиф≥ковану, багатор≥вневу, ≥Їрарх≥чну систему, що охоплюЇ сукупн≥сть м≥жнародних форм науки, техн≥ки й виробництва, об≥гу р≥зноман≥тних товар≥в та послуг. ѓњ дом≥нантними структурами Ї глобальн≥ ринки, м≥жнародн≥ комун≥кац≥йно-≥нформац≥йн≥ системи, численн≥ субТЇкти, що зд≥йснюють м≥жнародну економ≥чну пол≥тику. —в≥това економ≥ка становить одну з найскладн≥ших орган≥чних систем сучасност≥, адекватним теоретичним в≥дображенн¤м ¤коњ Ї ун≥версальне, позитивне економ≥чне знанн¤, що розкриваЇ св≥тову економ≥чну еволюц≥ю.

¬одночас св≥това економ≥ка вир≥зн¤Їтьс¤ надзвичайною строкат≥стю за У¤к≥стюФ своњх п≥дсистем та окремих елемент≥в ≥ субТЇкт≥в.

” њњ надрах визр≥вають та загострюютьс¤ глибок≥ суперечност≥, що потребуЇ формуванн¤ в≥дпов≥дних механ≥зм≥в дл¤ координац≥њ та регулюванн¤ на найвищому р≥вн≥.

« 5 млрд. людей, що мешкають нин≥ на планет≥ «емл¤, можливо, 1 млрд. живе у абсолютн≥й б≥дност≥ ≥ ледве живот≥Ї з≥ дн¤ на день. ’оча б≥дн≥ крањни борютьс¤, щоб вирватис¤ з≥ злидн≥в, швидке зростанн¤ населенн¤ зменшуЇ вигоди в≥д вдосконаленн¤ с≥льськогосподарських технолог≥й.

ўо спричин¤Ї значну в≥дм≥нн≥сть у багатств≥ крањн та р≥вн≥ житт¤ ? „и може св≥т мирно уживатис¤ з б≥дн≥стю серед достатку, з с≥льськогосподарським надлишком в јмериц≥ пор¤д з голодом в јфриц≥ ? яких заход≥в б≥дн≥ш≥ крањни можуть вживати, щоб покращити св≥й життЇвий р≥вень? як≥ ж причини сто¤ть на перешкод≥ крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ ?

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2653 прочитано)