ћакроеконом≥ка > ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ѕравом на пенс≥ю за вислугу рок≥в заслуженим майстрам спорту ≥ майстрам спорту м≥жнародного класу користуютьс¤ спортсмени, ¤к≥ мають особлив≥ заслуги перед ф≥зкультурним рухом, за на¤вност≥ загального стажу роботи дл¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок не менше 20 рок≥в ≥ перебуванн¤ у склад≥ зб≥рних команд ”крањни не менше 6 рок≥в незалежно в≥д в≥ку[20]. ƒо загального трудового стажу зараховуЇтьс¤ перебуванн¤ зазначених спортсмен≥в у склад≥ зб≥рних команд ”крањни та ≥нш≥ види трудовоњ д≥¤льност≥ передбачен≥ ст.56 «акону ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф. атегор≥њ артист≥в театр≥в, ¤к≥ мають право на пенс≥ю за вислугу рок≥в, передбачено в перел≥ку, затвердженому постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 жовтн¤ 1992 року[21]. ѕенс≥њ за вислугу рок≥в призначаютьс¤: артистам балету, артистам Ц виконавц¤м танцювальних номер≥в, артистам цирк≥в за на¤вност≥ стажу творчоњ роботи на сцен≥ не менше 20 рок≥в; артистам-вокал≥стам, артистам, ¤к≥ грають на духових ≥нструментах, жонглерам та артистам ориг≥нального жанру в цирках ≥ конкретних орган≥зац≥¤х з≥ стажем творчоњ роботи на сцен≥ не менше 25 рок≥в; артистам хору театр≥в опери та балету, концертмейстерам вокально-драматичноњ частини з≥ стажем творчоњ роботи на сцен≥ не менше 30 рок≥в. –≥вночасно сл≥д урахувати, що пенс≥¤ за вислугу рок≥в призначаЇтьс¤ за умови полишенн¤ роботи, ¤ка даЇ право на даний вид пенс≥њ. ≤нший вид трудовоњ пенс≥њ Ц це пенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥. ¬она Ї одним ≥з вид≥в соц≥ального захисту непрацездатних. ѓњ можна визначити ¤к щом≥с¤чн≥ грошов≥ виплати з ѕенс≥йного фонду, призначуван≥ в раз≥ встановленн¤ медичним органом одн≥Їњ з трьох груп ≥нвал≥дност≥, ¤к≥ т¤гнуть повну або часткову втрату працездатност≥ внасл≥док трудового кал≥цтва, профес≥йного чи загального захворюванн¤, з ≥нших причин. —лово У≥нвал≥дн≥стьФ (в≥д лат. ≥nvalidus Ц безсилий, слабкий) означаЇ нездатн≥сть людини працювати за своЇю профес≥Їю чи взагал≥ внасл≥док захворюванн¤ або вродженого дефекту розвитку[22]. ≤нвал≥дн≥сть у юридичн≥й л≥тератур≥ визначаЇтьс¤ ¤к посв≥дченн¤ медичним органом стану здоровТ¤, за ¤кого громад¤нин унасл≥док хрон≥чного захворюванн¤ чи анатом≥чних дефект≥в, котр≥ спричин¤ють ст≥йке, попри л≥куванн¤, порушенн¤ функц≥й орган≥зму, змушений припинити профес≥йну працю чи, може працювати в раз≥ значних зм≥н звичайних умов прац≥[23]. «г≥дно з «аконом Уѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≥нвал≥д≥в ”крањниФ в≥д 21.03.91, ≥нвал≥дом Ї особа з≥ ст≥йким розладом функц≥й орган≥зму, обумовленим захворюванн¤м, насл≥дк≥в травм чи уроджених дефект≥в, що привод¤ть до обмеженн¤ життЇд≥¤льност≥, до необх≥дност≥ соц≥альноњ допомоги й захисту. ¬становленн¤ ≥нвал≥дност≥ провод¤ть ћ—≈ , функц≥њ ¤ких регламентуютьс¤ спец≥альною ≥нструкц≥Їю Уѕро встановленн¤ груп ≥нвал≥дност≥Ф, затвердженою ћ≥н≥стерством охорони здоровТ¤ ”крањни та узгодженою з ‘едерац≥Їю профсп≥лок ”крањни 28 грудн¤ 1991 року. «алежно в≥д ступен¤ втрати працездатност≥ ≥нвал≥дн≥сть диференц≥юЇтьс¤ на три групи: I, ≤≤ та ≤≤≤. ѕ≥дставою дл¤ встановленн¤ ≤-њ групи ≥нвал≥дност≥ Ї р≥зко виражене обмеженн¤ життЇд≥¤льност≥, обумовлене захворюванн¤м, насл≥дком травм, уродженими дефектами, що призвело до р≥зко вираженоњ соц≥альноњ дезадаптац≥њ, неможливост≥ навчатис¤, сп≥лкуватис¤, контролювати свою повед≥нку, рухатис¤, самост≥йно себе обслуговувати, брати участь у трудов≥й д≥¤льност≥, ¤кщо зазначене порушенн¤ викликаЇ необх≥дн≥сть пост≥йноњ сторонньоњ допомоги. ≤≤ група ≥нвал≥дност≥ встановлюЇтьс¤ особам, ¤к≥ не потребують пост≥йноњ сторонньоњ допомоги, але мають надто виражен≥ порушенн¤ функц≥й орган≥зму, що утруднюють можлив≥сть навчатис¤, рухатис¤, брати участь у трудов≥й д≥¤льност≥, або коли окрем≥ види прац≥ можуть бути доступними т≥льки у спец≥ально створених умовах. ќсобам з обмеженн¤м життЇд≥¤льност≥ внасл≥док порушенн¤ функц≥й орган≥зму, обумовлених хрон≥чними захворюванн¤ми, насл≥дком травм, уродженими дефектами, що призвод¤ть до значного зниженн¤ працездатност≥, встановлюЇтьс¤ ≤≤≤ група ≥нвал≥дност≥. ¬она даЇ п≥дставу дл¤ переведенн¤ прац≥вника за станом здоровТ¤ на легшу чи меншу за обс¤гом роботу, на роботу, ¤ка потребуЇ нижчоњ квал≥ф≥кац≥њ. ѕенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ в≥йськовослужбовц¤м та прац≥вникам м≥л≥ц≥њ призначаЇтьс¤ за весь час ≥нвал≥дност≥, встановлений ћ—≈ , а ≥нвал≥дам Ц чолов≥кам, ¤ким б≥льше 60 рок≥в, ≥ ж≥нкам, ¤ким б≥льше 55 рок≥в, Ц дов≥чно. ѕовторний огл¤д цих ≥нвал≥д≥в проводитьс¤ лише за њхньою за¤вою. ” де¤ких випадках дл¤ призначенн¤ пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ юридичне значенн¤ маЇ час настанн¤ ≥нвал≥дност≥, визначуваний у р≥шенн≥ ћ—≈ про встановленн¤ ≥нвал≥дност≥. «аконодавством передбачено також строки встановленн¤ групи ≥нвал≥дност≥. ¬они встановлюЇтьс¤ залежно в≥д стану здоровТ¤, в≥ку ≥нвал≥д≥в. ќск≥льки ≥нвал≥дн≥сть настаЇ внасл≥док будь-¤кого захворюванн¤, то може настати й одужанн¤. “ому залежно в≥д порушень функц≥й орган≥зму з метою нагл¤ду за ефективн≥стю л≥куванн¤ проводитьс¤ пер≥одичний огл¤д ≥нвал≥дност≥ через 1-3 роки. ∆≥нкам ≥ чолов≥кам, ¤к≥ дос¤гли в≥дпов≥дно 55- ≥ 60-р≥чного в≥ку, громад¤нам, ¤к≥ страждають на певн≥ захворюванн¤ чи мають анатом≥чн≥ дефекти й деформац≥њ, а також де¤ким категор≥¤м ≥нвал≥д≥в на випадок ст≥йких, необоротних морфолог≥чних зм≥н ≥ порушень функц≥й орган≥зму ≥нвал≥дн≥сть установлюЇтьс¤ безстроково. «аконодавство про пенс≥йне забезпеченн¤ вир≥зн¤Ї два види пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ залежно в≥д причин ≥нвал≥дност≥: пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док трудового кал≥цтва чи профес≥йного захворюванн¤; пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док загального захворюванн¤ (у тому числ≥ не повТ¤заного з роботою, ≥нвал≥дност≥ з дитинства). ѕенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док трудового кал≥цтва чи профес≥йного захворюванн¤ призначаютьс¤ незалежно в≥д стажу роботи. ѕравом на таку пенс≥ю користуютьс¤ особи, що п≥дл¤гають обовТ¤зковому державному соц≥альному страхуванню, тобто ¤к≥ працюють у пор¤дку трудових в≥дносин на вс≥х виробництвах незалежно в≥д виду власност≥ та орган≥зац≥йно-правових форм п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. ѕри цьому не маЇ значенн¤, на пост≥йн≥й, сезонн≥й чи тимчасов≥й робот≥ отримано трудове кал≥цтво чи профес≥йне захворюванн¤, на основн≥й робот≥ чи на робот≥ за сум≥сництвом. ќсоби, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами через кал≥цтвом чи захворюванн¤, отримане в пер≥од роботи не за трудовим, а за цив≥льно-правовим договором (п≥др¤ду, дорученн¤, ком≥с≥њ), пенс≥¤ми за нормами трудового кал≥цтва не забезпечуютьс¤. ѓм може бути призначена пенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док загального захворюванн¤ за на¤вност≥ необх≥дного стажу роботи. ” раз≥ ушкодженн¤ здоровТ¤ громад¤нина, ¤кий не п≥дл¤гаЇ державному соц≥альному страхуванню, орган≥зац≥¤ чи громад¤нин, в≥дпов≥дальн≥ за запод≥¤ну шкоду, зобовТ¤зан≥ компенсувати потерп≥лому витрати, повТ¤зан≥ з в≥дновленн¤м його здоровТ¤, а також шкоду, викликану втратою чи зменшенн¤м його працездатност≥, у розм≥р≥, нарахованому стосовно до зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дноњ категор≥њ прац≥вник≥в, ¤кщо ≥нше не передбачено законом[24]. «аконодавство широко тлумачить пон¤тт¤ Утрудове кал≥цтвоФ, в≥днос¤чи сюди не лише кал≥цтво, отримане п≥д час виконанн¤ трудових функц≥й, а й ≥нш≥ випадки. ≤нвал≥дн≥сть внасл≥док трудового кал≥цтва визначаЇтьс¤ тод≥, коли нещасний випадок ставс¤ за обставин ≥ умов, перел≥чених у ст.26 «акону ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф: п≥д час виконанн¤ трудових обовТ¤зк≥в (у тому числ≥ у в≥др¤дженн≥), а також вчиненн¤ будь-¤ких д≥й в ≥нтересах п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, хоч би й без спец≥ального дорученн¤; дорогою на роботу чи з роботи; на територ≥њ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи в ≥ншому м≥сц≥ роботи впродовж робочого часу (включно з установленими перервами), прот¤гом часу, необх≥дного дл¤ впор¤дкуванн¤ знар¤дд¤ виробництва, од¤гу тощо перед початком чи по зак≥нченн≥ роботи; поблизу п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи ≥ншого м≥сц¤ роботи впродовж робочого часу (включно з установленими перервами), ¤кщо перебуванн¤ там не суперечило ѕравилам внутр≥шнього трудового розпор¤дку; п≥д час виконанн¤ державних чи громадських обовТ¤зк≥в; п≥д час виконанн¤ д≥й з ур¤туванн¤ людського житт¤, з охорони державноњ, колективноњ та ≥ндив≥дуальноњ власност≥, а також з охорони правопор¤дку. ќкр≥м перел≥чених нещасних випадк≥в, що њх в≥днос¤ть до трудового кал≥цтва, «акон ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф охоплюЇ нещасн≥ випадки п≥д час проходженн¤ виробничого навчанн¤, практики чи практичних зан¤ть, Ц незалежно в≥д тривалост≥ перебуванн¤ в навчальному заклад≥, на курсах, в асп≥рантур≥ чи кл≥н≥чн≥й ординатур≥. ≤нвал≥дн≥сть внасл≥док трудового кал≥цтва встановлюЇтьс¤ на п≥дстав≥ акта про нещасний випадок, складеного за м≥сцем роботи, або р≥шенн¤ суду про факт травмуванн¤ на виробництв≥. ѕ≥д профес≥йним захворюванн¤м розум≥Їтьс¤ таке захворюванн¤ прац≥вника, причиною ¤кого Ї шк≥дливий вплив умов прац≥, притаманних дан≥й профес≥њ. ѕрофес≥йне захворюванн¤ ¤к причина ≥нвал≥дност≥ встановлюЇтьс¤ ћ—≈ на п≥дстав≥ —писку профес≥йних захворювань ≥ в≥дпов≥дно до висновку спец≥ал≥зованоњ медичноњ установи про на¤вн≥сть профес≥йного захворюванн¤. —писок профес≥йних захворювань та ≥нструкц≥ю з його застосуванн¤ затверджено ћ≥н≥стерством охорони здоровТ¤, ћ≥н≥стерством соц≥ального захисту населенн¤ ≥ ћ≥н≥стерством прац≥ ”крањни 2 лютого 1995 року.
Ќазва: ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (8318 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
