ћакроеконом≥ка > ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни

”загальнити ≥ звести воЇдино вс≥ ц≥ точки зору, ¤к ≥ задов≥льнити одночасно вс≥ побажанн¤ платник≥в податк≥в, неможливо, хоч, поза сумн≥вом, у багатьох критичних висловлюванн¤х ≥ пропозиц≥¤х Ї рац≥ональне зерно. ѕодаткова пол≥тика, звичайно, потребуЇ вдосконаленн¤, але не на баз≥ випадкових, часом вихоплених ≥з системи оподаткуванн¤ зах≥дних крањн, момент≥в.

Ќа сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни , вже прозвучало, що законотворч≥стю в крањн≥ повинн≥ займатис¤ проф≥льн≥ ком≥тети ¬ерховноњ –ади. ћовл¤в, не можна допускати, щоб м≥н≥стерства ≥ в≥домства писали закони Уп≥д себеФ. ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ вважаЇ таке твердженн¤ докор≥нно неправильним. «аконодавчий матер≥ал повинн≥ готувати фах≥вц≥, профес≥онали.  рањна вже досить натерп≥лас¤ в≥д насл≥дк≥в дилетантил≥зму ≥ шапкозакидательства, прийн¤тт¤ попул≥стських, економ≥чно необгрунтованих р≥шень.

Ќа думку фах≥вц≥в, неможливо в≥докремити функц≥њ збиранн¤ податк≥в в≥д розробки ≥ впровадженн¤ податкового законодавства. –ан≥ше вже в≥дзначалос¤, що податкова пол≥тика справл¤Ї найб≥льш безпосередн≥й вплив на р≥вень економ≥чного розвитку субТЇкт≥в господарюванн¤. ≈фект цього впливу можна визначити лише при безпосередн≥й робот≥ з платником. “≥льки при зд≥йсненн≥ контрольноњ функц≥њ можна визначити ступ≥нь досконалост≥ того чи ≥ншого законодавчого акта, оц≥нити, ¤к≥ саме його недол≥ки використовують платники дл¤ ухиленн¤ в≥д оподаткуванн¤, запропонувати д≥Їв≥ заходи щодо уникненн¤ ситуац≥њ.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ сказаного розгл¤немо ситуац≥ю ≥з податком на додану варт≥сть. —таном на 1 липн¤ 1998 року до ƒержавного бюджету ”крањни над≥йшло 2308 млн.грн. податку на додану варт≥сть. ¬≥дшкодовано ж ≥з бюджету з початку набутт¤ чинност≥ «аконом Уѕро податок на додану варт≥стьФ вже 2410 млн.грн. якщо врахувати, що податок на додану варт≥сть повинен становити 42% запланованоњ суми доход≥в бюджету, стаЇ очевидним, що таке становище може призвести до бюджетноњ кризи .  р≥м того, ще доведетьс¤ вилучити з бюджету 678 млн.грн., за¤влених платниками до в≥дшкодуванн¤. —к≥льки ще буде предТ¤влено до в≥дшкодуванн¤, прогнозувати важко. ћожна побоюватис¤ ситуац≥њ, при ¤к≥й бюджет повинен буде в≥дшкодувати платникам податку на додану варт≥сть б≥льше, н≥ж одержить по ньому надходжень.

ўе до прийн¤тт¤ остаточноњ редакц≥њ «акону Уѕро податок на додану варт≥стьФ податкова служба попереджала, що норма про в≥дшкодуванн¤ з бюджету негативного сальдо призведе до створенн¤ ц≥лоњ ≥ндустр≥њ з орган≥зац≥њ ф≥ктивного в≥дшкодуванн¤. “ак ≥ тратилос¤. —ьогодн≥ податков≥ органи пост≥йно ви¤вл¤ють ф≥ктивн≥ ф≥рми. “≥льки в березн≥-кв≥тн≥ 1998 року податкова м≥л≥ц≥¤ припинила д≥¤льн≥сть 1562 таких структур. —каж≥мо, в  ≥ровоградськ≥й област≥ було припинено спроби отриманн¤ з бюджету незаконного в≥дшкодуванн¤ ѕƒ¬ на суму б≥льш ¤к 700 тис.грн. —ьогодн≥ бюджет фактично розкрадають, ≥ на ц≥лком законних п≥дставах. ј ¤кби при прийн¤тт≥ «акону прислухалис¤ до думки фах≥вц≥в, сьогодн≥ ц≥Їњ проблеми не було б, ми б не ламали голову над тим, ¤к наповнити бюджет, ≥ не чули б стукоту шахтарських касок.

Ѕуде доречним прид≥лити увагу ≥ проблем≥ обовТ¤зковост≥ сплати податк≥в. Ќезважаючи на те, що цей принцип закр≥плено в  онституц≥њ ”крањни, досить значна частина наших сп≥вгромад¤н вважаЇ за можливе його ≥гнорувати. “ак, ц≥ла хвил¤ обурливих виступ≥в у прес≥ п≥шла п≥сл¤ опубл≥куванн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за розрахунки з бюджетом ≥ державними ц≥льовими фондамиФ. ќсобливе обуренн¤ викликав пункт, ¤кий передбачаЇ запровадженн¤ податковоњ застави стосовно майна неплатник≥в. ”с≥х недоњмник≥в набагато б≥льше влаштовувала ситуац≥¤, коли д≥њ податкових орган≥в обмежувалис¤ безрезультатним чеканн¤м надходженн¤ грошей за предТ¤вленими ≥нкасовими дорученн¤ми.

≤ вс≥ вони чомусь забули ( а може й не знали) , що держава по в≥дношенню до неплатник≥в за вс≥х час≥в вживала дуже жорстоких заход≥в. Ќаприклад, у ƒревньому –им≥ громад¤нина, ¤кий неправильно пов≥домив збирач≥в податк≥в ( цензор≥в) про величину свого майна або приховав його, продавали в рабство. ” –ос≥њ за неоплати податей споконв≥ку конф≥сковували майно, худобу, а недоњмник потрапл¤в ¤кщо не в рабство, то до вТ¤зниц≥ (У¤миФ). «гадайте хоча б вираз Употрапити до борговоњ ¤миФ! ј спробував би хтось не сплатити податки за час≥в диктатури пролетар≥ату.

≤ нин≥шнЇ податкове законодавство в багатьох крањнах св≥ту не набагато л≥беральн≥ше. ” —Ўј, наприклад, до недоњмника ще з 70-х рок≥в застосовуЇтьс¤ податкова застава. якщо платник заборгував у бюджет, негайно оформл¤Їтьс¤ спец≥альний документ, ¤кий збер≥гаЇтьс¤ за м≥сцем перебуванн¤ його майна. ≤ продати, закласти, подарувати, приховати це майно платник вже не може. ј пот≥м йому доведетьс¤ спостер≥гати, ¤к його будинок, автомоб≥ль чи мебл≥ будуть продан≥, а грш≥ спр¤мован≥ до бюджету. “ак само чин¤ть податков≥ служби в јвстр≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥ ≥ р¤д≥ ≥нших розвинутих крањн.

¬ ”крањн≥ податкова пол≥тика покищо формуЇтьс¤ . Ќам у цьому потр≥бний св≥й п≥дх≥д з урахуванн¤м досв≥ду ≥нших держав, ¤кий дасть позитивний результат ≥ дл¤ виробника, ≥ дл¤ бюджету.

ѕозитивн≥ результати вже Ї. Ќаприклад, запровадженн¤ нового пор¤дку оподаткуванн¤ ф≥зичних ос≥б Ц субТЇкт≥в п≥дприЇмництва, за ¤ким оподаткуванн¤ таких доход≥в може зд≥йснюватис¤ шл¤хом сплати ф≥ксованих сум. ÷е означаЇ, що п≥дприЇмець, ¤кий вибрав спос≥б ф≥ксованоњ сплати податку, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обт¤жливого веденн¤ обл≥ку доход≥в ≥ витрат, зменшивс¤ й податковий тиск на цю категор≥ю платник≥в, а бюджет отримав стаб≥льне джерело доход≥в. ” розд≥л≥ 2 У–озробка дох≥дноњ частини державного бюджету ”крањни на 2000р≥к та заходи щодо зб≥льшенн¤ надходжень до бюджетуФ ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 1 липн¤ 1999року є795-’≤” Уѕро основн≥ напр¤мки бюджетноњ пол≥тики на 2000р≥к( бюджетна резолюц≥¤)Ф наголошуЇтьс¤ про те, що зменшенн¤ податкового тиску на економ≥ку Ї нев≥дкладним завданн¤м.

Ќам гостро не вистачаЇ власне науковоњ школи або дек≥лькох шк≥л у сфер≥ оподаткуванн¤, здатних не т≥льки удосконалити чинну податкову систему, але й передбачати, прогнозувати, вс≥ економ≥чн≥ та соц≥альн≥ насл≥дки в≥д проведенн¤ в житт¤ того чи ≥ншого комплексу заход≥в.

Ќин≥шн¤ ситуац≥¤ в крањн≥ не дозвол¤Ї нам чекати, доки податкова пол≥тика визначитьс¤ остаточно ≥ буде влаштовувати вс≥х. «авданн¤, ¤ке нин≥ ставитьс¤ перед ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю ”крањни,-створити таку податкову службу, ¤ка нав≥ть при недосконалому податковому законодавств≥ зможе на досить високому р≥вн≥ забезпечити збиранн¤ податк≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети розробл¤Їтьс¤ проект модерн≥зац≥њ податковоњ служби за участю —в≥тового банку ≥ ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду. ƒо ц≥Їњ роботи будуть залучен≥ ¤к фах≥вц≥ податковоњ служби, так ≥ де¤к≥ пров≥дн≥ вчен≥.

ѕодальша перспектива розвитку податковоњ системи багато в чому залежить в≥д сприйн¤тт¤ ѕодаткового  одексу. ÷ей найважлив≥ший документ не треба розум≥ти ¤к простий зв≥д закон≥в з оподаткуванн¤. ѕодатковий  одекс повинен бути всеос¤жним законодавчим актом, ¤кий вичерпно визначаЇ в≥дносини держави з платниками податк≥в, функц≥њ ≥ повноваженн¤ орган≥в влади щодо встановленн¤ ≥ ст¤гненн¤ податк≥в ≥ збор≥в. —аме ѕодатковий  одекс буде реальним, закр≥пленим на папер≥ вираженн¤м податковоњ пол≥тики держави.

ѕодатковий  одекс покликаний усунути недол≥ки ≥снуючоњ податковоњ системи, збер≥гши при цьому все те рац≥ональне, що в н≥й Ї, врахувати накопичений позитивний досв≥д, стаб≥л≥зувати систему податк≥в, принаймн≥ в межах ф≥нансового року, а згодом Ц прот¤гом дек≥лькох рок≥в. ¬≥н повинен викоренити порочну практику прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в задн≥м числом. ”с≥ зм≥ни повинн≥ проводитис¤ т≥льки разом ≥з формуванн¤м бюджету на майбутн≥й р≥к ≥ заздалег≥дь ставати в≥домими платников≥ податк≥в.

—аме шл¤хом створенн¤ ѕодаткового  одексу маЇмо сформувати Їдину комплексну систему податк≥в у крањн≥, усунути ≥снуюч≥ суперечност≥, ч≥тко визначити функц≥њ, повноваженн¤ й в≥дпов≥дальн≥сть ус≥х р≥вн≥в влади в проведенн¤ податковоњ пол≥тики, у запровадженн≥ та скасуванн≥ податк≥в, збор≥в ≥ податкових п≥льг. « прийн¤тт¤м ѕодаткового  одексу буде нарешт≥ створено Їдину законодавчу ≥ нормативну базу оподаткуванн¤. ѕри створенн≥ податкового кодексу буде враховано ≥ св≥товий досв≥д у сфер≥ оподаткуванн¤, забезпечено адекватн≥сть податк≥в, що створить необх≥дн≥ передумови дл¤ усп≥шноњ ≥нтеграц≥њ украњнськоњ економ≥ки у св≥тову.

¬»—Ќќ¬ќ .

якщо подивитис¤ на тепер≥шн≥й стан економ≥ки ”крањни, то не можеш зразу сказати ¤к≥ њњ проблеми стаб≥л≥зац≥њ через те, що њх дуже багато. јле сама основна, на мою думку, Ї проблема впровадженн¤ податковоњ реформи у житт¤ крањни. ƒо такого висновку д≥йшли практично вс≥ крањни св≥ту. ѕодаткову реформу зд≥йснили вс≥ крањни колишнього —–—–, кр≥м ”крањни та Ѕ≥лорус≥њ.

ќдним з перших орган≥зац≥йних крок≥в у зд≥йсненн≥ податковоњ реформи було створенн¤ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ та њњ структур на м≥сц¤х.

ѕодаткова служба рухаЇтьс¤ у напр¤мку в≥дмови в≥д часто ф≥скальних метод≥в роботи у б≥к зменшенн¤ податкового тиску, спрощенн¤ обл≥ку та зв≥тност≥, удосконаленн¤ механ≥зм≥в оподаткуванн¤. ѕрикладом може бути усп≥шне вт≥ленн¤ економ≥чних указ≥в ѕрезидента ”крањни про зменшенн¤ нарахувань на фонд зароб≥тноњ плати, про ф≥ксований с≥льськогосподарський податок, про державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва, про спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва та про створенн¤ економ≥чних зон. ƒержава чекаЇ в≥д податковоњ служби активноњ участ≥ у реформуванн≥ податковоњ системи. «м≥ни мають бути спр¤мован≥ на п≥дтримку ≥ стимулюванн¤ економ≥ки, в≥тчизн¤ного товаровиробника, прискоренн¤ виходу з т≥н≥ прихованих кап≥тал≥в, набутих некрим≥нальним шл¤хом. ќсновним принципом повс¤кденноњ прац≥ початк≥вц≥в маЇ стати налагодженн¤ партнерства м≥ж державою та п≥дприЇмництвом. ≤стор≥¤ вчить: жорсток≥сть закон≥в породжуЇ жорсток≥сть злочин≥в. Ќерозумна жорсток≥сть податкового законодавства, чим би вона не викликалась, обТЇктивно ≥ законом≥рно породжуЇ ≥ буде породжувати умови переносу господарськоњ д≥¤льност≥ ≥з легальноњ економ≥ки в т≥ньову, протисто¤нн¤ платник≥в податк≥в держав≥, ¤ка створена дл¤ захисту њх ≥нтерес≥в ≥ функц≥онуЇ за њх рахунок.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2804 прочитано)