ћакроеконом≥ка > —укупний попит та сукупна пропозиц≥¤

якщо сукупний попит зростаЇ на пром≥жному в≥др≥зку, це призводить до зростанн¤ реального обс¤гу нац≥онального виробництва, р≥вн¤ ц≥н та зайн¤тост≥.

якщо сукупний попит зростаЇ на класичному в≥др≥зку, це призводить до ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н та ном≥нального ¬Ќѕ при незм≥нному обс¤з≥ реального ¬Ќѕ (оск≥льки в≥н не може зростати за меж≥ р≥вн¤ повноњ зайн¤тост≥).

ѕри вивченн≥ взаЇмод≥њ сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥ сл≥д врахувати що ц≥ни не мають тенденц≥њ до зниженн¤ у силу двох причин.

ѕерша ≥з них пол¤гаЇ у тому,що зароб≥тна плата,¤ка складаЇ три чверт≥ (в ринкових крањнах) загальних затрат ф≥рм, маЇ тенденц≥ю до пост≥йного зростанн¤. ѕри так≥й њњ негнучкост≥ ф≥рмам надзвичайно важко знизити ц≥ни ≥ залишитись рентабельними.

≤нша обставина по¤снюЇтьс¤ монопольною чи ол≥гопольною владою сучасних великих ф≥рм, ¤к≥ не бажають знижувати ц≥ни нав≥ть в пер≥од зменшенн¤ попиту. «окрема нав≥ть в пер≥од кризи 1929-1933рр. виробники с≥льськогосподарських знар¤дь, автомоб≥л≥в, цементу ≥ стал≥ протид≥¤ли зниженню ц≥н на своњ товари, обравши в ¤кост≥ альтернативи велике скороченн¤ виробництва ≥ зайн¤тост≥.

“ому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика (шестерн¤ неправильноњ форми, ¤ка дозвол¤Ї крутити колесо вперед, але не назад. ” даному випадку йдетьс¤ про те, що неможливо дос¤гти р≥вноваги, зменшуючи сукупний попит). «меншенн¤ сукупного попиту може привести лише до значного порушенн¤ р≥вноваги.

ƒ≥¤ ефекту храповика показана на граф≥ку, де дл¤ простоти опущений пром≥жний в≥др≥зок кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ.

якщо сукупний попит зб≥льшитьс¤ в≥д AD1 до AD2, то економ≥ка рухаЇтьс¤ в≥д р≥вноваги в точц≥ P1Q1 в точц≥ е1 на кейнс≥анському в≥др≥зку по напр¤мку до новоњ р≥вноваги P2QF в точц≥ е2 на класичному в≥др≥зку. јле ц≥ни не знижуютьс¤ так само легко, ¤к ≥ зб≥льшуютьс¤, по крайн≥й м≥р≥ прот¤гом коротко пер≥оду часу. “ому, ¤кщо сукупний попит буде рухатись в протилежному напр¤мку ≥ зменшитьс¤ в≥д AD2 до AD1. ≈коном≥ка не вернетьс¤ в своЇ попереднЇ р≥вноважне положенн¤ в точц≥ е1. Ўвидше збережетьс¤ новий б≥льш високий р≥вень ц≥н –2 ≥ тому скороченн¤ сукупного попиту встановить нову р≥вновагу в точц≥ е'2. –≥вень ц≥н залишитьс¤ в точц≥ –2, а реальний обс¤г нац≥онального виробницттва знизитьс¤ до Q2.

2. ѕарадокс взаЇмод≥њ макропопиту ≥ макропропозиц≥њ в перех≥дн≥й економ≥ц≥.

ћодель взаЇмод≥њ сукупного попиту та сукупноњ пропозиц≥њ (AD - AS) в перех≥дних умовах маЇ вигл¤д:

√раф≥к. ћодель AD - AS в перех≥дн≥й економ≥ц≥.

ќсобливост≥ модел≥ AD - AS:

- AS < Y (  , L);

- AD > Y (  , L);

- не ≥снуЇ –, що AS (–) = AD (–).

Y (  , L) - потенц≥йний обс¤г виробництва (потенц≥йний ¬Ќѕ) за умови на¤вних ресурс≥в.

 рива AS частково знаходитьс¤ в 2 квадрант≥. ÷е в≥дображаЇ той факт, що виробництво частини продукту Ї збитковим ≥ можливе лише при державному дотуванн≥.

—укупна пропозиц≥¤ нижча н≥ж потенц≥йний обс¤г виробництва (AS < Y (  , L)) через:

-монопол≥зован≥сть виробництва (при зменшенн≥ доход≥в монопол≥сти обмежують обс¤ги виробництва);

-нерац≥ональн≥сть структури економ≥ки;

-незац≥кавлен≥сть в ≥нвестуванн≥ (≥нфл¤ц≥¤, неповна зайн¤т≥сть. ƒестимулююча ф≥скальна та грошово- кредитна пол≥тики).

≤нфл¤ц≥йне зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н (–) обмежуЇ заощадженн¤ (S) та ≥нвестиц≥њ (I), що стримуЇ сукупну пропозиц≥ю (AS).

ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќј –≤¬Ќќ¬ј√ј ¬ ћќƒ≈Ћ≤

"—” ”ѕЌ»… ѕќѕ»“ - —” ”ѕЌј ѕ–ќѕќ«»÷≤я"

ћодель "сукупний попит Ч сукупна пропозиц≥¤" Ч базова модель макроеконом≥чноњ р≥вноваги, за допомогою ¤коњ можна описати р≥зн≥ вар≥анти економ≥чноњ пол≥тики держави.

Ќа горизонтальн≥й ос≥ в≥дкладаЇтьс¤ реальний ¬¬ѕ, або сукупний випуск, або дох≥д домогосподарств, ф≥рм, ур¤ду та сектору закордон. Ќа вертикальн≥й ос≥ в≥дкладаЇтьс¤ сукупний р≥вень ц≥н в економ≥ц≥.

4.1. —укупний попит

—укупний попит (AD, Aggregate demand) Ч це загальний обс¤г товар≥в ≥ послуг, що њх готов≥ купити домогосподарства, ф≥рми, ур¤д крањни ≥ економ≥чн≥ суб'Їкти ≥нших крањн за р≥зного р≥вн¤ ц≥н у крањн≥.

ќсновн≥ компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у в≥дкрит≥й економ≥ц≥

де, C Ч споживч≥ витрати; I Ч ≥нвестиц≥йн≥ витрати; G Ч державн≥ витрати; NX Ч чистий експорт крањни.

 рива AD (рис. 4.1) зображуЇ зм≥ну сукупного р≥вн¤ ус≥х витрат домогосподарств, ф≥рм, держави та закордону залежно в≥д зм≥ни р≥вн¤ ц≥н. Ќегативний нахил кривоњ AD св≥дчить про те, що за умови п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н обс¤г реального ¬¬ѕ, на ¤кий пред'¤влено попит, буде меншим, а при зниженн≥ р≥вн¤ ц≥н обс¤г реального ¬¬ѕ зб≥льшитьс¤.

Ќа сукупний попит впливають ц≥нов≥ та нец≥нов≥ чинники. ¬плив њх може по¤снити р≥вн¤нн¤ к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей:

де PY Ч ном≥нальний обс¤г доходу.

«в≥дси

Y = (MV)/P,

де P Ч р≥вень ц≥н в економ≥ц≥; Y Ч реальний обс¤г доходу; ћ Ч к≥льк≥сть грошей в економ≥ц≥; VЧ швидк≥сть об≥гу грошей.

¬≥д'Їмний нахил кривоњ сукупного попиту визначаЇтьс¤ такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом в≥дсотковоњ ставки; 3) ефектом обм≥нного курсу [2].

1. ≈фект багатства, або реальних касових залишк≥в (ефект ѕ≥гу), означаЇ зменшенн¤ багатства (доходу). «а зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н (P↑) скорочуютьс¤ реальн≥ запаси грошових кошт≥в (ћ/–↓). ќтже, знижуЇтьс¤ попит на товари ≥ послуги (AD↓,) та зменшуЇтьс¤ дох≥д (Y↓). ÷им по¤снюЇтьс¤ обернена залежн≥сть м≥ж величиною AD та р≥внем ц≥н (за умови, що пропозиц≥¤ грошей ≥ швидк≥сть њх обертанн¤ Ї ф≥ксованими). MS = const, V = const. P↑, M/P↓, C↓, AD↓.

2. ≈фект в≥дсотковоњ ставки (ефект  ейнса) пол¤гаЇ у тому, що ≥з зростанн¤м р≥вн¤ ц≥н скорочуютьс¤ реальн≥ запаси грошових кошт≥в. «а незм≥нноњ пропозиц≥њ грошей зростаЇ в≥дсоткова ставка. як насл≥док, скорочуЇтьс¤ обс¤г ≥нвестиц≥й в економ≥ку ≥ дал≥ знижуЇтьс¤ обс¤г сукупного попиту: P↑, M/P↓, r↑, I↓, AD↓.

3. ≈фект обм≥нного курсу ви¤вл¤Їтьс¤ у тому, що зростанн¤ ц≥н у крањн≥ за стаб≥льних ц≥н на ≥мпорт призводить до скороченн¤ експорту. ќтже, знижуЇтьс¤ сукупний попит у нац≥ональн≥й економ≥ц≥: P↑, E↓, NE↓, AD↓ (рис. 4.2).

ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н за ≥нших р≥вних умов призведе до зменшенн¤ попиту на реальний обс¤г виробництва. «ниженн¤ р≥вн¤ ц≥н зумовить зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ подане на граф≥ку ¤к рух в≥д одн≥Їњ точки до ≥ншоњ за стаб≥льною кривою сукупного попиту.

Ќа сукупний попит впливають нец≥нов≥ чинники, ¤к≥ зм≥нюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).

«б≥льшенн¤ сукупного попиту показано в≥дхиленн¤м кривоњ праворуч Ч в≥д AD0 до AD1. ÷ей зсув св≥дчить, що за р≥зних р≥вн≥в ц≥н обс¤г товар≥в та послуг зростаЇ. ≤ навпаки Ч зменшенн¤ сукупного попиту показане ¤к зсув кривоњ л≥воруч: в≥д AD0 до AD2 ÷ей зсув означаЇ, що за р≥зних р≥вн≥в ц≥н люди купуватимуть благо у меншому обс¤з≥, н≥ж ран≥ше.

ƒо нец≥нових чинник≥в належать:

1. «м≥ни в споживчих витратах. ѕричиною зм≥н у споживчих витратах Ї:

добробут споживача. «ниженн¤ реальноњ вартост≥ актив≥в споживач≥в (ф≥нансових актив≥в Ч акц≥й, обл≥гац≥й, нерухомост≥) призводить до зменшенн¤ закуп≥вель товар≥в. ¬насл≥док скороченн¤ споживчих витрат сукупний попит зменшуЇтьс¤ ≥, в≥дпов≥дно, крива сукупного попиту зм≥щуЇтьс¤ л≥воруч;

оч≥куванн¤ споживача. «м≥на споживчих витрат залежить в≥д прогноз≥в, що њх робл¤ть споживач≥. якщо люди вважають, що њхн≥ реальн≥ доходи в майбутньому зростуть, вони готов≥ витратити б≥льшу частину свого тепер≥шнього доходу. ¬ цей час споживч≥ витрати зростають (заощадженн¤ зменшуютьс¤) ≥ крива сукупного попиту зм≥щуЇтьс¤ праворуч;

заборгован≥сть споживача. «аборгован≥сть споживача внасл≥док попередн≥х закуп≥вель у кредит може примусити скоротити його сьогодн≥шн≥ витрати дл¤ сплати на¤вних борг≥в. Ќасл≥дком Ї скороченн¤ споживчих витрат ≥ зм≥щенн¤ кривоњ сукупного попиту л≥воруч;

податки. «меншенн¤ ставок прибуткового податку приведе до зм≥щенн¤ кривоњ сукупного попиту праворуч.

2. «м≥ни в ≥нвестиц≥йних витратах. ≤нвестиц≥йн≥ витрати Ч це закуп≥вл≥ засоб≥в виробництва. «меншенн¤ обс¤г≥в нових засоб≥в виробництва, що њх п≥дприЇмства готов≥ придбати за даного р≥вн¤ ц≥н, приведе до зм≥щенн¤ кривоњ сукупного попиту л≥воруч, ≥ навпаки.

в≥дсотков≥ ставки. «м≥на в≥дсотковоњ ставки викликана будь-¤ким чинником, окр≥м зм≥ни ц≥н. Ќаприклад, маЇ м≥сце зм≥на обс¤гу грошовоњ маси в крањн≥. «б≥льшенн¤ грошовоњ маси спри¤Ї зменшенню в≥дсотковоњ ставки;

оч≥куван≥ прибутки в≥д ≥нвестиц≥й. ќптим≥стичн≥ прогнози щодо одержанн¤ прибутк≥в на вкладений кап≥тал зб≥льшуЇ попит на ≥нвестиц≥йн≥ товари ≥ зумовлюЇ зм≥щенн¤ кривоњ сукупного попиту праворуч;

податки. «б≥льшенн¤ податк≥в з п≥дприЇмств призведе до зменшенн¤ прибутк≥в (п≥сл¤ в≥драхуванн¤ податк≥в) ф≥рм в≥д кап≥таловкладень, а отже, до зменшенн¤ ≥нвестиц≥йних витрат ≥ сукупного попиту;

технолог≥чний прогрес. Ќов≥ технолог≥њ стимулюють ≥нвестиц≥йн≥ витрати ≥ тим самим викликають зростанн¤ сукупного попиту.

1	2	3

Ќазва: —укупний попит та сукупна пропозиц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2323 прочитано)