ћакроеконом≥ка > —уть, форми ≥ причини ≥нфл¤ц≥њ

јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика та основн≥ засоби боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю

”р¤ду кожноњ крањни, що знаходитьс¤ в криз≥, сл≥д проводити антиiнфл¤ц≥йну пол≥тику. «асоби боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю можуть бути ¤к пр¤м≥ так ≥ непр¤м≥.

„аст≥ше всього про¤вл¤Їтьс¤ наступна законом≥рн≥сть - чим б≥льш кризовою стаЇ ситуац≥¤, тим б≥льш актуальн≥ пр¤м≥ засоби впливу ур¤ду ≥ центрального банку на економ≥ку ≥ грошову масу, ¤к њњ складову частину.

Ќепр¤м≥ засоби

Ќепр¤м≥ засоби включають:

–егулюванн¤ загальноњ маси грошей шл¤хом управл≥нн¤ ними центральним банком.

–егулюванн¤ позикового ≥ обл≥кового процесу комерц≥йних банк≥в через управл≥нн¤ ними центральним банком.

ќбов'¤зков≥ резерви комерц≥йних банк≥в, операц≥њ центрального банка на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в.

ќперац≥њ центрального банка на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в.

–егулюванн¤ процентних ставок комерц≥йних банк≥в через управл≥нн¤ ними центральним банком.

Ќепр¤м≥ засоби не можуть працювати в наш≥й економ≥ц≥ на повну потужн≥сть по причин≥ њњ недостатньоњ "ринковост≥". ѕовноц≥нний ринок ц≥нних папер≥в, в тому числ≥ ринок державних зобов'¤зань у нас в≥дсутн≥й, а в≥дпов≥дно центральний банк не може впливати на грошову масу кр≥зь куплю-продаж ц≥нних папер≥в.

ѕр¤м≥ засоби.

ѕр¤м≥ засоби регулюванн¤ покупноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, тобто боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю, включають в соб≥:

ѕр¤ме ≥ безпосереднЇ регулюванн¤ державою кредит≥в ≥ тим самим - грошовоњ маси.

ƒержавне регулюванн¤ ц≥н.

ƒержавне (по угод≥ з профсп≥лками) регулюванн¤ зароб≥тноњ плати.

ƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, операц≥й з ≥ноземним кап≥талом ≥ валютного курсу.

ѕрактика пр¤мого регулюванн¤ грошовоњ маси широко розповсюджена на заход≥. —Ўј неодноразово в 60х-70х роках заморожували ц≥ни на численн≥ товари. ѕ≥втора дес¤тир≥чч¤ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни знадобилос¤ крањнам зах≥дноњ ™вропи дл¤ початку лiбералiзац≥њ ц≥н, та нав≥ть неповноњ. ‘ранц≥¤ повн≥стю лiбералiзувала ц≥ни на внутр≥шньому ринку лише в 1986 року. ‘. –узвельт виводив —Ўј ≥з найглибшоњ кризи 30х шл¤хом жорсткого державного регулюванн¤ економ≥ки. ¬ б≥льшост≥ крањн ≥снували спец≥альн≥ закони, що обмежують прибуток в≥д торговельного посередництва.

Ќормал≥зац≥¤ валютного курсу Ї абсолютно необх≥дною м≥рою дл¤ припиненн¤ ус≥л¤ких нееквiвалентних м≥жнародних торговельних операц≥й. –еально оц≥нюючи можливост≥ регулюванн¤ валютного курсу за рахунок ≥нтервенц≥й центрального банка треба скати, що над≥й на усп≥х такоњ пол≥тики практично не ≥снуЇ. ќчевидно, що курс долару зростаЇ стрибками - в де¤кий момент центральний банк не маЇ можливостей стримувати курс ≥ його ¤к би "прориваЇ". ќстанн≥й час центральний банк навчивс¤ використати кризов≥ пол≥тичн≥ моменти дл¤ таких стрибк≥в.

ƒо тих пор, поки ≥ноземна валюта не буде використатис¤ лише дл¤ задоволенн¤ ≥мпорту ≥ ≥нших поточних платеж≥в пол≥тика "≥гри на пониженн¤" приречена на поразку.

¬ ц≥лому, сл≥д визначити, що реально в нашому сьогодн≥шньому положенн≥ реально ефективн≥ т≥льки пр¤м≥ засоби боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю - регулюванн¤ кредит≥в, ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати, регулюванн¤ валютного курсу ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ѕроте схож≥ д≥њ цього ур¤ду не представл¤ютьс¤ можливими, вони ще б≥льше похитнули би положенн¤ ≥ без цього зазнавшу поразки на виборах "ур¤дову" парт≥ю. ƒ≥њ ур¤ду за останн≥ п≥втора роки змушують його тепер метатис¤ м≥ж стримуванн¤м грошовоњ емiсiњ ≥ роздачею кредит≥в п≥сл¤ чергового виступу промисловост≥.

ѕершочергов≥ антиiнфл¤ц≥йн≥ засоби.

«бивати темпи ≥нфл¤ц≥њ - то скорочувати р≥зницю м≥ж грошовою ≥ товарною масою в господарств≥. ƒл¤ цього п≥дход¤ть вс≥ т≥ засоби, що ведуть економ≥ку до р≥вноваги. ƒо першочергових м≥р в≥днос¤тьс¤ ось так≥:

«абезпеченн¤ крањни у достатн≥й к≥лькост≥ продовольством. ÷е найперша умова будь-¤ких реформаторських зусиль. ƒл¤ налагоджуванн¤ продовольчоњ справи в крањн≥ сл≥д оказати державну ф≥нансову допомогу с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам вс≥х вид≥в власност≥ ≥ провести м'¤ку реформу колгосп≥в ≥ радгосп≥в:

встановленн¤ пор¤дку надаванн¤ кредит≥в с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам п≥д вексел¤ з погашенн¤м њх за рахунок прийдешнього врожаю;

встановленн¤ державних закуп≥вельних ц≥н, а також ц≥н на ресурси, що споживаютьс¤ в с≥льськогосподарському виробництв≥ на р≥вн≥, що забезпечуЇ рентабельну роботу товаровиробник≥в ≥ утворенн¤ системи контрактноњ торг≥вл≥ промисловими товарами в обм≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю.

¬≥дтворенн¤ зруйнованого ≥нвестиц≥йного пол¤ народного господарства, без ¤кого функц≥онуванн¤ економ≥ки стаЇ неможливим. ¬ цих ц≥л¤х сл≥д передус≥м в≥дтворити шл¤хом iндексуванн¤ на банк≥вських рахунках п≥дприЇмств амортизац≥йн≥ суми ≥ власних оборотн≥ грошов≥ кошти загублен≥ через р≥зке зростанн¤ ц≥н ≥ знец≥нюванн¤ карбованц¤.

Ќалагоджуванн¤ постачально-збутових зв'¤зк≥в м≥ж п≥дприЇмствами. √осподарськ≥ зв'¤зки п≥дприЇмств в ринковому режим≥ найб≥льш ефективн≥ в основному через систему великих оптових купц≥в-синдикат≥в. ÷≥ структури можуть функц≥онувати ¤к в рамках окремих рег≥он≥в, так ≥ в загальноукрањнському ≥ м≥ждержавному масштаб≥.

«ам≥сть податку на додаткову варт≥сть, що стимулюЇ в сучасних умовах господарюванн¤ в ”крањн≥ зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ вкрай важко контролюЇтьс¤ податковими ≥нспекц≥¤ми, визначити основним платежем в бюджет податок на прибуток, диференц≥юючи його ставки залежно в≥д зростанн¤ рентабельност≥ ≥ зростанн¤ обс¤гу виробництва, що буде нац≥лювати виробник≥в на зростанн¤ маси, а не т≥льки норми прибутку.

Ќа час кризи необх≥дно централ≥зувати банк≥вську систему крањни, маючи на уваз≥ обов'¤зкове виконанн¤ комерц≥йними ≥ ≥нвестиц≥йними банками директив ÷ентрального банку по пр≥оритетностi ≥ п≥льговост≥ кредитуванн¤ рег≥он≥в, галузей, п≥дприЇмств, додержанн¤ нормативних терм≥н≥в документооб≥гу.

ƒл¤ стабiлiзац≥њ споживчого ринку доц≥льно:

створити систему стимулюванн¤ розвитку др≥бного б≥знесу в сфер≥ виробництва ≥ послуг. ¬вести державн≥ кредити на оренду виробничих прим≥щень ≥ лiзинговий кредит на оренду устаткуванн¤ (з можлив≥стю посл≥довного викупу), а також ввести обов'¤зкове страхуванн¤ малих п≥дприЇмств на перш≥ 3-5 рок≥в д≥¤льност≥, коли ризик руйнуванн¤ особливо великий;

створити умови дл¤ широкого розповсюдженн¤ паралельно з ≥снуючою системою торг≥вл≥ споживчих кооператив≥в на п≥дприЇмствах, в закладах ≥ по м≥сцю проживанн¤ дл¤ закупки ≥ реал≥зац≥њ продовольчих ≥ промислових товар≥в членами кооперативу (по на¤вному ≥ безгот≥вковому розрахунку) по безприбутковим роздр≥бним ц≥нам. “акого роду кооперативний рух широко розвинений в багатьох iндустрiальних крањнах. Ѕез нього неможливо у¤вити њх економ≥ку. —поживкооперац≥¤ буде спри¤ти нормал≥зац≥њ ц≥н ≥ поза кооперативного сектору.

ѕрот¤гом кризового пер≥оду треба також проводити рац≥ональну державну пол≥тику захисту внутр≥шнього ринку ≥ суворого контролю приватноњ експортноњ д≥¤льност≥. ¬с≥ експортн≥ операц≥њ повинн≥ зд≥йснюватись через к≥лька великих ф≥рм ≥ синдикат≥в, що контролюютьс¤ державою ≥ виконують експортн≥ операц≥њ на комiсiйних податках.

¬исновок

«ак≥нчен≥ невдачею спроби ф≥нансового оздоровленн¤ народного господарства ¤к першого кроку в зд≥йсненн≥ переходу до ринковоњ економ≥ки т≥льки посилили т¤жк≥сть ф≥нансового положенн¤ крањни. ≤де¤, закладена в основу б≥льшост≥ "оздоровчих" програм, укладалас¤ в приводженн≥ матер≥ально-речовинних й ц≥нових пропорц≥й у в≥дносно р≥вноважне становище та зд≥йсненн≥ на ц≥й основ≥ лiбералiзац≥њ ц≥н. ѕрипускалос¤, що вдастьс¤ уникнути њх навального зростанн¤.

ѕредставл¤Їтьс¤, проте, що в основу наданоњ ≥дей була покладена помилкова посилка, оск≥льки р≥вновага при адм≥н≥стративно-керован≥й ≥ ринков≥й економ≥ц≥ дос¤гаЇтьс¤ в р≥зноман≥тних точках економ≥чного простору. —аме в цьому бачатьс¤ причини невдалих м≥р по ф≥нансовому оздоровленню ≥ того пог≥ршенн¤ загальноеконом≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ ситуац≥њ, що мало м≥сце в 1989-1991 г. г., що виразилось в найм≥цн≥шому струм≥ ≥нфл¤ц≥њ.

ƒжерела iнфл¤ц≥йних ¤вищ кор≥н¤тьс¤ в складених ≥ пост≥йно в≥дтворюваних макроеконом≥чних диспропорц≥¤х; у створеноњ в адм≥н≥стративн≥й економ≥ц≥ форм≥ управл≥нн¤, що зумовлюЇ модель ц≥ноутворенн¤, зас≥б прийн¤тт¤ ≥нвестиц≥йних та зовн≥шньоеконом≥чних р≥шень; в специф≥чн≥й модел≥ бюджетно-ф≥нансовоњ ≥ кредитно-грошовоњ пол≥тики. –озд≥ленн¤ глибинних причин ≥нфл¤ц≥њ на структурн≥, кер≥вницьк≥ ≥ монетарн≥ дуже умовно, оск≥льки вс≥ вони т≥сно взаЇмоповТ¤зан≥ ≥ взаЇмозумовлен≥, м≥ж ними ≥снують численн≥ пр¤м≥ ≥ зворотн≥ зв'¤зки. ћакроеконом≥чна структура визначаЇ характер механ≥зму управл≥нн¤ ≥ ви¤вл¤Ї ≥стотний вплив на ф≥нансов≥ пропорц≥њ ≥ в≥дносини.

” цьому висновку необх≥дно треба визначити, що засоби регулюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ будуть ефективн≥ лише в раз≥ њх адекватноњ в≥дпов≥дност≥ њњ сутн≥м причинам. ќск≥льки ≥нфл¤ц≥¤ в наш≥й крањн≥ носить, по-перше, структурно-системний характер, тобто породжена структурою, що склалас¤ економ≥ки ≥ д≥ючоњ тривалий час системою управл≥нн¤ господарством, ≥ т≥льки по-друге, традиц≥йними монетарними чинниками, п≥дойми регулюванн¤ цього процесу повинн≥ базуватис¤ на зн¤тт≥ вс≥х бар'Їр≥в на шл¤ху д≥њ ринкових механ≥зм≥в, забезпеченн≥ умов структурноњ перебудови економ≥ки ≥ включати в соб≥ широкий спектр кредитно-грошових ≥ бюджетно-ф≥нансових регул¤тор≥в.

Iнфл¤ц≥њ та економ≥чних криз не уникнула жодна крањна. Ќав≥ть найважч≥ кризи зак≥нчувалис¤, ¤к правило, оновленн¤м економ≥ки ≥ њњ п≥дйомом. “ому б≥льш≥сть досл≥дник≥в роздивл¤ютьс¤ кризи ¤к переломний момент в науково-техн≥чному, соц≥альному, пол≥тичному ≥ економ≥чному розвитку. ≤сторичн≥ ситуац≥њ не повторюютьс¤ однозначно, ≥ тому нав≥ть власний досв≥д потребуЇ переосмисленн¤ в умовах сьогоденн¤. «асоби, що допомогли ≥ншим крањнам вийти ≥з кризи ≥ подолати ≥нфл¤ц≥ю, мабуть, повинн≥ по-≥ншому використатис¤ стосовно до конкретноњ ситуац≥њ.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —уть, форми ≥ причини ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2450 прочитано)