ћакроеконом≥ка > ‘≥нансова система держави

Ќайважлив≥шими елементами грошовоњ системи Ї:

нац≥ональна грошова одиниц¤ м≥ра грошей, прийн¤та в крањн≥ за одиницю, в ¤к≥й виражаютьс¤ ц≥ни товар≥в ≥ послуг (рубель, долар, франк ≥ ≥нш≥);

масштаб ц≥н вагова к≥льк≥сть грошового металу, прийн¤та в крањн≥ в ¤к≥сть грошовоњ одиниц≥ ≥ њњ складових частин;

система ем≥с≥њ грошей - установи, що випускають грош≥ ≥ ц≥нн≥ папери; законодавче закр≥плений пор¤док випуску грошей в об≥г; ем≥с≥йна система в розвинених крањнах означаЇ випуск банк≥вських квитк≥в центральним банком, а казначейських квитк≥в ≥ монет казначейством в≥дпов≥дно до законодавче встановленого ем≥с≥йного права.

форми грошей матер≥ал≥зована в певному тип≥ загального екв≥валента м≥нова варт≥сть, ¤ка спроможний забезпечити ст≥йк≥сть звертанн¤ товар≥в ≥ Ї законними плат≥жними коштами в гот≥вковому оборот≥;

валютний паритет сп≥вв≥дношенн¤ з ≥ншими валютами;

≥нститути грошовоњ системи державн≥ ≥ недержавн≥ установи, регулююч≥ грошовий об≥г.

” залежност≥ в≥д вигл¤ду грошей, що звертаютьс¤ вид≥л¤ютьс¤ два типи систем грошового об≥гу:

1. система об≥гу металевих грошей, коли звертаютьс¤ повноц≥нн≥ золот≥ ≥ ср≥бн≥ монети, а кредитн≥ грош≥ в≥льно обм≥нюютьс¤ на грошовий метал (злитки або монети);

2. система об≥гу кредитних ≥ паперових грошей, коли золото вит≥снене ≥з звертанн¤ ≥ тому кредитн≥ ≥ паперов≥ грош≥ можуть бути обм≥нен≥ на золото.

—учасний грошовий об≥г ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть грошових кошт≥в, зовн≥ виступаючих в двох формах: гот≥вковоњ ≥ безгот≥вковоњ. ѕо об'Їму гот≥вка значно поступаЇтьс¤ грошовим коштам, що знаход¤тьс¤ на банк≥вських рахунках: банкноти ≥ розм≥нна монета в сучасних умовах складають лише б≥л¤ 10% вс≥х грошових кошт≥в.

≤стор≥¤ св≥дчить про ≥снуванн¤ таких р≥зновид≥в грошових систем ¤к б≥метал≥зм, що базуЇтьс¤ на використанн≥ ¤к грош≥ двох метал≥в золота ≥ ср≥бла (XVI - XIX в≥ку), ≥ монометал≥зм, що використовуЇ в звертанн≥ лише один метал золото, а паперов≥ грош≥ в≥льно обм≥нюютьс¤ на цей метал.

ћонометал≥зм ≥сторично ≥снував у вигл¤д≥ трьох стандарт≥в: золотомонетного (в≥льне звертанн¤ золотих монет); золотозлиткового (передбачалас¤ можлив≥сть обм≥ну знак≥в вартост≥ на золото лише по пред'¤вленню суми, в≥дпов≥дноњ ц≥н≥ стандартного злитка); золотодев≥зного (коли банкноти дозвол¤лос¤ обм≥нювати на ≥ноземну валюту дев≥зи, разм≥нну на золото).

—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 рр. поклала к≥нець епос≥ монометал≥зма. Ќа його м≥сце приходить система нерозм≥рних кредитних грошей, ¤ка характеризуЇтьс¤ наступним:

демонетизац≥¤ золота;

скасуванн¤ золотого зм≥сту банкнот;

значне розширенн¤ безгот≥вкового обороту;

пануюче положенн¤ кредитних грошей;

посиленн¤ ем≥с≥њ грошей з метою кредитуванн¤ приватного п≥дприЇмництва ≥ держави;

державне регулюванн¤ грошового об≥гу.

–озр≥знюють також грошову систему з твердим забезпеченн¤м ≥ в≥льний грошовий об≥г. “ака в≥дм≥нн≥сть пов'¤зана з регулюванн¤м деф≥циту грошовоњ маси в звертанн≥. ” системах з твердим забезпеченн¤м недостача грошей законодавче забезпечуЇ положенн¤ про норми покритт¤. ” той же час ≥снуЇ небезпека недостатнього постачанн¤ народного господарства грошима (дефл¤ц≥¤), ¤кщо в економ≥ц≥, що розвиваЇтьс¤ грошова маса не може бути зб≥льшена через недостачу золотих запас≥в в центральному банку. ѕри в≥льному грошовому об≥гу завжди ≥снуЇ небезпека надм≥рного зб≥льшенн¤ грошовоњ маси (≥нфл¤ц≥њ), так ¤к не ≥снуЇ н≥¤ких законодавчих положень про покритт¤ грошей, що знаход¤тьс¤ в звертанн≥.

” сучасн≥й в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують ≥ ≥нш≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ грошових систем. “ак, Ћ.√. ѕрусова вважаЇ, що тип грошовоњ системи визначаЇтьс¤ зм≥стом њњ елемент≥в ≥ њх взаЇмод≥Їю, ¤к≥ обумовлюють тенденц≥њ розвитку ≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ грошовоњ системи. ÷е дозвол¤Ї вид≥лити наступн≥ типи грошових систем:

Ќеринкова грошова система в≥др≥зн¤Їтьс¤ на¤вн≥стю значних обмежень в функц≥онуванн≥ грошей (талони, картки ≥ , використовуютьс¤ адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ грошового об≥гу.

√рошова система ринкового типу характеризуЇтьс¤ в≥льним функц≥онуванн¤м грошей. «бер≥гаютьс¤ т≥льки де¤к≥ обмеженн¤ проведенн¤ грошових операц≥й на р≥вн≥ банк≥в ¤к елемента грошовоњ системи.

¬≥дкрита грошова система в н≥й в≥дсутн≥ обмеженн¤ на проведенн¤ валютних операц≥й юридичними ≥ ф≥зичними особами.

√рошова система закритого типу - передбачаЇ використанн¤ валютних обмежень, ¤к≥ обумовлюють ≥зол¤ц≥ю нац≥ональноњ економ≥ки в≥д св≥товоњ.

—аморегулююча система система металевих грошових знак≥в (монометал≥зм, б≥метал≥зм).

’арактерними рисами сучасних грошових систем Ї:

скасуванн¤ оф≥ц≥йного золотого зм≥сту, забезпеченн¤ ≥ розм≥ну банкнот на золото;

перех≥д до нерозм≥нних на золото кредитних грошей, ¤к≥ перероджуютьс¤ в паперов≥ грош≥;

випуск грошей в об≥г не т≥льки в пор¤дку банк≥вського кредитуванн¤ господарства, але ≥ в значн≥й м≥р≥ дл¤ покритт¤ витрат держави (в основному випуск державних ц≥нних папер≥в);

переважанн¤ в грошовому об≥гу безгот≥вкового обороту;

посиленн¤ державного регулюванн¤ грошового об≥гу.

—тановленн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, грошовоњ системи, ¤к ≥ ф≥нансовоњ системи, по-справжньому почалос¤ з 90-х м. м., хоч товарно-грошов≥ в≥дносини на територ≥њ сьогодн≥шньоњ ”крањни розвивалис¤ паралельно з товарно-грошовими процесами ™вропи ≥ јз≥њ. ÷ьому спри¤ли внутр≥нац≥ональний ≥ м≥жнац≥ональний розпод≥л прац≥, розвиток в≥дпов≥дних економ≥чних ≥ торгових зв'¤зк≥в.

Ќац≥ональн≥ грош≥ Ї не т≥льки засобом товарообм≥нних процес≥в, платеж≥в, накопиченн¤, але ≥ обов'¤зковим атрибутом нац≥онально-державноњ системи. ” нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥ виражаЇтьс¤ стан системи виробництва, труда, розпод≥лу, обм≥ну, стан держави, управл≥нн¤ ≥ тому под≥бне. як функц≥онуЇ держава, ¤к воно впливаЇ на систему виробництва, так ≥ нац≥ональна грошова одиниц¤ виражаЇ себе в звертанн≥.

—учасн≥ грош≥ в ”крањн≥ мають свою пред≥стор≥ю. ”  ињвськ≥й –ус≥ в об≥гу були так зван≥ кунн≥ грош≥ хутра або шк≥ри хутрових тварин куниц≥ ≥ б≥лки. ” XI-XII ст. з розвитком торгових в≥дносин в кн¤з≥вськ≥й ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ виготовленн¤ металевих грошей в форм≥ ср≥бних злитк≥в гривн≥. ¬≥дом≥ кињвська гривн¤ - шестикутний злиток ≥ черн≥г≥вська гривн¤ - ромбопод≥бний злиток. ќбидв≥ гривн≥ м≥стили по 196 грам≥в ср≥бла, ¤ке дор≥внювало 7,5 кунн≥х грошей. ” XII ст. з'¤вл¤Їтьс¤ золота гривн¤, в ¤к≥й м≥стилос¤ 4,4 грами золота, ¤ке дор≥внювало 50 кунн≥м грошам. ” к≥нц≥ XIII ст. з'¤вивс¤ ср≥бний злиток, ¤кий дор≥внював половин≥ ср≥бноњ гривн≥, в≥н отримав назву карбованець. « розпадом  ињвськоњ –ус≥ припинилос¤ звертанн¤ нац≥ональних грошових знак≥в.

” другий раз нац≥ональн≥ грош≥ з'¤вл¤ютьс¤ з в≥дродженн¤м украњнськоњ державност≥ на початку XX ст. ѕерш≥ украњнськ≥ паперов≥ грош≥ були випущен≥ 24 грудн¤ 1917 року ¤к кредитн≥ квитки варт≥стю 100 карбованц≥в на суму 53250 тис¤ч карбованц≥в.

” березн≥ 1918 ÷ентральна –ада ухвалила закон про гривню ¤к грошову одиницю ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, про карбуванн¤ монет ≥ випуск державних кредитних квитк≥в. ƒв≥ гривн≥ дор≥внювали одному карбованцю, а одна гривн¤ 100 крокам. «а час правл≥нн¤ ÷ентральноњ –ади було випущене украњнських паперових грошей на суму 115626300 карбованц≥в.

ѕ≥сл¤ проголошенн¤ јкту про незалежн≥сть в ”крањн≥ вс≥ ще були в звертанн≥ рос≥йськ≥ рубл≥. ” Ѕ≥шкеке ( иргизстан) сталас¤ зустр≥ч глав держав —Ќƒ, на ¤к≥й розгл¤давс¤ проект угоди про Їдину грошову систему, грошово-кредитно-валютну пол≥тику держав, ¤к≥ зберегли рубель ¤к законний плат≥жний зас≥б. ”крањна не схвалила угоди. —права в тому, що по р¤ду причин, в тому числ≥ об'Їктивного характеру, наприклад, через високу варт≥сть енергонос≥њв, економ≥ка ”крањни загалом втратила конкурентоздатн≥сть в межах —Ќƒ. ѕро це св≥дчить хоч би той факт, що в ”крањн≥ р≥вень середн≥х ц≥н був вище в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими державами. якщо ”крањна залишилас¤ б в рублевий зон≥, перед нею поставили б вимогу припинити будь-¤к≥ самост≥йн≥ кроки в сфер≥ бюджетноњ, грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ оплати труда ≥ на першому етап≥ п≥дпор¤дкували б справу ем≥с≥йно-кредитного регулюванн¤ ÷ентральному банку –ос≥њ, на другому м≥ждержавному ем≥с≥йному банку, ¤кий зд≥йснював би регулюванн¤ Їдиноњ грошовоњ системи. ÷е означало б, що жодн≥й позики своњм п≥дприЇмствам ”крањна прот¤гом 1992-1993 рр. вже не змогла б видати, ≥ ¤к насл≥док розоренн¤ маси п≥дприЇмств металург≥йною, вуг≥льною ≥ ≥нших галузей промисловост≥, тобто вс≥х тих, ¤к≥ мають р≥вень витрат вище, н≥ж в ≥нших республ≥ках —Ќƒ.

 ер≥вництву ”крањни стало зрозум≥ло, що альтернативи виходу з рублевий зони не було. ѕ≥дписанн¤ угоди про Їдину грошову систему призвело б до надзвичайно важких насл≥дк≥в дл¤ економ≥ки ”крањни, спричинило б подальше зниженн¤ ≥ без того дуже низького життЇвого р≥вн¤, р≥зко загострило б соц≥ально-пол≥тичне положенн¤.

10 с≥чн¤ 1992 року в ”крањн≥ почалас¤ грошова реформа, в гот≥вковому звертанн≥ з'¤вилас¤ перех≥дна нац≥ональна валюта украњнський карбованець (купон). …ого завданн¤м було захистити споживчий ринок ”крањни в≥д напливу рос≥йських рубл≥в з –ос≥њ ≥ ≥нших крањн —Ќƒ. ” м≥ждержавних розрахунках в кордонах —Ќƒ продовжували використати рос≥йський рубель, ¤кий негативно впливав на економ≥ку ”крањни. ‘ункц≥онуванн¤ рос≥йського рубл¤ паралельно з купоном продовжувалос¤ до 12 листопада 1992 року. « цього дн¤ спец≥альним ”казом ѕрезидента ”крањни функц≥онуванн¤ рубл¤ в грошовому об≥гу було припинено. “ак завершивс¤ перший етап грошовоњ реформи.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова система держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (5148 прочитано)