ћаркетинг > ќрган≥зац≥¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в. «агальн≥ положенн¤

ќрган≥зац≥¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в. «агальн≥ положенн¤

¬ сучасна економ≥ка розвинутих крањн характеризуЇтьс¤ зм≥нами в повед≥нц≥ покупц≥в, по¤вою новоњ шкали ц≥нностей щодо визначенн¤ потреб, статичн≥стю ринк≥в, конкуренц≥Їю, що пост≥йно зростаЇ, та потребою у повс¤к≠часному оновленн≥ ¤к процесу виробництва, так ≥ процес≥в кому≠н≥кац≥њ. ƒинам≥зм розвитку породжуЇ намаганн¤ п≥дприЇмств по≠збутис¤ вузьких торгових зв'¤зк≥в ≥ шукати нов≥ способи д≥лових контакт≥в. ¬≥дпов≥дно зм≥нилос¤ колишнЇ байдуже ставленн¤ п≥дприЇмств до виставок ≥ ¤рмарк≥в, ¤к≥ нин≥ вважають одн≥Їю з вир≥шальних складових системи: кл≥Їнт Ч конкурент Ч онов≠ленн¤. «начн≥ зм≥ни сталис¤ ≥ в галуз≥ комун≥кац≥й.

—учасна ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ економ≥ки розвинутих крањн створюЇ умови дл¤ переходу в≥д ≥ндустр≥ального до ≥нформатив≠ного сусп≥льства. ќстанньому притаманн≥ так≥ риси:

Х пост≥йне зменшенн¤ тривалост≥ життЇвого циклу товар≥в;

Х прискорене економ≥чне знец≥ненн¤ технолог≥чного облад≠нанн¤;

Х ≥нтенсивна присутн≥сть ≥нформатики в ус≥х сферах житт¤;

Х активна участь споживач≥в у формуванн≥ под≥й в економ≥ц≥;

Х неможлив≥сть адекватно реагувати на зм≥ни в економ≥ц≥ без знанн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ тощо.

“ому найб≥льшим клопотом кожного сучасного п≥дприЇмства Ї бажанн¤ забезпечити соб≥ тривале перебуванн¤ у св≥товому п≥д≠приЇмницькому товариств≥. јдекватним засобом дл¤ цього Ї сис≠тема торгових виставок та ¤рмарк≥в. ¬она забезпечуЇ ¤к поши≠ренн¤, так ≥ отримуванн¤ широкого спектра економ≥чних, техн≥чних ≥ комерц≥йних пов≥домлень за доступноњ њхньоњ вартост≥. Ќа думку фах≥вц≥в вона забезпечуЇ: швидку реакц≥ю на вимоги ринку допомогою товар≥в, ¤к≥ поЇднують високу ¤к≥сть, сучасн≥ в дизайн ≥ нов≥ технолог≥њ; в≥дпов≥дн≥сть виготовленоњ продукц≥њ вимогам ринку; гнучку адаптац≥ю до еволюц≥њ економ≥чного середовища; точне прогнозуванн¤ д≥й конкурент≥в та винах≥дли≠в≥сть у створенн≥ нових ц≥нностей.

ѕо¤ву торгових виставок та ¤рмарк≥в пов'¤зано з необх≥дн≥стю пор≥внюванн¤ пропозиц≥њ та попиту. Ќа думку спец≥ал≥ст≥в, заходи такого плану Ї концентрованим вираженн¤м самоњ сутност≥ ринку.

¬иставки та ¤рмарки поступово стали дзеркалом техн≥чного розвитку, б≥ржею ≥нформац≥њ, ≥ндикатором ц≥н, економ≥чно-пол≥≠тичним форумом прогнозуванн¤ кон'юнктурних зм≥на також особливим соц≥альним ¤вищем з економ≥чним, пол≥тичним ≥ культурним зм≥стом.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших ≥нструмент≥в маркетингу, ¤к≥ розгл¤даю≠тьс¤ в цьому навчальному пос≥бнику, торгов≥ виставки та ¤рмар≠ки користуютьс¤ перевагами безпосередньоњ комун≥кац≥њ й живо≠го контакту з товарами й послугами.

¬итрати на участь у торгових виставках ≥ ¤рмарках у —Ўј, наприклад, становл¤ть 18% загальних витрат ≥з маркетингу, у Ќ≥меччин≥ Ч 25% витрат на рекламу. ” середин≥ 90-х pp. XX ст. сумарна виставкова площа становила понад 10 млн м2, а к≥льк≥сть ¤рмарк≥в та виставок м≥жнародного масштабу с¤гнула 3,5 тис.

ѕол≥тика участ≥ п≥дприЇмства у виставках та ¤рмарках не мо≠же обмежуватис¤ т≥льки продажем товар≥в та послуг. ¬она маЇ бути орган≥чно зв'¤зана з ус≥ма ≥нструментами маркетингу, особ≠ливо з рекламою ≥ пабл≥к рилейшнз.

¬иконуючи одну з функц≥й маркетингу, виставки та ¤рмарки (щодо, цього згодн≥ вс≥ пров≥дн≥ фах≥вц≥) нин≥ мають так≥ завданн¤:

Х методичне досл≥дженн¤ ринку й нагл¤д за конкурентами;

Х своЇчасне забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю п≥дприЇмств-учасник≥в;

Х розвиток пр¤мих особистих контакт≥в з новими партнерами;

Х пост≥йна адаптац≥¤ пропозиц≥њ (техн≥чних характеристик, ди≠зайну тощо) до диференц≥йованих вимог ринку, досл≥дженн¤ йо≠го тенденц≥й, своЇчасне вдосконаленн¤ або рац≥ональне оновлен≠н¤ продукц≥њ залежно в≥д зм≥ни вимог споживач≥в;

Х набутт¤ глобальноњ Ївропейськоњ св≥домост≥ з паралельною розробкою специф≥чноњ стратег≥њ маркетингу дл¤ кожноњ крањни, розвиток р≥зних тип≥в д≥лового сп≥вроб≥тництва;

Х активний розвиток маркетингу, особливо в галуз≥ просуван≠н¤ товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ¤рмарках, пабл≥к рилейшнз тощо), методична сегментац≥¤ ринк≥в;

Х систематичний анал≥з умов конкуренц≥њ, ¤к≥сне пол≥пшенн¤ комерц≥йних пропозиц≥й, зм≥на виробничоњ ор≥Їнтац≥њ;

Х вивченн¤ стану ринк≥в, оск≥льки на виставках ≥ ¤рмарках пост≥йно присутн¤ значна к≥льк≥сть конкурент≥в.

“ака докор≥нна зм≥на погл¤д≥в на роль виставок ≥ ¤рмарк≥в в≥дпов≥дно зм≥нила стратег≥ю ≥ тактику п≥дприЇмств-учасник≥в цих заход≥в. ”кладанн¤ б≥льш-менш випадкових контракт≥в пос≠тупилос¤ м≥сцем створенню справжн≥х д≥лових аль¤нс≥в, гонитва за новими кл≥Їнтами Ч збереженню вже ≥снуючоњ кл≥Їнтури, ро≠зум≥нню ц≥нност≥ кожного пост≥йного кл≥Їнта, забезпеченн¤ ¤ко≠ст≥ ¤когось окремого виробу Ч забезпеченню ¤кост≥ всього ф≥р≠мового асортименту, робота на внутр≥шн≥х ринках Ч глобал≥зац≥њ д≥¤льност≥.

ѕ≥дсумовуючи, можна сказати, що значенн¤ торгових виста≠вок та ¤рмарк≥в визначаЇтьс¤ тим, що вони створюють передумо≠ви дл¤ так званих випадкових зустр≥чей, забезпечують безпосе≠редн≥сть сп≥лкуванн¤, економл¤ть дорогоц≥нний час покупц≥в, продавц≥в та виробничник≥в, пропонують товари в њхньому нату≠ральному вигл¤д≥, дають покупцю можлив≥сть пор≥вн¤ти однор≥≠дну продукц≥ю за комерц≥йними умовами њњ продажу, ¤к≥стю, ц≥≠ною тощо, спри¤ють налагодженню обм≥ну ≥нформац≥Їю, зокре≠ма щодо нових дос¤гнень у галуз≥ науки та техн≥ки.

¬иставки та ¤рмарки допомагають п≥двищувати авторитет п≥д≠приЇмств (ф≥рмовоњ марки тощо), набувати досв≥ду профес≥йних контакт≥в, п≥двищувати р≥вень квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в та актив≥≠зувати њхн≥ зусилл¤ дл¤ пол≥пшенн¤ своЇњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤ль≠ност≥, захищатис¤ в≥д помилкових р≥шень та д≥й, формувати сусп≥≠льну думку про п≥дприЇмство-учасника, демонструючи загальн≥ дос¤гненн¤ п≥дприЇмства в його стосунках з кл≥Їнтами, конкурен≠тами, ф≥нансовими органами та засобами масовоњ ≥нформац≥њ.

ќтже, сучасний стан орган≥зац≥њ виставок ≥ ¤рмарк≥в наочно св≥дчить про њхню трансформац≥ю ≥з засобу презентац≥њ товар≥в дл¤ безпосереднього продажу на зас≥б глобальноњ комун≥кац≥њ. —учасн≥ виставки та ¤рмарки Ч це середовище дл¤ обм≥ну ≥н≠формац≥Їю (сфера комун≥кац≥њ) ≥ укладанн¤ торгових угод (сфера ринку).

ЌагадаЇмо класичне визначенн¤ виставок та ¤рмарк≥в. “оргово-промислов≥ виставки Ч це короткочасний зах≥д, ¤кий проводитьс¤ пер≥одично ≥, ¤к правило, у тому самому м≥сц≥. ” –амках виставок п≥дприЇмства-експоненти за допомогою зразк≥в (експонат≥в) створюють наочну картину пропонуванн¤ товар≥в та послуг в одн≥й або к≥лькох галуз¤х ≥ намагаютьс¤ ≥нформувати к≥нцевих споживач≥в (або й пром≥жних покупц≥в) про свою ф≥рму “а й' товари з метою продажу цих товар≥в.

“оргова ¤рмарка (або ¤рмарка-виставка) Ч це короткочасний 3ах≥д, ¤кий проводитьс¤ пер≥одично ≥, в основному, у тому самому м≥сц≥. ” рамках ¤рмарк≥в значна к≥льк≥сть п≥дприЇмств-експонент≥в за допомогою зразк≥в (експонат≥в) презентують об'Їктив≠ний масштаб виробництва товар≥в або послуг в одн≥й або к≥лькох галуз¤х з тим, щоб в≥дв≥дувач-комерсант отримав ч≥тке у¤вленн¤ про п≥дприЇмницьк≥ можливост≥ експонент≥в, про статус р≥зних ф≥рм та њхню продукц≥ю ≥ м≥г св≥домо укласти пр¤м≥ торгов≥ кон≠тракти з ними (м≥ж ≥ншим, у колишньому —–—– ¤рмарки саме й призначалис¤ дл¤ укладанн¤ угод).

ќсновн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж виставками ≥ ¤рмарками пол¤гають у т≥м, що виставкам притаманн≥ велик≥ масштаби пропонуванн¤ та необмежене коло в≥дв≥дувач≥в, чого немаЇ на ¤рмарках.

—п≥льними дл¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в рисами Ї те, що:

Х њх орган≥зують ¤к ф≥зичн≥, так ≥ юридичн≥ особи й адресують орган≥зованому ринку;

Х вони мають обмежену тривал≥сть;

Х вони д≥ють пер≥одично в заздалег≥дь обумовлених м≥сц¤х ≥ об'Їднують значну к≥льк≥сть експонент≥в. ≤снуЇ багато й в≥дм≥нних рис, зокрема:

Х пропонуванн¤ в≥дбиваЇ об'Їктивну картину стану певних га≠лузей економ≥ки (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђтакї, дл¤ виставок Ч Ђн≥ї);

Х к≥льк≥сть експонент≥в Ї достатньо представницькою дл¤ од≠н≥Їњ або к≥лькох галузей економ≥ки (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђн≥ї, дл¤ ви≠ставок Ч Ђтакї);

Х метою заходу Ї укладанн¤ угод за зразками (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђтакї, дл¤ виставок Ђн≥ї) або поширенн¤ ≥нформац≥њ щодо стиму≠люванн¤ продажу за зразками (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђн≥ї, дл¤ виставок Ђтакї);

Х вх≥д в≥льний чи за запрошенн¤ми (дл¤ ¤рмарк≥в Ч за запро≠шенн¤ми, дл¤ виставок, ¤к правило, в≥льний);

Х продаж к≥нцевому споживачев≥ товар≥в Ї звичайною практи≠кою (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђн≥ї, дл¤ виставок Ч Ђтакї);

Х продаж т≥льки пром≥жним структурам (дл¤ ¤рмарк≥в Ч Ђтакї, дл¤ виставок Ч Ђн≥ї).

“оргов≥ виставки та ¤рмарки фах≥вц≥ под≥л¤ють на певн≥ кате≠гор≥њ за такими ознаками: за м≥сцем проведенн¤, за частотою про≠веденн¤, напр¤мком роботи, видами пропозиц≥й та за попитом.

«а м≥сцем проведенн¤ виставки ≥ ¤рмарки под≥л¤ютьс¤ на так≥, що провад¤тьс¤ на терен≥ крањни (рег≥ональн≥, м≥жрег≥ональн≥, нац≥ональн≥, м≥жнародн≥), ≥ так≥, що провад¤тьс¤ за кордоном (ре≠г≥ональн≥, м≥жрег≥ональн≥, нац≥ональн≥ та м≥жнародн≥).

–ег≥ональн≥ виставки та ¤рмарки мають рад≥ус д≥њ до 100 км, репрезентують одну або к≥лька галузей ≥ призначаютьс¤ дл¤ демонструванн¤ можливостей малих п≥дприЇмств. ћ≥жрег≥ональн≥ мають таку саму структуру, але б≥льший рад≥ус д≥њ ≥ залучають б≥льш≥ п≥дприЇмства. Ќац≥ональн≥ виставки та ¤рмарки Ї в≥триною нац≥ональноњ промисловост≥, провод¤тьс¤ на терен≥ крањни ≥ кордоном з метою демонстрац≥њ продукц≥њ нац≥онального виробництва та стимулюванн¤ њњ продажу, мають м≥жгалузевий характер. ћ≥жнародного або багатонац≥онального характеру виставки та ¤рмарки набирають, коли в них беруть участь експоненти ≥з заруб≥жних крањн, ¤ких маЇ бути не менше 10Ч15% в≥д загальноњ к≥лькост≥ учасник≥в.

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в. «агальн≥ положенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2112 прочитано)