ћаркетинг > ѕон¤тт¤ та види товар≥в

ѕон¤тт¤ та види товар≥в

” представник≥в класичноњ школи економ≥ки так≥ терм≥ни, ¤к товар, продукц≥¤, вир≥б,означають також результат виробничоњ д≥¤льност≥.

” маркетингу товар сприймаЇтьс¤ ¤к комплекс в≥дчутних та нев≥дчутних властивостей, ¤к≥ можуть задовольн¤ти потреби споживач≥в.

√оловна ≥де¤ маркетингу Ц продавати не товар ¤к такий, а продавати зас≥б дл¤ вир≥шенн¤ споживачем своњх проблем.

 омплекс маркетингу Ї головним засобом впливу п≥дприЇмства на споживача на ринку. ¬≥н включаЇ: 1) товар; 2) ц≥ну; 3)методи розповсюдженн¤ товару на ринку; 4) комплекс маркетингових комун≥кац≥й товару.

“овар Ц це продукт, послуга, ц≥нн≥ папери, ≥дењ та знанн¤, ¤к≥ можуть задовольнити потребу ≥ призначен≥ дл¤ продажу.

¬иход¤чи з цього, в≥докремлюють три р≥вн≥ товару:

“овар за задумом Ц основна вигода ≥ послуга;

“овар у реальному виконанн≥ Ц властивост≥, марка, зовн≥шнЇ оформленн¤, дизайн, ¤к≥сть, стиль ≥ естетика, упакуванн¤;

“овар у п≥дкрипленн≥ Ц монтаж, постачанн¤, кредитуванн¤/л≥зинг, гарант≥¤, обслуговуванн¤ п≥сл¤ продажу.

–≥вн≥ товару з позиц≥њ особливостей процесу сприйманн¤ споживачем:

 лючова ц≥нн≥сть;

ќсновний товар;

ќч≥куваний товар;

ѕол≥пшений товар;

ѕотенц≥йний товар.

 ласиф≥кац≥¤ товар≥в

ћета класиф≥кац≥њ товар≥в Ц дл¤ кожного типу товару вид≥лити його характерн≥ ознаки ≥ визначити специф≥ку комплексу маркетингу.

“овари под≥л¤ють на споживч≥ ≥ промислов≥.

ѕромислов≥ товари: споруди та кап≥тальне обладнанн¤, додаткове обладнанн¤, допом≥жне обладнанн¤, детал≥ та компоненти, матер≥али та сировина, промислов≥ послуги.

—поживч≥ товари:

ѕовс¤кденного попиту (пост≥йного попиту).

ѕопереднього вибору. Ќаприклад, мебл≥, од¤г (на основ≥ пор≥вн¤нн¤ характер≥стик: схож≥ - несхож≥).

ќсобливого попиту Ц з ун≥кальними характеристиками (престижн≥ автомоб≥л≥, стереоапаратура).

≤мпульсивноњ покупки. Ќаприклад, шоколадний батончик б≥л¤ каси.

ѕасивного вибору Ц споживачу не в≥домо про ≥снуванн¤ товару.

¬ажлива характеристика товару Ц ц≥нова еластичн≥сть Ц це процентна зм≥на величини попиту на кожний процент зм≥ни в ц≥н≥. «алежить в≥д призначенн¤ товару.

ƒл¤ позиц≥онуванн¤ товару на ц≥льовому ринку дуже важливо правильно його описати мовою, зрозум≥лою споживачев≥, а не розробников≥. ќпис товару Ц одна з основних частин б≥знес-плану.

ќпис товару, зазвичай, робитьс¤ за трьома напр¤мами:

—кладов≥ обТЇктивних характеристик (кол≥р, уподобанн¤, розм≥р, матер≥ал, вага, запах). Ѕудь-¤ка ≥з характеристик товару може стати цого конкурентною позиц≥Їю;

ќц≥нка ринкових параметр≥в товару (ширина продуктивноњ л≥н≥њ, ¤к≥сть пакуванн¤, характер доставки, транспортуванн¤, реклама);

ѕараметри товару в процес≥ вжитку (м≥цн≥сть, простота догл¤ду ≥ вжитку, витрати на п≥дтримку товару в робочому стан≥, р≥вень пристосуванн¤).

“ипова схема опису товару

Ќазва, марка.

ћарка Ц ≥мТ¤, терм≥н, знак, символ, рисунок чи поЇднанн¤ њх, призначене дл¤ опису товару одного продавц¤ чи групи њх ≥ диференц≥ац≥њ њх в≥д товаров конкурент≥в.

ћарочна назва Ц частина марки, ¤ку можна вимовити. Ќаприклад, У«апорожецьФ, У‘ордФ тощо.

ћарочний знак (емблема) Ц несловесна частина марки. ÷е можуть бути символ, зображенн¤ (крол≥к в Playboy), забарвленн¤, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ (Coca-Cola, Pepsi-Cola), спец≥альне штрихове оформленн¤, форма товару, силует.

ѕризначенн¤ товару, техн≥чн≥ характеристики, властивост≥.

«овн≥шнЇ оформленн¤ (дизайн), стиль.

≤нтелектуальна власн≥сть.

ѕатент Ц документ, що засв≥дчуЇ винах≥д: √ј““, 8 червн¤ 1995 р., 20 рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤ви.

јвторське право Ц екслюзивне право на в≥дтворенн¤ твор≥в л≥тератури ≥ мистецтва, компТютерних програм, ауд≥о- ≥ в≥деоматер≥ал≥в, заф≥ксованих на матер≥альних нос≥¤х (Copyright) Ц Ужитт¤ автора плюс 50 рок≥в.

“орварний знак/торговельн≥ знаки Ц марка або њњчастина, забеспечена правовим зачистом (Trademark, Registered trademark).

 омерц≥йна таЇмниц¤ Ц ≥нформац≥¤, ¤ка Ї секретною ≥ загальнонев≥домою в невн≥й галуз≥ ≥ завд¤ки ¤к≥й власник волод≥Ї прив≥леЇм над конкурентами.

÷≥на.

¬≥дпов≥дн≥сть нац≥ональним та м≥жнародним стандартам.

ѕакуванн¤.

–≥вень науком≥сткост≥, складн≥сть обслуговуванн¤ й експлуатац≥њ.

“ип користуванн¤ (тривалий/короткотерм≥новий).

“ип попиту.

“овар маЇ клас, форму ≥ вар≥ант.

 лас Ц це товари, що мають певн≥ загальн≥ риси.

‘орма Ц це п≥дкатегор≥¤ класу, що обТЇднуЇ товари, не завжди ≥дентичн≥, ¤к≥ мають загальн≥ ¤к≥сн≥ риси.

¬ар≥ант Ц це п≥дкатегор≥¤ форми. ≤ндив≥дуальн≥ товари, що в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного в межах одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ форми.

јсортимент товару

“оварний асортимент Цце склад товару за типами, видами, марками, розм≥рами.

’арактеристики асортименту:

Ўирина Ц к≥льк≥сть асортиментних груп, що пропонуютьс¤;

√либина Ц к≥льк≥сть позиц≥й у кожн≥й асортиментн≥й груп≥.

ƒругий за значим≥стю, п≥сл¤ людського ресурсу, активом ф≥рми в сучасних умовах Ї бренд. Ѕренд (brand) Ц це загальнов≥дома та диферец≥йована торговельна марка, ¤ка у св≥домост≥ споживача асоц≥ютьс¤ з певними перевагами чи вигодами, ч≥тко в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д марок конкурент≥в та характер≥зуЇтьс¤ певним р≥внем ло¤льност≥ з боку споживач≥в. Ѕренд Ц це те, що знаходитьс¤ у св≥домост≥ споживач≥в.

÷≥нн≥сть бренда Ц сила впливу бренда на споживача, що ви¤вл¤Їтьс¤ в ло¤льност≥ до продукту чи послуги та меньш≥й чутливост≥ до п≥двищенн¤ ц≥ни.

—пособи включенн¤ транспортних витрат в ц≥ну (правила Ђ≤нкотермсї).

≤снуЇ дек≥лька р≥зноман≥тних п≥дход≥в до ц≥ноутворенн¤. ќдин з них Ц встановленн¤ ц≥н за географ≥чним принципом. ÷ей п≥дх≥д пропонуЇ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про встановленн¤ ф≥рмою р≥зних ц≥н дл¤ споживач≥в в р≥зних частинах крањни ≥ св≥ту.

1.—тановленн¤ Їдиноњ ц≥ни з включеними витритами по доставц≥.‘≥рма зазвичай призначуЇ Їдину ц≥ну, незалежно в≥д в≥ддаленост≥ кл≥Їнта; оплата за перевезенн¤ в цьому випадку дор≥внюЇ середн≥й сум≥ транспортних витрат.

2.Free on board. ‘≥рма доставл¤Ї товар на транспортний зас≥б, а пот≥м права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за товар переход¤ть до замовника.

3.¬становленн¤ зональних ц≥н. ‘≥рма дл¤ себе встановлюЇ к≥лька зон. ¬ межах окремоњ зони встановлюЇтьс¤ Їдина ц≥на.

¬изначенн¤ ц≥ни при зд≥йсненн≥ м≥жнародноњ торговоњ операц≥њ. Ѕазисн≥ умови поставки.

 ожна зовн≥шньоторгова угода повинна обов'¤зково м≥стити умову про ц≥ну, за ¤кою продаЇтьс¤ товар, чи вказ≥вку способу визначенн¤ ц≥ни цього товару. ѕоширеним способом визначенн¤ ц≥ни Ї встановленн¤ њњ за курсом ¤коњсь б≥рж≥ на день поставки. ќбумовлюючи ц≥ну товару, у контракт≥ куп≥вл≥-продажу вказу≠ють: одиницю вим≥ру ц≥ни, базис ц≥ни, валюту ц≥ни, спос≥б ф≥ксац≥њ ц≥ни та р≥вень ц≥ни.

Ѕазис ц≥ни встановлюЇ, чи вход¤ть транспортн≥, страхов≥, склад≠ськ≥ та ≥нш≥ витрати на доставку товару в його ц≥ну. Ѕазис ц≥ни звичайно визначаЇтьс¤ використанн¤м в≥дпов≥дного терм≥на (FOB, CIF, FCA, DAF та ≥н.) ≥з вказанн¤м назви пункту здач≥ товару. «агальний розрахунок контрактноњ ц≥ни потребуЇ обов'¤зкового врахуванн¤ техн≥чних ≥ комерц≥йних поправок до ц≥ни, ¤ка Ї обгрун≠туванн¤м останньоњ у ход≥ комерц≥йних переговор≥в.

 омерц≥йн≥ поправки. « найпоширен≥ших комерц≥йних поправок у практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ можна назвати так≥:

1.ѕриведенн¤ до Їдиних умов поставки. ≤мпортн≥ ц≥ни привод¤тьс¤ до умов поставки Ђфранко-кордонї або ЂCIF портї крањни-покупц¤. ≈кспортн≥ ц≥ни привод¤тьс¤ до умов поставки Ђфранко-кордонї або ЂFOB портї крањни-продавц¤.

2. ѕоправка на вторговуванн¤.

3. ѕриведенн¤ ≥мпортноњ ц≥ни до строку доставки.

4. ѕоправки на умови платежу.

Ќа р≥вень ф≥ксованих у контракт≥ ц≥н можуть суттЇво впливати р≥зн≥ види знижок.

Хзагальна (проста) чи одночасна знижка, що надаЇтьс¤ до прейскурантноњ чи дов≥дковоњ ц≥ни товару.Х знижка за оборот (бонусна) встановлюЇтьс¤ за певною шкалою залежно в≥д дос¤гнутого обороту прот¤гом узгодженого сторонами терм≥ну (звичайно одного року). Х знижка за к≥льк≥сть чи сер≥йн≥сть за умови куп≥вл≥ заздалег≥дь визначеноњ зростаючоњ к≥лькост≥ товару;Х спец≥альна знижка на пробн≥ парт≥њ товару та замовленн¤;Х сезонна знижка за куп≥влю товару поза сезоном; та ≥н.

Ѕазисними умови зовн≥шньоторгового контракту куп≥вл≥-прода≠жу називаютьс¤ тому, що встановлюють базис ц≥ни залежно в≥д того, чи включаютьс¤ витрати на транспортуванн¤ (та ≥нш≥ витрати) в ц≥ну товару чи н≥.

—ьогодн≥ використовуЇть≠с¤ зб≥рник, виданий у 2000 р. п≥д назвою Ђ≤нкотермс-2000ї.

≤нкотермс Ц торг≥вельн≥ терм≥ни, ¤к≥ позначують м≥жнародн≥ торг≥вельн≥ умови, що повТ¤зан≥ ≥з завантаженн¤м, транспортуванн¤м, розвантаженн¤м ≥ страхуванн¤м товар≥в. “ерм≥ни встановлен≥ ћ≥жнародною торг≥вельною палатою ≥ точно визначають вс≥ права ≥ обвТ¤зки стор≥н при заключенн≥ угоди.  ожний терм≥н визначаЇ под≥л ризику ≥ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж покупцем ≥ продавцем, ≥нш≥ умови, серед ¤ких найб≥льш важлив≥: забезпеченн¤ експортних та ≥мпортних л≥ценз≥й, уточненн¤ вм≥сту ≥ типу договорних документ≥в, визначенн¤ строка, вида та умов страхуванн¤, упаковки товара, оплата Уперев≥руючихФ операц≥й та ≥нше.

≤нкотермс визначаЇ права, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть експортер≥в та ≥мпортер≥в, щодо приведенн¤ до ладу платеж≥в за доставленн¤ товар≥в у м≥жнародних торг≥вельних угодах. ѕринцип под≥лу в≥дпов≥дальност≥ базуЇтьс¤ на визначенн≥ дл¤ кожного терм≥на пункта, куди повинен бути доставнений товар от продавц¤ до покупц¤ за рахунок продавц¤. «азвичай у ц≥й Укритичн≥й точц≥Ф обовТ¤зки з подальшого транспортуванн¤ товара ≥ прийн¤тт¤ на себе витрат ≥ ризику за подальшу доставку переход¤ть в≥д продавц¤ до покупц¤.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ та види товар≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2208 прочитано)