Ѕ≥олог≥¤ > Ѕудова рослини.  ор≥нь, паг≥н, стебло

 р≥м видозм≥н надземного пагона у рослин Ї видозм≥ни ≥ п≥дземного: кореневище, бульба, цибулина, ¤к≥ викону≠ють функц≥њ нагромадженн¤ поживних речовин ≥ вегета≠тивного розмноженн¤.

 ореневище Ч це видозм≥нений паг≥н з невеликими лускатими листками буруватого кольору ≥ бруньками.

 ореневище зовн≥ схоже на кор≥нь, але в≥др≥зн¤Їтьс¤ на≠¤вн≥стю рудиментарних листк≥в, б≥чних ≥ верх≥вкових бру≠ньок ≥ в≥дсутн≥стю кореневого чохлика. «а формою воно може бути довгим ≥ тонким (пир≥й, осока) або коротким ≥ товстим (щавель, ≥риси). ўороку з верх≥вковоњ бруньки виростаЇ надземний паг≥н. ѕ≥д час оброб≥тку грунту коре≠невище може бути подр≥бнене, тод≥ кожна його частина з брунькою дасть нову рослину. ќсобливо швидко в≥дбуваЇть≠с¤ вегетативне розмноженн¤ рослин з розгалуженими ко≠реневищами (пир≥й).

Ѕульба Ч це потовщена верх≥вка п≥дземного стебла Ч столона. Ќайб≥льш в≥домими Ї бульби картопл≥. ѕро стеб≠лове њх походженн¤ св≥дчить на¤вн≥сть ≥ сп≥ральне розм≥≠щенн¤ бруньок-в≥чок. ’лороф≥лу бульби не мають, але на сонц≥ зелен≥ють. Ѕульби можуть бути ≥ надземними, на≠приклад потовщене стебло капусти кольраб≥. “ак≥ бульби мають зелений кол≥р.

÷ибулина Ч дуже вкорочений п≥дземний паг≥н з ви≠дозм≥неними листками. ÷ибулини бувають кул¤ст≥, ¤йце≠под≥бн≥, видовжен≥ тощо. —теблова частина цибулини зай≠маЇ незначну зону, њњ називають денцем. Ќа нижн≥й по≠верхн≥ денц¤ розм≥щен≥ численн≥ додатков≥ корен≥, на верхн≥й Ч видозм≥нен≥ м'¤сист≥ листки (луски), що щ≥льно прил¤гають один до одного ≥ мають запас поживних речо≠вин. «овн≥шн≥ листки (луски) виконують захисну функ≠ц≥ю, тому стають шк≥р¤стими. ” пазухах де¤ких сокови≠тих лусок Ї бруньки, з ¤ких розвиваютьс¤ або доч≥рн≥ ци≠булини (д≥тки), або надземн≥ зелен≥ листки ≥ кв≥тконосн≥ "стр≥лки".

÷ибулини формуютьс¤ у багатьох л≥л≥йних рослин: цибул≥, л≥л≥њ, тюльпана тощо. ” де¤ких л≥л≥йних можуть бути надземн≥ цибулини. «азвичай вони утворюютьс¤ у суцв≥тт¤х (у дикоњ цибул≥, часнику), але можуть м≥ститис¤ ≥ в пазухах листк≥в.

¬нутр≥шн¤ будова стебла деревноњ рослини. ќсобли≠в≥стю будови стебла дводольноњ деревноњ рослини Ї його щор≥чне потовщенн¤ завд¤ки життЇд≥¤льност≥ камб≥ю Ч вторинноњ тв≥рноњ тканини. ¬нутр≥шню будову стебла де≠ревноњ рослини добре видно на поперечному розр≥з≥ три≠р≥чноњ г≥лки липи.

” центр≥ розр≥зу розм≥щен≥ велик≥ кл≥тини серцевини з тонкими оболонками, в них можуть в≥дкладатис¤ поживн≥ речовини. ” багатьох дерев серцевина пухка, може в≥дми≠рати й утворювати у стовбур≥ порожнину Ч дупло. —ерце≠вину оточують три (за числом рок≥в зр≥заноњ г≥лки) кон≠центричних шари деревини приблизно однаковоњ товщини.

÷е св≥дчить про под≥бн≥ умови росту г≥лки упродовж трьох рок≥в. ƒеревина складаЇтьс¤ з судин, кл≥тин паренх≥ми ≥ механ≥чноњ тканини. „исленн≥ кл≥тини механ≥чноњ ткани≠ни надають стеблу м≥цност≥ ≥ захищають велик≥ судини в≥д стисканн¤ сус≥дн≥ми кл≥тинами. ƒо перифер≥њ зовн≥шньо≠го к≥льц¤ прил¤гаЇ тонкий шар кл≥тин вторинноњ тв≥рноњ тканини Ч камб≥ю. «овн≥ в≥д камб≥ю розм≥щуЇтьс¤ шар кори, вкритий корковою тканиною ≥ в≥дмерлою шк≥ркою.

” кор≥ Ї р≥зн≥ тканини: пров≥дна, механ≥чна, основна. ѕров≥дна тканина представлена ситопод≥бними трубками, механ≥чна Ч луб'¤ними волокнами, ¤к≥ надають стеблу м≥цност≥ й гнучкост≥. ќсновна тканина виповнюЇ пром≥жки м≥ж цими тканинами ≥ може нагромаджувати поживн≥ речовини.

«овн≥ кора вкрита корковою тканиною, ¤ка складаЇтьс¤ з мертвих кл≥тин, на њњ поверхн≥ знаход¤тьс¤ кл≥тини в≥дми≠раючоњ шк≥рки. Ўк≥рка ≥ корок захищають стебло в≥д впливу неспри¤тливих умов, не пропускають вони ≥ по≠в≥тр¤. ” корковому шар≥ б≥льшост≥ дерев ≥ кущ≥в Ї спе≠ц≥альн≥ отвори, кр≥зь ¤к≥ надходить пов≥тр¤, необх≥дне дл¤ диханн¤ рослини, Ч сочевички, ¤к≥ мають вигл¤д маленьких горбик≥в на поверхн≥ стебла. —очевички утворен≥ великими кл≥тинами основноњ тканини з ве≠ликими м≥жкл≥тинниками.

ѕотовщенн¤ стебла в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок пер≥одич≠ноњ д≥¤льност≥ камб≥ю.  л≥тини камб≥ю пост≥йно д≥ють у пер≥од вегетац≥њ рослини ≥ можуть функц≥онувати упро≠довж к≥лькох рок≥в. ќсобливо ≥нтенсивно розмножуютьс¤ кл≥тини камб≥ю навесн≥, тому кора з пагон≥в легко зн≥маЇ≠тьс¤. —хематично процес росту кл≥тин камб≥ю можна у¤ви≠ти так: кл≥тина камб≥ю росте ≥ д≥литьс¤. « двох нових кл≥тин внутр≥шн¤ спец≥ал≥зуЇтьс¤ ≥ перетворюЇтьс¤ на кл≥≠тину деревини, що прил¤гаЇ до старих њњ елемент≥в, а кл≥тина камб≥ю, в≥дсунута назовн≥, збер≥гаЇ здатн≥сть до подальшо≠го под≥лу (тобто залишаЇтьс¤ камб≥альною). ѕ≥сл¤ под≥лу ц≥Їњ кл≥тини зовн≥шн¤ доч≥рн¤ кл≥тина починаЇ перетво≠рюватис¤ на пост≥йну кл≥тину кори, а внутр≥шн¤ доч≥рн¤ залишаЇтьс¤ камб≥альною. ÷¤ камб≥альна кл≥тина знову утворюЇ кл≥тину деревини, а дал≥ Ч кори. ќтже, камб≥й в≥дкладаЇ кл≥тини безперервно: всередину Ч кл≥тини, з ¤ких будуЇтьс¤ деревина, назовн≥ Ч кл≥тини, з ¤ких будуЇтьс¤ кора. Ќов≥ кл≥тини деревини наростають назовн≥, а кл≥ти≠ни кори Ч ≥з середини. ѕри цьому камб≥й весь час к≥льце≠под≥бне обхоплюЇ деревину.

як правило, кл≥тин деревини утворюЇтьс¤ значно б≥льше, н≥ж кл≥тин кори, тому деревина займаЇ значн≥шу частину на поперечному розр≥з≥ стебла.  л≥тини деревини ≥ кори, ¤к≥ утворилис¤ з камб≥ю, можуть розростатис¤ ¤к у поз≠довжньому, так ≥ в поперечному напр¤мку.

–≥ст кл≥тини камб≥ю припин¤Їтьс¤ з настанн¤м зимо≠вого пер≥оду, а навесн≥ поновлюЇтьс¤. Ћише у посушли≠вих районах (саванах) рослини вл≥тку втрачають лист¤ ≥ вступають у л≥тн≥й пер≥од спокою. «а умов вологих троп≥к≥в д≥¤ камб≥ю не припин¤Їтьс¤, тому рослини там ростуть пост≥йно.

Ќа поперечному розр≥з≥ трир≥чного пагона липи видно, що деревина маЇ ч≥тко виражен≥ шари. ÷е р≥чн≥ к≥льц¤, ¤к≥ ч≥тко вид≥л¤ютьс¤ внасл≥док того, що деревина, ¤ка утвори≠лась у р≥зн≥ пори року, маЇ р≥зн≥ кол≥р, блиск ≥ щ≥льн≥сть. ¬есн¤на деревина, ¤ка утворилас¤ п≥сл¤ в≥дновленн¤ д≥¤ль≠ност≥ камб≥ю, складаЇтьс¤ з великих кл≥тин з тонкими обо≠лонками. ¬она зазвичай багатша на судини та трахењди, тому здаЇтьс¤ пухк≥шою ≥ забарвлена в св≥тл≥ший кол≥р. ќс≥нн¤ деревина складаЇтьс¤ з б≥льш товстост≥нних, але вужчих волокон ≥ зам≥сть елемент≥в, ¤к≥ провод¤ть воду, м≥стить б≥льше механ≥чноњ тканини, тому здаЇтьс¤ темн≥шою. ¬нас≠л≥док в≥дм≥нност≥ у структур≥ п≥зн¤ деревина функц≥онуЇ переважно ¤к механ≥чна тканина, а весн¤на проводить воду з розчиненими м≥неральними сол¤ми. ѕерех≥д в≥д весн¤ноњ деревини до ос≥нньоњ в≥дбуваЇтьс¤ поступово, а перех≥д в≥д ос≥нньоњ до весн¤ноњ завжди раптовий.

Ўирина р≥чних к≥лець залежить в≥д виду дерева, його в≥ку (на початку житт¤ рослини утворюютьс¤ ширш≥ к≥льц¤, з в≥ком вони поступово вужчають), в≥д умов середо≠вища. «а шириною к≥лець можна прочитати ≥стор≥ю умов житт¤ дерева.

1	2

Ќазва: Ѕудова рослини.  ор≥нь, паг≥н, стебло
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2178 прочитано)