ћаркетинг > ’арактеристика базових категор≥й кер≥вництва, впливу влади ≥ л≥дерства

Ѕаланс м≥ж владою та обов'¤зками називаЇтьс¤ принципом паритету.

–озпод≥л¤ючи владу м≥ж п≥длеглими, кер≥вник залишаЇ за собою функц≥њ координатора, тобто в≥н може при необх≥дност≥ втручатис¤ у розвиток ситуац≥њ ≥ коригувати д≥¤льн≥сть персоналу. Ќеобх≥дн≥сть координац≥њ зумовлена принципом одноособового кер≥вництва јнр≥ ‘айол¤, ¤кий образно зазначав; "“≥ло з двома головами у сусп≥льств≥, ¤к ≥ в жив≥й природ≥ - це монстр, ¤кий приречений на вимиранн¤."

«датн≥сть л≥дера зд≥йснювати вплив визначаЇтьс¤ р≥внем кер≥вного потенц≥алу, реал≥зовувати ¤кий кер≥вник зобов'¤заний у певних ситуац≥¤х. ƒжерела кер≥вноњ сили л≥дера пол¤гають у тому, що об≥ймаючи посаду, в≥н отримуЇ певн≥ права ≥ повноваженн¤, а також у набутому досв≥д≥, авторитет≥ ≥ профес≥йних дос¤гненн¤х.

¬лада може набувати р≥зноман≥тних форм. ” сп≥впрац≥ четверо американських досл≥дник≥в - ƒжон ‘ренч, Ѕертрам –ейвен, ѕол ’ерс≥ та ¬.≤.ЌатемайЇр розробили зручну класиф≥кац≥ю п≥дстав 'влади. «г≥дно з њх висновками ≥снуЇ с≥м основних форм влади:

¬лада, що заснована на примус≥, штрафних санкц≥¤х та за≠гроз≥ покарань.

¬лада, що заснована на винагородах.

≈кспертна влада.

≈талонна влада (харизматичний вплив).

«аконна або традиц≥йна влада.

¬лада, заснована на участ≥.

≤нформац≥йна влада.

—ила примусу: в њњ основ≥ лежать побоюванн¤ п≥длеглих, р≥зн≥ за походженн¤м (страх втратити роботу, потрапити у "чорний список", бути покараним).  ер≥вник намагаЇтьс¤ подавл¤ти, знешкоджувати тих сп≥вроб≥тник≥в, ¤к≥ в≥д нього залежать, але в майбутньому можуть набирати вагомост≥ ≥ статусу, тим самим послаблюючи його позиц≥ю.

—ила винагороди буде тим в≥дчутн≥шою, чим ч≥тк≥ше простежуЇтьс¤ зв'¤зок м≥ж старанн¤ми, наполеглив≥стю, самов≥д≠дан≥стю ≥ дос¤гненн¤м результат≥в з одн≥Їњ сторони, та позитивною реакц≥Їю л≥дера (визнанн¤, прем≥юванн¤, ставленн¤ у приклад, службова кар'Їра) - з ≥ншоњ.

¬лада спец≥ал≥ста (експертна) передбачаЇ ун≥кальний досв≥д, високу квал≥ф≥кац≥ю, спец≥альн≥ глибок≥ знанн¤ та фахов≥ практичн≥ навички. ƒ≥њ та вчинки такого кер≥вника сприймаютьс¤ п≥длеглими ¤к "≥стина в останн≥й ≥нстанц≥њ", на в≥ру, без перев≥рки, ¤к закон, обов'¤зковий до виконанн¤. …ого слово не п≥дл¤гаЇ сумн≥ву, в≥н вир≥шуЇ спори, вказуЇ правильний шл¤х.

–еферентна (еталонна) влада базуЇтьс¤ на власних магнетичних ¤кост¤х л≥дера, ¤к≥ прагнуть коп≥ювати його посл≥дов≠ники.  ер≥вник, що волод≥Ї харизматичним впливом сприймаЇтьс¤ п≥длеглими ¤к вз≥рець, людина, ¤ка уособлюЇ т≥ риси ≥ ¤кост≥, котрими прагнуть волод≥ти решта член≥в колективу.  ожний з них прагне завоювати його симпат≥ю, звернути на себе увагу, виконати свою роботу максимально ¤к≥сно.

Ћег≥тимна (законна) влада випливаЇ ≥з статусу кер≥вника в орган≥зац≥њ.  ер≥вна посада передбачаЇ зд≥йсненн¤ б≥льшост≥ управ≠л≥нських функц≥й, а п≥длеглий вважаЇ ц≥лком природн≥м п≥дкор¤тис¤ наказам ≥ вказ≥вкам. «аконна влада - це нев≥д'Їмний атрибут формального л≥дера. ¬≥н волод≥Ї нею завжди, нав≥ть при на¤вност≥ б≥льш впливовоњ особи, статус ¤коњ не п≥дтверджено оф≥ц≥йною посадою.

—ила взаЇмод≥њ з п≥длеглими вимагаЇ таланту перекладати частину своњх функц≥й на плеч≥ п≥длеглих, пом≥чник≥в. ¬изначити цю частину, тобто скласти перел≥к обов'¤зк≥в, ¤к≥ вимагають особистого виконанн¤, ≥ таких, що можуть виконуватис¤ ≥ншими, досить складно. ѕроте це дозволить зосередитис¤ на головному, почати д≥йсно керува≠ти, а не метушитис¤, прагнучи встигнути зробити все самост≥йно.

≤нформац≥йна влада випливаЇ ≥з знанн¤ кер≥вником ус≥х найдр≥бн≥ших аспект≥в д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу чи орган≥зац≥њ. “ака ц≥л≥сна картина даЇ змогу управл¤ти колективом, бачити хибн≥ д≥њ п≥длеглих та њх дос¤гнен

н¤. “≥ прац≥вники, ¤ким потр≥бна конкретна додаткова ≥нформац≥¤, змушен≥ звертатис¤ по нењ до л≥дера ¤к до першоджерела, виконувати його дорученн¤ в обм≥н на волод≥нн¤ знанн¤ми про предмет, що њх ц≥кавить.

¬икористана л≥тература:

Ѕазюк ≤.—. ќснови менеджменту. Ц  ., 2000.

ћенеджмент. ѕ≥дручник. Ц ’арк≥в, 2001.

1	2

Ќазва: ’арактеристика базових категор≥й кер≥вництва, впливу влади ≥ л≥дерства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1553 прочитано)