ћатематика > ≤стор≥¤ розвитку системи одиниць величин

«а один оберт косм≥чного корабл¤ довкола «емл≥ вони прол≥тають через день ≥ н≥ч, спостер≥гаючи сх≥д —онц¤ ≥ його зах≥д.  ожен оберт триваЇ близько 90 хвилин. ќсь ≥ пол≥чи, ск≥льки дн≥в ≥ ночей може побачити космонавт за добу.

јле так буваЇ т≥льки в косм≥чному польот≥. ј на велик≥й частин≥ «емл≥ дн≥ ≥ ноч≥ пост≥йно чергуютьс¤. ≤ все живе Ц рослини ≥ тварини, птахи ≥ комахи Ц звТ¤зане з оцим безк≥нечним процесом.

ƒоба Ц це час, прот¤гом ¤кого «емл¤ обертаЇтьс¤ навколо своЇњ ос≥. „ас, прот¤гом ¤кого проходить день ≥ н≥ч. ѕочинаЇтьс¤ вона оп≥вноч≥ в нуль годин.

ƒоба Ц важлива одиниц¤ часу. ≤ величину доби треба знати дуже точно. ¬изначають њњ астрономи, спостер≥гаючи за рухом —онц¤ ≥ з≥р. ясна р≥ч, рухаютьс¤ не зор≥, а обертаЇтьс¤ «емл¤, але пом≥чаЇмо ми њњ обертанн¤ вдень по —онцю, а вноч≥ Ц по зор¤х. ¬они сход¤ть над сх≥дною стороною горизонту, п≥дн≥маютьс¤ на неб≥ дедал≥ вище, пот≥м поступово спускаютьс¤ ≥ ховаютьс¤ за горизонт. јстрономи спостер≥гають у телескопи за зор¤ми ≥ —онцем ≥ в≥дм≥чають час, коли вони проход¤ть найвищу точку свого шл¤ху.

якщо в≥дм≥чати дв≥ ноч≥ п≥др¤д момент, коли цю точку проходить зор¤, то вийде точний час одного оберту «емл≥ навколо своЇњ ос≥ Ц зор¤на доба. ј ¤кщо в≥дм≥чати два дн≥ п≥др¤д момент, коли через верхню точку проходить —онце Ц полудень, то знову ж таки одержимо точну величину доби, проте на цей раз не зор¤ноњ, а сон¤чноњ.

„ому ж вона по-р≥зному називаЇтьс¤? “о тому, що обидв≥ доби Ц р≥зн≥. —он¤чна дор≥внюЇ 24 годин, а зор¤на на 4 хвилини коротша.

ј за ¤кими ж добами ми живемо Ц за сон¤чними чи зор¤ними? ясна р≥ч, за сон¤чними. ¬се наше житт¤ повТ¤зане з≥ зм≥ною дн¤ ≥ ноч≥. ¬день ми працюЇмо або вчимос¤, увечер≥ в≥дпочиваЇмо, а вноч≥ спимо. якби ми почали жити за зор¤ними добами, то все полет≥ло б шкереберть.

ўодн¤ треба було б уставати на 4 хвилини ран≥ше. „ерез м≥с¤ць Ц уже на 2 години ран≥ше, а через 3 м≥с¤ц≥ Ц на 6 годин. ≤ зан¤тт¤ в школ≥, ¤к≥ 1 вересн¤ починалис¤ вранц≥ о 8 годин≥, 1 грудн¤ починалис¤ б о 2 годин≥ ноч≥, коли вс≥ звикли спати. ўоб такоњ плутанини не трапилос¤, ми живемо за сон¤чним часом. «ор¤ний потр≥бний астрономам, космонавтам, мор¤кам Ц тим, кому необх≥дне спостереженн¤ за небесними св≥тилами.

ƒовг≥ роки доба була основною одиницею часу. јле пот≥м ви¤вили, що «емл¤ обертаЇтьс¤ навколо своЇњ ос≥, не дуже р≥вном≥рно ≥ тривал≥сть д≥б м≥н¤Їтьс¤ Ц вони то довш≥, то коротш≥. «м≥ни ц≥ дуже маленьк≥ Ц тис¤чн≥ частки секунди, однак сучасн≥ наука ≥ техн≥ка не можуть допустити нав≥ть таких неточностей.

“ому, нин≥ основна одиниц¤ часу не доба, ¤ку в≥дл≥чуЇ «емл¤, а секунда, котру в≥дл≥чуЇ точн≥ший Ц атомний годинник. ’≥д цього годинника перев≥р¤ють за зор¤ми раз на р≥к.

≈ра Ц слово, що маЇ, ¤к ≥ багато ≥нших сл≥в, к≥лька значень. “ак називають де¤к≥ пер≥оди часу. ™ ери геолог≥чн≥, Ї ери науково-техн≥чн≥, Ї ери ≥сторичн≥.

ќднак ера Ц не лише пер≥од часу. ≤нше значенн¤ слова Ц под≥¤, ¤ка служить початком в≥дл≥ку часу, в≥дл≥ку рок≥в. —правжн≥ ери т≥, в≥д ¤ких ведуть л≥к рок≥в календар≥.

” календар≥, прийн¤тому в наш≥й крањн≥ ≥ в б≥льшост≥ ≥нших крањн св≥ту, роки в≥дл≥чують в≥д под≥њ дн¤ народженн¤ ≤суса ’риста, ¤кого вважають засновником христи¤нськоњ рел≥г≥њ. ÷ю под≥ю тепер називають Днаша ераФ, скорочено Дн.е.Ф.

Ќин≥ 2002 р≥к: з нашоњ ери минуло близько двох тис¤ч рок≥в. ѕроте нам в≥дома ≥стор≥¤ народ≥в значно давн≥ших час≥в: —тародавн≥й ™гипет, наприклад, ≥снував с≥м тис¤ч рок≥в тому.

як же л≥чать роки тих час≥в? ƒуже просто. “ак само, ¤к ти, кажучи: Д оли ¤ ще не вчивс¤ в школ≥...Ф, н≥би д≥лиш своЇ житт¤ на дв≥ частини Ц до вступу в школу ≥ п≥сл¤ нього, так ус¤ ≥стор≥¤ людства под≥лена на дв≥ частини Ц те що було до нашоњ ери, ≥ те, що в≥дбулос¤ п≥сл¤.

 оли л≥чать роки до нашоњ ери, то все виходить навпаки. ≤ не зразу зметикуЇш, що було ран≥ше, а що п≥зн≥ше.

ћ≥с¤ць Ц не дуже визначена м≥ра часу, в≥д двадц¤ти восьми до тридц¤ти одного. ўоразу доводитьс¤ пригадувати, ск≥льки ж саме. «давалос¤ б, не така вже й зручна м≥ра. “им часом ≥снуЇ вона з давн≥хЦдавен ≥, мабуть, ≥снуватиме завжди. Ѕо м≥с¤ц≥ не вигадан≥ кимось, а в≥дл≥чуютьс¤ ћ≥с¤цем, недарма ≥ небесне св≥тило, ≥ м≥ра часу в украњнськ≥ мов≥ мають одну ≥ ту ж назву.

як же ћ≥с¤ць њх л≥чить? ™диними способом Ц рухаючись навколо «емл≥. –оки в≥дл≥чуЇ «емл¤, обертаючись навколо —онц¤, а м≥с¤ц≥ Ц ћ≥с¤ць, обертаючись навколо «емл≥.

–ух ћ≥с¤ц¤ про¤вл¤Їтьс¤ у зм≥нах його зовн≥шнього вигл¤ду.

”с≥ знають, що з кожним днем, в≥рш≥ не з кожною н≥ччю ћ≥с¤ць з вузенького серпика перетворюЇтьс¤ на п≥вколо, пот≥м на ц≥ле коло, а згодом починаЇ зменшуватис¤. «м≥ни вигл¤ду ћ≥с¤ц¤ називаЇтьс¤ м≥с¤чними фазами.

ћ≥с¤чн≥ фази зм≥нюють одна одну за 29 д≥б 12 годин 44 хвилини 3 секунди. ÷¤ величина ≥ Ї м≥с¤цем. ћ≥с¤чним ћ≥с¤цем.

ћ≥с¤ць, ¤к ≥ р≥к, складаЇтьс¤ з дробового, а не ц≥лого числа д≥б. “ому м≥с¤ц≥ календар¤ складаютьс¤ з р≥зноњ к≥лькост≥ дн≥в.

“е, що м≥с¤ць не узгоджуЇтьс¤ з дробами Ц не основне лихо. √≥рше, що в≥н не узгоджуЇтьс¤ з роком.

јдже 12 м≥с¤чних м≥с¤ц≥в Ц це всього 354 дн≥, на 11 дн≥в менше, н≥ж р≥к, а 13 м≥с¤ц≥в Ц уже 383 дн≥, на 18 дн≥в б≥льше.

–озвТ¤зували цю трудну задачу прот¤гом багатьох в≥к≥в. «м≥нювали ≥ величину м≥с¤ц≥в, ≥ њх к≥льк≥сть. ƒо того часу в де¤ких крањнах м≥с¤ц≥ не так≥, ¤к у нас, а в ≈ф≥оп≥њ њх не 12, а 13. ѕо-р≥зному можна вкладати м≥с¤ц≥ в р≥к.

¬ нашому календар≥ величина м≥с¤ц≥в не в≥дпов≥даЇ м≥с¤чному Ц в≥д цього довелос¤ в≥дмовитис¤, н≥чого не поробиш. «ате вони узгоджен≥ з роком Ц 12 м≥с¤ц≥в м≥ст¤ть у соб≥ р≥вно 365 дн≥в (або, у високосний р≥к, 366).

“акий розпод≥л року на м≥с¤ц≥ ≥снуЇ дв≥ тис¤ч≥ рок≥в. ¬≥н прийшов до нас з юл≥анським календарем ≥з —тародавнього –иму. «в≥дти прийшли ≥ рос≥йськ≥ ≥мена м≥с¤ц≥в: ДянварьФ, Д‘евральФ, ДћартФ, ДјпрельФ...

–≥к Ц це час, за ¤кий людина стаЇ на р≥к старшою; час, в≥дведений на навчанн¤ в кожному клас≥; за р≥к «емл¤ обернетьс¤ навколо —онц¤ ≥ прийде знову в ту саму точку, зв≥дки вийшла р≥к тому; за р≥к зм≥нюють один одного чотири пори року.

ј що таке пори року? —початку здаЇтьс¤, що легшого запитанн¤ не буваЇ. ѕори роки Ц це весна, л≥то, ос≥нь ≥ зима. —аме вони становл¤ть р≥к, а ¤ка його тривал≥сть? «апитанн¤ здуЇтьс¤ зайвим.

–≥к Ц це р≥к, час обертанн¤ земл≥ навколо —онц¤. ћ≥ра часу, вз¤та з природи. ќднак з природи вз¤та й ≥нша м≥ра Ц доба, час обертанн≥ «емл≥ навколо своЇњ ос≥. яка ж довгота року в добах?

¬она добре в≥дома. –≥к складаЇтьс¤ приблизно з 365 ¼ д≥б. « добового, а не ц≥лого њх числа.

ѕроте р≥к, житт¤ людей складаЇтьс¤ з дн≥в ≥ ночей, з ц≥лих д≥б. як же узгодити м≥ж собою доби ≥ р≥к?

÷е не дуже легке завданн¤.

–≥к нашого календар¤ Ц сон¤чний. ¬≥н починаЇтьс¤ завжди в один ≥ той же день ≥ час Ц в 0 годин 1 с≥чн¤. як ≥ в будь-¤кий ≥нший день року, п≥вн≥ч 31 грудн¤ Ц це водночас ≥ 0 годин 1 с≥чн¤.

ѕроте р≥к Ц це не точно 365 д≥б. «емл¤ на своЇму шл¤ху навколо —онц¤ проходить до т≥Їњ токи орб≥ти, зв≥дки вона вийшла й с≥чн¤ р≥к тому, не оп≥вноч≥ 31 грудн¤, а п≥зн≥ше. ѕ≥зн≥ше на 5 годин 48 хвилин 46 секунд, тобто майже на 6 годин. “ому по-справжньому, на в≥дм≥ну в≥д ус≥х ≥нших дн≥в року, м≥ж п≥вн≥ччю 31 грудн¤ ≥ 0 годин 1 с≥чн¤ мав би бути досить тривалий пром≥жок часу Ц майже 6 годин.

јле так не буваЇ. «ам≥сть того, щоб до кожного року додавати 6 годин Ц чверть доби, додають ц≥лу добу до кожного четвертого року. “ри роки простих Ц вони складаютьс¤ з 365 дн≥в, а четвертий, з 366 дн≥в, - високосний.

 алендар з таким чергуванн¤м простих ≥ високосних рок≥в ≥снуЇ понад дв≥ тис¤ч≥ рок≥в Ц з 1 с≥чн¤ 45 року до н.е. його вв≥в у —тародавньому –им≥ знаменитий полководець ёл≥й ÷езар. “ому календар називаЇтьс¤ юл≥анським.

“иждень Ц це с≥м дн≥в, ¤к≥ йдуть один за одним, кожен з своЇю назвою. ƒуже важлива м≥ра часу. ѕо тижн¤х складено шк≥льний розклад.  ожного тижн¤ буваЇ нед≥л¤ Ц день, ¤кий минаЇ непом≥тно ≥ швидко.

Ќу, а що означають, скаж≥мо, слова Днед≥л¤Ф, ДсередаФ?

Ќед≥л¤ Ц день в≥дпочинку. ј виникло це слово в≥д виразу Дне робл¤ть н≥¤кого д≥лаФ, тобто в≥дпочивають. —аме таке його значенн¤ в украњнськ≥й мов≥.

Ќазви наступних пТ¤ти дн≥в тижн¤ вказують на те, ск≥льки дн≥в минуло п≥сл¤ вих≥дного. ѕонед≥лок Ц одразу п≥сл¤ нед≥л≥, в≥второк Ц другий (вторий) день, серед Ц середина, четвер Ц четвертий, пТ¤тниц¤ Ц пТ¤тий.

 олись стародавн≥ римл¤ни надали кожному дню тижн¤ назву одного з небесних св≥тил. Ќед≥л¤ у них називалась днем —онц¤, понед≥лок Ц днем ћ≥с¤ц¤. ƒал≥ йшли дн≥ ћарса, ћеркур≥¤, ёп≥тера, ¬енери, —атурна. ÷≥ староримськ≥ назви збереглис¤ у сучасних н≥мецьких, англ≥йських ≥ французьких мовах.

’вилина Ц невеликий пром≥жок часу.  оли мова заходить про ¤кусь легку роботу, зневажливо кажуть: Дхвилинне д≥лоФ.

Ћ≥кар≥ ≥ п≥лоти, пожежники ≥ сапери зовс≥м по-≥ншому ставл¤тьс¤ до хвилини. Ќезм≥рно вискоблю може стати њњ ц≥на. ’вилина звол≥канн¤ або розгубленост≥ коштувати дуже дорого.

’вилини б≥жать одна за одною, не зупин¤ючись. ¬они складаютьс¤ в години, дн≥ ≥ роки. ∆одну з них не можна на догнати, н≥ повернути назад. “ому кожну хвилину треба ц≥нувати ≥ берегти.

« 60 однакових хвилин складаЇтьс¤ година. “ак дл¤ вс≥х людей, кр≥м мор¤к≥в. ¬≥рн≥ше, кр≥м морських радист≥в. ¬≥д 15-њ до 18-њ ≥ в≥д 45-њ до 48-њ хвилини кожноњ години рад≥останц≥њ вс≥х корабл≥в, що знаход¤тьс¤ в мор≥, хоча б у ¤к≥й точц≥ земноњ кул≥ вони перебували, перестають вести передач≥. настають хвилини мовчанн¤. ¬ ц≥ хвилини радисти вс≥х корабл≥в, не зн≥маючи навушник≥в, напружено вслухаютьс¤ в еф≥р. ¬они чекають, чи не пролунаЇ де-небудь тривожне: Дт≥-т≥-т≥ таа-таа-таа т≥-т≥-т≥Ф Ц SOS Ц Дспас≥ть наш≥ душ≥Ф. —игнал б≥ди, однаковий на вс≥х мовах св≥ту. Ѕагато мор¤к≥в зобовТ¤зан≥ своњм житт¤м трьом хвилинам мовчанн¤.

ќдиниц≥ температури

√радус Ц латинське слово. ¬ переклад≥ на украњнську мову воно означаЇ ДкрокФ, Дступ≥ньФ. ¬им≥рюють градусами р≥зн≥ величини Ц кути ≥ кола, температуру, густину нафти, м≥цн≥сть спирту. «в≥сно, градус кола Ц це зовс≥м не те, що градус температури пов≥тр¤ або м≥цност≥ спирту. —п≥льне в них т≥льки одне Ц позначенн¤. ¬ кожному раз≥, коли б≥л¤ числа праворуч угор≥ стоњть маленьке коло, знай, що йдетьс¤ про ¤кийсь член родини градус≥в.

Ќайпрост≥ший градус Ц кутовий. ÷е 1/90 частина пр¤мого кута. Ѕ≥льше сказати про нього н≥чого.

« температурою р≥ч складн≥ша. ѕоказуЇ њњ термометр. „им вона вища, тим вище п≥дн≥маЇтьс¤ стовпчик р≥дини в термометр≥, тим б≥льше градус≥в показуЇ прилад. ј ск≥льки Ц можна дов≥датись з под≥лок, б≥л¤ ¤ких сто¤ть числа.

Ўкала термометра схожа на звичайну л≥н≥йку Ц ≥ тут ≥ там нанесен≥ р≥вн≥ под≥лки. ѕроте Ї й дуже важлива в≥дм≥нн≥сть. Ќа вс≥х л≥н≥йках, довгих ≥ коротких, под≥лки однаков≥, кожна дор≥внюЇ 1 м≥л≥метру. ј ¤к на термометрах? «овс≥м по-≥ншому.

 ≥мнатний термометр, завдовжки майже такий, ¤к той, ¤ким м≥р¤ють температуру люд¤м. ј ск≥льки градус≥в ум≥щуЇтьс¤ на тому й другому? Ќа к≥мнатному майже 50 градус≥в, в≥д -5 до +430, а на медичному т≥льки 8 градус≥в, в≥д 34,50 до 420. ƒовжина кожного кроку градуса на к≥мнатному термометр≥ близько м≥л≥метра, а на медичному понад сантиметр, у 10 раз≥в довша! ј градуси? «ануримо обидва термометри у теплу воду.

яку вони покажуть температуру? ќднакову. „ому? “а тому, що градуси на них т≥ ж сам≥.

јдже градус повТ¤заний не з довжиною под≥лки, а з температурою.  оли тане л≥д, температура 00, коли кипить вода, вона 1000. в≥д таненн¤ льоду до кип≥нн¤ води стовпчик р≥дини в трубочц≥ термометра проходить 100 однакових крок≥в Ц градус≥в. яка довжина кожного кроку залежить в≥д товщини трубочки Ц чим вища товщина, тим коротший градус.

Ќа в≥дм≥ну в≥д наших, ¤к≥ називаютьс¤ градусами ÷ельс≥¤, градуси в јмериц≥ називаютьс¤ градусами ‘аренгейта Ц за ≥менами вчених XVIII стол≥тт¤ јндерсена ÷ельс≥¤ ≥ √абр≥ел¤ ‘аренгейта, ¤к≥ њх придумали. 00‘ Ц це температура сн≥гу з с≥ллю. 1000‘ Ц температура людини (л≥тера Д‘Ф позначаЇ градуси ‘аренгейта).

 ожен градус ‘аренгейта майже в 2 рази менший нашого. “ому л≥д в јнгл≥њ ≥ в јмериц≥ тане при 320‘, а вода кипить при 2120‘. Ќам це здаЇтьс¤ дивним.

ќднак англ≥йц≥ звикли до своњх градус≥в. ѕроте р≥ч не т≥льки у звичц≥.

√абр≥ель ‘аренгейт вибрав нуль дл¤ своњх градус≥в не випадково, а п≥сл¤ довгих роздум≥в.

¬≥н вважав, що його 00 Ц найнижча температура, ¤ка може бути на св≥т≥. ’оча це всього-на-всього Ц 180— (л≥тера Д—Ф позначаЇ градуси ÷ельс≥¤)ё, дл¤ нього, жител¤ јнгл≥њ ≥ √олланд≥њ, крањн з пом≥рним морським кл≥матом, це здавалос¤ неймов≥рним холодом. «в≥дки йому було знати, що в далек≥й якут≥њ Ц 500— звична температура взимку, що там бувають морози ≥ близько Ц 700—.

√абр≥Їль ‘аренгейт, зв≥сно, не м≥г знати про јнтарктиду, в≥дкриту через 75 рок≥в п≥сл¤ його смерт≥. ѕро крижану јнтарктиду, де ц≥лу зиму держитьс¤ Ц 700, а буваЇ в Ц 900.

‘аренгейт цього не знав, ≥ його градуси не дуже зручн≥. Ќаш 00 значно кращий.

„ому?

“а тому, що в≥н дуже т≥сно повТ¤заний з живою природою.

ѕри температур≥, нижч≥й 00, замерзають р≥ки, землю встел¤Ї сн≥г, засинають рослини, риби, жаби ≥ зм≥њ Ц настаЇ зима.

ѕри температур≥ вищ≥й 00, сн≥г починаЇ танути, ≥ все живе знову прокидаЇтьс¤ починаЇтьс¤ весна.

“ому в б≥льшост≥ крањн св≥ту прийн¤т≥ градуси ÷ельс≥¤. ” наш≥й крањн≥ ними почали користуватис¤ лише п≥сл¤ 1917 року.

 олись л≥чили за –еометром. ≤ вода в нас кип≥ла при 800 –. ўоправда, л≥д, ¤к ≥ нин≥, танув при 00 –.

ќдиниц≥ швидкост≥

¬узол Ц одиниц¤ швидкост≥. јле не вс¤коњ. Ўвидк≥сть п≥шохода чи велосипеда, поњзда чи л≥така вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю к≥лометр≥в, що њх вони долають за годину. Ўвидк≥сть супутника чи косм≥чного корабл¤ Ц к≥льк≥стю к≥лометр≥в, ¤к≥ вони прол≥тають за секунду. ¬узлами вим≥рюЇтьс¤ швидк≥сть морських суден. 1 вузол Ц 1 морська мил¤ за годину.

„ому ж м≥ра швидкост≥ так називаЇтьс¤? ўо ж звТ¤зуЇтьс¤ у вузол Ц море, корабель, чи щось ≥нше? ¬и¤вл¤Їтьс¤, що немаЇ н≥чого незвичайного. ¬узол звТ¤зуЇтьс¤ на в≥рьовц≥, щоправда, особливий Ц тонкий ≥ м≥цний. ЌазиваЇтьс¤ вона Длагл≥ньФ.

 олись швидк≥сть судна визначали за допомогою лагл≥н¤, на ¤кому через р≥вн≥ пром≥жки завТ¤зували вузли. …ого намотували на котушку, а до к≥нц¤ привТ¤зували спец≥альний поплавець Ц лаг.

 инутий з корми на борт, лаг гойдавс¤ на хвил¤х, судно в≥дпливало в≥д нього, а лагл≥нь розмотувавс¤. ћатрос, ¤кий тримав лагл≥нь, л≥чив при цьому, ск≥льки вузл≥в пройде через його руку за п≥вхвилини. „ас в≥н визначав за допомогою за п≥скового годинника.

ўо ж виходило за такого вим≥рюванн¤? ѕ≥вхвилини Ц це 1/120 години. ѕром≥жки м≥ж вузлами на лагл≥н≥ дор≥внювали 1/120 мил≥. ќсь ≥ виходило, що ск≥льки вузл≥в лагл≥н¤ пройде за 1/120 години, ст≥льки миль робить судно за ц≥лу годину. ј це Ї швидк≥сть у вузлах.

ќдиниц≥ обТЇму

Ћ≥тр Ц м≥ра обТЇму. ¬≥н, ¤к ≥ гектар, к≥лограм, т≥сно повТ¤заний з метром.

як в≥н повТ¤заний з метром? ƒуже просто: беремо 1/10 частину метра Ц дециметр; робимо квадрат з≥ стороною в 1 дециметр; пот≥м з 6 таких квадрат≥в робимо кубик. ¬ийшов куб≥чний дециметр, ¤кий називаЇтьс¤ Дл≥тромФ.

‘рагмент уроку на введенн¤ пон¤тт¤ Дл≥трФ

- ƒорог≥ д≥ти: —ьогодн≥ в м≥ст≥ ћатематика в≥дкриваЇтьс¤ нова крамниц¤. ўоб ми не заплутались, ознайомимос¤ ≥з маршрутом (запис на дошц≥): 1-а зупинка Ц Д раснописФ, 2-а зупинка Ц Д”сний рахунокФ, 3-¤ зупинка Ц Д рамниц¤Ф.

- як ви гадаЇте, ¤ким видом транспорту ми можемо скористатис¤? ¬ цьому нам допоможе приклад. —п≥вв≥днес≥ть приклад з правильною в≥дпов≥ддю на малюнках:

7 - 5 =

1	2	3	4

Ќазва: ≤стор≥¤ розвитку системи одиниць величин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2261 прочитано)