ћедицина > јлкогол≥зм ≥ насл≥дки

ѕоруч ≥з цими хворобами, у алкогол≥к≥в може бути ще й патолог≥¤ головного ≥ спинного мозку. ÷е супроводжуЇтьс¤ головними бол¤ми, головокруж≥нн¤м, пониженн¤м розумовоњ ≥ ф≥зичноњ активност≥, розладами памТ¤т≥, сну.

ѕри систематичному вживанн≥ спиртного в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в дихальн≥й ≥ ≥нших системах орган≥зму. –озлади статевоњ системи у ж≥нок ≥ чолов≥к≥в п≥д д≥Їю алкоголю обумовлен≥ негативним впливом на нервову систему людини.

3.јлкогол≥зм впливаЇ на мТ¤зеву ≥ розумову д≥¤льн≥сть людини. Ќервова система виконуЇ в орган≥зм≥ роль кер≥вника, Ув≥ддаЇ наказиФ до роботи, задаЇ њњ режим ≥ темп, забезпечуЇ виконанн¤ рух≥в, керуЇ д≥¤льн≥стю мТ¤з≥в, ¬с≥ ц≥ функц≥њ п≥д д≥Їю алкоголю порушуютьс¤. ƒосл≥дженн¤ показали, що алкоголь понижуЇ працездатн≥сть на 16-17%, при чому втома наступаЇ значно швидше. ќсобливо р≥зко понижуЇтьс¤ працездатн≥сть у ос≥б, профес≥йна д≥¤льн≥сть ¤ких вимагаЇ особливоњ уваги, мисленн¤. ’оча в результат≥ збудженн¤. ѕритупленн¤ почутт¤ втоми, зниженн¤ самоконтролю у пТ¤ноњ людини створюЇтьс¤ в≥дчутт¤ повноти сил.

«ниженн¤ працездатност≥ п≥д впливом алкоголю повТ¤зане з порушенн¤м основних процес≥в центральноњ нервовоњ системи. ѕрацездатн≥сть понижуЇтьс¤ нав≥ть п≥сл¤ одноразового вживанн¤ 100г спиртного. „им складн≥ша прац¤, тим менша доза алкоголю порушуЇ ≥ гальмуЇ њњ ≥ часто Ї причиною виробничих травм. ¬инуватц≥ нещасних випадк≥в на виробництв≥ часто знаходилис¤ в стан≥ легкого спТ¤н≥нн¤, незам≥нного дл¤ оточуючих. ѕроте, координац≥¤ рух≥в та реакц≥¤ орган≥зму у них порушена.

Ќав≥ть невелик≥ дози спиртного призвод¤ть до порушенн¤ ор≥Їнтац≥њ, спов≥льненоњ реакц≥њ ≥ пониженню уваги вод≥¤. Ѕагато численн≥ досл≥ди вчених доказують, що спиртн≥ напоњ негативно в≥дбиваютьс¤ на сил≥, точност≥, швидкост≥ виконанн¤ тих чи ≥нших рух≥в. якщо пор≥вн¤ли результати стр≥льби ≥з гвинт≥вки до ≥ п≥сл¤ вживанн¤ алкоголю, то до вживанн¤ алкоголю в ф≥гури в ц≥лило 86% куль, а п≥сл¤ вживанн¤ стр≥льц¤ми алкоголю, в ф≥гури вц≥л≥ло 20% куль.

ѕТ¤нство руйнуЇ виробничий процес.

јлкогол≥ки халатно в≥днос¤ть до роботи, часто прогулюють, псують обладнанн¤ ≥ сировину, вони часто м≥н¤ють м≥сце роботи, а б≥льш≥сть взагал≥ не працюють, а живуть за рахунок близьких людей ≥ повн≥стю деградують в соц≥альному в≥дношенн≥. —еред пТ¤ниць немаЇ таких, щоби прагнули до самоосв≥ти, а навпаки залишають навчанн¤.

Ќегативно в≥дбиваЇтьс¤ алкоголь на працездатност≥ людей розумовоњ прац≥. –уйнуЇтьс¤ ≥нтелект, втрачаЇтьс¤ активн≥сть, ≥н≥ц≥атива, прац¤ не приносить задоволенн¤, наступаЇ пост≥йна втома. “аким чином алкогол≥зм спричинюЇ ф≥зичну ≥ псих≥чну деградац≥ю особи.

4.јлкголь Ц це зло, що негативно д≥Ї ¤к на сусп≥льство в ц≥лому, на розвиток економ≥ки, культури, так ≥ на кожну людину зокрема. ¬живанн¤ алкоголю ще н≥кого не зробило здоровим. ¬ орган≥зм≥ немаЇ н≥ одного органу, на ¤кий би алкоголь д≥¤в позитивно. ¬ древн≥й —парт≥, щоби створити в≥дразу до вживанн¤ алкоголю, молодим патриц≥¤м показували спец≥ально споЇного раба. ќгидний стан цього пТ¤ного д≥¤в ¤к проф≥лактичний зас≥б.

ўе в древн≥ часи люди спостер≥гали, що у пТ¤ниць д≥ти народжуютьс¤ ≥з псих≥чними та ф≥зичними дефектами. ƒревньогрецький л≥кар √≥ппократ вважав, що причиною таких захворювань, ¤к ≥д≥отизм ≥ еп≥лепс≥¤, Ї вживанн¤ вина в день зачатт¤. ¬ багатьох крањнах в давнину заборон¤ли п≥д страхом важкоњ кари вживати м≥цн≥ напоњ молод¤там в день вес≥лл¤. –имл¤ни писали на ст≥нах алкогол≥к≥в слова ѕлутарха: УѕТ¤ниц≥ породжують пТ¤ницьФ. —еред населенн¤ побутуЇ думка, що д≥ти не хвор≥ють алкогол≥змом. ÷≥Їю хворобою можуть хвор≥ти д≥ти грудного в≥ку, ¤кщо њх виносила ≥ годуЇ мати Ц алкогол≥чка. «а статистичними даними ускладнена ваг≥тн≥сть прот≥каЇ у 28% ж≥нок, що вживають алкоголь, недоношен≥ д≥ти народжуютьс¤ у 34% ж≥нок, а мертв≥ плоди. ” 25%ж≥нок.

ƒревньогрецький ф≥лософ ≥ вчений јристотель п≥дкреслював, що ж≥нки пТ¤ниц≥ породжують пТ¤ниць.

—учасна наука розр≥зн¤Ї так≥ основн≥ шл¤хи впливу алкогол≥зму чолов≥к≥в ≥ ж≥нок на њх нащадк≥в.

ј) “ератогеенний. Ќародженн¤ неповноц≥нноњ дитини, завд¤ки вживанн¤ ж≥нкою в день зачатт¤ або в перш≥ тижн≥ ваг≥тност≥ спиртних напоњв. јлкоголь, проникаючи через плаценту, може по¤вити пр¤му токсичну д≥ю на кл≥тини ембр≥ону ≥ плоду, викликаючи р≥зн≥ аномал≥њ, що оре жали назву алкогольний синдром або алкогольна ембр≥онат≥¤.

Ѕ) ћутагенний. –≥зн≥ пошкодженн¤ хромосом, розт¤жки ≥ розриви, утворенн¤ к≥льцевих хромосом статевих кл≥тин в результат≥ хрон≥чного зловживанн¤ алкоголю батьками. ” плоду зам≥сть двох статевих хромосом утворюЇтьс¤ три, що призводить до народженн¤ розумово в≥дсталоњ дитини.

¬) —оматогенний. ѕовТ¤заний з травмами ≥ хрон≥чними захворюванн¤ми батьк≥в-алкогол≥к≥в, що негативно в≥дбуваЇтьс¤ на розвиток плоду.

√) √рудн≥ д≥ти хвор≥ють алкогол≥змом через кров ≥ молоко матер≥.

якщо вплив батька на пл≥д визначаЇтьс¤ т≥льки в момент зачатт¤, то на розвиток зародку б≥льше впливаЇ орган≥зм матер≥. ѕере дозована алкоголем ≥ його токсичними продуктами кров матер≥ легко проникаЇ через плаценту в кров плоду, порушуЇ обм≥н речовин. ўо призводить до викидн≥в, передчасних род≥в, народженню розумово в≥дсталих д≥тей.

¬плив алкоголю на дитину не обмежуЇтьс¤ внутр≥утробним пер≥одом. —пиртне, випите мат≥рТю, що годуЇ дитину, переходить в молоко, в орган≥зм малюка, приносить йому непоправне лихо. ƒ≥ти, що народилис¤ в≥д пТ¤ниць, нав≥ть не страдаючи псих≥чною патолог≥Їю, ростуть ослаблен≥, нервозн≥, замкнут≥, злобн≥, жорсток≥. ” них зачикуванн¤. –озлади сну, почутт¤ страху.

“аким чином, факторами, що впливають на д≥тей, Ї токсичне враженн¤ статевих залоз родич≥в-алкогол≥к≥в при хрон≥чн≥й ≥нтоксикац≥њ алкоголем; гостре отруЇнн¤ статевих кл≥тин при зачатт≥, внутрш≥утробне отруЇнн¤ площу у матер≥, що зловживаЇ алкоголем, алкогольне отруЇнн¤ малюка через грудне молоко матер≥-алкогол≥чки.

5.Ќа дит¤чий орган≥зм јлголь д≥Ї сильн≥ше ≥ небезпечн≥ше, н≥ж на дорослий. јдже в цьому в≥ц≥ утверджуютьс¤ ≥ посилено розвиваютьс¤ вс≥ життЇво важлив≥ системи. “ак в молодшому шк≥льному в≥ц≥ завершуЇтьс¤ формуванн¤ системи травленн¤, печ≥нкуи. ѕри вживанн≥ алкоголю поражаЇтьс¤ слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, затримуЇтьс¤ травленн¤. јлкоголь поступаЇ в кров, пот≥м у печ≥нку, парал≥зуючи вс≥ життЇво важлив≥ функц≥њ. ƒитина стаЇ схильна до захворюванн¤ хвороби Ѕотк≥на.

“рохи п≥зн≥ше завершуЇтьс¤ формуванн¤ серцево-судинноњ системи, серц¤, кап≥л¤рного кровооб≥гу, координац≥њ серцевоњ ≥ судинноњ д≥¤льност≥. јлкоголь поражаЇ серцево-судинну систему, це призводить до дистроф≥њ м≥окарду, зб≥льшенн¤ тиску.

” середньому шк≥льному в≥ц≥ зб≥льшуютьс¤ розм≥ри ≥ форми грудноњ кл≥тки, легень мТ¤з≥в. ¬живанн¤ алкоголю спричинюЇ запальн≥ процеси в трахењ, бронхах.

¬ пер≥од формуванн¤ статевоњ системи вживанн¤ алкоголю затримуЇ розвиток. ’рон≥чне вживанн¤ алкоголю п≥дл≥тками призводить до ранньоњ ≥мпотенц≥њ.

6.¬иход¤чи ≥з соц≥олог≥чних досл≥джень, вивчаючи спец≥альну л≥тературу, визначають основн≥ завданн¤ антиалкогольноњ пропаганди серед молод≥:

≤. ѕоширювати серед молод≥ знанн¤ про негативну д≥ю алкогольних напоњв на орган≥зм людини з точки зору:

ј) загально б≥олог≥чноњ Ц д≥¤ алкоголю на орган≥зм людини, њњ органи ≥ системи.

Ѕ) генетичноњ - д≥¤ алкоголю на спадков≥сть орган≥зму, потомство.

¬) медичноњ д≥њ алкоголю на здоровТ¤ людини ≥ тривал≥сть њњ житт¤.

√) соц≥олог≥чноњ Ц д≥¤ алкоголю на д≥¤льн≥сть, робото здатн≥сть людини, с≥мейн≥ стосунки, вихованн¤ д≥тей. Ћюдина мусить усв≥домити, несум≥сн≥сть алкоголю ≥з здоровим способом житт¤.

≤≤. ‘ормувати у молодих людей психолог≥чн≥ гальма, насл≥дуванн¤ дурним прикладом однол≥тк≥в, батьк≥в, знайомих.

≤≤≤. ќзнайомити молодь ≥з правовими нормами боротьби з пТ¤нством. ¬иконанн¤ негативного ставленн¤ до алкоголю повинно починатис¤ ще в шк≥льному в≥ц≥. «а статистикою б≥льше 80% людей почали вживати алкоголь в шк≥льному в≥ц≥. Ќеобх≥дно формувати у д≥тей психолог≥чну нетерпим≥сть до алкоголю ≥ ≥нших шк≥дливих звичок.  ожна людина повинна дотримуватис¤ норм морал≥, виконувати конституц≥йн≥ обовТ¤зки, поважати права ≥нших ос≥б, але критично в≥днотись до поступк≥в, зд≥йсненних людьми в нетверезому стан≥.

–обота антиалкогольноњ пропаганди належить не т≥льки навчальним закладам, але й с≥мТњ. ÷¤ робота направлена на озброЇнн¤ людини знанн¤ми, ¤к≥ ви дозволили сформувати у¤ву про шк≥длив≥сть.

—ьогодн≥ украњнська молодь проходить т¤жке випробуванн¤: пити чи не пити, палити чи не палити, починати сексуальне житт¤ чи утримуватис¤. ÷ей виб≥р ≥снував завжди, але за поширенн¤м ¬≤Ћ «ѕ—Ў, в≥льноњ програми алкоголю, тютюну, сексу Ц стаЇ вибором житт¤. “ому необх≥дно моб≥л≥зувати вс≥ можливост≥ дл¤ допомоги молод≥й людин≥ у св≥домому самовизначенн≥.

ќдним ≥з найефективн≥ших шл¤х≥в цього Ї ≥н≥ц≥юванн¤ д≥алогу м≥ж ровесниками, д≥алогу св≥домого та ≥нформованого. ÷е Ї частиною ц≥леспр¤мованоњ сучасноњ системи проф≥лактичних д≥й в усьому св≥т≥. “ому з серпн¤ 2000 року. ”р¤д ”крањни з п≥дтримки ѕрограми –озвитку ќќЌ та ёЌ≈…ƒ— в ”крањн≥ впроваджуЇ ѕрограму У—при¤нн¤ просв≥тницьк≥й робот≥ Ур≥вний-р≥вномуФ серед молод≥ щодо здорового способу житт¤.

«доровий спос≥б житт¤ включаЇ в себе не т≥льки корисн≥ звички, а й певн≥ норми повед≥нки, ц≥нн≥ ор≥Їнтири. ¬ цьому напр¤мку використовуютьс¤ нов≥тн≥ осв≥тн≥ технолог≥њ, до роботи з молоддю залучаютьс¤ педагоги, психологи, медики, соц≥аль6н≥ прац≥вники та юристи.

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»:

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥Ф ™.ƒ.∆ел≥бо, Ќ.ћ. «аверука, ¬.¬. «ацарний.  ињв У аравелаФ 2002.

1	2	3

Ќазва: јлкогол≥зм ≥ насл≥дки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (9306 прочитано)