ћедицина > Ћ≥карськ≥ рослини. ∆ивок≥ст, п≥дб≥л, валер≥ана

¬алер≥анов≥ корен≥ з кореневищами вважаютьс¤ засо≠бом, ¤кий заспокоюЇ нерви, спри¤Ї травленню, роз≥гр≥≠ваЇ шлунково-кишковий тракт; кр≥м того, Ї в≥трог≥нним, жовчог≥нним ≥ знезаражуючим, глистог≥нним засобом.

≤з корен≥в та кореневищ валер≥ани готують насто¤нки водн≥, спиртов≥ (≥нод≥ й еф≥рн≥), ¤к≥ вживають при нерво≠вих збудженн¤х, потр¤с≥нн¤х, при ≥стер≥њ, при судоро≠гах, при падуч≥й хвороб≥, т¤жких душевних переживан≠н¤х, безсонн≥, серцебитт≥ ¤к зас≥б, що п≥дтримуЇ сили, при поносах.

ћедичною практикою доведено, що прийманн¤ валер≥≠ани дл¤ проф≥лактики, запоб≥ганн¤ перед неминучими неврозами, ¤к≥ оч≥куютьс¤, неефективне. «н≥манн¤ або полегшенн¤ тих ¤вищ проходить у процес≥ њх виникненн¤.

¬≥дм≥чено, що препарати валер≥ани зменшують ≥нди≠в≥дуальну неуважлив≥сть (розс≥¤н≥сть), д≥ють ¤к адапто≠гени (пристосувальне), тобто п≥дтримують орган≥зм у дуже неспри¤тливих умовах працежиттЇд≥¤льност≥, при перевтом≥, полегшують стан при кл≥мактеричних прили≠вах кров≥. ѕризначаютьс¤, в тому числ≥ кор≥нь, у зборах л≥карських рослин при г≥пертроф≥њ щитовидноњ (базе≠дова хвороба) залози, при нейродерм≥тах (висипки на т≥л≥ нервового походженн¤) та алерг≥чних захворюван≠н¤х.  р≥м того, при ≥стер≥њ, неврастен≥њ, еп≥лепс≥њ, ≥по≠хондр≥њ, в≥дчутт≥ втрати св≥домост≥, притомност≥, м≥грен≥, сильному метеоризм≥ (здутт¤ у живот≥, що часом супроводжуютьс¤ кол≥ками), при астм≥. ” кожному кон≠кретному випадку л≥кувальну форму, препарат, дозу≠ванн¤, в тому числ≥ ≥ корен≥в-валер≥ани, визначаЇ л≥кар.

ѕри загот≥вл≥ корен≥в з кореневищами валер≥ани, особливо п≥зно восени, коли майже все лист¤ потьм¤н≥ло, легко помилитись ≥ можна викопати корен≥ схож≥ на валер≥ану, ≥нших рослин, часом нав≥ть отруй≠них (наприклад, жовтец≥в). ѕерев≥рте добре по запаху њх та ще при непевност≥ дайте понюхати тому, хто не копав њx.

ƒобре висушен≥ корен≥ найкраще збер≥гаютьс¤ у скл¤них банках, закритих пластмасовою кришкою. “ерм≥н збер≥ганн¤ корен≥в ≥ кореневищ - 3 роки.

 р≥м поданих вище, р¤д рослин, що вживаютьс¤ при захворюванн¤х серц¤. Ќа≠родний досв≥д п≥дказував ученим-досл≥дникам багато чого такого, що спри¤ло знаходженню нових засоб≥в, нових вид≥в сировини, нових речовин, ¤к≥ мають л≥ку≠вальн≥ властивост≥, сировини-зам≥нника.

” цьому напр¤мку особливий ≥нтерес привертають сильнод≥юч≥ й отруйн≥ рослини. «гадаймо хоча б в≥дом≥: горицв≥т, конвал≥ю, наперст¤нку, барв≥нок, бузок та р¤д ≥нших рослин.

“реба враховувати ≥ те, що серед л≥кувальних та л≥≠карських рослин Ї чимало й таких, що не вважаютьс¤ пр¤мими серцевими, але мають велике допом≥жне значенн¤ дл¤ ц≥Їњ групи хвороб.

Ћ≥кувати серце без рослинних препарат≥в неможливо.

Ћ≥куватись ними та отруйними рослинами, з ¤ких вони держан≥, без кер≥вництва л≥кар¤-спец≥ал≥ста Ч без≠глуздо ≥ дуже небезпечно. Ќаука дала, даЇ ≥ буде давати чудов≥ препарати ≥ визначати безпечне л≥карське дозу≠ванн¤. “реба т≥льки, щоб вони були: ≥ сировина, ≥ препа≠рати з нењ.

¬икористана л≥тература:

≤ван Ќосаль У¬≥д рослини Ц до людиниФ.

¬.¬.  аркут У∆ива аптекаФ.

‘.≤. ћамчур У÷≥люще зелоФ.

‘.≤. ћамчур Уƒов≥дник з ф≥тотерап≥њФ.

1	2

Ќазва: Ћ≥карськ≥ рослини. ∆ивок≥ст, п≥дб≥л, валер≥ана
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2347 прочитано)