Ѕ≥олог≥¤ > ¬одорост≥

¬одорост≥

¬одорост≥ Ц найстар≥ш≥ представники рослинного св≥ту. ÷е фототрофн≥ хлороф≥лоносн≥ нижч≥† рослини. “≥ло представлене таломом (сланню), тобто не розчленоване на кор≥нь, стебло ≥ листок. ” них не маЇ сформованих тканин (механ≥чноњ, пров≥дноњ); органи статевого ≥ нестатевого розмноженн¤ звичайно однокл≥тинн≥.

јльголог≥¤ Ц наука, що вивчаЇ водорост≥. –озм≥ри водоростей коливаютьс¤ в≥д м≥кроскоп≥чних (дек≥лька м≥л≥метр≥в) до г≥гантських (дек≥лька дес¤тк≥в метр≥в). «а будовою талом буваЇ однокл≥тинним, колон≥альним, багатокл≥тинним.

«а м≥сцем зростанн¤ водорост≥ под≥л¤ють на дв≥ велик≥ групи: ¤к≥ живуть у водоймах, та т≥, що живуть поза водоймами. —еред тих, що живуть у водоймах вид≥л¤ють так≥ еколог≥чн≥ групи: ††††††а) планктон Ц дуже др≥бн≥ водорост≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в товщ≥ води у завислому стан≥; б) бентос Ц водорост≥, ¤к≥ живуть на дн≥ водойм; в) периф≥тон Ц водорост≥, ¤кими обростають п≥дводн≥ предмети або вищ≥ рослини водойм.

¬одорост≥, що живуть поза водоймами, теж под≥л¤ють на групи:

а)ірунтов≥ Ц живуть у ірунт≥ або на ірунт≥;

б) наземн≥ Ц на кор≥ дерев, на скел¤х.

ƒе¤к≥ види водоростей пристосувались до симб≥отичних в≥дносин з ≥ншими орган≥змами (лишайник).

¬одорост≥ прийн¤то д≥лити на 10 в≥дд≥л≥в: синьозелен≥, п≥роф≥тов≥, золотист≥, д≥атомов≥, жовтозелен≥, бур≥, червон≥, Ївгленов≥, зелен≥, харов≥. ѕод≥л водоростей на в≥дд≥ли зб≥гаЇтьс¤ звичайно з њхн≥м кольором, ¤кий ¤к правило звТ¤заний з на¤вн≥стю певних п≥гмент≥в (каротин, ф≥коксантин, ф≥коеритрин, ф≥коц≥ан, ксантоф≥л) та зеленого п≥гменту хлороф≥лу. ’лороф≥л та п≥гменти м≥ст¤тьс¤ у хлоропластах (хроматофорах), дуже р≥зноман≥тних за формою. Ќа¤вн≥сть п≥гмент≥в у кл≥тинах водоростей забезпечуЇ автотрофний тип живленн¤, проте де¤к≥ водорост≥ можуть переходити до гетеротрофного типу, або поЇднувати обидва.

Ѕудова, склад ≥ властивост≥ кл≥тинних компонент≥в у водоростей характеризуютьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю.

–озмноженн¤ водоростей буваЇ вегетативним, безстатевим (спорами) ≥ статевим. ” одного ≥ того ж виду залежно в≥д умов ≥ пори року способи розмноженн¤ р≥зн≥.

¬егетативно водорост≥ розмножуютьс¤ внасл≥док под≥лу навп≥л або частинами талому. —пори або зооспори можуть утворюватись в звичайних кл≥тинах талому або в спец≥альних однокл≥тинних зооспоранг≥¤х.

ѕри статевому розмноженн≥ нов≥ особини розвиваютьс¤ ≥з зиготи (2n), що утворюЇтьс¤ в результат≥ запл≥дненн¤ Ц злитт¤ статевих кл≥тин Ц гамет (n). ѕри статевому розмноженн≥ забезпечуЇтьс¤ обм≥н спадковою ≥нформац≥Їю, завд¤ки чому п≥двищуЇтьс¤ життЇв≥сть. —пособи статевого розмноженн¤: ≥зогам≥¤, ан≥зогам≥¤, оогам≥¤.

¬ одних водоростей спори ≥ гамети утворюютьс¤ на одн≥й ≥ т≥й же рослин≥, в ≥нших Ц на р≥зних рослинах. –ослини, на ¤ких утворюютьс¤ органи спороношенн¤ з≥ спорами, називаютьс¤ спороф≥тами, а рослини, на ¤ких утворюютьс¤ статев≥ органи ≥ в них статев≥ кл≥тини Ц гаметоф≥тами.

—пороф≥т (нестатеве покол≥нн¤) Ц споранг≥њ (нестатев≥ органи) Ц спори (нестатев≥ кл≥тини).

√аметоф≥т (статеве покол≥нн¤) Ц гаметанг≥њ (статев≥ органи) Ц гамети (статев≥ кл≥тини).

¬≥дд≥л «елен≥ водорост≥. ќсобливост≥ будови процес≥в життЇд≥¤льност≥ та поширенн¤ на приклад≥ хлам≥домонади.

’лам≥домонада Ц м≥кроскоп≥чна пр≥сноводна однокл≥тинна водорость, овальноњ або грушопод≥бноњ форми. ѕоверхн¤ кл≥тини вкрита прозорою, безбарвною пектиновою оболонкою (пектин Ц вуглевод пол≥сахариди). Ќа передньому к≥нц≥ т≥ла оболонка утворюЇ невелике випинанн¤ Ц носик, в≥д ¤кого в≥дход¤ть два джгутики. «а допомогою джгутик≥в водорость рухаЇтьс¤. ¬нутр≥шн¤ частина кл≥тини Ц цитоплазма, в ¤к≥й м≥ститьс¤ чашопод≥бний хлоропласт (в ¤кому зосереджений хлороф≥л) з одним п≥реноњдом. ¬ п≥реноњд≥ синтезуютьс¤ ≥ нагромаджуютьс¤ поживн≥

ѕравильного чергуванн¤ гаметоф≥та ≥ спороф≥та тут ще немаЇ речовини (б≥лки, крохмаль).

«наченн¤ водоростей у природ≥.

1.† Ќасичують киснем воду та пов≥тр¤ над водоймами.

2. основн≥ продуценти (виробники) великоњ к≥лькост≥ орган≥чних речовин у водоймах. ¬они слугують основою живленн¤ рослиноњдних вод¤них тварин.

3. ќчищають воду в≥д орган≥чних забруднень, важких метал≥в, пестицид≥в, детоксикуючи њх.

4. ™ б≥о≥ндикаторами забрудненост≥ води.

5. ¬одорост¤ми заростають м≥лководд¤, завд¤ки чому створюЇтьс¤ притулок дл¤ личинок ≥ мальк≥в риб.

6. Ѕеруть активну участь в побудов≥ риф≥в.

7. •рунтов≥ водорост≥ вид≥л¤ють особлив≥ речовини, ¤к≥ спри¤ють д≥¤льност≥ бактер≥й, гриб≥в, ≥ отже, ірунтоутворенню.

8. ¬они постачають у товщу ірунту кисень, а њхн≥ в≥дмерл≥ рештки утворюють орган≥чну речовину ірунту, що п≥двищуЇ родюч≥сть.

9.† Ѕеруть участь в утворенн≥ сапропелю (намулист≥ в≥дклади в озерах).

10. «датн≥ до сп≥вжитт¤ з ≥ншими орган≥змами (лишайники).

«наченн¤ водоростей в народному господарств≥.

1. ¬икористовують в њжу (лам≥нар≥¤).

2. ÷≥нний корм дл¤ тварин, ц≥нне орган≥чне добриво.

3. ¬ фармацевтичн≥й промисловост≥ Ц дл¤ виготовленн¤ л≥к≥в, в≥там≥н≥в (¬2), йоду, брому, дл¤ отриманн¤ зам≥нник≥в кров≥, розчинних х≥рург≥чних ниток.

4. ¬ кондитерськ≥й промисловост≥ дл¤ виготовленн¤ цукерок, мармеладу, морозива.

5. ¬ х≥м≥чн≥й промисловост≥ Ц смоли, ацетон, метиловий спирт, барвники, орган≥чн≥ кислоти, ам≥ак.

6. ¬ м≥кроб≥олог≥њ Ц агар-агар Ц середовище на ¤кому з добавкою поживних речовин вирощують бактер≥њ, гриби.

7. ¬одорост≥ використовують ≥ у б≥олог≥чному метод≥ очищенн¤ забруднених вод.

ѕри масовому розмноженн≥ викликають Дцв≥т≥нн¤Ф води, ¤ка стаЇ непридатною, а також приводить до задухи риб; забруднюють насосн≥ станц≥њ, утруднюють судноплавство, рибний промисел.

¬≥дд≥л ƒ≥атомов≥ водорост≥.

ќднокл≥тинн≥ та колон≥альн≥ рослини поширен≥ в ірунт≥, пр≥сних та солоних водоймах. ѕредставники: п≥нул¤р≥¤, нав≥кула.  л≥тинна оболонка схожа на панцир, ¤кий складаЇтьс¤ з двох половинок, що вкладаютьс¤ одна в ≥ншу та просочен≥ сполуками кремн≥ю. ѕанцир маЇ щ≥лини, через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ обм≥н речовин. ’лоропласти кр≥м хлороф≥лу м≥ст¤ть ще й бур≥ п≥гменти. –озмножуютьс¤ статево, вегетативно.

Ќа верхн≥й частин≥ хлоропласта (хроматофора) Ц червоне в≥чко (стигма), насичене каротином. ¬оно ор≥ЇнтуЇ рослин за напр¤мком до св≥тла, отже, дл¤ хлам≥домонади характерна подразлив≥сть у вигл¤д≥ позитивного фототаксису. ∆ивитьс¤ автотрофно в процес≥ фотосинтезу, а за умов нестач≥ св≥тла може поглинати розчинен≥ у вод≥ орган≥чн≥ речовини через кл≥тинну оболонку.

—переду б≥л¤ основи джгутик≥в розташован≥ дв≥ пульсуюч≥ вакуол≥ (скоротлив≥) ¤к≥ регулюють концентрац≥ю розчину в кл≥тин≥ (регулюють тиск всередин≥ кл≥тини Ц вивод¤ть надлишок води з кл≥тини). ¬ центр≥ цитоплазми розм≥щене кл≥тинне гаплоњдне ¤дро. –озмноженн¤: а) нестатеве, б) статеве.

ј) Ќестатево розмножуЇтьс¤ при спри¤тливих умовах. ћатеринська кл≥тина перед под≥лом втрачаЇ джгутики, пот≥м д≥литьс¤ ¤дро, хроматофор, цитоплазма ≥ перетворюЇтьс¤ в зооспоранг≥й, всередин≥ ¤кого формуютьс¤ 2,4 (8) двожгутикових кл≥тини Ц зооспори. «ооспори виход¤ть з ослизн≥лоњ оболонки материнськоњ кл≥тини назовн≥, ≥ вже через добу доч≥рн≥ кл≥тини знов приступають до такого ж д≥ленн¤ (уноч≥).

Ѕ) —татеве розмноженн¤ при неспри¤тливих умовах (похолоданн¤ чи висиханн¤ водойм). ¬ кл≥тинах утворюЇтьс¤ 32-64 гамети, схож≥ на зооспори. ѕопарно† зливаютьс¤, копулюють (≥зогам≥¤), утворюЇтьс¤ зигота, ¤ка вкриваЇтьс¤ оболонкою ≥ переходить у стан спокою. ¬ такому стан≥ вона перебуваЇ у вод≥ де¤кий час, а пот≥м виходить з оболонки ≥ редукц≥йним под≥лом (мейотично) утворюЇ чотири гаплоњдн≥ зооспори. ¬они ≥ дають вегетативн≥ кл≥тини з гаплоњдним набором хромосом.

ƒихаЇ хлам≥домонада киснем, розчиненим у вод≥.

∆ивуть хлам≥домонади у невеликих, дуже забруднених водоймах, що добре прогр≥ваютьс¤. «наченн¤: спри¤ють процесу самоочищенн¤ забрудненоњ води.

’лорела Ц однокл≥тинна водорость, поширена ¤к у пр≥сних так ≥ солоних водоймах, а також на зволожених д≥л¤нках суходолу. ¬она не маЇ в≥чка ≥ джгутик≥в. –озмножуЇтьс¤ виключно нестатевим способом, за допомогою нерухомих спор Ц апланоспор. ’лорелу донедавна вважали потенц≥йною Дњжею майбутньогоФ: вона дуже швидко розмножуЇтьс¤, м≥стить багато поживних речовин та в≥там≥ни ¬, —,  , њњ можна культивувати в посуд≥. ѕроте нов≥тн≥ досл≥дженн¤ довели,† що вона утворюЇ шк≥длив≥ дл¤ тварин речовини, а в процес≥ життЇд≥¤льност≥ вид≥л¤Ї в пов≥тр¤, кр≥м кисню, ще й чадний газ та окиси азоту, що у закритих прим≥щенн¤х може призвести до отруЇнн¤.

”лотрикс Ц нитчаста багатокл≥тинна водорость, що живе у пр≥сних водоймах, зеленим шаром вкриваЇ п≥дводн≥ предмети, даЇ ¤скраво-зелен≥ обростанн¤.

Ќитки улотрикса дос¤гають 10 см завдовжки. ѕрикр≥плюютьс¤ до субстрату за допомогою ризоњд≥в.  л≥тина ризоњд безбарвна, тод≥ ¤к ≥нш≥ кл≥тини нитки мають хроматофор. ÷≥ кл≥тини цил≥ндричн≥ або бочкопод≥бн≥, широк≥, кожна з ¤ких маЇ цитоплазму, ¤дро, хроматофор у вигл¤д≥ неповного к≥льц¤ ≥ один або к≥лька п≥реноњд≥в.

–озмноженн¤: а) вегетативне, б) безстатеве, в) статеве.

а) ¬егетативне розмноженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ фрагментац≥Їю нитки на коротк≥ сегменти, кожен розвиваЇтьс¤ в нову нитку. ÷ей спос≥б зустр≥чаЇтьс¤ р≥дко.

б) Ѕезстатеве розмноженн¤† зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою зооспор, ¤к≥ формуютьс¤ у кл≥тинах. «ооспори Ц ¤йцепод≥бн≥ кл≥тини з 4 джгутиками на передньому к≥нц≥, червоним в≥чком ≥ двома пульсуючими вакуол¤ми.  ожна зооспора, вийшовши назовн≥, через де¤кий час прикр≥плюЇтьс¤ до субстрату ≥ проростаЇ в дорослу особину.

в) —татеве розмноженн¤. ¬егетативн≥ кл≥тини перетворюютьс¤ на гаметанг≥њ де утворюютьс¤ гамети, однаков≥ за формою ≥ розм≥рами. √амети под≥бн≥ до зооспор, але вони мають лише 2 джгутики. ѕ≥сл¤ злитт¤ двох гамет (копул¤ц≥¤ Ц ≥зогам≥¤) утворюЇтьс¤ зигота. –едукц≥йний под≥л в≥дбуваЇтьс¤ при проростанн≥ зиготи. ¬с≥ чотири гаплоњдн≥† особини розвиваютьс¤ в нитчастий талом.

√аметоф≥т Ц кл≥тини талому.

—пороф≥т Ц зигота. .

1

Ќазва: ¬одорост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (742 прочитано)